Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Соціологічні дослідження в структурі соціологічної наукиТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬПрограма соціологічного дослідженняПрограма і робочий план конкретно-соціологічного дослідженняПроект соціологічного дослідження
ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИКА І ПРОЦЕДУРИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯМетодологічні підходи у соціологічному дослідженніОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ...Спостереження як метод соціологічного дослідженняСОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Програма соціологічного дослідження, її структура та функції

Програма соціологічного дослідження - науковий документ, який містить методологічні та процедурні основи дослідження соціального об'єкта.

Функції програми:

методологічна

методична (загальний логічний план дослідження, на основі якого здійснюється цикл: теорія-факт-теорія)

організаційна - чіткий розподіл праці, контроль за ходом СД.


Структура програми соціологічного дослідження*310

Методологічний розділ (Що?, Для чого робити?)

Процедурний (методичний) розділ " (Як?)

Формулювання проблеми, визначення об'єкта, предмета дослідження.

Визначення мети і завдань

дослідження.

Інтерпретація основних понять.

Попередній системний аналіз об'єкта.

Розробка робочих гіпотез.

Стратегічний (принциповий) план.

Обґрунтування вибірки.

Методи і процедури збору та аналізу первинних даних.

Вид підсумкового документа

(аналітичний звіт, стаття, монографія...).

*310: {Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. - М., 1998. - С. 70-130.}

Програма доповнюється робочим планом, в якому впорядковується етапи роботи, терміни здійснення, оцінюються необхідні ресурси.

Вимоги до програми:

Необхідність

Ясність і чіткість її структурних компонентів

Логічна послідовність

Гнучкість

Створення програми починається з визначення проблеми дослідження, визначення предмета і мети дослідження.

Соціальна проблема - суперечлива ситуація реального життя, що має масовий характер і стосується інтересів соціальних спільнот, груп.

- з гносеологічної точки зору (тобто з точки зору пізнавального процесу)

Знання про незнання, невідповідність або протиріччя між знаннями про потреби людей в результативних практичних або теоретичних діях та незнання шляхів засобів, методів, способів та прийомів реалізації цих необхідних дій.

- предметний бік

Явища і процеси, які викликають занепокоєння.

Слід розрізняти реальні й надумані, міфічні, соціальні проблеми; уникати дослідження вельми масштабних соціальних проблем. Це може призвести до ускладнення інструментарію, непередбачених матеріальних і часових витрат на проведення дослідження та зробить його громіздким і малоефективним; слід прагнути якомога точнішого, конкретнішого формулювання проблеми, що дасть змогу грамотно та оперативно провести соціологічне дослідження і розробити адекватні рекомендації.

Соціологія використовує різноманітні підходи до визначення типу соціальної проблеми, беручи за основу мету дослідження, носія проблеми, масштаби її поширення, час дії, глибину суперечності, що створює проблему.

Проблема дослідження завжди передбачає свого носія - певну спільноту чи групу, їхню діяльність.


Один і той самий соціальний об'єкт може мати багато особливостей, якостей, боків, які відображають певну його характеристику. Тому вибір предмета дослідження передбачає чітку постановку проблеми, формулювання мети і завдань дослідження, системний аналіз його об'єкта.

Мета і завдання соціологічного дослідження

Мета соціологічного дослідження містить відповідь на питання, для чого воно проводиться, орієнтує дослідження на підсумок, визначає логіку і спрямованість завдань, упорядковує різноманітні дослідницькі процедури.

Оскільки мета дослідження - кінцевий його результат, що має узагальнений вигляд, для її досягнення треба розробити завдання - конкретні "кроки".


Завдання соціологічного дослідження - логічно сформульовані настанови, вказівки, послідовне вирішення яких конкретизує поставлену мету і забезпечує її реалізацію.

Завдання соціологічного дослідження поділяють на:

головні (передбачають пошук відповідей на головне запитання, безпосередньо пов'язане з розв'язанням поставленої проблеми);

часткові (виникають у процесі вирішення головних завдань, випливають із них і також спрямовані на розв'язання проблеми) і

додаткові (можуть бути логічно не пов'язаними з метою дослідження, виникають за необхідності вирішення якихось додаткових питань, наприклад, методичних).

Теоретична та емпірична інтерпретація понять З'ясовуючи сутність предмета соціологічного аналізу, дослідник використовує поняття, які є стрижневими у теоретичному опрацюванні соціальних явищ і процесів. При цьому важливе значення має чітке, однозначне розуміння і використання цих понять впродовж усього дослідження.

Теоретична інтерпретація - полягає в розкритті, поясненні, тлумаченні, фіксації змісту понять відповідно до концепції дослідження.

Емпірична інтерпретація - пошук емпіричних значень поняття у термінах, які пояснюють його зміст і важливі під час конкретного дослідження.

Операційне визначення (операціоналізація) - визначення поняття через фіксацію емпіричних ознак.

Головним завданням емпіричної інтерпретації є поступове зведення складних теоретичних понять, якими оперує соціологія і які найчастіше не сприймаються респондентами через свою складність, до простих емпіричних характеристик, які відображають сутність понять і можуть бути використані для збирання первинної соціологічної інформації.

Емпірична інтерпретація передбачає такі послідовні операції:

- аналіз наукової літератури, пошук теоретичних визначень поняття, яке належить інтерпретувати, з'ясування сутності, створення його цілісного образу;

- визначення якостей, характеристик поняття і систематизація найважливіших ознак досліджуваного цілісного образу;

- вибір прямих показників для кожної із визначених характеристик, що дає змогу їх зафіксувати і побудувати, так звані, індикатори (найпростіші показники), які можна використати потім в інструментарії соціологічного дослідження.

Наприклад, вивчаючи соціально-психологічний клімат у трудовому колективі, немає сенсу просити у респондента дати йому оцінку, оскільки, по-перше, цей термін не дуже часто вживається у повсякденному житті колективу, а, по-друге, робітники можуть не знати, як його оцінити. Доцільно в такому разі "розкласти" поняття "соціально-психологічний клімат" на складові, що визначають його сутність, але є менш складними. Цими складовими є стосунки між членами колективу, між керівником і членами колективу, конфлікти, ставлення працівників до своїх обов'язків, трудового середовища, найближчого оточення тощо. Остаточним результатом буде поява в анкеті питань, доступних для розуміння респондентів, що сприймаються однозначно і передбачають їх щирі відповіді: "Чи задоволені Ви стосунками з товаришами по роботі?", "Як часто у Вашому колективі бувають конфліктні ситуації?" тощо.


Ставлення до праці*311

*311: {Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. - М., 1998. - С. 70-130.}

Порядок дій у процесі уточнення та інтерпретації поняття

Рис Порядок дій у процесі уточнення та інтерпретації поняття "ставлення до праці"

Аналізуючи отриману інформацію, дослідник проводить зворотну соціологічну процедуру (послідовно аналізуючи значення індикаторів, він поступово повертається на рівень теоретичних понять і робить висновки щодо досліджуваної проблеми).

Системний аналіз об'єкта, основною метою якого є побудова гіпотетичної (концептуальної) моделі об'єкта з урахуванням комплексу його елементів, зовнішніх і внутрішніх зв'язків.

Встановлення сукупності чинників, які впливають на об' єкт і визначають напрямки і тенденції його функціонування та розвитку.


Важливим у системному аналізі є встановлення сукупності чинників, які впливають на об' єкт і визначають напрямки і тенденції його функціонування та розвитку.

Тому дослідник повинен виокремити та описати якнайбільше цих чинників, встановити їх значення, зв'язок, силу і специфіку впливу.


Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки у процесі попереднього системного аналізу об'єкта. Під час соціологічного дослідження вона може бути підтвердженою або спростованою. Перевірка робочих гіпотез можлива тільки за умови, що всі поняття і терміни, за допомогою яких вона сформульована, будуть теоретично та емпірично інтерпретовані, визначені за допомогою індикаторів і знайдуть своє місце в соціологічному інструментарії.

Стратегічний (принциповий) план дослідження

Відповідно до мети і завдань дослідження, обізнаності щодо досліджуваного об'єкта виробляють конкретну стратегію пошуку - план соціологічного дослідження (пошуковий, описовий, експериментальний), який визначає послідовність, спрямованість операцій на досягнення поставленої мети.


Види стратегічного плану

-

Пошуковий (формулятивний, розвідувальний) план.

-

Описовий (дескриптивний) план.

-

Експериментальний (аналітико-експериментальний) план.

-

Повторно-порівняльний план.*312

*312: {Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. - М., 1998. - С. 70-130.}

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси