Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Наголос
Поняття інваріант та основний алофон фонемиСильна й слабка позиція приголосних фонемАртикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем...
Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем...Інваріанти голосних фонемЧергування голосних
 
Головна arrow Документознавство arrow Сучасна українська літературна мова
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

НАГОЛОС

Наголос - це виокремлення одного зі складів слова засобом посилення голосу.

Якщо в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою силою і зростає його тривалість.

Звук і склад, на які падає наголос, називаються наголошеними, а всі інші звуки і склади - ненаголошеними. Кожне самостійне слово має наголос.

Розрізняють наголос словесний і логічний. Словесний наголос в українській мові вільний, бо не закріплений за певним складом. Наголошеним може бути перший, другий, третій, останній склад: вільний, писа-ти, ма-лю-вати.

Словесний наголос також рухомий, бо може змінювати своє місце у формах того самого слова: пишу - пишеш - напиши.

Наголос може виступати засобом розрізнення лексичного і граматичного значення: замок - замок, сестри - сестри.

Деякі слова мають подвійний наголос: помилка - помилка, договір -договір.

Багатоскладові слова, крім головного (обов'язкового), мають наголос побічний (слабший) [']: багатонаціональний.

Крім словесного, виділяють ще логічний (фразовий) наголос, що виявляється тільки в реченні. Він падає на слово чи такт, що несе на собі смислове навантаження.

Логічний наголос має велике значення для правильного розуміння висловленої думки.

ПОНЯТТЯ ПРО ФОНЕМУ

Фонема - "найменша звукова одиниця мови, що служить для творення і розрізнення слів та їх форм"7.

У сучасній українській літературній мові є 38 фонем, з них 6 голосних і 32 приголосні.

Сама по собі фонема ніякого значення не має, але вона є засобом розрізнення значень слів. Слова звіт - світ різняться лише фонемами /з/, /с/, але мають абсолютно різне лексичне значення. Отже, фонеми /з/ та /с/служать для розрізнення лексичних значень. У слові коло перша фонема /о/ виражає лексичне значення, друга /о/ - граматичні значення роду, числа, відмінка (сер. р., одн., наз.в.).

Кожна фонема - абстрактне значення, що сприймається мовцями, коли виражається звуком. У живому мовленні фонема реалізується у кількох конкретних звуках. Так, фонема /и/ може реалізуватися як звук [и] у позиції під наголосом. У ненаголошеній позиції вона вимовляється з наближенням до е - [ис]. Отже, фонема /и/ реалізується в головному вияві та варіанті.

Головний вияв фонеми (інваріант) - це звук, який, реалізуючи фонему, характеризується самостійними ознаками. Головним виявом голосних фонем є звук у наголошеній позиції [ви']соко, для приголосних - звук на початку слова перед голосним, у середині слова між голосним, вживання поряд у цих самих позиціях двох дзвінких чи глухих: широко, спитати.

Варіант фонеми - це "відтінок у звучанні звука"8, зумовлений різними фонетичними умовами (характером сусідніх фонем, певним місцем у слові).

Розрізяють позиційні та комбінаторні варіанти фонем.

Позиційні варіанти зумовлені позицією звука у потоці мовлення -наголошена чи ненаголошена: [сеи]ло' - звук [є*] реалізує фонему /е/, є її позиційним варіантом.

Комбінаторні варіанти фонеми - це звуки, що виникають під впливом інших звуків: у слові радість пом'якшений звук [с'] реалізує фонему /с/ - м'якість [с1] зумовлена впливом м'якого звука [т1]. Звук [с1] є комбінаторним варіантом фонеми /с/.

Отже, вчення про фонему як функціональну одиницю "дає можливість розкрити значення мовних звуків, їхню специфіку та соціальну природу, тобто їхню роль у мовному спілкуванні"9.

Розділ мовознавства, що вивчає фонеми, називається фонологією.

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ФОНЕМ

Чергування - це закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми, яка полягає у заміні однієї фонеми іншою.

Розрізняють два види чергувань:

чергування звуків чергування фонем

жити - ж[іґ]ття - [и] - [и*] сіль - солі -/і/ -/о/ кожа ~ к[&']жух - [о] - [0у] рука - руці - /к/ - /ц7

Чергування звуків зумовлюються позицією звуків у споріднених словах чи у різних формах того самого слова. Це фонетичні чергування. Вони відбивають живі процеси в сучасному усному літературному мовленні.

Чергування фонем не можуть бути пояснені фонетичними закономірностями, вони є наслідком змін, що відбувалися у найдавніші періоди розвитку мови. Це історичні чергування.

Сучасна українська літературна мова успадкувала давні історичні чергування голосних фонем. Найважливішими серед них є такі:

loi - /а/: допомогти - допомагати, котити - качати;

Id - ГІ летіти-літати, мести - замітати;

Id - /о/: нести - носити, везти-возити;

ІІ - /а/: лізти -лазити, сідати - садити;

Id - /и/: терти - витирати, дерти - задирати;

lyl - Id: грузнути - грязь, трусити - трясти;

/у/ - ІовІ: кузня - коваль;

/и/ - ІовІ: рити - рови.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси