Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Сутність та необхідність фінансового моніторингуФінансовий моніторинг банківської діяльностіФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ...ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ, РЕЄСТРАЦІЇ ТА ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ...ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІДані моніторингу забруднення навколишнього середовища в УкраїніФІНАНСОВИЙ РИНОК: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІСутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфериУ чому полягає сутність фінансової стратегії?
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Контрольно-ревізійна діяльність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сутність фінансового моніторингу

На рубежі ХХ-ХХІ ст. "відмивання брудних грошей" стало невід'ємною складовою будь-якої кримінальної діяльності, основною ланкою всієї економічної злочинності. Тому у розвинених країнах боротьбу з цим злом виділено в окремий напрям у загальній концепції заходів протидії міжнародній організованій злочинності.

Першим кроком у протидії цьому явищу стало визнання наприкінці 60-х рр. XX ст. Конгресом США того, що готівка слугує важливим джерелом забезпечення кримінальної діяльності для організованої злочинності, тому в 1970 р. там було прийнято закон "Про звітність з готівкових та валютних операцій", який започаткував посилення боротьби державної системи з відмиванням злочинних доходів.

Аналіз чинного антилегалізаційного законодавства деяких країн дає підстави для визначення загального аспекту боротьби з відмивання грошей - залучення до співпраці з правоохоронними структурами різних фінансових інститутів. Така співпраця передусім означає, що персонал фінансово-кредитних установ зобов'язується розпізнавати сумнівні угоди та повідомляти про них компетентні органи. А оскільки такі дії суперечать зобов'язанню зберігати банківську таємницю, то в багатьох країнах, які активно борються з відмиванням грошей, видаються нормативні акти, що врегульовують ці питання.

Державний комітет фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг України) посідає центральне місце у національній системі протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Подібні організації діють у понад 100 країнах світу і мають загальноприйняту назву - підрозділ фінансової розвідки (ПФР) - Financial Intelligence Units (FIU). Згідно з міжнародними стандартами, Держфінмоніторинг України не є фінансовим чи контролюючим органом, він функціонує у взаємодії з фінансовим сектором та правоохоронними органами. Мета Держфінмоніторингу України - виконання координуючої ролі у сфері реалізації державної політики щодо протидії відмиванню "брудних" коштів та фінансуванню тероризму. Враховуючи, що відмивання доходів - це не лише дія, за яку передбачена кримінальна відповідальність, а й системна загроза для економічної, фінансової та національної безпеки України. Тому розвиток національної системи протидії відмиванню злочинних доходів має бути покладено в основу Державної стратегії економічної безпеки держави.

Нині в Україні через значні розміри тіньової економіки та криміналізацію джерел доходів існує ринок з "відмивання брудних" грошей. При цьому розрізняють так зване "самовідмивання" та "професійне відмивання". "Самовідмивання" коштів -Це процес, в якому суб'єкт, що скоїв злочин, самостійно займається подальшою легалізацією добутих доходів. "Професійне відмивання" коштів - це процес легалізації коштів, поставлений на професійну основу, тобто різновид злочинного бізнесу, що полягає у відмиванні коштів "клієнтів", котрі отримали їх злочинним шляхом, за певну винагороду.

Як підтверджує міжнародний досвід боротьби з економічною злочинністю, для процесу "відмивання брудних грошей" характерні три етапи: розміщення, поєднання, розшарування.

Етапи легалізації процесу

Рис. 10.6. Етапи легалізації процесу "відмивання брудних грошей"

Легалізація спрямована на маскування джерела і природи походження та належності коштів і майна, одержаних внаслідок вчинення злочинів, та на переведення їх із "кримінального" обігу в легальний сектор економіки. Специфіка "відмивання" грошей в Україні полягає в тому, що має переважно економічне підґрунтя: кошти, які "відмиваються" - це доходи, отримані ухиленням від сплати податків. Причинами цього є надмірний податковий тиск на підприємництво, недосконале законодавство та один із основних чинників - корупція. "Відмивання" грошей здебільшого здійснюється через фіктивні компанії за фіктивними зовнішньоекономічними контрактами з офшорними компаніями або через офшорні банки. Ці кошти часто реінвестуються в Україну за допомогою приватизації або як іноземні інвестиції.

Одним із засобів маскування злочинної діяльності є прикриття будь-яким легальним бізнесом чи справою, зокрема, робота в охоронних службах, фірмах з продажу нерухомості тощо; а метою - встановлення міжрегіональних і міжнародних зв'язків для розміщення грошей, отриманих злочинним шляхом.

Більшість злочинних угруповань прагнуть легалізувати свій протиправний бізнес, однак є низка інших способів, що дають змогу злочинцям успішно відмивати "брудні" кошти і вкладати їх у легальний бізнес.

Легалізація (відмивання) грошових коштів або іншого майна, здобутих злочинним шляхом, як кримінально-правове діяння полягає у здійсненні різних економічно злочинних дій (фінансових операцій, інших угод та дій, визначених ч. 1 ст. 209 КК України) з одержаними внаслідок вчинення злочинів грошовими коштами та іншим майном осіб, які не брали участі в кримінально-протиправній діяльності, пов'язаній із здобуттям таких коштів. Брудні кошти відмивають такими способами:

o легалізацією протиправного бізнесу;

o придбанням нерухомості через підставних осіб за заниженою ціною, виконанням косметичного ремонту й реалізація нерухомості за реальною ціною;

o вкладенням готівки фізичною особою в тіньовий оборот підприємства;

o відмиванням коштів через ігорний бізнес, наданням несанкціонованих послуг

o безперешкодним вивезенням валюти за кордон за допомогою пластикових карток, електронної пошти.

Завдання держави і правоохоронних органів полягає в тому, аби організувати надійні перешкоди відмиванню "брудних" коштів. Для цього потрібно:

- на законодавчому рівні ухвалити рішення про інформування відповідних служб правоохоронних органів про операції із сумами понад $1000;

- отримувати від фізичних та юридичних осіб офіційні дані про джерела прибутків у випадках, коли фактичні витрати значно перевищують задекларовані суми;

- створити єдиний банк даних про різні фінансові операції юридичних і фізичних осіб (купівля-продаж, торговельна діяльність тощо);

- створити (як це зроблено в Росії) підрозділи, які б могли відстежувати рух грошових коштів за межі України та інформувати відповідні правоохоронні структури.

Фінансовий моніторинг є сукупністю заходів щодо аналізу інформації про фінансові операції, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України. Розрізняють фінансовий моніторинг обов'язковий і внутрішній.

Обов'язковий фінансовий моніторинг має на меті регулювання економічних відносин у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, згідно із Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 р., змінами до ст. 209 КК України.

Під обов'язковим фінансовим моніторингом розуміють "сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо аналізу інформації про фінансові операції, яку надають суб'єкти первинного фінансового моніторингу та заходів перевірки такої інформації згідно з чинним законодавством".

Внутрішній фінансовий моніторинг - це діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу та сумнівних фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів.

Згідно з "Положенням про Державний комітет фінансового моніторингу України", затвердженого Указом Президента України від 24.12.2004 р. № 1527, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 р., зміною до ст. 209 КК України до фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, належать такі, в яких:

o сума у безготівкових розрахунках дорівнює чи перевищує 300 тис. грн;

o сума у безготівкових розрахунках дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, що еквівалентна 300 тис. грн;

o сума у розрахунках готівкою дорівнює чи перевищує 100 тис. грн;

o сума у розрахунках готівкою дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, що еквівалентна 100 тис. грн., за умови, що вищезазначені фінансові операції мають одну з перерахованих нижче ознак;

o відкриття рахунка із внесенням на нього коштів на користь третьої особи; переказ особою за відсутності зовнішньоекономічного контракту коштів за кордон;

o виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі; розміщення дорогоцінних металів, коштовного каміння та інших цінностей у ломбарді;

o переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкрий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

o купівля, продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних засобів за готівку;

o обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

o проведення нерозміщених у депозитаріях фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника;

o зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту;

o проведення фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли одна із сторін є фізичною або юридичною особою, яка має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місце знаходження на території країни, що не бере участі в міжнародній співпраці у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

o придбання особою цінних паперів за готівку;

o виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії;

o переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати одержувачеві кошти готівкою;

o зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом у той самий або наступний операційний день іншій особі;

o зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації;

o зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття тощо.

Контроль за цими фінансовими операціями допомагає виявити основні шляхи одержання незаконних доходів, тобто скоєння корисливих злочинів, а саме:

o використання фальшивих платіжних документів;

o нецільове використання банківських кредитів;

o хабарництво, пов'язане з наданням кредитів;

o зменшення відсоткових ставок при наданні кредитів;

o прискорення проходження фінансових документів під час оформлення позик у банках;

o надання кредитів за програмою "молодіжно-житлового будівництва";

o надання консультацій щодо ухилення від оподаткування та допомогу в приховуванні виявлених фактів несплати податків;

o приховування доходів від оподаткування;

o незаконне одержання пільгових кредитів;

o фіктивні трастові операції, тобто створення фінансових пірамід;

o підроблення банківських гарантій;

o розкрадання коштів;

o підроблення грошей;

o валютні спекуляції на біржі;

o різні види зловживань і шахрайства з бюджетними коштами та власними заощадженнями населення тощо.

Розрізняють основні (домінуючі) та допоміжні (супроводжувальні) корисливі злочини з використанням банківської системи, які створюють своєрідний кримінально-економічний ланцюг, доповнюють одні одних, є плацдармом скоєння наступного злочину. Разом з персоналом, який планує і здійснює ці злочини, засоби їх здійснення, грошові та валютні кошти, залучені для таких оборудок, створюється цілий технологічний процес економічної злочинності із застосуванням новітніх технологій та витончених методів зловживань, "неписаних законів", за якими відбувається відмивання "брудних" коштів і отримання кримінальних доходів.

Для успішної боротьби з цими злочинами потрібно особливу увагу приділяти відпрацюванню та нормативно-правовому утвердженню інституційних механізмів взаємодії учасників національної системи фінансового моніторингу на центральному й регіональному рівнях на засадах збалансованості процесу взаємодії як ключового критерію ефективності функціонування будь-якої системи.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України прийнятий Верховною Радою України 26.01.93 // Голос України.- 1993.-№39.

2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 р. № 996-1V (зі змінами і доповненнями) // Бух. облік і аудит.- 1999.-№ 6.-С. 9-13.

3. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04,93 р. № 3125-ХХІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості ВР України.-1993.-№ 23.-С. 243.

4. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28.11.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003.- № 22.

5. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. - К.: Атіка, 2001.-80 с.

6. Кодекс України про адміністративні порушення (зі змінами і доповненнями) // Довідник працівника контрольно-ревізійної служби. - К.: ДІЯ, 2001.-Т. 1.-С. 18-19.

7. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. № 4038-П в редакції Закону від 09.09.2004 № 1992-1V // Відомості Верховної Ради № 1,2005.-С. 14.

8. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. Декрет Кабінету Міністрів України від 08.04.93 № 30-93.

9. Авксентьев Ю. А., Івченко О. М. Контроль і перевірки підприємницької діяльності - К.: Юрінком Інтер, 2004.-400 с.

10. Білоус В. Т. Координація боротьби з економічною злочинністю. -Ірпінь: АДПСУ, 2002.-449 с.

11. Бутинець Ф. Ф. Аудит: Підруч.-Житомир: ПП "Рута", 2006,-3-те вид., доп. і перероб. - 512 с.

12. Гапоненко В.Ф., Мельников А. Б., Эриашвили Н.Д. Финансов о-правовые особенности криминализации холдинговых корпорацій: Монография.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003.- 247 с.

13. Гацій В. Я. Боротьба зі злочинністю у сфері економічних відносин як вирішальний напрямок діяльності правоохоронних органів // Крок.-2001.-С. 4-5.

14. Германчук П. К., Стефанюк І. Б., Рубан Н. І., Александров В. Т., Назарчук О. І. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит. - К.: НВП "АВТ", 2004.-424 с.

15.Дудоров О. О., Мельник М. І., Хавронюк М. І. Злочини у сфері підприємництва. Навч. пос. / За ред. Хавронюка М.І.- К.: Атіка, 2001.-608 с.

16. Живко З.Б., Живко М. О. Контрольно-ревізійна діяльність: Метод, реком. і завдання для проведення модулю та екзамену з курсу "Контрольно-ревізійна діяльність". - Л.: ЛЮІМВС України, 2006.-64 с.

17. Живко З.Б. Контрольно-ревізійна діяльність: Метод, реком. і завдання для проведення модулю та екзамену з курсу "Контрольно-ревізійна діяльність".- Л.: "Край", 2006.- 2-ге вид. перероб.- 156 с.

18. Живко 3. Б. Судова бухгалтерія: теорія, методика, практика: Навч.-метод. посіб,-Л.: Камула, 2006.- 152 с.

19. Живко З.Б. Судова бухгалтерія: теорія, методика, практика: Навч.-метод. посіб.-Л.: Камула, 2007.-255 с.

20. Живко З.Б. Судова бухгалтерія: Навч.-метод. посібник. - К.: Атіка, 2007.-344 с. '

21. Живко 3. Б., Франчук В. І., Живко М. О. Контрольно-ревізійна діяльність: Конспект лекцій. Модуль 1 і 2: Навч. посіб. - К.: Алерта, 2008.-355 с.

22. Камлик М.І. Судова бухгалтерія: Підручник. - К.: Атіка, 2003.-2-ге вид., перероб. і доп. - 592 с.

23. Контроль та перевірки в Україні. Нормативна база.- К: КНТ, 2006.- 3-тє вид., виправ, та доп. - 468 с.

24.Лазуренко В.И. Судебная бухгалтерия.-Донецк: УкрНТЭК, 2003.-487 с.

25. Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003.-202 с.

26. Тим, хто не нехтує законом. Контроль, ревізія та аудит у комерційних банках України / Г. Г. Мумінова-Савіна, В.М. Кравець, О. А. Мазур та ін.-К.: Факт, 2001.-448 с.

27. Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2004.-268 с.

28. Мурашко В. М., Сторожук Т. М., Мурашко О. В. Контроль і ревізія фінансово-господарсь кої діяльності: Навч. посіб. / За заг. ред. П. В. Мельника.- К.: ЦУЛ, 2003.- 311с.

29. Руднщький СВ., Бруханський Р. Ф., Хомин П.Я. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень (опорний конспект): Навч. посіб. - К.: ВД "Професіонал", 2004.- 304 с.

30. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2004.- 322 с.

31. Глібко В. М., Бущан О. П. Судова бухгалтерія: Підруч. - К.: Юрінком Інтер, 2004.-224 с.

32. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посіб. / За ред. Ф. Ф. Бу-тинця,- Житомир; ПП "Рута", 2004.-460 с.

33. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія: Підруч - К.: Знання-Прес, 2002.-4-е вид., стер. - 253 е.-(Вища освіта XXI століття).

Додаткова

1. Бутинець Ф. Ф., Бардаш С. В., Мал юга Н. М., Петренко Н. І. Контроль і ревізія.-Житомир: ЖГП, 2000.-512 с.

2. Данилович-Кропивницька М.Л., Живко З.Б., Живко М О. Фінансовий моніторинг і кредитно-банківська система // Наук. вісн. Ун-ту "Львівський Ставропігіон".- Л.: Вид-во ун-ту "Львівський Ставропі-гіон", 2006.- Вип. 1.-С. 79-88,- Серія економічна.

3. Дерій В.Л. Контроль і ревізія: Курс лекцій.- Бучач: МІФ, 2000.- 54 с. 4.ДіканьЛ.В. Контроль і ревізія: Навч. посіб.-К.: Центр навч. літ-ри, 2004.-245 с.

5. Експертизи у судовій практиці / За заг. ред. В. Г. Гончаренка. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

6. Живко 3. Б., Живко М. О., Данилович-Кропивницька М.Л. Корупція і хабарництво в державній службі та роль правоохоронних органів в їх розкритті // Науковий вісник ЛьвДУВС: 36. наук, праць. Серія юридична. Вип. 1.-Л., 2006.-С. 181-189.

7. Живко 3. Б., Кіржецький Ю.1. Позитивні сторони некримінальної тіньової економіки. - Психологічні аспекти національної безпеки / 36. тез МНПК: 22-23 березня 2007 р.-Л.: В-во ПП "Арал",2007.-С. 82-86.

8. Ковальчук Т. Т. Економічна безпека і політика: із досвіду професійного аналітика.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2004.- 638 с.

9. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. - Харьков: Консум, 1999.

10. Моїссєв О. М. Експертна технологія та предмет, об'єкт, задачі судової експертизи // Право і безпека: Науковий журнал.- Харків: НУВС МВС України, 2005.-№ 2.-С. 26-28.

11. Попович В. М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки: Монографія. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.- 546 с.

12. Пулясва К. С. Стратегія економічної безпеки України

13. Руководство для следователей / Под. общ. ред. В. В. Мозякова. -М.: "Экзамен", 2005.-9J2 с.

14. Рымарук А. И., Лысенков Ю. М., Синявский С. А. Отмывание грязных денег: международные и национальные системы противодействия / Под ред. А. И. Рымарука.- К.: Юстиан, 2003.- 544 с.

15. Спеціалізований словник економічних термінів: банківська справа, контроль і ревізія, судова бухгалтерія, реклама, менеджмент, захист інформації, економічна безпека, маркетинг / 3. Б. Живко, М. О. Живко. -Л.:УАД, 2006.- 150 с.

16. Стрельцов Є. Л. Економічні злочини: внутрідержавні та міжнародні аспекти.-Одеса: "АстроПринт", 2000.-С. 41.

17. Сухорукое А. І., Ладюк О.Д. Фінансова безпека держави. Навч. посіб.-К.: ЦУЛ, 2007.- 192 с.

18. Судова експертиза: нормативно-правовс регулювання та наукові коментарі.- X.: TOB "Одісссй", 2004.- С. 117.

19. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз: Практикум. Навч. посіб. -Л.: "Новий Світ-2000", 2006.-280 с.

20. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації. -Монографія // За ред. 3. С. Варналія

21. Толкаченко A.A.t Харабет К. В. Правовая (судовая) бухгалтерия: Курс лекций / Под ред. зам. преде. Верховного Суда РФ Н. А. Петухо-ва.- М.: Омега-Л, 2003.-216 с.

22. Усач Б. Ф., Дячишин Я. В., Шмикова Л. М. Аудит і судово-бухгалтерська експертиза,-Л.: Каменяр, 1998.- 134 с.

23. Хомин О. И., Живко 3. Б. Проблеми економічного виміру корупції. // Регіональне і місцеве самоврядування в нових умовах: партійна публічна адміністрація і безпосередня демократія. Матеріали III укр.-пол. НПК, Львів, 2-4 березня 2006 р.-Л., 2006.- С. 264-269.

24. Цигилик 1.1. Контролінг: Навч. посіб. - К.: Центр навч. літ-ри, 2004.-76 с.

25. Чернявський А. А. Безпека підприємницької діяльності: Конспект лекцій.-К.: МАУП, 1998.- 124 с.

26. Швець В. Є. Основи бухгалтерського обліку та судово-бухгалтерської експертизи: Підручник.-Л.: ЗУІВЦНК, 2005.-240 с.

27. Шевчук В. А. Контроль господарських систем у суспільстві з перехідною економікою: Монографія.- К.: ГТЭУ, 1998.-371 с.

28. ШквірВ.Д, Загородній А.Г., Височан О. С Інформаційні системи і технології в обліку: Практикум.-К.: Знання, 2006.-429 с.

29. Шляхов А. Р. О предмете судебной экспертизы // Некоторые вопросы теории судебной экспертизы / Тезисы научных сообщений на 7-м теор. сем. - криминал, чтениях 26 июня 1975 года. - М.: ВНИИСЭ, 1975.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси