Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ...Соціокультурна ситуація в Західній Європі епохи ВідродженняРимсько-католицька церква і феодальна держава у Західній ЄвропіЗахідна Європа епохи середньовіччяПогляди на державу і право в епоху відродження, реформації в західній...БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та...Досвід побудови і функціонування енергоринків Західної Європи та...ГРОШОВО-БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПРОМИСЛОВОЇ...БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ
 
Головна arrow Банківська справа arrow Західноєвропейський банківський бізнес
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Відродження банківської справи в Західній Європі

З VIII ст. Швеція підтримувала активні торговельні зв'язки з Персією через Русь. Завдяки фризам мережа міжнародного обміну поширилася на всю Західну Європу. Поява у Північній Русі великої кількості мусульманських дирхемів та скандинавських монет IX та X ст. свідчить про те, що економіка почала монетизуватися, а торгівля з грошовим опосередкуванням стала повертатися до міст. Кілька сучасних підручників також вказують на те, що лихварство набуло широкого поширення серед фризьких купців, хоча безпосередньої інформації про існування банківської діяльності не містять.

Реприза монетарної економіки та відродження міжнародної торгівлі на середземноморському узбережжі відбулися набагато пізніше. Цьому значно сприяли торговельна експансія Генуї та Венеції, спрямована на Візантію, Східну Римську імперію та Александрію, і розквіт мусульманських держав у Північній Африці та Малій Азії. Венеція й Генуя займали таку міцну позицію в торгівлі у Візантійській імперії, що на початку II тисячоліття вони отримали право створювати колонії та торговельні міста на узбережжі Чорного моря. Дві морські республіки швидко розвивали свої торговельні стосунки з Єгиптом та Малою Азією. І Генуя, і Венеція займали провідні фінансові та військові позиції у Хрестових походах, що відіграло значну роль у формуванні економічних стосунків між Сходом та Заходом, тоді як розширення торгівлі з мусульманськими державами узбережжя Червоного моря та Індійського океану відігравало значно меншу роль.

Торговельний баланс Заходу зі Сходом залишався позитивним завдяки значному експорту із Західної Європи текстилю, з Північної — хутра, привезених через Італію з Близького Сходу та Північної Африки рабів. Додатковим поштовхом до монетизації було відкриття срібних шахт у Тоскані.

Монети стали карбувати в ще більших обсягах, а обіг срібних, а пізніше золотих монет став більш стабільним та інтенсивним. Ці нововведення насамперед знайшли відображення в Італії. Пізніше, після відкриття великих покладів срібла в Богемії, Скандинавії, Німеччині (регіон Гарц) та Австрійських Альпах, карбування монет поширилося на всю Європу.

Монетизації європейської економіки сприяв розвиток торговельних технологій. Розширені торговельні технології циркулювали між Півднем та Північчю, зокрема у ХП та XIII ст., значно збільшилися розміри ярмарків та ринків. Серед найвідоміших були ярмарки Шампані, що проводилися шість разів на рік і залучали багатьох купців з Італії та Півдня, а також з Англії й Німеччини. В цей період, як відомо, Священна Римська імперія стала провідною політичною силою в Європі. Вона була також високорозвиненою і в економічному плані. У XIII ст. відкриття важливих покладів срібла в Гарці та Австрійських Альпах сприяли зростанню рівня видобувної промисловості, внаслідок чого розпочалося бурхливе карбування срібних монет. Це привело до збільшення запасів грошей. Саме тому присутність німецьких купців на ярмарках у Шампані та великих торговельних містах Італії була досить відчутною.

Поява грошового обігу в Європі пояснюється не тільки великомасштабним розвитком торгівлі, чи то торгівлі Південь — Північ, чи Схід — Захід. Аграрне господарство в Європі також переживало бурхливий підйом. На великих феодальних територіях розчищення земель приводило до збільшення виробництва, а впровадження нових сільськогосподарських технологій і культивація кращих земель сприяли збільшенню продуктивності праці. Більш того, реорганізація аграрного сектору, яка дала більше можливостей приватному землевласнику, сприяла більш інтенсивній експлуатації землі. Землевласники почали спрямовувати виробництво на континентальні ринки збуту. Така сама ситуація спостерігалася й у володіннях монархів, феодалів і незалежних господарствах, кількість останніх при цьому зростала. Всюди почали з'являтися нові ринки. Ступінь монетизації економіки збільшився, набули поширення кредит, торгівля через посередництво грошей та сама банківська справа.

Розвиток банківської справи в Європі у середньовіччі відбувався за трьома основними напрямами: споживчий кредит (позики або застави, які надавалися здебільшого для задоволення потреб простих людей), поради щодо обміну та торговельні кредити (задовольняли потреби купців середньої руки), арбітражні й обмінні кредити (були задіяні великі купці-банкіри міжнародного масштабу).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси