Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методи кредитування та умови платежу при кредитуванні експорту та...ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ4.1. УМОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВМетоди банківського кредитування та процес кредитуванняПроцес банківського кредитування та його організаціяСТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІПредмет i метод дисципліни "банківське кредитування"Теоретичні засади банківського кредитування
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківське кредитування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи банківського кредитування

Банківські установи, з огляду на пріоритети грошово-кредитної політики, власні інтереси та потреби позичальників, можуть застосовувати різні методи кредитування, які визначають форму кредитного рахунка, порядок видачі та погашення кредиту, методи контролю за цільовим використанням кредиту та засоби регулювання заборгованості.

Метод банківського кредитування - це спосіб та процедура надання банківського кредиту.

У банківській практиці найпоширенішими методами кредитування є кредитна лінія, контокорентний кредит, овердрафт, разовий строковий кредит (рис. 3.5).

Кредитна лінія - юридично оформлене зобов'язання банку надати позичальнику протягом визначеного періоду кредит у межах погодженого ліміту. Надання та погашення кредиту може здійснюватися траншами у межах визначеного максимального рівня. Кредитні лінії в основному надаються для задоволення коротко

Методи банківського кредитування

Р и с. 3.5. Методи банківського кредитування

строкових потреб у обігових коштах, таких як фінансування дебіторської заборгованості, придбання сировини й запасів, або купівля готових товарів тощо.

За формою кредитна лінія - це письмова угода між банком і потенційним позичальником із зазначенням строку та умов надання кредиту на перспективу. Цей документ підтверджує, що банк дає згоду надавати кредити у заздалегідь визначених розмірах протягом певного часу і на умовах, передбачених угодою.

Якщо банком визначено, що фінансовий стан позичальника істотно погіршився, спостерігаються затримки у сплаті кредиту і процентів за користування ним, існує можливість нецільового використання кредиту, є сумніви щодо його здатності виконати умови договору, банк може припинити надання чергового траншу за кредитною лінією та порушити питання про дострокове розірвання кредитного договору і дострокове повернення раніше наданого кредиту, що в обов'язковому порядку обумовлюється в кредитному договорі. Позичальник також має право частково або повністю відмовитись від користування кредитною лінією. Початкову домовленість щодо розміру кредитної лінії може бути скасовано (скоректовано) банком у разі раптової зміни кон'юнктури ринку або у зв'язку з нормативними обмеженнями (наприклад, перевищення нормативно встановленого ліміту заборгованості на одного позичальника).

Загальний строк дії договору кредитної лінії визначається за домовленістю сторін, однак, як правило, кредитні лінії відкриваються на строк не більше одного року. Укладаючи угоду на кредитну лінію, слід урахувати, що вона може передбачати низку умов, які обмежують діяльність позичальника. Угода нерідко супроводжується вимогою щодо зберігання клієнтом мінімального компенсаційного залишку (задля підтримки лінії) на поточному (депозитному) рахунку в банку в межах 20-30% від суми кредитної лінії, або створення резерву кредиту, щоб у разі виникнення сумнівів у погашенні боргу за рахунок цього резерву сплачувати кредитний процент (один із різновидів дисконтного кредиту).

Вартість кредитної лінії оцінюється за двома критеріями. Першим критерієм є ставка процента, що сплачується за кредитні кошти. Ставки процентів за кредитними лініями можуть бути як фіксовані, так і змінні, котрі базуються на ставках грошового ринку плюс премія за ризик.

Другим критерієм є потреба сплатити комісійні платежі. Фактично це і є ціною банківського зобов'язання тримати лінію чинною. Комісійна винагорода банку може сплачуватися за відкриття кредитної лінії, надання кредитів у проміжні строки, які відрізняються від попередньо визначених кредитною угодою, та за інші послуги, визначені кредитною угодою, а також передбачати (у виді сплати неустойки) відповідальність позичальника за недотримання або порушення проміжних термінів використання кредитної лінії. Ціна може залежати від вартості всієї лінії або її невикористаної частини, і, крім того, від репутації позичальника, додаткових послуг, які надаються банком тощо.

Ліміт кредитування та проміжні строки видачі та повернення кредиту встановлюються за домовленістю сторін, виходячи з розрахунку планової потреби в кредиті, оборотності коштів з урахуванням строків надходження виручки. Останній транш в межах кредитної лінії здійснюється з таким розрахунком, щоб забезпечити повне погашення позичальником заборгованості за кредитом у строк, визначений кредитною угодою.

При наданні кредиту у формі кредитної лінії позичальнику відкривається один кредитний рахунок, з якого проводиться перерахування коштів платіжними дорученнями клієнта відповідно до цільового призначення кредитної лінії. Можливість перерахування коштів (дотримання ліміту) контролюється кредитним працівником та підтверджується шляхом візування платіжних доручень клієнта.

Основні види кредитних ліній зображені на рисунку 3.6.

Поновлювальна (револьверна) кредитна лінія - кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється

Види кредитних ліній

Рис. 3.6. Види кредитних ліній

в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши всю заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах, що не перевищують визначеного кредитною угодою ліміту. Ліміт є максимально допустимою заборгованістю за кредитною лінією. Поновлювальні кредитні лінії характеризуються значними оборотами за кредитним рахунком.

Поновлювальна кредитна лінія відкривається банком, якщо позичальнику постійно бракує оборотних коштів, необхідних для підтримування неперервного зростання обсягу виробництва. Кредитна лінія дає йому можливість покривати потребу в обіговому капіталі, яка постійно збільшується. Повернувши частину боргу, позичальник може отримати новий кредит у межах встановленого ліміту та строку дії договору. Часто револьверна кредитна лінія може переглядатись щодо строку її погашення. Заборгованість за такою кредитною лінією змінюється хвилеподібно, на кредитному рахунку завжди є непогашений залишок, який може бути постійним джерелом формування оборотних коштів.

Взаємозв'язки між банком та клієнтом регулює угода про відновлення кредиту. Цей документ передбачає: максимальний розмір гарантованого банком кредиту; напрям його використання; ставку процентів; строки погашення; порядок надання інформації про фінансовий стан клієнта; форми забезпечення кредиту; інші умови. Позичальник зобов'язується на час дії угоди одержати кредит у межах визначеної суми та використати його за цільовим призначенням. Якщо фактично використаний кредит менший, ніж передбачено договором, клієнт виплачує комісійні, які нараховуються на невикористану частину кредитних коштів.

Поновлювальна (револьверна) кредитна лінія, як правило, є незахищеною, тому її відкривають фінансово надійним позичальникам, що здійснюють стабільну торговельну або виробничу діяльність, якій властивий швидкий обіг коштів та стабільний попит на продукцію. Цей метод кредитування інколи зараховують до бланкових кредитів. Кредитоспроможність клієнта визначається на підставі бухгалтерського балансу та звіту про фінансові результати підприємства. Банк розглядає грошові потоки фірми й ліквідні активи як джерело повернення кредиту. За поновлювальними кредитними лініями може встановлюватися графік зниження ліміту.

Непононлювальна кредитна лінія передбачає видачу кредитних коштів траншами, загальна сума яких за весь строк дії кредитного договору не може перевищити встановлений ліміт. За непоновлювальними кредитними лініями після першого часткового або повного повернення кредиту подальше його надання не здійснюється.

Непоновлювальні кредитні лінії відкриваються клієнтам, які спланували потребу в кредиті на визначений період у майбутньому та узгодили з банком можливість повного або часткового отримання кредиту в межах ліміту в обумовлені терміни. Фактично такі лінії є гарантійним зобов'язанням банку видати кредит у межах визначеного ліміту у потрібний клієнту строк протягом певного відрізку часу. За непоновлювальними кредитними лініями може встановлюватися графік погашення кредиту.

Сезонна кредитна лінія відкривається банком за умови, коли фірмі періодично бракує обігових коштів через сезонну циклічність виробництва чи необхідність створення товарних запасів у сховищі. Кредити цього виду погашаються після закінчення виробничого циклу за рахунок виторгу від продажу продуктів виробництва. Погашення боргу й процентів здійснюється одноразово. Ризик банку при відкритті сезонної кредитної лінії полягає у небезпеці непогашення кредиту, зумовленій раптовим спаданням попиту, зниженням цін, неврожаєм тощо. Саме тому, як правило, банк вимагає забезпечення такої кредитної Лінії власністю позичальника.

Мультивалютна кредитна лінія - особливий вид поновлювальної кредитної лінії, за умовами якої можливе надання грантів у будь-якій із заздалегідь обумовлених валют.

Мультивалютні лінії надаються клієнтам, які одночасно працюють як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку та мають регулярні потреби валютних коштах.

Під час кредитування за мультивалютною кредитною лінією для кожного виду валют відкривається окремий кредитний рахунок. Погашення траншів та процентів здійснюється у тих валютах, у яких вони були отримані. При цьому укладається один кредитний договір та встановлюється один ліміт у національній валюті України, який є граничною сумою заборгованості за всіма траншами. Всі зобов'язання позичальника за цим кредитом мають спільне забезпечення.

Мультивалютні кредитні лінії можуть надаватися у будь-якій (визначеній банком) комбінації валют: гривнях, доларах США, евро, російських рублях одночасно. Враховуючи, що при мультивалютному кредитуванні банк бере на себе валютні ризики, за відкриття кредитної лінії банком може встановлюватися підвищений розмір комісійних платежів.

Рамкова кредитна лінія відкривається банком для оплати низки поставок товарів у межах одного контракту, який реалізується протягом року або іншого періоду (наприклад, фінансування поставки обладнання за здійснення інвестиційного проекту).

При відкритті кредитної лінії з повідомленням клієнта повідомляють про верхню межу кредитування, недопустимість її перевищення або стягнення за це більших процентів.

За підтвердженої кредитної лінії клієнт щоразу узгоджує умови конкретної суми кредиту в межах кредитної лінії.

Отже, кредитна лінія - це гнучкий механізм короткострокового кредитування, завдяки якому задовольняється тимчасова потреба позичальника в обігових коштах. Здебільшого ці гроші йдуть на покриття поточних (сезонних) витрат. Вигідність кредитної лінії в тім, що клієнт має доступ до необхідних йому кредитних ресурсів, але сплачує процент лише за ту суму, яку фактично позичив, на цей момент. Кредитні лінії відкриваються на певний час, найчастіше - на рік. Більшість з них забезпечує клієнту тривалі зв'язки з банком, які автоматично продовжуються на новий термін. За такої ситуації процентні ставки, ліміти кредиту та інші умови змінюються залежно від фінансового стану, умов і потреб позичальника.

Методи кредитування охоплюють також форму кредитного рахунка, яка використовується для видачі й погашення кредиту залежно від потреби клієнта та інтересів банку. Клієнтові може бути відкрито: звичайний (простий) кредитний рахунок; спеціальний кредитний рахунок; контокорентний (поточно-кредитний) рахунок.

Простий кредитний рахунок є найпоширенішою формою банківського кредитування. На ньому може бути тільки активне (дебетове) сальдо, кожний факт видачі і погашення кредиту оформляється відповідними документами клієнта або банку (платіжне доручення, розпорядження кредитного відділу банку операційному відділу тощо).

Спеціальний кредитний рахунок застосовується банком в окремих випадках, наприклад, при кредитуванні позичальника під заставу векселів. Він є формою обліку кредитів до запитання. Якщо на цьому рахунку виникає кредитове сальдо, воно в той самий день має бути зарахованим на поточний рахунок позичальника. Погашення кредиту може здійснюватися як за платіжними дорученнями позичальника, так і шляхом зарахування коштів, які надходять на користь позичальника від боржників за векселями, у кредит спеціального кредитного рахунка. Банк має право стягнути заборгованість за спеціальним кредитним рахунком у будь-який час без попередження клієнта, але це повинно передбачатися кредитною угодою.

Контокорентний кредит - метод кредитування, при якому банківська установа відкриває клієнту єдиний контокорентний (поточно-кредитний) рахунок, через який здійснюються всі поточні та кредитні операції: за дебетом відображаються виплати з доручення клієнта і отримання банківських кредитів, а за кредитом - грошові надходження на користь клієнта або його внески. Кредитове сальдо рахунка свідчить про наявність у клієнта власних коштів і означає, що він стосовно банку є кредитором. І навпаки - дебетове сальдо свідчить про залучення в оборот банківського кредиту. Отже, контокорент - це договір про взаємне кредитування.

Контокорент є активно-пасивним рахунком, за яким банк визначає граничну суму заборгованості завдяки встановленню лімітів кредитування, тобто визначенню максимально допустимого розміру дебетового або мінімально допустимого кредитового сальдо. За кінцевим сальдо нараховуються проценти або на користь клієнта, або на користь банку, причому в останньому випадку - за підвищеною ставкою, оскільки банк ризикує більше. Крім процентів, банки нараховують також комісійні платежі за послуги. Після закінчення контокорентного періоду (кварталу, півріччя) сума плати за кредит капіталізується (дебетується на контокорентному рахунку), тобто збільшується борг клієнта. Такі стосунки банк може будувати тільки із платоспроможними клієнтами, з'ясувавши заздалегідь їх фінансовий стан і репутацію.

Під час надання контокорентного кредиту банком встановлюється ліміт кредитування для кожного позичальника індивідуально, що залежить від його фінансового стану, масштабів виробничо-комерційної діяльності та репутації. У межах контокорентного рахунка позичальник отримує широку можливість маневрування обіговими коштами, оскільки може оперативно, у будь-який час, без попередньої домовленості з банком поповнити свій поточний рахунок відповідною сумою грошей. Тому контокорентний кредит вважається ідеальним резервом ліквідності.

Контокорентний кредит може бути використаний позичальником повністю або частково. Повнота його використання у межах виділеного ліміту залежить від конкретної фінансової ситуації клієнта та характеру його підприємницької діяльності. Однак можливі такі ситуації:

- коли запропонованого кредиту (тобто ліміту) не вистачає для покриття дебетового сальдо, банк може тимчасово збільшити ліміт кредитування для першокласних клієнтів без укладення додаткової угоди;

- коли дебетове сальдо на контокорентному рахунку постійно перевищує ліміт кредитування, банк з'ясовує причини такого відхилення і за необхідності підписує з клієнтом нову угоду. За користування кредитними коштами понад встановлений договором розмір кредиту клієнту доводиться сплачувати додаткові комісійні. Це робить контокорентний кредит іще дорожчим.

У банківській практиці використовується надання кредиту у формі овердрафту, який можна розглядати як особливий вид контокоренту.

Овердрафт - метод кредитування, за якого банк у межах заздалегідь узгодженого ліміту допускає тимчасову наявність дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта. Тобто, за використання цього методу кредитування передбачається надання банком короткострокового кредиту, який реалізується через списання коштів з рахунка клієнта понад залишок на ньому.

Відмінність овердрафту від кредитування за контокорентним рахунком полягає в тому, що при кредитуванні за методом овердрафту поточний рахунок клієнта зберігається й існує можливість появи на такому рахунку дебетового сальдо. Це означає, що, не відкриваючи окремого рахунка, клієнт понад свої залишки на рахунку та надходження на нього, має право на додаткову оплату розрахункових документів за рахунок ресурсів банку. Такі кредити мають здебільшого короткостроковий характер, завдяки їм клієнти здійснюють поточні платежі, які тимчасово перевищують надходження коштів на поточний рахунок.

Кредитування за методом овердрафту здійснюється у межах погодженого ліміту. Ліміт овердрафту - це максимально допустимий розмір дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника, що може виникнути протягом визначеного періоду (наприклад, операційного дня) у результаті перевищення суми платіжних доручень клієнта над залишком коштів на його рахунку.

Банківські установи при кредитуванні за методом овердрафту можуть використовувати такі види лімітів:

- ліміт як максимально допустимий розмір планового дебетового сальдо на рахунку позичальника, що може виникнути протягом операційного дня в результаті перевищення суми платіжних доручень позичальника над залишком на його рахунку;

- ліміт у розмірі не більше середньомісячного кредитового обігу позичальника;

- ліміт як максимально допустима сума заборгованості, яку може мати позичальник за цим видом кредиту протягом строку дії договору (з урахуванням нарахованих, але не погашених процентів).

На основі договору банк разом із клієнтом розробляє загальну концепцію обслуговування овердрафту. Банку доцільно щомісячно переглядати ліміти овердрафту залежно від зміни обсягів обігів за кредитом поточного рахунка. За домовленістю сторін ліміт овердрафту може зменшуватись у певній пропорції кожного місяця, доки не досягне нульового значення. Якщо сума платежу, зазначена у платіжному документі клієнта, перевищує залишок ліміту кредитування, то платіж банком не проводиться. Контроль за цільовим використанням кредиту здійснює кредитний працівник на підставі платіжних документів позичальника.

За змістом овердрафт є розрахунковою кредитною операцією, що дає банку дохід у виді процентів за користування кредитними ресурсами та комісійних. Плата за овердрафтами встановлюється у виді фіксованої чи плаваючої процентної ставки, яка може нараховуватися на щоденні залишки заборгованості за овердрафтом на кінець операційного дня банку або щомісяця, виходячи з фактичної кількості днів користування овердрафтом та фактичних залишків за рахунком овердрафт.

Банк може встановлювати обов'язкове стягнення щомісячної комісії за управління овердрафтом. Комісійні платежі встановлюються банком у відсотках до дебетового обігу за поточним рахунком позичальника понад кредитовий залишок (тобто за кожну суму платежів понад залишок коштів клієнта на його поточному рахунку).

Правом на отримання овердрафтного кредиту користуються надійні клієнти банку, які мають стійкий фінансовий стан, постійні стабільні надходження коштів і уклали з банком відповідний договір. Договір на кредитування за овердрафтом укладається, як правило, строком до одного року. При цьому у договорі обумовлюється, що дебетовий залишок на поточному рахунку погашається у міру надходження коштів на поточний рахунок, та встановлюється максимальний строк (як правило, не більше 7 банківських днів), протягом якого має бути погашена кожна окрема надана банком сума овердрафту, а також відповідальність позичальника у виді сплати пені за перевищення цього строку.

Слід зазначити, що механізм надання як овердрафтного, так і контокорентного кредитів передбачає наявність постійних ділових взаємовідносин між банком і клієнтом, повну поінформованість банку щодо стану справ свого позичальника та високий рівень довіри до нього. Овердрафт надається лише платоспроможним позичальникам, які мають відповідати таким вимогам:

- наявність поточних рахунків у банку не менше трьох місяців і концентрація платіжного обороту на цих рахунках;

- відсутність на момент укладання угоди прострочених боргів перед бюджетом і позабюджетними фондами;

- наявність позитивної кредитної історії;

- стабільний фінансовий стан;

- стабільні надходження виручки від основної діяльності на рахунки в банку;

- здатність погашати заборгованість за кредитом лише за рахунок поточних надходжень від основної діяльності;

- стабільний, конкурентоспроможний стан на ринку за основним видом діяльності, тривалий період роботи в цій галузі;

- наявність постійних ділових партнерів тощо.

На практиці овердрафт надається переважно юридичним особам, однак цим методом кредитування можуть користуватися й фізичні особи, які індивідуально отримують заробітну плату чи інші грошові суми через картковий рахунок. При цьому клієнт банку при укладенні договору на відкриття та обслуговування карткового рахунка укладає договір, в якому встановлюється ліміт овердрафту, умови надання кредиту за овердрафтом та порядок його погашення.

Залежно від розміру та виду карткового продукту овердрафт на картковому рахунку може бути: дозволеним (розмір якого включається в обсяг ліміту за карткою і враховується при проведенні авторизації) і недозволеним (виникає перевищення дозволеного овердрафту, тобто встановленого ліміту, при чому працівник банку повинен терміново проінформувати клієнта про необхідність погасити заборгованість).

Перевагою овердрафтного методу кредитування є те, що він надає можливість здійснювати видачу кредитів у будь-який час, без додаткового оформлення документів у випадку необхідності здійснення покупок при виникненні тимчасової нестачі коштів на поточному рахунку.

Разовий строковий кредит - це кредит, рішення про надання якого приймається банком окремо за кожною позицією на підставі заяви та інших документів клієнта. При цьому надання коштів відбувається однією сумою без траншів.

Метою разового строкового кредиту є цільове кредитування договорів, контрактів, що розраховані на повернення вкладених коштів. Найбільш поширені у вітчизняній практиці цільові короткострокові кредити, які надаються з простих кредитних рахунків. Ці кредити мають разовий характер і обслуговують конкретні комерційні операції. Отримати їх можуть навіть фірми, які не мають поточних рахунків у банку-кредиторі. Для цього клієнт подає техніко-економічне обгрунтування на підтвердження ефективності запланованої комерційної операції, а в окремих випадках - угоди з постачальниками й покупцями. В обгрунтуванні слід зробити розрахунок необхідної суми кредиту та вказати джерела погашення кредиту. Банк відкриває клієнту кредитний рахунок, у дебет якого зараховується сума кредиту, що відповідно збільшує кредитове сальдо поточного рахунка позичальника. Кредит оформляється строковим зобов'язанням. Погашатись кредити можуть або разовим платежем у повній сумі, після закінчення строку користування кредитом, або поступово, періодичними внесками позичальника (щомісяця, щокварталу). Платність за кредитом встановлюється у виді процентної ставки та комісії за оформлення (і розгляд) кредиту.

Найпростішою формою разового кредиту є дисконтний кредит. Його часто надають позичальникам, які бажають започаткувати власний бізнес. За дисконтного кредитування ставка процента є фіксованою, оскільки необхідно відрахувати певну суму процентів іще на початковій стадії надання кредиту. На практиці механізм оплати дисконтного кредиту такий: позичальник одержує кредит з утриманням його ціни, а в кінці періоду сплачує номінальну вартість кредиту.

Прикладом дисконтного кредиту є урахування (дисконтування) векселів через придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Ураховуючи вексель, банк надає векселедержателю-пред'явнику строковий кредит. Як правило, можуть бути враховані векселі на визначений строк платежу, а саме:

- визначено-строкові (на певну дату);

- дато-векселі (у визначений строк від дати складання);

- візо-векселі (у визначений строк від пред'явлення). Крім того, на них має бути дата про пред'явлення.

Для здійснення операції з урахування векселів векселедержатель подає до банку відповідний пакет документів, зокрема, заяву, встановленого зразка; інформацію щодо фінансового стану векселедержателя; його кредитоспроможність; угоди, на підставі яких були придбані векселі; реєстр пред'явлених до врахування векселів, форма якого встановлюється банком (щонайменше у двох примірниках); векселі, які пред'являються до врахування тощо. Якщо векселі прийняті банком для розгляду, то пред'явнику видається розписка про одержання векселів та призначається орієнтовний строк кредитування або ж день, у який він має забрати невраховані векселі.

Після проведення аналізу пред'явлених векселів та прийняття банком позитивного рішення про їх врахування (всіх або окремої частини) установлюється сума дисконту та інших утримань з клієнта за кожним векселем, а з клієнтом укладається договір про врахування векселів. Договір може укладатися на певний строк (генеральна угода про врахування векселів) або врахування визначених векселів (окремий договір про врахування векселів). На самих векселях пред'явник зобов'язаний на вимогу банку виконати повний або бланковий індосамент.

Кредит у формі врахування векселів надається через:

- перерахування на поточний рахунок пред'явника у строк, установлений у договорі про врахування, суми, що належить до сплати пред'явнику векселя;

- сплату кредиторської заборгованості пред'явника іншим кредиторам за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості (актів звірки заборгованості, договорів про поставку продукції, товарно-транспортних накладних тощо) у межах суми, яка належить до сплати пред'явнику векселя. У цьому разі банк перераховує кошти на поточний рахунок відповідного кредитора пред'явника в порядку, установленому чинним законодавством.

У практиці банківських установ використовується також онкольний кредит, який є короткостроковим і погашається на першу вимогу кредитора. При здійсненні онкольного кредитування банк відкриває позичальнику спеціальний поточний рахунок під заставу товарно-матеріальних цінностей чи цінних паперів. У межах забезпеченого кредиту банк сплачує всі рахунки суб'єкта господарської діяльності. Погашення кредиту здійснюється на першу вимогу банку за рахунок коштів, які поступили на рахунок позичальника, або ж шляхом реалізації наданого у забезпечення майна. Онкольний кредит погашається позичальником, як правило, з попередженням за 2-7 днів. Процента ставка за таким кредитом може бути нижчою, ніж за строковими кредитами. З точки зору строку повернення і якості забезпечення така кредитна операція вважається однією з найбільш ліквідних статей балансу банку.

Отже, банківська установа при кредитуванні позичальників використовує різні методи кредитування. Вибір банком і позичальником необхідного методу кредитування залежить від таких чинників, як: характер кредитної операції, сфера діяльності позичальника, вид кредиту, обсяг кредитних коштів, ризики діяльності у галузі позичальника тощо. Саме від правильно обраного методу кредитування залежить прибутковість кредитної операції та ефективність використання позичальником у повному обсязі кредитних коштів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси