Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Купоно-карбованцева грошова система в УкраїніКупоныПорядок забезпечення грошових знаківГРОШОВА СИСТЕМАГРОШОВІ СИСТЕМИ
Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідкиГрошова реформа 1996 року та її роль у становленні грошового обігуГрошова реформа 1996 р.- введення гривніГрошові реформи та методи їх проведенняГрошові реформи, необхідність та механізм їх проведення
 
Головна arrow Банківська справа arrow Центральний банк і грошово-кредитна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Роль НБУ в організації купоно-карбованцевої грошової системи

Система впровадження національної валюти еволюціонувала таким чином: паралельний обіг рубля та карток споживача; поетапне впровадження в обіг купоно-карбованця відповідно до наповнення товарного ринку; введення в обіг повноцінної банкноти - гривні.

У листопаді 1990 р. в готівковий обіг України було введено купони одноразового використання як доповнення до рублевої готівкової маси для хоча б відносного збалансування грошового обігу та відповідного обслуговування товарного ринку. Запроваджена система продажу товарів за картками споживача з купонами дала позитивні результати. Припинилося зменшення товарних залишків, вивіз продовольчих і непродовольчих товарів за межі республіки скоротився тільки за період з листопада 1990 р. по лютий 1991 р. на 2 млрд. карбованців. Поліпшився грошовий обіг: за IV квартал і в цілому за 1990 рік у населення було вилучено готівкою відповідно понад 1 млрд. і 0,5 млрд. карбованців. Купонна система сповільнила спорожнення магазинів і навіть дала змогу в перші місяці після її введення наповнити їх товарами. У той же час майже в 2 рази зросла емісія в цілому по країні.

У 1 серпні 1991 р. введено картки споживача з купонами нового зразка. з 10 січня 1992 р. в Україні було запроваджено в обіг купони багаторазового використання. У березні 1992 р. практично весь готівковий обіг був переведений на купонне обслуговування, хоча попередньо планувалось його поетапне впровадження в обсягах, адекватних товарній масі; у результаті повної купонізації сфери готівкового обігу відбувся її механічний відрив від обігу безготівкового, який продовжував обслуговуватись російським рублем. Утворилась спотворена ситуація, за якої валютний курс купона у процесі його використання в готівковому та безготівковому обігах роздвоївся. А це сприяло здійсненню масових спекуляцій, пов'язаних з переведенням грошей з однієї форми обігу в іншу, переведенням безготівкових капіталів з України в Росію.

І лише з 12 листопада 1992 р., згідно з Указом Президента України "Про реформу грошової системи України", купоно-карбованець було впроваджено у сферу безготівкового обігу. Купоно-карбованець отримав статус тимчасової національної валюти і став єдиним на території України офіційним засобом платежу. Було започатковано встановлення офіційного курсу українського карбованця щодо рубля і валют інших держав.

Так завершився перший етап грошової реформи. Його позитивними наслідками слід вважати відокремлення грошову обігу України як самостійної держави від грошового обігу інших країн СНД. Вадами було різке знецінення купоно-карбованця і гіперінфляція. Необхідність оздоровлення фінансово-грошової системи посилило актуальність проведення наступного етапу економічних реформ.

Проведення НБУ грошової реформи 1996 р.

На п'ятому році незалежності, у 1996 р., Україна отримала найсуттєвіший атрибут незалежності - постійну, повноцінну грошову одиницю - гривню.

Назва нової валюти вибрана не випадково. Україна має давні й сталі традиції грошового обігу. В основі грошової системи Київської Русі лежала гривня. її назва, як гадають дослідники, походить від прикраси із золота чи срібла у вигляді обруча, яку носили на шиї (на загривку). За іншою версією, гривня спочатку означала голову худоби (гриву), що виконувала роль еквівалента в процесі обміну. Ця версія не позбавлена сенсу. Вона акцентує увагу на генетичності розвитку грошової одиниці, в ролі якої тривалий час виступала худоба. Перехід від натуральних грошей до карбованих грошових одиниць був закономірним і об'єктивним процесом, який мав місце не тільки в Давній Україні, але й в інших країнах.

Гривня мала кілька значень. Лічильна гривня кун становила певну кількість монет, вагова (гривня срібла) містила точну вагу срібла, а монетна була конкретним зливком срібла певної встановленої форми і ваги. Відомо кілька типів гривень, названих за місцем їхнього виготовлення чи знахідок, серед яких є київські, новгородські, чернігівські, литовські, татарські. Київські гривні перебували в обігу з кінця XI до XIII ст. Названі так за місцем їхнього виготовлення, ці зливки мають шестикутну форму і важать 161-163 г. Дослідники вважають, що ця вага пов'язана з візантійською ваговою одиницею літрою (327,5 г) і становить її половину. Київські гривні були найбільш поширеними на території Південної та Південно-Західної Русі. Гривні усіх типів відливалися у відкритих формах. Ознакою цього для київських зливків був невеликий горбик на лицевому боці. Крім того, гривня була вкрита невеликими тріснутими пухирцями, що свідчить про вигоряння під час плавлення домішок у сріблі. Новгородські гривні дожили до XIV ст., обіг інших завершився у XIII ст.

Вдруге нові паперові гроші - гривні - були випущені в обіг 17 жовтня 1918 р. В обігу з'явилися гривні шести номіналів: 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінної національної валют. Політика України, яка проводилась у 1995 році і першій половині 1996 року, забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:

суттєво уповільнилась інфляція;

відсутність так званого "грошового нависання", коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них; зміцнів курс національної валюти;

уповільнилися темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;

зросла активність домогосподарств як суб'єктів економіки;

зросли доходи та заощадження населення;

поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.

Значне зниження темпів інфляції розпочалося з лютого 1996 р. і набуло стабільного характеру. У червні і липні індекс цін споживчого ринку становив лише 100,1 %, у серпні - 105,7 % до попереднього місяця при 109,4 %о у січні. Починаючи з березня 1996 р. постійно підвищувався курс українського карбованця до долара СІНА та інших іноземних валют. Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар СІЛА, що разом з пониженням інфляції забезпечувало фінансову стабілізацію в Україні. Суттєво призупинено спад виробництва у порівнянні з попереднім роком (з 14,1 % за січень-серпень 1995 року до 3,7 % за відповідний період 1996 року). Падіння обсягів валового внутрішнього продукту за зазначений період знизилось з 12,4 % до 9,5 %. Грошові доходи населення в липні 1996 року в порівнянні з червнем зросли на 26 %.

Поліпшення напередодні реформи макроекономічної ситуації в Україні досягнуто більш послідовним і активним застосуванням ринкових механізмів, зокрема: запровадженням неінфляційних джерел покриття дефіциту державного бюджету шляхом продажу державних цінних паперів, подальшою лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності і валютного ринку, дотриманням позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок за депозитами і кредитами комерційних банків.

Таким чином, аналіз економічної ситуації напередодні реформи дає нам змогу стверджувати, що в Україні були створені належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею України.

Головними завданнями грошової реформи були:

заміна тимчасової грошової одиниці - українського карбованця на національну валюту - гривню;

зміна масштабу цін;

створення стабільної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.

Це передбачало закріплення фінансової стабільності, яка склалася напередодні грошової реформи, прискорення розрахунків, залучення до банківської системи надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Реформа носила прозорий та безконфіскаційний характер, що було зумовлено необхідністю:

забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти і як результат - довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;

утримання стабільності на грошовому, споживчому і валютному ринках України, недопущення інфляційного сплеску та порушення стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення:

запобігання спекулятивних операцій при обміні карбованців на гривні;

створення прийнятного соціального клімату, недопущення великої психологічної і соціальної напруги у суспільстві у зв'язку з проведенням грошової реформи.

Відповідно до Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні", рішень Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи Національним банком України:

1. Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків у кількості понад 10 тисяч, в тому числі 1,8 тисячі - на залізничних станціях, в аеропортах та інших багатолюдних місцях. Для обслуговування пенсіонерів було залучено понад 14 тисяч підприємств зв'язку, в тому числі в сільській місцевості - більш як 11 тисяч. Створено близько 92 тисяч комісій з обміну на підприємствах, в установах і організаціях.

2. Усі установи банків та підприємств зв'язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів (банкнот і монет) для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами (буклетами та плакатами банкнот і розмінної монети).

3. Проводилася широка роз'яснювальна робота через засоби масової інформації щодо характеру та механізму здійснення грошової реформи. В усіх регіонах України були проведені наради-семінари, куди виїжджали відповідальні працівники Національного банку України.

4. У цілодобовому режимі працювала електронна пошта Національного банку, яка забезпечувала безперебійний зв'язок НБУ з комерційними банками та обласними управліннями НБУ. Цілодобово працювали оперативні групи в банках.

Таким чином банківська система України на кінець дня 1 вересня 1996 року була готова до проведення грошової реформи.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні: 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій же пропорції усіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100.000 разів більшою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. А саме співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації.

Деякі складнощі з обміном карбованців на гривні, які мали місце в перші дні реформи у зв'язку з недостатністю на рахунках окремих банків і підприємств зв'язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені шляхом надання їм авансових підкріплень гривневою готівкою.

За балансовими даними емісія карбованцевої готівки напередодні грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 року, становила 338,1 трлн. крб., із них 19,1 трлн. крб. залишалося в касах банків, а 319,0 трлн. крб. знаходилося поза банками, тобто в обігу.

За період реформи з 2 по 16 вересня 1996 р. та протягом 2-х послі-дуючих днів, банківською системою було вилучено карбованців в резервні фонди Національного банку України в погашення емісії на загальну суму 327,9 трлн. крб. (97 % емітованої до реформи готівки), в тому числі з обігу - 309,5 трлн. крб. (97 %) та з кас банків 18,4 трлн. крб. (96,3 %).

Починаючи з 17 вересня 1996 р. функціонування в готівковому обігу карбованців припинено і єдиним засобом платежу на території України стала гривня та її розмінна монета - копійка.

Установами Ощадного банку України та інших комерційних банків, які залучають кошти населення, були перераховані в установленому порядку усі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 року з відповідними записами в особових рахунках вкладників. Перерахування вкладів здійснювалось без будь-яких обмежень у співвідношенні 100 000 крб. за 1 гривню.

За період проведення реформи (з 2 по 16 вересня цього року) національний банк України здійснив випуск в готівковий обіг 3132,5 млн. грн. Випуск гривні в обіг здійснювався шляхом обміну на карбованці, видачі коштів на оплату праці, закупку сільськогосподарських продуктів та з вкладів населення, підкріплення відділень зв'язку, а також інших видач.

У відповідності з рішенням Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи після закінчення реформи в період з 17 вересня по 15 жовтня 1996 р. обмін карбованців на гривні продовжувався через каси комерційних банків за рішеннями місцевих держадміністрацій. В перших числах листопада цього року завершено вивезення до сховищ Національного банку України вилучених з обігу та кас банків карбованців і надлишкових резервів гривні, що знаходились на відповідальному зберіганні в установах комерційних банків.

Банківською системою України вживались заходи щодо виявлення та вилучення з обігу фальшивих грошей. Загальний обсяг фальшивих карбованців, виявлених банками за станом на 1 листопада 1996 року, становить 7,5 млрд. крб. Найбільші обсяги виявлено в Одеській, Закарпатській, Львівській, Запорізькій, Чернівецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Робота з вилучення фальшивих грошей здійснювалася в тісному контакті з органами МВС України.

Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Головним досягненням є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися:

по-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах;

по-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют, зокрема 176 гривень за 100 дол. СІНА, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи;

по-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це насамперед зменшення обсягів готівки в обігу на фоні деякого зростання цін та відчутне збільшення ліквідності комерційних банків.

Грошова реформа в Україні - це надзвичайна подія для нашої держави, в результаті якої створено один з невід'ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи і безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю - гривню, в історії України проводився вперше.

У результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити певне покращення стану фінансово-грошової системи, що сприяло цілеспрямованому розвитку економіки України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси