Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Класифікаційна таблиця за місцем творення приголоснихНедоліки "Економічної таблиці"ПОДАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ: ТАБЛИЦІ, ГРАФІКИ, КАРТИОрганізація баз даних засобами електронної таблиціКласифікаційна таблиця корелятивних пар приголосних за...Створення таблиць та опрацювання табличних данихЗакони XII таблицьЧИТАННЯ ТАБЛИЦІЗакони XII таблицьСтатистичні таблиці
 
Головна arrow Банківська справа arrow Інформаційні системи і технології в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Таблиці бази даних

Як уже зазначалось, у реляційних базах даних, таких, як SQL Server, дані зберігаються в таблицях, які являють собою двовимірні масиви (рядки і стовпці таблиці). У процесі створення таблиць використовується така одиниця виміру як екстент (вісім сторінок, кожна з яких має розмір 8 Кбайт). Коли таблиця займає весь простір виділених екстентів, до них автоматично додаються нові екстенти. Так продовжується доти, доки не буде досягнута межа, що встановлена для загального розміру бази даних. Для будь-якої бази даних можна створити до двох мільярдів таблиць. Таблиці бази даних поділяють на постійні і тимчасові (локальні і глобальні). Локальна тимчасова таблиця доступна тільки для того сеансу, в якому вона була створена (сеанс - звернення до бази даних). Локальна тимчасова таблиця визначається іменем, в якому на місці першого символа стоїть знак фунта (#). По закінченні сеансу локальна тимчасова таблиця автоматично вилучається. В імені локальної тимчасової таблиці може бути не більше ніж 116 символів (включаючи знак #). Щоб створити глобальну тимчасову таблицю, потрібно на місці двох перших символів у її імені поставити знак фунта. Глобальна тимчасова таблиця автоматично вилучається по закінченні останнього сеансу роботи. Тимчасові таблиці, як правило, використовують для збереження даних, Над якими потрібно спочатку виконати деякі операції, а потім зберегти в постійних таблицях. Кожна таблиця бази даних повинна мати ключ, визначений користувачем у момент створення таблиці, за яким здійснюється автоматичне сортування даних.

Одним з основних моментів створення таблиць є визначення типів даних для їх стовпців. Тип даних стовпця таблиці визначає тип інформації, яку можна зберігати в цьому стовпці. Як уже зазначалося, типи даних поділяються на числові цілі, числові з плаваючою крапкою (дробові), текстові, дати і часу, спеціальні.

Числові цілі - це один із кількох типів: Int - додатні або від'ємні числа в діапазоні від -231 до +231 (-2147483648 до +2147483647); Smal-lint - числа в проміжку від -32768 до +32767; Tinyint - числа в інтервалі від Одо 255.

Числа з плаваючою крапкою - це друга група типів даних, яка дає змогу зберігати десяткові дробові числа: Real - додатні або від'ємні числа з точністю до 7 цифр (дані типу Real належать до інтервалу від -3,4Е - 38 до +3,4£ + 38; Float - додатні або від'ємні числа з точністю до 15 цифр (інтервал від -1,7Е - 308 до +1,7Е + 308; Desimal (р, s), Numeric (р, s) - ці типи даних дають змогу зберігати десяткові числа точно, без викривлення, параметр р визначає точність (загальну кількість цифр), а параметр s - кількість дробових розрядів. Якщо опустити параметри р і s, тоді числовим даним будуть надані стандартні значення (р = 18, s = 0).

Текстові дані дають змогу вводити в стовпець таблиці букви, числа і спеціальні символи, наприклад, ?, ,! тощо: Char (п) - число в круглих дужках визначає кількість символів, наприклад, якщо для стовпця таблиці визначено тип Char (12), тоді для кожного значення стовпця можна вводити 12 символів. Якщо буде введено меншу кількість символів, тоді SQL Server додасть пропуски після останнього символа; VarChar - цей тип дає змогу зберігати дані змінної довжини, тобто пропуски не додаються. Наприклад, якщо для стовпця таблиці визначено тип VarChar (22), тоді для кожного значення стовпця можна вводити до 12 символів. Якщо буде введено меншу кількість символів, тоді SQL Server не буде додавати пропуски після останнього символа.

Дані дати і часу використовують для збереження в стовпці таблиці дати і часу.

DateTime - цей тип даних дає можливість зберігати дату і час у діапазоні від 01.01.1753 до 31.12.9999 року, від'ємне число говорить про те, що подія сталася до 1 січня 1900 року, а додатне - після цієї дати. Значення дати відображається у стандартному форматі - MMMDD YYYY hh:miAM/PM. Наприклад, Sep 15 2003 10:23 РМ. Якщо ввести час без дати, тоді буде прийнята стандартна дата, 1 січня 1900 року. Якщо ввести дату без часу, тоді буде прийнято стандартний час, 12:00 AM. Дату можна вводити кількома способами: якщо ввести тільки два розряди року, то для чисел, менших ніж 50, як століття вибереться 20, а для чисел, більших за 50, - 19. Наприклад, якщо ввести рік 25, тоді він буде збережений як 2025. Якщо ж ввести рік 93, тоді він буде збережений як 1993. Значення дати можна вводити з використанням похилої риски, дефіса і крапки: 6/21 /04; 06/21 /04; 6-21 -04; 6.21.04; 06.21.04.

SmallDateTime - цей тип дає змогу зберігати дату і час у діапазоні від 01.01.1900 р. до 06.06.2079 р.

Спеціальні типи даних: Bit - для збереження даних, які приймають тільки два значення - 0 і 1.

Для стовпця таблиці можна визначати не тільки тип даних, а ще одну додаткову характеристику - Null або Not Null. Якщо для стовпця таблиці визначено атрибут Null, тоді цей атрибут дозволяє не вводити даних у цей стовпець. Якщо ж для стовпця визначено атрибут Not Null, SQL Server не дозволяє залишати стовпець без введених даних (по замовчуванню стовпцю назначається атрибут Not Null).

Таблицю бази даних можна створити командою CREATE TABLE або програмою SQL Server Enterprise Manager.

Синтаксис команди CREATE TABLE такий:

USE Ім'я бази даних CREATE TABLE Ім'я таблиці

(Ім'я стовпця 1 Тип даних [NULL], Ім'я стовпця 2 Тип даних [NULL]...

CONSTRAINT Ім'я_обмеження PRIMARY KEY (Ім'я стовпця)

Команда USE відкриває базу даних, з якою користувач бажає працювати; команда CREATE TABLE створює таблицю з визначеним іменем і певною кількістю стовпців; команда CONSTRAINT визначає ім'я первинного ключа і ім'я стовпця для первинного ключа.

Приклад створення для бази даних з іменем Stra таблиці Pryklad зі стовпцями N_Rach, Name, Suma з іменем первинного ключа PrykladPK і стовпця N_Rach для первинного ключа:

USESfra

CREATE TABLE Pruklad

(NJlachlnt Not Null, Name Char (5) Not Null, Suma Numeric (7,2)

CONSTRAINT PrukladPK PRIMARY KEY (N_Rach))

Робота з операторами Transact-SQL забезпечується середовищем Query Analyzer, тому для введення вищезазначеної процедури слід запустити застосування Query Analyzer:

1) запустити програму SQL Server Enterprise Manager, а потім виконати команду Tools/SQL Query Analyzer - на екрані вікно SQL Query Analyzer (рис. 2.28);

Вікно застосування SQL Query Analyzer

Рис. 2.28. Вікно застосування SQL Query Analyzer

2) виконати команду File/New, і у праву частину вікна SQL Query Analyzer ввести процедуру формування SQL-таблиці (рис. 2.29);

Вікно застосування SQL Query Analyzer зі сформованою процедурою створення таблиці

Рис. 2.29. Вікно застосування SQL Query Analyzer зі сформованою процедурою створення таблиці

3) переконатись у безпомилкованості сформованої процедури шляхом її запуску на виконання (активація кнопки Execute Query -виконати на панелі інструментів). Якщо немає помилок, то система виводить на екран повідомлення The command completet successfully,

4) зберегти результат роботи.

Технологія створення таблиць за допомогою програми SQL Server Enterprise Manager така:

1) з групи програм SQL Server запустити програму SQL Server Enter prise Manager - у вікні, що з'явиться, послідовно розгорнути папки групового сервера, робочого сервера (у нашому випадку Мусотр), бази даних (DataBases), а потім виділити файл бази даних {Stra), в якій буде створюватись таблиця - на екрані буде сформовано вікно об'єктів виділеної бази даних (рис. 230);

Вікно об'єктів бази даних Stra

Рис. 2.30. Вікно об'єктів бази даних Stra

2) викликати контекстне меню для об'єкта Tables, в якому треба активувати команду New Table (створити таблицю) - на екрані діалогове вікно New Table;

3) заповнити поля Column Name (ім'я стовпця), Data Туре (тип даних), поля Length (довжина) і Л//ои> Nulls (дозволити нулі) визначаються автоматично;

4) визначити ключове поле таблиці - правою кнопкою миші активувати певне поле (у нашому випадку поле №_рахунку); з контекстного меню вибрати команду Set Primeri Key. Ключове поле відрізняється від інших наявністю символа "ключ" (рис. 2.31);

Вікно застосування SQL Server Enterprise Manager зі сформованою таблицею

Рис. 2.31. Вікно застосування SQL Server Enterprise Manager зі сформованою таблицею

5) зберегти таблицю шляхом активації піктограми Збереження, що розташована на панелі інструментів - на екрані з'являється діалогове вікно Choose Name, в яке треба ввести ім'я створеної таблиці - ОК.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси