Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Кримінальна реєстрація: поняття, джерела, форми накопичення...Реєстрація та зберігання інформаціїІнформація, що подається для обліку платників податків органами...Кримінальна реєстрація та криміналістичні облікиОрганізація і методи статистичного обліку
Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних...Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і...Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і...Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і...Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і...
 
Головна arrow БЖД arrow Охорона праці в авіації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Реєстрація й облік інформації

Реєстрація й облік суспільно значимої інформації з питань охорони праці - одна з найважливіших функцій системи управління, її здійснюють з метою збереження інформації, надання їй законної сили, одержання необхідних даних для контролю, правових, організаційних і управлінських дій. Ця функція є на всіх рівнях управління.

На державному рівні реєстрації й обліку підлягають законодавчі та державні нормативні акти, небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища, експертні висновки, розпорядження органів державного нагляду, об'єкти газового комплексу, котельні, трубопроводи для пари і гарячої води, піднімальні засоби, склади вибухових матеріалів, транспортні засоби загального користування і технологічні транспортні засоби, які не підлягають експлуатації по вулично-дорожній мережі, номерні знаки, технічні паспорти, нещасні випадки, професійні й інфекційні захворювання, отруєння, аварії, пожежі, дорожньо-транспортні події і т.ін.

На рівні підприємств здійснюють реєстрацію й облік умов і безпеки праці, навчання, інструктажів, нормативних актів підприємства з питань охорони праці, нещасних випадків, профзахворювань, аварій, розпоряджень органів нагляду і контролю, медичних оглядів, видачі спецодягу, взуття, засобів індивідуального захисту.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Аналіз та оцінка показників стану охорони праці

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності (далі — підприємства); на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами; на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі роботодавці); на осіб, що забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які працюють за умовами трудового договору (контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці (далі — працівники).

Розслідування нещасних випадків (професійних захворювань), що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводять згідно з цим Положенням, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що трапилися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі, визначає Міністерство освіти і науки України.

За Положенням (п. 5) розслідуванню підлягають раптове погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння*, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві (далі - нещасні випадки).

За висновками роботи комісії з розслідування визнають зв'язок нещасного випадку з виробництвом і складають акт за формою Н-1 про нещасні випадки (дод. 1), які сталися з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов'язків, зокрема у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство, закінчуючи його виходом, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця - в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

___________

* До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, які сталися після одноразового (не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни.

Гострі професійні захворювання викликає дія хімічних речовин, які іонізують і не іонізують випромінювань, значні фізичні навантаження і перенапруга окремих органів і систем людини. До них відносяться також інфекційні, паразитарні й алергічні захворювання і т.ін.

Гострі професійні отруєння викликають в основному шкідливі речовини гостронаправленої дії.

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, що не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, які використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі - під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

- пересування працівника до (між) об'єктами обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

- пересування до місця відрядження та у зворотньому напрямку відповідно до завдання про відрядження (Положення, п. 6).

Відповідно до цього Положення також розслідуються:

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (п. 8);

- нещасні випадки, пов'язані із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків (п. 9);

- нещасні випадки, які сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника (п. 10);

- нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування (згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку), а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отримання заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою); такі нещасні випадки також визнаються пов'язаними з виробництвом: стосовно них складають акт за формою Н-1 (п. 11).

У Положенні також зазначені нещасні випадки, які сталися з працівниками і за висновками роботи комісії з розслідування не визнаються як такі, що пов'язані з виробництвом і про які не складають акт за формою Н-1:

- під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;

- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- під час використання працівниками в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

- внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликане застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їхнього зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

- під час скоєння працівниками злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у цьому Положенні (п. 7), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури (п. 12).

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийняте рішення, що стосовно нещасного випадку не потрібно складати акт за формою Н-1, то про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Положення також встановлює порядок повідомлення про нещасні випадки, їхнє розслідування та ведення обліку. Зокрема наголошується, що про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий мають негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги (п. 14)^

Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зі свого боку зобов'язаний:

— терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності доставити його до лі кувально-профілактичного закладу;

— повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну профспілкову організацію;

— зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до тяжчих наслідків), а також вжити заходи щодо недопущення подібних випадків.

Положення також визначає функції лікувально-профілактичного закладу в разі звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок без направлення підприємства - він зобов'язаний протягом доби про кожного потерпілого повідомити засобами зв'язку або надіслати термінове повідомлення за встановленою формою (Положення, дод. 2):

— підприємство, де працює потерпілий;

— відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд);

— відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Відповідні дії роботодавця після одержання повідомлення про нещасний випадок (крім випадків зі смертельним наслідком та групових) наведені в Положенні (пп. 16-17). У них мова йде також про склад комісії з розслідування. Тут принциповим є те, що головою цієї комісії призначається керівник (спеціаліст) служби з охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці, а також те, що керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не входить.

Порядок роботи комісії з розслідування (протягом трьох діб) викладено в Положенні, п. 19, а відповідні дії роботодавця на рішення комісії - в п. 20. При цьому вказується, що потерпілому обов'язково видається затверджений акт форми Н-1 разом з актом розслідування нещасного випадку.

Важливим є також те, що Положення (п. 21) вимагає від підприємства, або у разі його ліквідації від правонаступника, який бере на облік ці нещасні випадки, зберігати акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування протягом 45 років. Ці матеріали в разі відсутності правонаступника або банкрутства підприємства підлягають передачі до державного архіву.

У Положенні (пп. 22-29) зазначені інші вимоги до роботодавців щодо складання повідомлення про наслідки нещасного випадку після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого і т. ін.

Положення також розглядає нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, їх розслідує і бере на облік підприємство. У розслідуванні має брати участь представник навчального закладу.

Нещасні випадки, що сталися на підприємстві з учнями і студентами навчальних закладів, які проходили виробничу практику або виконували роботу під керівництвом викладача на виділеній підприємством дільниці, розслідує навчальний заклад разом з представником підприємства і бере на облік.

Нещасні випадки, що сталися з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування в рейсі, розслідуються відповідно до цього Положення з обов'язковим використанням матеріалів розслідування відповідних державних органів нагляду за безпекою руху.

Висновки зазначених державних органів нагляду за безпекою руху щодо причини нещасного випадку і осіб, які допустили порушення нормативних актів, незалежно від порушення кримінальної справи, передаються ними у десятиденний термін підприємству, працівником якого є потерпілий, або голові комісії із спеціального розслідування.

Нещасні випадки, що сталися з громадянами України та іноземцями, які входять до складу екіпажів (бригад) на морських і річкових суднах, літаках, засобах залізничного і автомобільного транспорту, що перебувають за кордоном (порти, доки, станції, судноремонтні заводи, майстерні тощо), розслідуються відповідно до цього Положення, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їхнім документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд відповідно до їхньої компетенції.

Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки через виборні органи і своїх представників.

Якщо роботодавець відмовляється скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок або якщо роботодавець, потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не погоджуються із змістом акта розслідування нещасного випадку, акта за формою Н-1, питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Органи з розгляду трудових спорів у разі необхідності одержують відповідний висновок роботодавця, представника органу державного нагляду за охороною праці, органу державного управління охороною праці, профспілкового органу, Фонду.

За Положенням (п.36) спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки зі смертельним наслідком; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їхнього здоров'я; випадки смерті на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків (п. 36).

Про вказані нещасні випадки роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за наведеною у Положенні формою: відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці; відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку; робочому органу виконавчої дирекції Фонду; органу, до сфери управління якого належить це підприємство, відповідній установі санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєння), вищому профспілковому органу, відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності). .

Спеціальне розслідування вказаних категорій нещасних випадків організовує роботодавець (якщо постраждав він сам — вищий орган або (при його відсутності) відповідна місцева держадміністрація). Розслідування проводить комісія зі спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

Положення також наводить вимоги до складу комісії зі спеціального розслідування, зокрема при розслідуванні катастроф та аварій з повітряними суднами (п. 38).

У Положенні (пп. 39-40) викладені вимоги до змісту та складання акту спеціального розслідування у таких випадках: загибелі двох-чотирьох осіб; загибелі п'яти і більше осіб або якщо травмовано 10 і більше осіб, спеціальне розслідування нещасних випадків проводять протягом не більше 10 робочих днів.

Цей термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування. За результатами розслідування складають акт за формою Н-5 та оформляють інші матеріали, передбачені Положенням (п. 48), також складають акт за формами Н-1 або НТ (п. 41). Крім того, Положення (п. 43) надає право комісії встановлювати причини нещасних випадків і розробляти заходи щодо запобігання подібним випадкам та вимагати від роботодавця утворення експертної комісії із залученням до її роботи за рахунок підприємства відповідних експертів.

Обов'язки медичних закладів, судово-медичної експертизи, органів прокуратури і внутрішніх справ та інших органів, роботодавців та права членів комісії зі спеціального розслідування наведені в Положенні (пп. 44-46).

Роботодавець у п'ятиденний строк з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку чи одержання припису посадової особи Держнаглядохоронпраці про взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про виконання запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, які порушили законодавство з охорони праці. При цьому роботодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити органи, які брали участь у розслідуванні, про виконання запропонованих комісією заходів Положення (п. 47).

Положення (п. 48) також наводить перелік матеріалів спеціального розслідування. Копії цих матеріалів роботодавець у п'ятиденний строк після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку зобов'язаний надіслати органам, зазначеним у Положенні (п. 48).

Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємстві та зберігається відповідно до цього Положення (п. 21) 45 років.

Центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, або місцева держадміністрація у разі його відсутності, або виконавчий орган місцевого самоврядування після одержання матеріалів мають розглянути обставини і причини нещасного випадку зі смертельним наслідком або групового нещасного випадку і за результатами розгляду розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи прокуратури надають територіальним органам Держнаглядохоронпраці відповідну інформацію про прийняте рішення щодо порушення кримінальної справи у зв'язку з нещасним випадком зі смертельним наслідком або груповим нещасним випадком чи про відмову в цьому.

Звітність та інформацію про нещасні випадки, аналіз їхніх причин виконує роботодавець. Статистичну звітність про потерпілих на підставі актів Н-1 виконують за формою, затвердженою Державним комітетом статистики, а роботодавець також зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам (Положення, пп. 52- 53).

Крім роботодавця, органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, а також органи державного управління, державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації також мають брати активну участь у виконанні цих вимог Положення, а збирання статистичних даних та розроблення державної статистичної звітності про потерпілих від нещасних випадків на підприємствах здійснюють органи державної статистики (Положення, пп. 54-56).

Порядок розслідування та обліку випадків виявлення професійних захворювань і отруєнь Положення визначає в пп. 57-63. Згідно з Положенням професійний характер захворювання визначає експертна комісія у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право Міністерством охорони здоров'я (МОЗ).

Перелік закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, через кожні п'ять років переглядається та затверджується МОЗ.

Положення також вміщує: порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, які призвели до їхнього виникнення (пп. 64-71); розслідування випадків професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (пп. 72-74), а також у непрацюючих пенсіонерів і працівників, які змінили місце роботи (пп. 75-76); порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань (пп. 77-81). Розслідування та облік аварій викладені в пп. 82—96. Як передбачає Положення (п. 82), на підприємстві згідно з вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці має бути розроблений і затверджений роботодавцем план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, зазначаються заходи щодо їхньої ліквідації, терміни виконання, а також сили і засоби, що для цього залучаються, визначаються обов'язки та дії посадових осіб і працівників.

Аварії поділяються на дві категорії:

- до першої категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло п'ять чи травмовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднювальних речовин у навколишньому природному середовищі більше як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства або населення;

— до другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло до п'яти чи травмовано від чотирьох до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих від 100 осіб і більше (Положення, п. 83).

Порядок дій свідків аварій та роботодавця висвітлено в Положенні (пп. 81-86). Насамперед вони зобов'язані негайно повідомити керівництво, а також територіальний орган Держнаглядохоронпраці, до області управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію або виконавчий орган місцевого самоврядування, штаб цивільної оборони й з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії та відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників - також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Порядок розслідування аварій з нещасними випадками розглянуто в Положенні (пп. 1 51 та 87-92). Розслідування проводить комісія з розслідування, головою якої назначається представник органу, до області управління якого належить підприємство, місцевого органу державного нагляду за охороною праці чи Міністерства з надзвичайних ситуацій (МНС).

Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою 11-5.

За результатами розслідування роботодавець видає наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства з охорони праці. Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії виконує підприємство, де сталася аварія, яке в п'ятиденний строк теля закінчення розслідування надсилає матеріали в прокуратуру та в органи, представники яких брали участь у розслідуванні.

За Положенням (п. 94) державна статистична звітність щодо аварій затверджується Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці. Контроль та нагляд за своєчасним та об'єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їхніх причин покладається на органи державного управління та нагляду за охороною праці (п.96).

Особи, які допустили порушення або невиконання вимог Положення, притягаються до відповідальності згідно із законодавством (п. 98).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Кримінальна реєстрація: поняття, джерела, форми накопичення інформації та види криміналістичних обліків
Реєстрація та зберігання інформації
Інформація, що подається для обліку платників податків органами державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та іншими органами
Кримінальна реєстрація та криміналістичні обліки
Організація і методи статистичного обліку
Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси