Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ФОРМУВАННЯ ТА ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ...Облік витрат на рах. №23На якому рахунку обліковують витрати, виконані роботи (послуги)...Облік витрат підсобних (навчальних, учбових) сільських господарствКореспонденція рахунків з обліку витрат на виробництво продукції...
Житлово-комунальне господарство і особливості його послугЖитлово-комунальне господарство як об'єкт державного регулюванняЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВОЖитлово-комунальне господарство: сутність, склад, структура та...Міністерство регіонального розвитку, будівництва та...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік витрат та послуг виробництв з комунального та соціального обслуговування сільського населення

Облік витрат і доходів житлово-комунального господарства

До житлового господарства в сільській місцевості належать громадський житловий фонд (житлові будинки і нежитлові будівлі, пристосовані для житла), а також гуртожитки ліжкового типу.

Щороку на утримання та експлуатацію житлового господарства в сільськогосподарських кооперативах складається кошторис, в якому витрати і доходи планують окремо по житловому фонду, гуртожитках, цільових витратах та зборах.

Для забезпечення контролю за виконанням кошторису в бухгалтерському обліку витрати і доходи житлово-комунального господарства облічують на трьох аналітичних рахунках: витрати й доходи житлового фонду; витрати і доходи гуртожитків; цільові витрати та збори.

При невеликому обсязі витрат на утримання гуртожитків їх можна облічувати разом із витратами на утримання житлового фонду. Останній у сільськогосподарських підприємствах використовують на основі договору найму житлового приміщення, в якому визначені взаємовідносини між наймодавцем і наймачем (квартиронаймачем).

Щоб забезпечити виконання умов договору щодо найму житлового приміщення та здійснення дієвого контролю за дотриманням кошторису, облік витрат житлового фонду здійснюють по статтях, а доходів -за джерелами надходження.

Витрати на утримання житлового фонду облічують за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; витрати на утримання домогосподарства; витрати на утримання основних засобів; інші витрати.

На першу статтю "Витрати на оплату праці" відносять нараховану основну і додаткову оплату праці двірникам, сторожам, прибиральницям, завідуючому житловим господарством, обліковому та іншому обслуговуючому персоналу. Заробіток цих працівників оплачують погодинно на основі табелів обліку робочого часу.

У статті "Відрахування на соціальні заходи" відображають відрахування на соціальне страхування.

Стаття "Витрати на утримання домогосподарства" включає всі витрати на санітарне очищення і благоустрій житлового господарства: очищення території та дахів будинків від снігу; вивезення сміття; поливання вулиць, тротуарів, скверів, клумб; витрати піску в зимовий період; витрати електроенергії на освітлення дворів, місць загального користування тощо; дезінфекція територій; заряджання вогнегасників; витрати на охорону праці й техніку безпеки; інші витрати.

По цій статті витрати облічують на підставі табелів обліку робочого часу, нарядів на відрядну роботу, дорожніх листів вантажного автомобіля, дорожніх листів трактора, накладних, лімітно-забірних карт тощо.

У статтю "Витрати на утримання основних засобів" включають витрати на поточний ремонт житлового фонду, а також амортизаційні відрахування (знос) по колодязях, парканах, внутрішньодворових приміщеннях, озеленювальних і декоративних насадженнях.

На статтю "Інші витрати" відносять: витрати на технічну інвентаризацію майна; витрати на утримання дитячих майданчиків; знос і витрати спецодягу та інших малоцінних і швидкозношуваних предметів: орендну плату за орендований в інших підприємствах житловий фонд та інші витрати.

На підприємствах, що мають значний житловий фонд і адміністративно- управлінський персонал, який утримується за кошторисом житлового господарства, виділяється окрема стаття "Витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу".

Джерелами покриття експлуатаційних витрат житлового фонду є платежі (доходи), що надходять від квартиронаймачів і орендарів нежитлових приміщень. Облік надходження цих доходів ведуть на аналітичному рахунку "Витрати і доходи житлового фонду" за статтями: квартирна плата: орендна плата за нежитлові приміщення; збори з орендарів на покриття експлуатаційних витрат домогосподарства; інші доходи.

По статті "Квартирна плата" облічують суми квартирної плати, які утримуються з квартиронаймачів за проживання в житлових приміщеннях. Розмір квартирної плати залежить від розцінки за житлової площі, її кількості та наявності у окремих мешканців пільг при оплаті.

Розцінки за житлової площі затверджуються місцевими державними адміністраціями.

Суму щомісячно нарахованої квартирної доцільно відображати у відомості для обліку розрахунків із квартиронаймачами - Відомість аналітичного обліку розрахунків з мешканцями квартир та гуртожитків.

На статтю "Орендна плата за нежитлові приміщення" відносять суми орендної плати, які утримуються з організацій при передачі їм в оренду нежитлових приміщень для торговельних, промислових, складських та інших потреб. Ставки орендної плати встановлюються підприємством самостійно залежно від категорії населеного пункту, типу будівель і мети використання нежитлових будівель і споруд.

По статті "Збори з орендарів на покриття експлуатаційних витрат домогосподарства" облічують додаткові збори з орендарів за загальні для всього домогосподарства витрати на управління, експлуатацію і ремонт, розмір яких встановлюється у визначеному порядку.

У статті "Інші доходи" відображають доходи, одержані від передачі в оренду майна та інвентарю в розмірі середньорічної вартості їх зносу, від передачі в оренду житлових будинків тощо.

Гуртожитки призначені для проживання у них працівників господарства і лише в період їх роботи у підприємстві. Крім того, гуртожитки використовують для проживання сезонних працівників та тих, які залучені на сільськогосподарські роботи, студентів вузів і технікумів під час проходження виробничої практики.

Витрати на утримання гуртожитків облічують на окремому аналітичному рахунку "Витрати і доходи гуртожитків ліжкового типу" за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; витрати на утримання гуртожитків; витрати на експлуатацію обладнання та інвентарю; інші витрати.

Калькуляційною одиницею наданих послуг гуртожитків є собівартість ліжко-місця. Витрати тут покриваються за рахунок плати за лІжко-місце, розмір якої залежить від благоустрою гуртожитків, виду наданих послуг. Розмір плати за ліжко-місце нині встановлюється кожним підприємством окремо.

Цільові витрати і збори (доходи) по кожному їх виду облічують на окремому аналітичному рахунку "Цільові витрати і збори" рахунка 23 "Обслуговуючі виробництва і господарства". До них входять: центральне опалення; освітлення; водозабезпечення; каналізація; гаряче водозабезпечення; газозабезпечення; користування радіотрансляційними точками; користування колективними антенами тощо.

Розрахунки за цільові витрати проводяться через підприємства незалежно від того, ким надаються ці послуги: комунальним господарством даного підприємства чи сторонніми організаціями.

По кредиту аналітичного рахунка "Цільові витрати і збори" за видами зборів облічують суми належних платежів (цільових зборів) із квартиронаймачів.

Сільськогосподарські підприємства можуть також отримувати послуги зі сторони підгалузей житлово-комунального господарства: житлового господарства, водопровідно-каналізаційного господарства, теплового господарства. Облік витрат у названих підгалузях організується у відповідності з Методичними рекомендаціями з плануванням, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затвердженими наказом Держбуду України від 06.03.2002 р. № 47.

Метою планування собівартості є визначення величини економічно обгрунтованих витрат необхідних для виконання робіт (надання послуг) кожного виду у планованому періоді, які відповідають вимогам щодо їх якості. Розрахунки планової собівартості використовуються для планування цін (тарифів), визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку з метою виконання програм розвитку житлово-комунального господарства та визначення економічної ефективності цих заходів та виробництва в цілому.

Метою обліку є виявлення, вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та передача інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень, а також підготовка цієї інформації внутрішнім користувачам для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків у процесі управління підприємством та здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Облік витрат на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства здійснюється за прийнятою в теорії і практиці бухгалтерського обліку класифікації витрат. Групування витрат за елементами та статтями калькуляції організується відповідно вимог П(С)БО 16 "Витрати". Технологія ведення підгалузей житлово-комунального господарства вносить особливості у зміст елементів та статей витрат.

Відображення в обліку витрат (собівартості) на виконання робіт (надання послуг) здійснюється в кожній підгалузі згідно з робочим планом рахунків по вибору підприємства з використанням рахунків або субрахунків витрат першого, другого та третього порядку та дев'ятого класу або тільки 8 "Витрати за елементами", чи тільки рахунки 9 класу "Витрати діяльності".

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості на виконання робіт (надання послуг), собівартості реалізованих робіт (послуг), операційної та інших видів собівартості, а також змінних і постійних витрат та методів їх обліку і розподілу визначається підприємством самостійно з урахуванням доцільності і наводиться в Наказі про облікову політику.

Собівартість об'єктів витрат може визначатися в залежності від особливості організації діяльності підприємства, методів калькулювання із застосуванням різних систем виробничого обліку та відповідних субрахунків бухгалтерського обліку. Впровадження системи виробничого обліку здійснюється підприємством самостійно.

Для обслуговування населення і виконання замовлень інших підприємств створюються швейні майстерні з пошиття одягу, рукавиць, спецодягу з матеріалів замовника і придбаних господарством. У майстернях ведуть роздільний облік власних і давальчих матеріалів за їх вилами, а давальчих матеріалів - за замовниками. На кожне замовлення виписують квитанцію в двох примірниках, яка є бланком суворої звітності. Один примірник квитанції залишають у майстерні - він є підставою для видачі власних матеріалів для виконання замовлення. Другий примірник видають замовнику. Після виконання замовлення цей примірник квитанції здають у бухгалтерію господарства, і він є підставою для нарахування оплати праці за виконану роботу і списання з підзвіту завідуючого майстернею витрачених матеріалів. У бухгалтерії проводять звірку повноти надходження виручки в касу господарства при оплаті замовниками виконаної роботи.

Витрати швейної майстерні складаються з вартості витрачених матеріалів, нарахованої оплати праці, нарахувань на неї, витрат електроенергії, амортизації приміщення і обладнання та інших витрат, їх відображують на основі відповідних первинних документів.

Підприємства громадського харчування як різновиду торгівельно-виробничої діяльності покликані обслуговувати сільськогосподарських товаровиробників. Вони можуть функціонувати самостійно та розмішуватись на території сільської (селищної) ради, а входити складовими в сільськогосподарське підприємство як обслуговуючі галузі.

Діяльність підприємств громадського харчування складається із трьох взаємопов'язаних процесів: заготівля сировини для вироблення готової продукції, вироблення готової продукції, реалізація готової продукції.

У кожному підрозділі підприємства громадського харчування створюють бригади матеріально-відповідальних осіб, тому об'єктом бухгалтерського обліку є вартість сировини, продуктів і товарів, облік яких здійснюють окремо за кожною матеріально-відповідальною особою в натуральних і грошових вимірниках.

Під час надходження товарів і продуктів у комори підприємства громадського харчування їхню оцінку й облік здійснюють аналогічно до надходження товарів на склади торговельних підприємств роздрібної торгівлі.

Масу, обсяг і кількість одержаних від постачальника продуктів і товарів встановлюють шляхом зважування, обміру і перерахунку. Визначають масу тари.

Підприємствам громадського харчування доцільно вести облік транспортно-заготівельних витрат на окремому рахунку із подальшим розподілом між реалізованими товарами та залишком їх на складі.

На підприємствах громадського харчування торгова націнка складається із торгівельної націнки товарів, націнки і ПДВ.

При вивченні бухгалтерського обліку на підприємствах громадського харчування необхідно сформувати знання та вміння з таких питань:

1. Бухгалтерський облік і документальне оформлення запасів (продуктів) до комори підприємства громадського харчування: заготівля продуктів на ринку через підзвітну особу; купівля продукті у постачальників за готівковий розрахунок; купівля продуктів у постачальників за безготівковий розрахунок; надходження сировини від замовника свята

2. Рух запасів (продуктів) у коморі.

3. Калькуляція вартості страв.

4. Порядок заповнення калькуляційних карток.

5. Порядок заповнення технологічної документації для розробки і затвердження фірмових страв, кулінарних та кондитерських виробів.

6. Визначення фінансових результатів діяльності на підприємствах громадського харчування.

Важливим є вивчення порядку складання та використання первинних документів з обліку на підприємствах громадського харчування, зокрема таких документів:

- Заготівельний акт; Вимога до комори;

- Вимога - накладна;

- Контрольний розрахунок витрати продуктів за нормами рецептур на випущенні вироби;

- Калькуляційна картка

- Реєстраційний журнал фірмових страв та виробів;

- Акт на реалізацію і відпуск виробів кухні;

- Акт на продаж і відпуск виробів кухні;

- Звіт про рух продуктів і тари на кухні - складає матеріально відповідальна особа;

- Звіт про рух продуктів на виробництві;

- Норми використання санітарного одягу, санітарного взуття та санпристосування для працівників підприємств громадського харчування.

Послідовність облікового процесу на підприємствах громадського харчування схематично зображена на рис. 3.5.

Схема послідовності облікового процесу на підприємствах громадського харчування

Рис. 3.5. Схема послідовності облікового процесу на підприємствах громадського харчування

Облік витрат у підприємствах громадського харчування організують залежно від їхнього виду і типу. По стаціонарних їдальнях облік витрат ведуть на субрахунку 235 "Обслуговуючі виробництва і господарства", до якого відкривають окремі аналітичні рахунки на кожну їдальню. По дебету рахунка 235 відображають проведені витрати, а по кредиту - вихід продукції.

Аналітичний облік витрат здійснюють за такими статтями в витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; сировина (продукти); витрати на утримання основних засобів; знос малоцінного інвентарю; інші витрати.

На першу статтю "Витрати на оплату праці" відносять нараховані на основі табелів обліку робочого часу і нарядів на відрядну робот}' суми основної та додаткової оплати праці працівникам їдалень.

За другою статтею відносять відрахування на соціальні заходи.

У статті "Сировина (продукти)" відображають вартість продуктів, відпущених у їдальню. Продукти для приготування їжі видають зі складу на основі накладних і лімітно-забірних карт на одержання матеріальних цінностей. В обліку ці операції показують як реалізацію продукції для громадського харчування. У витрати їдалень продукти включають за відпускними цінами.

На початок кожного року після складання і затвердження бізнес-плану затверджують відпускні ціни на продукти власного виробництва (м'ясо, сало, харчові субпродукти, овочі, фрукти тощо), які встановлюють на рівні планової, фактичної собівартості. По купованих харчових товарах (крупи, макарони, цукор, сіль та ін.) за відпускну приймають покупну ціну.

У бухгалтерії підприємства продукти, відпущені їдальням, облічують на рахунку 28 "Товари". При цьому продукти виробництва минулого року відображають за фактичною собівартістю, поточного - за плановою, яку в кінці року доводять до фактичної, а куповані - за фактичною вартістю придбання.

Видачу продуктів із комори на кухню оформляють накладними згідно з меню на кожний день. Матеріально відповідальна особа (комірник або завідуючий їдальнею подає до бухгалтерії Звіт про рух продуктів і товарів у коморі з доданими до нього виправдними документами.

На статтю "Витрати на утримання основних засобів" відносять: амортизацію (знос) та витрати на ремонт (у межах ліміту) основних засобів їдальні, крім її будівлі: витрати на прибирання приміщенні тощо.

Сільськогосподарські кооперативи можуть надавати їдальням безоплатно такі послуги, вартість яких включають у загальногосподарські витрати: опалення, освітлення, ремонт у межах ліміту та амортизацію будівлі (приміщення) їдальні: холодне і гаряче водозабезпечення; вартість палива для приготування їжі.

На статтю "Знос малоцінного інвентарю" відносять суми нарахованого зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів (спецодяг, спецвзуття, столові прибори та ін.), що знаходяться у користуванні. На відміну від інших виробництв, у підприємствах громадського харчування сільськогосподарського виробництва при відпуску в експлуатацію малоцінних предметів нараховують знос у розмірі 100% їхньої вартості. Ці предмети списують із балансу у міру повного їх зносу і непридатності для подальшого використання за рахунок раніше нарахованого зносу.

На статтю "Інші витрати" відносять витрати, не перелічені в попередніх статтях: на прання і ремонт столової білизни; вартість мийних та дезінфікуючих засобів; інші витрати.

Особливістю організації бухгалтерського обліку в громадському харчуванні є відображення на рахунках собівартості продукції в цілому за звітний період, оскільки собівартість конкретних видів продукції не визначається.

Собівартість готових страв та їхню реалізацій ну ціну визначають у калькуляційних картках, яким присвоюється порядковий номер по реєстрації й номер, що відповідає номеру даної страви за збірником рецептур. У них вказують назву продуктів, які входять до складу страви, норми їх витрати, відпускні ціни, за якими продукти включають у калькуляцію, і вартість продуктів за цими цінами.

Щодня або в інші строки, встановлені головним бухгалтером підприємства, завідуючий виробництвом (або завідуючий їдальнею) на основі чеків, відбитків касових апаратів, накладних та інших документів на відпуск виробів кухні складає Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні, де вказує кількість реалізованих страв та їхню реалізаційну вартість.

Відпускну вартість реалізованих страв щомісяця списують із кредиту рахунка 235 "Обслуговуючі виробництва і господарства" в дебет рахунка 901 "Собівартість реалізованої готової продукції". По дебету рахунка 30 "Каса" відображають суму виручки від реалізації блюд, яка є доходами їдальні і відображається по кредиту рахунка 701 "Дохід від реалізації готової продукції". Одночасно відображаються податкові зобов'язання.

Витрати на організацію харчування на польових станах (заробітна плата кухарів із відрахуваннями на соціальні заходи, вартість палива тощо) відносять на рахунок 91 "Загальновиробничі витрати", субрахунок 911 "Загальновиробничі витрати рослинництва". Реалізаційна ціна страв у таких тимчасових (сезонних) їдальнях складається лише з вартості витрачених продуктів.

Облік надходження і реалізації готової продукції кухонь на пунктах харчування сільськогосподарських підприємств (у кімнатах приймання їжі на фермах) організують таким чином. Готові страви, відпущені з базових їдалень на пункти харчування, списують у дебет рахунка 661 "Розрахунки по оплаті праці" з кредиту рахунка 235 "Обслуговуючі виробництва і господарства".

У кінці місяця результат від діяльності їдалень (прибуток або збиток) визначають по рахунку 791 на основі відповідних записів на закриття рахунків 901, 701, 704, 914.

У деяких сільськогосподарських підприємствах працівники харчуються в їдальнях і буфетах, що належать споживчій кооперації. В таких випадках витрати по наданню палива для опалення їдалень та приготування їжі, електроенергії, освітлення, водозабезпечення відносять за рахунок підприємств і включають у загальногосподарські витрати (рахунок 92).

Сільськогосподарські кооперативи можуть використовувати послуги інших обслуговуючих виробництв і господарств, а саме: лазень, пекарень, санаторіїв пансіонатів, таборів відпочинку для школярів, закладів культурно-оздоровчого призначення.

Витрати на утримання лазень звичайного типу і постійно діючих душових облічують по кожному їх виду за встановленими статтями витрат. Витрати на утримання лазень, душових і санпропускників, розмішених у підрозділах і необхідних там за характером виробництва, включають до складу загальновиробничих витрат відповідних підрозділів (котельні, тваринницькі комплекси, цехи, птахофабрики, теплиці тощо).

Для покриття витрат на обслуговування в лазнях і душових кооперативи використовують прибуток, що залишається у їх розпорядженні.

Доходи від діяльності лазень і душових відображають по рахунку 719 в кореспонденції з рахунками з обліку грошових коштів, а облічені витрати по рахунку 23 списують на рахунок 793.

Витрати з утримання пекарень облічують за встановленою номенклатурою статей витрат. Собівартість виготовлених пекарнями хлібобулочних виробів розраховують шляхом розподілу фактичних витрат за видами виробів пропорційно до їхньої вартості за роздрібними цінами. При виробництві одного виду виробів собівартість його визначається сумою фактичних витрат по пекарні.

Протягом року продукція пекарень оприбутковується за плановою собівартістю з кредиту рахунка 23 "Виробництво". У кінці року планова собівартість випущеної пекарнями продукції доводиться до рівня фактичної й аналітичний рахунок "Пекарня" закривається.

Витрати на утримання санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку облічують на субрахунку 235 - аналітичний рахунок "Установи культурно-побутового призначення" по кожному їх виду за встановленою номенклатурою статей. Фактичні витрати на утримання цих об'єктів списують з кредиту рахунка 23 субрахунок "Установи культурно-побутового призначення", у дебет рахунка 793 "Результат іншої звичайної діяльності".

Сільськогосподарські підприємства можуть видавати пільгові путівки своїм працівникам з частковою оплатою за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. У деяких випадках профспілкові організації підприємств можуть за рахунок своїх коштів відшкодовувати значну частину (до 90%) вартості путівок у санаторії, пансіонати і будинки відпочинку.

Доходи від діяльності санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку відносять на рахунок 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг", а витрати - на рахунок 793 "Результат іншої звичайної діяльності".

Витрати на утримання таборів відпочинку для школярів облічують на окремому аналітичному рахунку "Табори відпочинку" рахунку 23 за встановленою номенклатурою статей. Ці витрати (часткова оплата путівок) відшкодовують через рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" за рахунок коштів батьків, профспілкових організацій та інших надходжень.

Невідшкодовані витрати на утримання таборів праці та відпочинку для школярів покриваються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. В таких випадках невідшкодована вартість путівок вважається соціальною пільгою і додається до заробітної плати працівників із метою оподаткування.

Доходи від діяльності таборів відпочинку для школярів відносять також на рахунок 703, а витрати - на рахунок 793.

Витрати на утримання закладів культурно-оздоровчого призначення (стадіон, басейн, тренувальний зал тощо) облічують по кожному їх виду за встановленою номенклатурою статей на аналітичному рахунку "Установи культурно-побутового призначення".

Для визначення фінансового результату кожного обслуговуючого виробництва і господарства доцільно складати спеціальні відомості (табл. 3.26 та 3.27), інформацію яких використовувати для прийняття рішень щодо підвищення ефективності їх діяльності.

Таблиця 5.26. Відомість визначення фінансового результату виробництв і господарств, що обслуговують побутові потреби працівників за 20_рік

Відомість визначення фінансового результату виробництв і господарств, що обслуговують побутові потреби працівників за 20_рік

Таблиця 3.27. Відомість визначення результатів діяльності підприємств громадського харчування за 20_рік

Відомість визначення результатів діяльності підприємств громадського харчування за 20_рік

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси