Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік операцій із нарахування і сплати процентів за користування...Порядок нарахування та сплати митаПорядок нарахування та сплати митаПорядок погашення кредиту та сплати відсотків за користуванняПорядок нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського...
Короткі підсумкиКороткі підсумкиКОРОТКІ ПІДСУМКИКороткі підсумкиКороткі підсумки
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківське кредитування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Порядок нарахування і сплати процентів за кредитами

Розмір процентної ставки за користування кредитом, умови щодо нарахування та порядок сплати нарахованих доходів визначається кредитним договором в залежності від кредитної та облікової політики банківської установи або положення про відповідний кредитний продукт.

Нарахування процентів - це технічна операція, яка проводиться банком з визначення, розрахунку та відображення на рахунках бухгалтерського обліку банку плати за користування наданими кредитними ресурсами.

Нарахування процентів за кредитами банків може здійснюватися з використанням схеми простого і складного процента.

Простий процент - це нарахування процента тільки на суму виданого кредиту. Наприклад, на початок року банк надав кредит у сумі В під процентну ставку і. Через рік банк отримає суму ^ яка включатиме початкову суму наданого кредиту плюс процент за користування ним:

Через п років загальна сума дорівнюватиме:

Складний процент - це процент, який нараховується на первісну суму кредиту і нараховані за попередні періоди проценти. За перший період нарахування складного проценту буде таким, як для простого проценту (формула 10.9). Через п років загальна сума кредиту з процентами визначатиметься за формулою:

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якою вони належать, та розраховуються з огляду на базу їх нарахуванні тз строк користування кредитними коштами. Нарахування процентів починається від дня видачі коштів і закінчується в день, що передує їхньому поверненню.

Під час розрахунку процентів за наданими позичальнику кредитними коштами використовуються такі методи нарахування:

1) метод "факт"/"факт" - метод розрахунку процентів, за яким береться фактична кількість днів у місяці та році;

2) метод "факт"/360 - метод розрахунку процентів, за яким кількість днів у місяці визначається фактична, а в році - умовна (360 днів);

3) метод 30/360 - метод розрахунку процентів, за яким кількість днів у місяці та році береться умовна (30 днів у місяці і 360 -у році).

Процес нарахування процентів визначається банком самостійно і проводиться, як правило, один раз на місяць на залишок заборгованості на кредитному рахунку позичальника за період з 1 по останнє число місяця.

У банківській практиці для розрахунку простих процентів за наданими кредитами банку застосовується формула:

де Бр - сума процентів;

К - сума заборгованості за кредитом;

ПСК - процентна ставка за кредитом, визначена в кредитній угоді;

аі- кількість днів користування кредитом; Я - кількість днів у році.

Нараховані проценти мають відображатися в балансі банківської установи у тому ж періоді, за який вони нараховані. Відомість нарахованих процентів роздруковується у двох примірниках. Перший примірник підшивається у документи дня, а другий - в окрему папку і зберігається, як правило, у кредитному підрозділі відповідно до строків збереження кредитних справ позичальників.

Для здійснення відповідного контролю за правильністю нарахування процентів відомість перевіряється та підписується фахівцем кредитного підрозділу банку та начальником кредитного підрозділу (формою відомості можуть бути передбачені також підписи інших працівників, зокрема, головного бухгалтера та керівника банку (філії банку)). На підставі підписаної відомості відповідальний працівник бухгалтерії та кредитний працівник здійснюють контроль за правильністю відображення їх на рахунках обліку.

Умови кредитного договору між банком і позичальником повинні максимально враховувати реальну можливість сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом. Для цього при визначенні в кредитних угодах дати нарахування та дати сплати процентів необхідно враховувати специфіку діяльності конкретного позичальника, реальні строки надходження виручки від реалізації продукції, які можуть бути зумовлені, зокрема, тривалим виробничим циклом, сезонністю виробництва тощо. Залежно від цього сплата процентів може встановлюватися:

- щомісячно;

- щоквартально;

- з іншою періодичністю.

Водночас така періодичність не повинна призвести до погіршення фінансового стану банківської установи. У випадку, якщо за умовами кредитного договору сплата процентів встановлена рідше ніж один раз на місяць, то під час розгляду питання на кредитному комітеті банку у висновку кредитного працівника повинно міститися обґрунтування необхідності встановлення такої періодичності.

Для своєчасного отримання доходу банку слід встановлювати мінімальний розрив між датою нарахування та датою сплати процентів за кредитом. Цей період повинен давати можливість банку перевірити суми нарахованих процентів та повідомити про них позичальника. При настанні строку сплати процентів за користування кредитом позичальник (гарант, поручитель) повинен сплатити їх банку через надання платіжних доручень на перерахування коштів з поточного рахунка чи внести готівку до каси банку.

У кредитному договорі між банком і позичальником має бути визначено умови щодо строків сплати процентів за попередній календарний місяць. Наприклад, може передбачатися, що сплата процентів за попередній календарний місяць здійснюється в період з і по 10 число наступного місяця (якщо інше не передбачено положенням банку про відповідний кредитний продукт). Крім того, сплачується комісійна винагорода банку.

Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту. Проценти сплачуються шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів. Датою сплати процентів є день зарахування необхідної суми на відповідний рахунок у банку.

У процесі інформування споживачів-фізичних осіб про послуги з надання кредитів чи безпосередньо під час укладання кредитних договорів банківські установи повинні забезпечити позичальнику отримання повної та достовірної інформації стосовно сукупної вартості кредиту. У кредитному договорі між банком і позичальником потрібно зазначити сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та Інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором у виді:

1) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні платежі позичальника за кредитом до чистої суми виданого кредиту. Розрахунок значення реальної процентної ставки здійснюється за такою формулою:

де ЧСК - чиста сума кредиту, тобто сума коштів, що видається позичальнику або перераховуються на рахунок отримувача в момент видачі кредиту (розраховується як основна сума кредиту, визначена згідно з умовами договору, мінус сума коштів, які утримуються банком під час видачі кредиту, а також мінус усі платежі за рахунок власних коштів споживача, що здійснені ним для виконання умов отримання кредиту);

Потік; - сума коштів, яку споживач сплачує банку за кредитом (включаються платежі в погашення основного боргу за кредитом, процентів за користування ним, комісії на користь банку, платежі на користь третіх осіб, які сплачуються відповідно до отриманого кредиту та пов'язані з його обслуговуванням та погашенням);

р - реальна процентна ставка;

І - порядковий номер періоду дії кредитного договору (місяць або день);

п - загальна залишкова кількість періодів дії кредитного договору (місяців або днів) на дату розрахунку;

2) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених позичальником як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту.

Отже, банківська установа у процесі кредитної діяльності може використовувати різні методи ціноутворення за кредитами. При цьому порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитними ресурсами повинен бути обумовлений у кредитному договорі, укладеному між банком і позичальником.

Короткі підсумки

1. Відповідно до принципу платності кредиту за користування позичальником кредитними коштами банківської установи передбачається певна плата. Плата за кредит включає в себе процентну ставку, а також комісійну винагороду банку за проведення операції та надання послуг, пов'язаних з укладанням кредитної угоди.

2. У практиці діяльності банківських установ розрізняють різноманітні види процентних ставок, а зокрема, фіксовану та плаваючу, просту та складну, номінальну, ефективну, декурсивну, дисконтну, ринкову, а також реальну процентні ставки тощо.

3. Банківські установи самостійно встановлюють розмір процентної ставки за кредитом, який однак, не може бути нижчим, ніж ставка процента за залученими ресурсами банку. На формування процентної ставки за кредитом впливають різноманітні як макроекономічні, так і мікроекономічні чинники: облікова ставка центрального банку, рівень Інфляції, строк кредиту, вартість сформованих банком ресурсів, ризик, розмір кредиту, попит на банківські кредити, якість застави, зміст кредитованих заходів, витрати на оформлення кредиту і контроль, ставки банків-конкурентів, характер взаємозв'язків між банком і клієнтом та інші.

4. У практиці діяльності банківських установ можуть використовуватися різні методи та моделі ціноутворення за кредитами, а зокрема, методи "вартість плюс", цінового лідерства, "базова ставка плюс", надбавки, аналізу дохідності клієнта та максимальних процентних ставок. Водночас, як правило, кожна з методик включає в себе наявність базової ставки, до якої додаються інші критерії - витрати на залучення ресурсів, премія за ризик кредитної операції тощо.

5. У процесі нарахування процентів за кредит банківські установи можуть використовувати схеми простого та складного процента. При цьому, простий процент нараховується тільки на суму виданого кредиту, а складний - на первісну суму кредиту і нараховані за попередній період проценти. Нарахування процентів за кредитом банком здійснюється за період з моменту списання кредитних ресурсів з кредитного рахунка позичальника до моменту їх повернення на цей рахунок.

6. Порядок нарахування та сплати процентів за кредитом повинен бути визначений у кредитному договорі, укладеному між банком і позичальником, що має містити інформацію, яка стосується розміру процентної ставки, комісійної винагороди банку, періодичності та встановлення конкретних строків сплати процентів за користування кредитом, дій у разі зміни розміру процентних ставок на ринку, санкції за несплату або несвоєчасну сплату позичальником процентів за користування кредитом тощо.

7. У процесі здійснення споживчого кредитування населення банківські установи повинні інформувати клієнтів про сукупну вартість кредиту та усіх супутніх послуг щодо кредитної операції. Таким чином позичальники матимуть можливість реально оцінювати свою кредитоспроможність та здатність погашати заборгованість за кредитом та проценти за користування ним у повному обсязі та в установлені строки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси