Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2. Методологія перевірки облікової документації,...Наукова документаціяТехніка і форми бухгалтерського облікуТехніка перевірки надійності свідкаКонтроль за додержання правил користування засобами вимірювальної...
Визначення поняття "документ". Види документів та їх класифікаціяСуть, предмет, методи, методичні прийоми та класифікація контролюКласифікація документів за способом документуванняДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОФІСНОЇ РОБОТИ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУРозвиток класифікації документів
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Контрольно-ревізійна діяльність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика і техніка перевірки облікової документації під час ревізії

Суть і класифікація документів, прийоми документального контролю

Документальний контроль полягає у вивченні бухгалтерських документів, записів в облікових регістрах, показників звітів і балансів, статистичних та оперативних матеріалів. Його здійснюються за допомогою огляду документів, вивчення сутності і змісту відображеної в документі операції.

Методи дослідження документів, застосовувані в документальному аналізі, різняться своїм змістом, формами здійснення, об'єктом, предметом і завданнями, колом об'єктів перевірки, сферою застосування та іншими ознаками. Суть методів дослідження документів - в огляді документів, їх вивченні у різних аспектах, контрольних підрахунках, у порівняльному аналізі, здійсненні облікових записів. Деякі методи дослідження документів мають особливості у застосуванні. Свої особливості мають також методи дослідження деяких видів документів або таких, що відображують різні операції, факти, дії.

Документ має юридичне значення як доказ законності здійснення операції та правильності записів у регістрах бухгалтерського обліку.

Під час ревізії розглядають і вивчають велику кількість документів, кожна однорідна сукупність яких має свої особливості і потребує специфічних прийомів їх вивчення. Для цього розробляють класифікацію документів за різними ознаками (рис. 2. 1):

Класифікація документів

Рис. 2.1. Класифікація документів

Крім зазначених вище класифікаційних ознак документи ще поділяють:

1) за способом передачі: відкриті, кодовані;

2) за юридичною силою: чинні, нечинні, офіційні, неофіційні, приватні, державні;

3) за ступенем гласності: загальнодоступні, з обмеженим доступом, для службового користування (ДСК), таємні, цілком таємні;

4) за спрямованістю: організаційно-розпорядницькі, планові, статистичні, бухгалтерські, науково-технічні;

5) за назвою: заява, лист, телеграма, інструкція, службова записка, протокол, рапорт, доповідна записка, акт, довідка тощо;

6) за місцем складання: внутрішні, зовнішні;

7) за призначенням: кадрові, довідково-інформаційні, господарсько-договірні, обліково-фінансові, організаційні, розпорядчі;

8) за напрямом: вхідні, вихідні;

9) за формою: стандартні (типові), індивідуальні (нестандартні);

10) за терміном виконання: звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові (нагальні);

11) за стадіями створення: оригінали, копії (відпуск, витяг, дублікат);

12) за складністю: прості, складні;

13) за терміном зберігання: тимчасового (до 10 років), тривалого (понад 10 років), постійного зберігання;

14) за носієм інформації: на папері, диску, фотоплівці, дискеті, магнітній стрічці, перфокарті.

Якісні документи відповідають Положенню про документальне забезпечення записів у бух обліку, складені за затвердженою формою; у них заповнені всі необхідні реквізити і правильно відображено виконану господарську операцію.

Неякісні документи не відповідають вимогам до них і відображають здійснену операцію у перекрученому вигляді та містять фальшиві факти (облікові листи, наряди, де вказано завищені обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт й одиничні розрахунки, тарифи, розряди тощо.

Підроблені документи містять підроблені підписи, резолюції, штампи і печатки, заміну текстів і сум, підчищення, приписування та інші підроблення з метою приховати факти розтрат і крадіжок цінностей, уведення в оману тощо.

Матеріальне підроблення документів полягає у зміні змісту його оригіналу підчищенням, виправленням, дописуванням, відмітками заднім числом та ін. (до прикладу, чек із підробленим підписом, платіжна відомість з підробленою розпискою про отримання грошей).

Інтелектуальне підроблення - це складання і видача документа, правильно оформленого з формального боку, але такого, що заздалегідь містить неправдиві дані. Такі документи поділяються на безтоварні і безгрошові. Першими може бути оформлений рух матеріальних цінностей, які насправді не надходили, витрачені з іншою метою або взагалі залишалися без руху. Другими можуть бути оформлені операції з руху грошових коштів, які насправді не проводилися (наприклад, видатковий касовий ордер згідно з актом виконаних робіт додано до авансового звіту, хоча фактично робота не виконана, гроші не виплачено - їх привласнив авансоодержувач, який і склав авансовий звіт).

Частково безгрошовою може бути платіжна відомість, у якій дописано вигаданих осіб на оплату праці, за рахунок яких списано викрадену з каси готівку.

До частково безтоварних документів можна віднести видаткову накладну на відпуск кормів з комори тваринницької ферми на відгодівлю телят, у якій поряд із зазначенням фактично виданих кормів, записано й такі, яких немає в коморі і які списано за домовленістю завідувача складом й завідувача ферми з метою приховувати недостачу кормів у коморі.

Основними ознаками підроблення документів є: а) підчищання - механічне знищення тексту документів стиранням (гумкою) або вирізанням гострим предметом; б) травлення - знищення фрагментів тексту безпосередньо хімічним способом; в) дописування - вставляння, приписування, перероблення, які вносяться з метою зміни початкового обсягу чи змісту операцій.

Прийом контролю - це спеціальна дія (або певні дії), спрямована на виконання конкретного контрольного завдання. Ревізор має чітко знати, які прийоми контролю треба використати в тому чи іншому випадку. Деякі завдання можна виконати тільки за паралельного або послідовного використання кількох контрольних прийомів, (рис. 2.2).

Прийоми економічного контролю

Рис. 2.2. Прийоми економічного контролю

Зустрічна перевірка - це контроль тотожності окремих реквізитів у різних примірниках того самого документа, а взаємна перевірка - контроль тотожності окремих реквізитів у різних за змістом документах.

Виділення зустрічної перевірки як окремого прийому зумовлене практикою контрольно-ревізійної діяльності, що спонукає порівнювати реквізити того самого документа в різних його примірниках, що зберігаються на різних підприємствах, іноді - на одному підприємстві, але в різних підрозділах. За допомогою цього прийому здійснюють: а) перевірку відповідності реквізитів у платіжних документах на ревізованому підприємстві і їх примірниках в установі банку; б) перевірку наявності копії платіжного документа на підприємстві і його оригіналу в банку, що є спрощеним варіантом першого прикладу; в) перевірку відповідності реквізитів у накладній постачальника, яка є на підприємстві, і в інших її примірниках, що зберігаються у постачальника товарно-матеріальних цінностей; г) перевірку наявності у постачальників підконтрольного об'єкта других примірників, накладних, що слугували підставою для оприбуткування зазначених у них цінностей; г) перевірку тотожності реквізитів у різних примірниках первинних документів, що обґрунтовують витрату матеріалів на виробництво.

Прийом зустрічної перевірки - один із найбільш дієвих під час документального контролю. Перевіряючий у процесі ревізії має використовувати його не тільки у разі виникнення серйозних підозр, а й вибірково, аби виявити незаконні операції між підприємствами, що охоплені зустрічною перевіркою, та всередині підприємства.

Взаємна перевірка - найбільш використовуваний прийом документального контролю, зрідка - при проведенні контрольних процедур ревізори використовують один документ. Часте проведення взаємної перевірки зумовлене тим, що об'єктами ревізій або перевірок є бухгалтерські документи. А в бухгалтерському обліку кожну операцію зазвичай відображають у декількох документах. Від зустрічної перевірки цей метод відрізняється тим, що порівнюються різні за змістом і структурою документи, а не кілька примірників одного документа. Залежно від того, які документи перевіряються, у взаємній перевірці розрізняють кілька рівнів: 1) перевірку взаємопов'язаної первинної документації; 2) зіставлення даних первинних документів з інформацією у реєстрах синтетичного й аналітичного обліку; 3) перевірку відповідності даних у реєстрах аналітичного й синтетичного обліку; 4) порівняння інформації у різних реєстрах синтетичного обліку; 5) контроль відповідності показників звітності даним у реєстрах зведеного обліку; 6) перевірку відповідності розпорядницьких і виконавчих документів.

Техніко-економІчні розрахунки - це перевірка правильності розрахунку окремих показників згідно з установленою відповідними інститутами методикою. Перевіряючий має добре знати спеціальні інструктивні матеріали, основи економічного аналізу тощо, бо тільки добра підготовка ревізорів дасть їм змогу виявити помилки в розрахунках.

Аналітичне оцінювання - прийом документального контролю, спрямований на перевірку ефективності роботи підприємства та пошук резервів поліпшення показників його діяльності. Тобто аналіз абсолютних і відносних показників діяльності підприємства з метою виявити тенденції, відхилення від заданих (або стандартних) параметрів і з'ясувати причини їх виникнення.

Нормативну перевірку проводять, аби переконатися в обґрунтованості застосування тих чи інших норм відповідно до законодавства або галузевих інструкцій, нормативів. Крім того, за допомогою цього прийому зіставляють норми й фактичні витрати коштів підприємства. Об'єктами ревізії у цьому разі є документальні дані.

Хронологічна перевірка полягає в контролі певних однотипних операцій у послідовності їх здійснення.

Арифметична перевірка дає змогу працівникам контрольно-ревізійних органів переконатися у правильності зроблених підсумків у реєстрах бухгалтерського обліку.

Перевірка кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку полягає у визначенні контролю відповідності бухгалтерських записів змістові здійснених господарських операцій. Некоректна кореспонденція рахунків може стати причиною багатьох порушень. Кореспонденція рахунків - це формалізована економічна суть операції, відображеної в бухгалтерському обліку.

Логічна перевірка має на меті з'ясування таких параметрів фінансово-господарської діяльності підприємства, як законність, обґрунтованість, доцільність виконання конкретної операції. Стосовно документів здійснюють формальну перевірку і власне перевірку. У першому випадку вивчають належне заповнення усіх наявних у документі реквізитів, у другому - зміст операції, відображеної у документі: з якою мстою, в якому обсязі, коли, ким і на якій підставі ЇЇ було здійснено.

Максимального ефекту від проведення контрольних процедур можна досягнути тільки за вмілого поєднання методів документального й фактичного контролю, а не їх відособленого використання. Документальний контроль неможливий без взаємозалежного застосування окремих його прийомів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси