Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за рейтинговою...БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РИЗИКІВПруденційний нагляд як система управління ризикамиОснови регулювання, нагляду та контролю банківської діяльностіСистема банківського регулювання та нагляду Національного банку...Правові основи банківського регулювання й наглядуНагляд і контроль за діяльністю комерційних банківОцінка систем управління ризиками банківської діяльностіОрганізація дистанційного нагляду за діяльністю комерційних банків...Рейтингові системи оцінки банків
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківський нагляд
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за "Системою оцінки ризиків"

Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за "Системою оцінки ризиків" є поглибленим продовженням наглядової функції, що ґрунтується на ризиках та використовується Національним банком України.

Методи, які застосовує Національний банк для оцінки ризиків у банках, визначають "Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків".

Як зазначалося вище, у контексті нагляду на основі оцінки ризиків Національний банк визначає банківський ризик за його впливом на капітал і надходження. Тож ризик — це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та надходження банку.

З метою здійснення нагляду за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за "Системою оцінки ризиків" Національний банк вирізнив дев'ять категорій ризику: кредитний ризик, ризик ліквідності, ризик зміни процентної ставки, ринковий ризик, валютний ризик, операційно-технологічний ризик, ризик репутації, юридичний ризик та стратегічний ризик. Ці категорії не є взаємовиключними; будь-який продукт або послуга можуть наражати банк на ризики. Однак для зручності аналізу Національний банк виявляє та оцінює ці ризики окремо.

Водночас усі категорії ризику Національний банк поділяє на дві труни:

— ризики, що піддаються кількісній оцінці (фінансові ризики);

— ризики, що не піддаються кількісній оцінці (нефінансові ризики) (рис. 4.16).

Класифікація ризиків банківської діяльності

Рис. 4.16. Класифікація ризиків банківської діяльності

Слід зазначити, що ризики, стосовно яких є залежність між ризиками і доходами, розглядаються як такі, що піддаються кількісній оцінці, управління цими ризиками полягає в їх оптимізації. Ризики, щодо яких немає залежності між ризиками і доходами, кількісній оцінці не піддаються, та управління ними зводиться до їх мінімізації.

Згідно з концепцією нагляду на основі оцінки ризиків відповідальність за контроль ризиків покладається на керівництво банку і спостережну раду банку. Національний банк визначає, наскільки добре банк управляє ризиками протягом певного періоду, а не лише оцінює стан на певний момент часу. За умов нагляду на основі оцінки ризиків Національний банк діє більше як наглядовець, ніж ревізор. Нагляд на основі оцінки ризиків дає можливість Національному банку здійснювати превентивний нагляд, зосереджуючись на ризиках окремих банків та системних ризиках банківської системи.

У контексті банківської системи нагляд на основі оцінки ризиків визначає сфери діяльності, які в сукупності можуть становити неприйнятний рівень ризику для банківської системи. Коли йдеться про високоризикові види діяльності або види діяльності, що стали особливо ризиковими через ринкові умови, Національний банк має на меті здійснювати відповідний вплив на банківську систему через взаємодію з нею за допомогою безпосереднього нагляду, а також через відповідні нормативно-правові акти Національного банку. У ситуаціях, коли конкретний банк не управляє належним чином своїми ризиками, Національний банк вживатиме відповідних заходів впливу до керівництва банку з метою приведення його дій у відповідність до основоположних принципів надійної банківської діяльності.

Водночас ризики є невід'ємною частиною банківської діяльності. У банківському секторі накопичено велику кількість знань про те, як визначати, вимірювати, контролювати притаманні банківській справі ризики та здійснювати їх моніторинг. Нагляд на основі оцінки ризиків визнає існування ризиків банківської діяльності і намагається використовувати наглядові ресурси у найбільш ефективний спосіб. Наприклад, параметри ризиків обґрунтовуються за результатами проведення обмеженого за обсягом тестування під час інспектувань, спрямованого на підтвердження того, чи впроваджено відповідні засоби контролю. Цим підтверджуються початкові результати визначення параметрів ризиків і надається допомога в розробленні програм нагляду на основі параметрів ризиків окремих банків. Процес визначення параметрів ризиків є суттєвим для розроблення циклів нагляду і вибору інструментів нагляду. Ризики, на які наражається банківський сектор, є різноманітними і складними. Більш істотні і складні ризики вимагають посилених засобів контролю і моніторингу як з боку банку, так і Національного банку України.

Нагляд на основі оцінки ризиків передбачає спрямування більших ресурсів у сфери підвищеного ризику. Національний банк досягає цього за допомогою таких дій:

— виявлення ризиків з використанням уніфікованих визначень. Ця сукупність ризиків формує підґрунтя для висновків і дій нагляду;

— вимірювання ризику на основі уніфікованих факторів оцінки. Кількість ризику не завжди вимірюється в грошовому вираженні; інколи це відносна оцінка суми можливих втрат. Наприклад, численні недоліки у системах внутрішнього контролю можуть свідчити про те, що банк має надмірний рівень операційно-технологічного ризику;

— оцінка управління ризиками, яка дає змогу визначити, чи адекватно управляються і контролюються за допомогою відповідних систем банку визначені рівні ризику. Розвиненість цих систем буде різною залежно від рівня ризику та складності операцій банку;

— спрямування більших ресурсів у сфери підвищеного або зростаючого ризику як у межах одного банку, так і в банківській системі взагалі. Це робиться за допомогою стратегії нагляду;

— використання відповідних інструментів нагляду залежно від виявлених ризиків, формулювання висновків щодо параметрів та рівня ризиків, а також визначення заходів щодо подальшого контролю виявлених проблем.

Для виконання цих завдань наглядовці мають обговорити попередні висновки щодо стратегії нагляду на основі ризиків із керівництвом банку і, якщо необхідно, уточнити висновки і стратегії, спираючись на результати обговорень. Після цього Національний банк може зосереджувати зусилля нагляду на найбільш значних ризиках, тобто на сферах найвищого ризику як у конкретному банку, так і в банківській системі взагалі.

Існування ризику не обов'язково є причиною для занепокоєння. Для розгляду ризиків у ширшій перспективі наглядовці мають вирішити, чи є ризики, які бере на себе банк, виправданими.

Ризики вважаються виправданими, якщо вони є зрозумілими, Контрольованими, такими, які можна виміряти і що відповідають здатності банку швидко реагувати на негативні обставини.

Невиправданий ризик може випливати з навмисних або ненавмисних дій. Якщо ризики є невиправданими, наглядовці мають взаємодіяти з керівництвом і спостережною радою банку і спонукати їх до пом'якшення або усунення цих невиправданих ризиків. Заходи, які в такому разі має здійснити банк, включають зменшення сум під ризиком, збільшення капіталу або зміцнення процесів управління ризиками.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси