Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Визначення чисельності працівників на підприємствах ресторанного...Розрахунки чисельності працюючихВизначення чисельності управлінського персоналуВизначення потрібної чисельності персоналу на підприємствіОсобливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу...Визначення обсягу виручки підприємств малого бізнесу для переходу на...Визначення кількості працюючихЗагальні положення організації діяльності та системи обліку...Визначення чисельності персоналуВизначення необхідної чисельності вибірки
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Визначення середньооблікової чисельності працюючих на підприємствах малого бізнесу

Підприємницька діяльність в Україні, як і в багатьох інших державах, пов'язана з певними обмеженнями. Ми вже з'ясували, що існують два кількісні критерії віднесення суб'єктів господарювання до категорії підприємств малого бізнесу, які дають право розраховувати на спрощення бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності:

1) середньооблікова чисельність працюючих;

2) обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно Узагальнюючому податковому роз'ясненню про застосування положень Указу Президента України № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", затвердженого наказом ДПАУ від 23 червня 2006 року № 352, при визначенні середньооблікової чисельності працюючих і обсягу виручки необхідно використовувати відповідні дані за календарний рік.

Середньооблікова чисельність працюючих згідно абзацу 4 п. 1 Указу Президента України № 727 (Указу про єдиний податок) визначається за методикою, затвердженою органами статистики. Таким чином, з 01.01.2006 р. слід використовувати Інструкцію зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286.

Суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи визначають середньооблікову чисельність з урахуванням працюючих за сумісництвом і за договорами цивільно-правового характеру (договори підряду і т. п.), а також працівників представництв, філій, відділень та інших відособлених підрозділів.

Інструкцією зі статистики кількості працівників № 286 викладено дві методики розрахунку середньої кількості працівників і розглядається 2 показники:

1) середня кількість працівників підприємства, тобто фактично зайнятих на підприємстві;

2) середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості. Це умовна величина, що є рівною кількості осіб, яких слід залучити для роботи на повний робочий день. Як правило вона не відповідає реальній кількості працюючих.

Середня кількість працівників визначається за місяць як сума:

- середньооблікової кількості штатних працівників;

- середньооблікової кількості зовнішніх сумісників;

- середньооблікової кількості працівників, що працюють за цивільно-правовими договорами (ЦПД).

Щодня людину враховують як цілу одиницю, а особливості графіка її роботи не враховуються. За вихідні, святкові і неробочі дні дані залишаються на рівні останнього робочого дня.

Для обчислення показників середньої кількості за місяць потрібно скласти щоденні дані про кількість тих, що працюють, розділити на кількість календарних днів в місяці і округлити до цілого числа.

Наведемо приклад розрахунку першого показника - середньооблікової чисельності персоналу малого підприємства за березень місяць на підставі таких умовних даних: у штаті підприємства на 1 березня числиться 31 працівник, всі працюють по 8 годин в день, крім однієї особи, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років; поза штатом - 8 сумісників (кожен працює півдня - 4 години), 10 працівників залучено до виконання робіт за договорами підряду. Один з штатних працівників знаходився в оплачуваній відпустці (15 календарних днів з 17 по 31 число), 1 працівник хворів (10 календарних днів з 12 по 21 число), 2 працівники знаходилися в неоплачуваній відпустці (кожен по 3 календарних дні): перший - з 5 по 8 число, другий - з 19 по 21 число. З 11 числа в штат підприємства було прийнято одного працівника. Додаткові дані: кількість календарних днів в березні - 31, робочих - 20, нормальна тривалість робочого дня - 8 годин, у передсвятковий день - 7 годин.

Розглянемо порядок визначення середньої кількості працівників підприємства за місяць. Для зручності приведемо початкові дані в табличній формі. У табл. 1.3 приведені як штатні працівники, так і зовнішні сумісники, а також працівники, залучені до роботи за договорами підряду.

В першу чергу виконують розрахунок, що стосується штатних працівників.

У розрахунку середньої кількості працівників беруть участь як присутні, так і тимчасово відсутні штатні працівники (наприклад, ті що знаходяться в оплачуваній відпустці і у відпустці без збереження заробітної плати, відсутні внаслідок хвороби, а також працівники, що допустили прогул, і т. ін.), тобто всі працівники, що знаходяться в трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Штатні працівники, що працюють на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, враховуються за кожен календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, обумовлені при зарахуванні на роботу (вказані працівники в нашому прикладі не значаться).

У розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу не враховуються працівники, що знаходяться у відпустках по вагітності і пологам або по догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи усиновлення новонародженої дитини безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції зі статистики кількості працівників № 286). Облік цих категорій працівників ведеться окремо (вказані працівники в нашому прикладі значаться у кількості однієї штатної особи).

Таблиця 1.3. КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВКЛЮЧЕННЮ В РОЗРАХУНОК ЗА ДАТАМИ

Дата

Осіб

Дата

Осіб

01.12 суб.

48*

17.12

49

02.12 нед.

48

18.12

49

03.12

48

19.12

49

04.12.

48

20.12

49

05.12

48

21.12

49

06.12

48

22.12 суб.

49

07.12

48

23.12 нед.

49

08.12 суб.

48

24.12

49

09.12 нед.

48

25.12

49

10.12

48

26.12

49

11.12

49**

27.12

49

12.12

49

28.12

49

13.12

49

29.12 суб.

49

14.12

49

30.12 нед.

49

15.12 суб.

49

31. 12

49

16.12 нед.

49

Всього

1509

Штатний працівник, що отримує на одному підприємстві 1,5 - 2 ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому ж підприємстві, що і основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менш однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа (у нашому прикладі подібні працівники не значаться).

Що стосується зовнішніх сумісників, а також працівників, залучених для виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру, то для визначення середньої кількості працівників, фактично зайнятих на підприємстві, вони враховуються як цілі одиниці протягом всього терміну дії договору незалежно від тривалості робочого дня.

При цьому в кількість працюючих за цивільно-правовими договорами не входять громадяни-підприємці, що виконували роботи згідно з цивільно-правовими угодами (громадяни - підприємці в нашому прикладі також не значаться).

Отже, якщо повернутися до таблиці 1.3 з початковими даними, в наведеному прикладі чисельність працівників облікового і поза-облікового складу, належних включенню для розрахунку середньої кількості працівників за всі дні березня, складає 1509 осіб, календарна кількість днів - 31, середня кількість працівників за місяць в цьому випадку складає 49 осіб (1509: 31 = 48,68).

Якщо за даними цього ж прикладу мова йтиме про другий показник - середню кількість працюючих в еквіваленті повної зайнятості, то розрахунок треба виконувати наступним чином:

1) встановити норму часу у березні місяці:

- при 8 годинному робочому дні - 159 людино-годин;

- при 4 годинному робочому дні - 80 людино-годин

2) підрахувати нормативний фонд робочого часу:

- штатних працівників: 30 чол. х 159 г. + 1 чол. х 8 г. х 15р. дн. = = 4890 люд.-г.

- зовнішніх сумісників: 8 чол. х 80 г. = 640 люд.-г.

3) визначити середню кількість всіх працівників разом з тими, що працюють за цивільно-правовими договорами (ЦПД): (4890 люд.-г. + 640 люд.-г.): 159 люд.-г. + 10 за ЦПД = 34,78 + 10 = = 44, 78, тобто 45 осіб.

Як бачимо, два варіанти розрахунку дали різні результати: показник середньої кількості становить 49 осіб, а показник середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості за тими ж даними - 45 осіб, тобто нижчий. У деяких випадках це може стати у пригоді підприємцю, решта буде залежати від обґрунтованості використаної методики розрахунку.

Так, за певних умов організації виробничого процесу, тобто коли важко встановити режим робочого дня і фонд робочого часу (для тих, що працюють вдома, за договорами підряду та ін.) показник середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості може бути єдиним можливим варіантом правильного розрахунку середньої кількості працівників на малому підприємстві.

Розглянемо це на прикладі за наступними даними: у квітні місяці на основному місці роботи числилося 35 робітників, з них 24 працювали вдома і отримували по 650,00 грн. Фонд зарплати на підприємстві в квітні склав 27300, 00 грн. У квітні місяці 30 календарних і 21 робочих днів. Визначимо 2 показники:

1) середньооблікова кількість працюючих на підприємстві дорівнює 35 осіб, тобто штатних працівників;

2) у квітні місяці:

- кількість осіб, що працюють повний робочий день - 11 (35 - 24);

- тих, що працюють вдома розраховують в еквіваленті повної зайнятості виходячи з середньомісячної зарплати штатних працівників. Середньомісячна зарплата штатних працівників складає 780,00 грн (27300, 00: 35 штатних працівників).

Отже 24 х 650,00: 780,00 = 20 осіб;

Середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості: 11 + 20 = 31 особа.

В Указі про єдиний податок не сказано, якою методикою слід користуватися, але відмічено, що потрібно враховувати всіх працівників. Методика розрахунку середньої кількості працівників підприємства передбачає включення, разом з штатними працівниками облікового складу, окремих категорій працівників поза облікового складу (які в звітному періоді також залучалися до роботи і отримували заробітну плату). Тому, на нашу думку, слід користуватися методикою визначення середньої кількості працівників. Відповідно до п.п. 3.2.5 і 3.3 Інструкції зі статистики кількості працівників № 286 середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року розраховується шляхом складання середньооблікової чисельності штатних працівників за всі місяці роботи підприємства з початку року до звітного місяця і ділення отриманої суми на кількість місяців з початку року; середня кількість зовнішніх сумісників і працівників, що працюють за цивільно-правовими договорами за період з початку року визначається шляхом підрахунку середньої кількості цих працівників за всі місяці з початку року до звітного місяця і ділення отриманої суми на кількість місяців з початку року. Звідси витікає, що в окремих місяцях поточного року середньооблікова чисельність може перевищувати 50 осіб (наприклад: при сезонному характері робіт в літні місяці). Головне, щоб цей показник зберігався в межах поточного року, і тому обережному бухгалтеру доводиться щомісячно підраховувати своїх працівників, щоб вписатися в дозволені рамки.

Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (зокрема за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підрахунку середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства за період з початку року до звітного місяця включно, і ділення отриманої суми на кількість місяців за період з початку року, тобто відповідно на 2, 3, 4... 12. Наприклад: середньооблікова чисельність всіх працівників складала за жовтень 52 людини, листопад - 36 чоловік, грудень - 38 чоловік. Середньооблікова чисельність за IV квартал складає (52 + 36 + + 38) : 3 = 42 людини.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси