Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Рефінансування.Характеристика операцій банків із цінними паперамиСутність, типи, функції центральних банків
Сутність, типи, функції центральних банківРоль, значення та організація діяльності центральних банківКомерційні банки
Рефінансування.Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за...Про порядок здійснення операцій з відступлення постачальниками банку...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Центральний банк і грошово-кредитна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВ

План

Причини і значення рефінансування комерційних банків центральними.

Загальні вимоги НБУ до банків і забезпечення у разі здійснення рефінансування.

Порядок надання окремих кредитів овернайт.

Порядок проведення тендерів з підтримання ліквідності банків.

Принципи і порядок проведення операцій репо.

Порядок надання стабілізаційного кредиту.

Причини і значення рефінансування комерційних банків центральними

Політика рефінансування - це один із поширених інструментів грошово-кредитної політики, який використовується центральними банками різних країн. Під рефінансуванням розуміють забезпечення центральним банком комерційних банків додатковими резервами на кредитній основі, тобто запозиченими резервами. Ініціаторами рефінансування виступають комерційні банки. Вони звертаються до центрального банку у разі вичерпання можливостей поповнити свої резерви з інших джерел. Рефінансування можна розглядати як процес відновлення ресурсів комерційних банків, які були вкладені в позички, боргові цінні папери та інші активи.

Для комерційних банків рефінансування в центральному банку - це останній спосіб (остання надія) регулювання їхньої ліквідності, і центральний банк виступає для них у ролі кредитора останньої інстанції. Для центральних банків рефінансування комерційних банків - це, по-перше, канал безготівкової емісії, а по-друге, - спосіб запобігання банківській паніці. У випадку кризової ситуації на грошовому ринку центральний банк надає негайно додаткові резерви на кредитній основі тим банкам, котрі потребують їх найбільше. Слід при цьому відзначити, що центральні банки мають право, але не зобов'язані рефінансувати (кредитувати) комерційні банки, тому і комерційні банки повинні розуміти отримання кредитів як привілей, а не право.

Сутність політики рефінансування у широкому розумінні полягає у зміні центральним банком умов рефінансування комерційних банків і в регулюванні у такий спосіб попиту з їхнього боку на додаткові резерви, тобто на кредити центрального банку. Основною умовою рефінансування, безумовно, виступає його ціна, тобто процентна ставка, яку визначає центральний банк і за якою він забезпечує банки додатковими резервами, що дає підставу, з певною натяжкою, розглядати процентну політику як окремий інструмент грошово-кредитної політики, але нерозривно пов'язаний з політикою рефінансування.

Сутність політики рефінансування у вузькому розумінні - це визначення і зміна центральним банком усіх інших, крім ціни, умов рефінансування. способів рефінансування, цільового спрямування кредитів центрального банку, їх тривалості, характеру забезпечення, лімітування обсягів рефінансування, а також обсягів надання окремих позичок тощо. Таким чином, у вузькому розумінні політика рефінансування передбачає вплив центрального банку на обсяг рефінансування комерційних банків не ціновими методами, а через управління процесом рефінансування.

У світовій практиці центральні банки використовують різні способи рефінансування комерційних банків. В Україні вони регламентовані Положенням "Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", затвердженим Постановою Правління НБУ від 30.04.2009 № 259.

Загальні вимоги НБУ до банків і забезпечення у разі здійснення рефінансування

Національний банк може прийняти рішення про підтримання ліквідності банку через відповідні інструменти рефінансування, якщо банк дотримується таких основних вимог.

строк діяльності - не менше ніж один рік після отримання ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій і відповідного письмового дозволу;

має ліцензію Національного банку на здійснення відповідних банківських операцій і письмовий дозвіл, у тому числі за операціями з валютними цінностями та з цінними паперами за дорученням клієнтів або від свого імені;

має активи, які можуть бути прийняті Національним банком у заставу;

здійснює своєчасне погашення одержаних від Національного банку кредитів та сплату процентів за користування ними та є платоспроможним.

Національний банк здійснює рефінансування банків за процентною ставкою, що не нижча, ніж облікова ставка Національного банку, і яка протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню.

Для нарахування процентів строк користування кредитом згідно з умовами кредитного договору між Національним банком та банком починається з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і закінчується в день, який передує даті повернення коштів.

Національний банк протягом дії кредитного договору між банком і Національним банком може здійснювати перевірки банку (це передбачається в кредитному договорі) щодо правильності відображення в бухгалтерському обліку предметів застави, наданих під забезпечення кредитів рефінансування.

Національний банк забезпечує проведення операцій з рефінансування банків за допомогою програмно-технологічного забезпечення "КредЛайн".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Рефінансування.
Характеристика операцій банків із цінними паперами
Сутність, типи, функції центральних банків
Сутність, типи, функції центральних банків
Роль, значення та організація діяльності центральних банків
Комерційні банки
Рефінансування.
Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями
Про порядок здійснення операцій з відступлення постачальниками банку права одержання платежу на платіжні вимоги за поставлені товари, виконані роботи І надані послуги
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси