Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?Операційний мотивМотив, мета вчинення злочину та емоційний стан особи, яка вчинює...Основні види навчання
Оптимізація процесу навчанняОптимізація соціальної ситуації розвитку дитини шляхом...Основні види навчанняМЕТОДИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯПсихологічна характеристика видів навчання
 
Головна arrow Педагогіка arrow Технологія і техніка шкільного уроку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мотиви навчання

Мотив навчання (від фр. motif — рухаю) — внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує залучення особистості до пізнавальної діяльності, стимулює розумову активність. Мотивами можуть бути потреби й інтереси, прагнення й емоції, установки й ідеали. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності. Від рівня сформованості мотивів багато в чому залежить успішність і ефективність навчальної діяльності.

Можна виділити кілька груп мотивів.

Соціальні, які мають широкий спектр свого вияву. Передусім це прагнення особистості шляхом навчання утвердити свій соціальний статус — у суспільстві, в певному соціальному колективі (родині, класі та ін.).

Спонукальні: пов'язані із впливом на свідомість школяра певних чинників — вимог батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків та ін.

Пізнавальні: виявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються шляхом отримання задоволення від самого процесу пізнання та його результатів. Пізнавальна діяльність людини є провідною сферою її життєдіяльності. Тому формування в учнів пізнавальних мотивів — це провідний фактор успішності пізнання, бо через нього реалізуються природні потреби людини.

Професійно-ціннісні: відображають прагнення людини отримати професійну підготовку для участі у продуктивній сфері діяльності. Ці мотиви вступають у дію на етапі вибору професії і безпосереднього здобуття професійної освіти.

Меркантильні: пов'язані з безпосередньою матеріальною вигодою, корисливістю особистості. Вони не є вирішальними, діють лише вибірково, залежно від індивідуальних психологічних особливостей конкретної людини.

Кожен педагог, дбаючи про ефективність навчальної діяльності вихованців, спільно з їхніми батьками має цілеспрямовано працювати над формуванням у них дієвих мотивів.

Оптимізація та інтенсифікація навчання

Оптимізація (від лат. optimus — найкращий, найзручніший) — процес надання будь-чому найкращих, найзручніших умов для діяльності. Під оптимізацією навчального процесу треба розуміти створення найбільш сприятливих умов — добір методів, засобів навчання, забезпечення належного санітарно-гігієнічного середовища, морально-емоційних чинників тощо — для отримання бажаних результатів без додаткових затрат часу і фізичних зусиль.

Вибір оптимальних варіантів навчального процесу передбачає дотримання в діях педагога таких етапів, як:

чітке формулювання дидактичних завдань відповідно до певних форм організації навчання;

добір і конкретизація змісту навчання;

добір найдоцільніших форм організації навчання;

визначення доцільних методів і засобів навчання;

забезпечення планування навчального процесу на конкретному уроці;

створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов для проходження навчального процесу;

забезпечення керування навчальним процесом на уроці на достатньому науковому рівні;

аналіз результатів навчальної діяльності з метою коригування у перспективі.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства виникає проблема підвищення ефективності навчальної діяльності на всіх рівнях освіти. Упродовж століть суспільство задовольняв екстенсивний (від лат. extensivus — розширювальний) підхід до організації навчання. Він передбачає досягнення бажаних результатів у навчанні за рахунок кількісних факторів (збільшення тривалості навчання та обсягу часу на опанування навчальними дисциплінами тощо). На певних етапах історичного розвитку такий підхід задовольняв суспільні потреби, та з часом він вичерпав свої можливості. З розвитком науки, збільшенням обсягу інформації актуалізація проблеми продукування інтелектуального багатства суспільства викликала необхідність інтенсифікації навчального процесу.

Інтенсифікація (від фр. intensification — напруження і роблю) передбачає досягнення необхідних результатів за рахунок якісних факторів, тобто за рахунок напруження розумових можливостей особистості. Адже в процесі навчання в рамках екстенсивного підходу можливості мозку використовуються лише на 15—20 відсотків. Тому ефективніше використання можливостей мозку — це найперша передумова інтенсифікації навчального процесу. Потрібно зважати на низку факторів, які у своїй єдності і взаємозв'язку можуть забезпечити інтенсивність навчання. Це:

організація навчального процесу на достатньому науковому рівні з погляду розуміння сутності навчання, його рушійної сили, логіки навчального процесу, методів, форм і типів;

забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підготовки вчителя;

оптимальність змісту навчального матеріалу з погляду його доступності щодо вікових та індивідуальних можливостей школярів;

демократизація й гуманізація організації навчальної діяльності учнів;

створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов для навчання (харчування, дотримання вимог повітряного, світлового, теплового режимів, гігієна розумової праці);

широке використання технічних засобів навчання і передусім комп'ютерної техніки;

володіння вчителем педагогічною технологією й технікою та психотехнікою й психономікою;

забезпечення високого соціально-економічного статусу вчителя у суспільстві.

Забезпечення інтенсифікації навчання — проблема досить складна. Вона виходить далеко за межі суто педагогічних проблем. Але об'єктивні чинники соціально-економічного розвитку роблять її все більш актуальною.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси