Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та...Чинника, що впливають на організм людини в польотіЯкі чинники впливають на процес виховання людини?Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпекиЯку величину опору тіла людини приймають за розрахункову при...
Система міжнародної безпекиПринцип мінімізації загальних витрат на забезпечення безпеки
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності людини та суспільства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Чинники, що впливають на безпеку людини

Для цілеспрямованої діяльності з поліпшення умов життя і діяльності людини в різних сферах необхідно знати групи чинників безпеки, що впливають на людину. Відповідно до Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" та класифікації, розробленої НДІ праці вони об'єднані в три групи: 1) соціально-економічні, 2) техніко-організаційні, 3) природні.

Перша група чинників - це нормативно-правові чинники (закони про працю, природоохоронне законодавство, правила, норми, стандарти, практика державного і суспільного контроля за їх дотриманням); соціально-психічні чинники, що характеризують відношення робітника до праці, психологічний клімат в колективі, сім'ї, мотиви праці; суспільно-політичні чинники (суспільні форми спрямовані на створення сприятливих умов праці, винахідництво); економічні чинники - адекватна платня за працю, система пільг і компенсацій, моральне і матеріальне стимулювання за шкідливі умови праці.

Друга група чинників безпосередньо впливає на формування матеріально-речовинних елементів умов праці. Це засоби праці, предмети і знаряддя праці, технологічні процеси, організаційні форми виробництва, застосовувані режими праці і відпочинку, які складають основу наукової організації праці (НОП). Метою НОП є розробка і впровадження в практику раціонально побудованого трудового процесу, який забезпечує задану якість продукції і високу продуктивність праці, створення умов для збереження здоров'я працюючих, збільшення періоду їхньої трудової діяльності, росту культурного рівня.

Третя група чинників - характеризує вплив на робітників кліматичних, хімічних і фізико-хімічних, біологічних факторів, особливостей місцевості, де знаходиться людина. В процесі життєдіяльності весь цей складний комплекс чинників, об'єднаний різноманітними взаємними зв'язками, що можуть формуватися під впливом небезпечних і шкідливих чинників, впливає на людину, її здоров'я, безпеки.

Отже, завжди існує вірогідність прояву небезпеки. Це емпіричне твердження, аксіома небезпеки - в природі немає абсолютно безпечних явищ, факторів - все небезпечно при формуванні певних умов. Це пов'язано з тим, що при певних обставинах навіть безпечний об'єкт, речовина можуть стати небезпечними. Наприклад через процеси старіння будь-якого об'єкта - неживого, живого. Через це можуть формуватися так звані системні кризи, коли руйнування, або зміни в одній ланці, частині системи, виводять з ладу весь об'єкт та пов'язані з ним інші об'єкти. Формується ланцюгова реакція негативних змін в системі. Тому головне завдання БЖДЛ - розробка методів визначення і управління ризиками, створення машинних систем мало небезпечних для людини. Важливою теоретичною основою безпечної діяльності в будь-якій сфері є загальні принципи безпеки.

Принципи безпеки

Принцип (лат. основа, початок) - вихідні положення будь якої науки, на яких базуються всі інші положення. В безпечній життєдіяльності людини виділяють чотири комплексних класи принципів, знання яких забезпечують безпеку: організаційні, орієнтуючі, технічні, управлінські.

Організаційні принципи - спрямовані на реалізацію положень наукової організації праці для забезпечення максимально можливої безпеки людини. Вони складаються з чотирьох блоків. Несумісність - обов'язкове розмежування небезпечних об'єктів (розділення виробничих, побутових, підсобних та складських зон, роздільне зберігання небезпечних речовин). Обов'язкове відокремлення небезпечної сфери діяльності - ноксосфери ( гр. ноксос - небезпека) від більш менш безпечної, де людина знаходиться у відносній безпеці - гомосфера (гр. гомо - людина). Компенсація або відшкодування - підтримка нервово-психічної, фізіологічної рівноваги в організмі (підвищення тарифних ставок, лікувально-профілактичне харчування, додаткові пільги). Ергономічність - створення найбільш сприятливих умов праці для досягнення максимальної продуктивності при мінімальній стомлюваності і небезпеці. Раціональність організації праці - застосування прогресивних методів праці, впровадження прогресивних засобів захисту людини від шкідливих, небезпечних чинників, проведення регулярних оглядів, ремонтів устаткування.

Орієнтуючі принципи - спрямовані на пошук, втілення рішень, які є методологічною та інформаційною основою безпеки людини в її діяльності. За структурою, значимістю їх можна розділити на групи, що відображають певні властивості об'єкта з яким взаємодіє людина. Перед усім це системність - закон діалектики, що обумовлює взаємний зв'язок явищ, причин та наслідків і зв'язків. Упереджуюча ліквідація небезпеки - усунення найбільш небезпечних елементів в даній системі, наприклад зміна технології, впровадження менш небезпечної техніки, речовин. Зниження ризику небезпеки - зменшення граничних значень певних параметрів (напруги, температури, тиску). Заміна оператора-людини автоматизованою системою, роботом. Інформованість - забезпечення знань про навколишню реальність, необхідних для забезпечення безпеки. Сюди відносять законодавчі акти про працю, нормативні документи (інструкції, правила, умовні позначення). Нормування або дозування орієнтує на неперевищення критичних значень негативних факторів. Наприклад, норми гранично допустимих концентрацій (ГДК) речовин, гранично допустимих рівнів (ГДР) неречовинних факторів - освітленості, шуму, вібрації, параметрів мікроклімату, нормування робочого часу і відпочинку. Важливими є вимоги до засобів захисту, норми з протипожежного водопостачання, норм переносу вантажів.

Управлінські принципи - встановлюють взаємозв'язки між окремими стадіями процесу, забезпечуючи безпеку робітника - їх дев'ять. Принцип управління - полягає у розробці та впровадженні систем управління безпекою на наукових основах. Цей принцип є основою профілактичної роботи з безпеки праці. Принцип плановості - встановлює на певні періоди напрямки діяльності з охорони праці, кількісні показники - зниження рівня травматизму, захворюваності, смертності з виробничих причин. Принцип адекватності містить у собі компетентність, ділові та організаторські якості робітників служб охорони праці. Принцип зворотного зв'язку - вимагає одержання об'єктивної інформації про умови праці, охорону робітників від шкідливих, небезпечних впливів і аналіз усіх ситуацій. Принцип ефективності - потребує зіставлення фактичних результатів із плановими оцінками показників. Принцип добору кадрів ("Кадри вирішують все!") полягає у доборі фахівців з управління безпекою, які мають необхідні знання і навички. Як правило вони повинні одночасно мати систему знань в області техніки, економіки, екології, психології, педагогіки, промислової санітарної. Принцип стимулювання вимагає забезпечення певної оплати праці за її певну кількість. Принцип контролю - це система нагляду і перевірок об'єктів на їх відповідність встановленим вимогам безпеки. Принцип відповідальності - за безпеку повинна відповідати певна відповідальна особа і кожний робітник повинен знати і виконувати свої функції. Порушення цих принципів обов'язково веде до формування і прояву небезпечних і навіть надзвичайних ситуацій.

Технічні принципи безпеки повинні автоматично забезпечувати безпеку людині в будь-якому стані системи Людина-Машина, незалежно від дій працівника. Для цієї групи характерно застосування різних технічних пристроїв - від дуже простих, наприклад огородження небезпечної зони, до дуже складних електронних пристроїв, в яких використовують різноманітні матеріали, конструктивні особливості -реле, блокиратори, автоматичні сигналізатори. При цьому враховують ряд властивостей таких пристроїв. Стійкість - забезпечення стійкості матеріалів, конструкцій, сталості технологій при виникненні екстремальної ситуації. Слабка ланка - наявність спеціально створеного елемента, який руйнується при виникненні перевантаження у системі, що перешкоджає руйнації всієї системи (противибухові віконні прорізи, клапани, мембрани, запобіжники). Недоступність - відокремлення ноксосфери від безпечної, де знаходиться людина - гомосфери (огородження - сітки, екрани, ізоляція, усілякі замки). Блокування - забезпечує неможливість функціонування будь-якої системи, якщо не забезпечена безпека - здійснюється за рахунок послідовної взаємодії пристроїв безпеки, які взаємозалежні - механічних, електричних, наприклад за допомогою реле.

З групою технічних принципів пов'язані так звані універсальні принципи безпеки - захист відстанню, часом та речовиною. Захист відстанню - дія небезпечних, шкідливих чинників слабшає або майже зникає при збільшенні відстані між їхнім джерелом і людиною (протипожежні розриви, санітарно-захисні зони). Захист часом -скорочення часу перебування в умовах дії шкідливих і небезпечних чинників (скорочення тривалості робочої зміни, збільшення часу для відпочинку, перерв). Захист речовиною або екранування - припускає наявність екранів, перепон між людиною і джерелом небезпечних, шкідливих чинників (різноманітні екрани, робочий одяг, взуття). Всі ці принципи лежать в основі техніки безпеки виробничої і невиробничої сфер діяльності людини.

Отже, принципи БЖД є основою менеджменту будь-якого виду діяльності, мають профілактичне значення, бо запобігають прояву шкідливостей у будь-якій сфері діяльності. Це теоретичні основи безпеки, на яких грунтуються основні її методи - статистичний облік та аналіз даних про травматизм, метод комплексного обстеження об'єктів, профілактичні методи. Використання сукупності всіх принципів, перед усім організаційних, технічних - умова забезпечення безпеки в будь-якій сфері діяльності - промисловості, сільському господарстві, побуті, природі. Недотримання цих принципів стає підгрунтям для появи професійних шкідливостей, а отже виникнення професійних хвороб, виникнення аварій, катастроф.

Важливе значення в трудовому процесі мають стандарти безпечної праці - міжнародні, державні, галузеві, які складають організаційну основу безпечної праці. На міжнародному рівні стандартизація безпечної праці відбувається за напрямками: обмеження використання і реалізації шкідливих і небезпечних речовин; підвищення вимог до виробничих процесів, що можуть заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, здоров'ю людини; утилізація шкідливих і радіоактивних речовин; надання людині своєчасної та достовірної інформації про небезпеку виробничих процесів і продукції; визначення припустимих рівнів речовинного забруднення і шуму; вимоги до засобів індивідуального захисту. За даними напрямкам здійснюють свою діяльність технічні комітети Міжнародної організації стандартизації, які видають стандарти групи ТК/ ISO, а також комітети Європейської організації стандартизації (TK/ CEN). На основі міжнародних стандартів приймаються і вводяться в дію державні стандарти з безпеки праці. Таким чином, з огляду на реакцію національних комітетів зі стандартизації, вимог ділових і промислових кіл, готується ґрунт для широкого впровадження міжнародних стандартів систем управління безпекою праці (МС СУОП), відомі як стандарти серії ISO 18000, ISO 14000, ISO 9000.

Питання

1. Як класифікують чинники безпеки?

2. Охарактеризуйте всі види принципів, що орієнтують.

3. Як Ви розумієте значення організаційних принципів?

4. Яка роль принципу нормування?

5. На які групи можна розділити технічні принципи?

6. Охарактеризуйте стандарти безпечної праці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси