Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Страхування кредитних ризиківСтрахування фінансово-кредитних ризиківСТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ РИЗИКІВСтрахування кредитних ризиківСтрахування кредитних ризиківМЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО РИЗИКУСтрахування технічних ризиківСтрахування валютних та біржових ризиківМеханізм запобігання кредитному ризику кредитних спілокРеалізація інвестиційного проекту. Ризики та форми їх страхування
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківське кредитування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Страхування як форма мінімізації кредитних ризиків

Усе більшого поширення у вітчизняній банківській практиці набуває страхування кредитної діяльності банків. Застосування такої форми мінімізації кредитних ризиків як страхування кредиту є взаємовигідною угодою для всіх Ті учасників. Так, зокрема, підприємство-позичальник захищається від втрати ділової репутації у разі невчасної сплати кредиту, банк отримує високі гарантії повернення кредиту, а страхова компанія одержує страхову премію за надані послуги.

Учасниками страхування кредитної діяльності банків виступають:

1. Страховик - юридична особа, яка бере на себе за договором страхування за певну винагороду (страхову премію) зобов'язання відшкодувати страхувальнику або іншій особі, на користь якої здійснюється страхування, збитки, що виникли внаслідок настання страхових випадків. Страховиками є страхові компанії, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

2. Страхувальники - юридичні особи-суб'єкти господарювання (незалежно від форм власності), банківські установи чи дієздатні громадяни, що уклали із страховиком договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

3. Кредитор - банк, що уклав кредитний договір із страхувальником (позичальником) і після закінчення строку дії кредитного договору одержує від страхувальника суму наданого кредиту та проценти за користування ним.

Під час здіснення страхування кредитної діяльності банків між сторонами укладається договір страхування. Договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму чи відшкодувати завдані збитки в межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, що визначена страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхову премію в зазначені строки і виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування, які затверджуються страховими компаніями щодо окремих страхових послуг. Договір страхування повинен містити (Додаток 41):

- назву документа;

- назву та адресу страховика;

- прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

- прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;

- зазначення предмета страхування;

- розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;

- розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя (у випадку страхування життя позичальників);

- перелік страхових випадків;

- розміри страхових премій (платежів, внесків) і строки їх сплати;

- страховий тариф (не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);

- строк дії договору;

- порядок зміни і припинення дії договору;

- умови здійснення страхової виплати;

- причини відмови у страховій виплаті;

- права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- інші умови за згодою сторін;

- підписи сторін.

Договір страхування, який укладається між страхувальником і страховиком, повинен передбачати згоду щодо суттєвих умов угоди, зокрема, містити вичерпні відомості про:

- предмет страхування;

- характер страхової події, на випадок настання якої здійснюється страхування (страховий випадок);

- строк дії договору та розмір страхової суми.

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком. Під час укладання договору страхування страховик має право запросити у страхувальника відповідні документи, на підставі яких визначається розмір страхової премії та ступінь ризику. Після цього страховик повідомляє страхувальника про укладення договору страхування з визначенням суми та строків внесення страхової премії, строків та форми надання звітності про виконання позичальником умов кредитного договору.

Строк дії договору страхування встановлюється згідно зі строком дії кредитного договору (як правило, без урахування змін та доповнень до нього). У разі необхідності продовження строку дії кредитного договору, страхувальник зобов'язаний до настання строку повернення кредиту отримати письмову згоду страховика про продовження цього договору. Без такої згоди дія договору страхування припиняється з моменту внесення змін до кредитного договору. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення суми першої страхової премії, якщо інше не передбачено договором страхування. Днем сплати страхової премії вважається:

- за безготівкового розрахунку - день надходження грошових коштів на рахунок страховика;

- за готівкового розрахунку - день сплати готівкою в касу страховика.

За договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування кредиторові в межах страхової суми, пропорційно розміру збитку, завданого йому страхувальником (боржником). При цьому страховою подією виступає непогашення або неповне погашення страхувальником кредиту та процентів за користування ним після закінчення строку дії кредитного договору за відсутністю фінансових коштів у страхувальника.

Страхова сума - грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Під час страхування майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування. Страхова сума може бути встановлена за окремим страховим випадком, групою страхових випадків чи договором страхування у цілому.

При укладанні договору страхування визначаються права та обов'язки сторін. Права та обов'язки страховика і страхувальника визначені у Законі України "Про страхування".

За втрати права юридичної особи права та обов'язки страхувальника переходять до його правонаступника за згодою страховика. У випадку втрати страхувальником дієздатності згідно з визнанням у судовому порядку його права і обов'язки за договором страхування переходять до опікуна (за часткової втрати дієздатності здійснення прав та обов'язків страхувальника відбувається за згодою опікуна).

За страхування кредитних ризиків страхова компанія зазвичай проходить акредитацію (встановлення ділових стосунків) у банківській установі та узгоджує правила і умови співпраці з банком щодо страхування кредитних ризиків. Порядок роботи банківської установи зі страховою компанією щодо страхування майна, яке передається в заставу банку, кредитних ризиків, життя позичальників тощо, затверджується внутрішньобанківськими положеннями. При цьому страхування може здійснюватися страховими компаніями, які співпрацюють з банківськими установами, або ж за вибором клієнта.

За укладання та виконання договорів страхування кредитних ризиків слід враховувати таке:

- перед укладенням договору страхування необхідно ознайомитися з правилами страхування, які затверджуються кожною страховою компанією індивідуально;

- договір страхування укладається у письмовій формі;

- у договорах страхування робиться детальне посилання на кредитний договір, виконання обов'язків за яким забезпечується страхуванням;

- при забезпеченні кредиту страхуванням кошти в рахунок кредиту можуть бути видані тільки після набрання договором страхування чинності.

Необхідно звертати увагу на умови договорів страхування, які визначають підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування. Наприклад, такою підставою може бути несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин.

У практичній діяльності банків усі договори страхування реєструються у книзі реєстрації договорів. Відомості, які необхідно занести до книги реєстрації: номер договору, дата укладення, найменування позичальника, процентна ставка, дата погашення кредиту, номер кредитного рахунка.

Серед страхових послуг, які пропонують страхові компанії для зниження ризику при кредитуванні банківськими установами, можна виділити такі (рис. 9.7):

Страхові послуги у банківському кредитуванні

Р и с. 9.7. Страхові послуги у банківському кредитуванні

При страхуванні ризику непогашення кредиту страхувальниками виступають банківські установи. При цьому предметом страхування є майнові інтереси страхувальника (або третіх осіб), що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з матеріальними збитками, завданими страхувальнику внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та процентів за користування ним, на умовах, встановлених чинним кредитним договором. Предметом страхування є також відповідальність всіх або окремих позичальників перед банком за своєчасне і повне погашення кредитів і процентів за користування ними протягом строку, встановленого у договорі страхування.

Страхувальник може обрати для себе різні варіанти страхування залежно від страхового тарифу та відповідальності страховика за окремими договорами страхування:

- страхування суми виданого кредиту з процентами;

- страхування лише суми основного боргу за кредитом;

- страхування відповідальності всіх позичальників, яким були надані кредити;

- страхування відповідальності кожного окремого позичальника. Під час страхування ризику непогашення кредиту укладається договір страхування, сторонами в якому виступають страхова компанія (страховик) з одного боку і банківська установа (страхувальник) - з другого. Відповідальність страховика виникає, якщо страхувальник не отримав обумовлену кредитним договором суму протягом визначеного проміжку часу після настання строку платежу, передбаченого кредитним договором. При цьому конкретні межі відповідальності страховика та строки їх настання визначаються договором страхування. Договір страхування ризику непогашення кредиту укладається на підставі письмової заяви страхувальника. При цьому страхувальником подаються такі документи:

- оригінал (нотаріально завірена копія) кредитного договору;

- оригінал (нотаріально завірена копія) статуту та установчого договору позичальника;

- техніко-економічне обґрунтування повернення кредиту та документів, які обґрунтовують його складання;

- бухгалтерський баланс (довідка про фінансовий стан) позичальника за минулий період (квартал, півріччя тощо), підтверджений аудитором (аудиторською фірмою);

- опис товарно-матеріальних цінностей або іншого майна позичальника, які можуть стати забезпеченням права регресних вимог страховика за настання страхового випадку, передбаченого договором страхування та виплати страховиком суми страхового відшкодування;

- інші документи, необхідні для визначення ступеня ризику неповернення кредиту.

Загалом схема страхування ризику непогашення кредиту може бути такою (рис. 9.8):

1 - Банк-кредитор (страхувальник) укладає кредитні договори з позичальниками та здійснює операції з надання кредитних коштів. При цьому банківська установа самостійно обирає можливі варіанти страхування ризику неповернення кредитів.

Страхування ризику непогашення кредиту

Рис. 9.8. Страхування ризику непогашення кредиту

2 - Банківська установа (страхувальник) звертається до страхової компанії (страховика) з письмовою заявою та необхідним пакетом документів для визначення страхового ризику (певної події, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання) та розміру страхового тарифу (ставки страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування).

Заява на страхування складається у відповідній, визначеній страховиком, формі і містить дві частини:

1) безпосередня заява страхувальника (банку), яка заповнюється банком-кредитором, відображає основні положення щодо страхування ризику непогашення кредиту (назви і юридичні адреси банку і позичальника, основні дані про позичальника та інформація щодо наданого кредиту та процентів за користування ним, страхова сума, особливі умови кредитного договору) і підписується керівником банківської установи та головним бухгалтером;

2) записи страховика (сума страхових премій, платіжні реквізити страхової компанії), які підписуються керівником страхової компанії та головним бухгалтером.

Страхові тарифи при страхуванні кредитного ризику обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сто-Р1Н При цьому страховий тариф при страхуванні кредитного ризику визначається з урахуванням характеру діяльності позичальника, цільового призначення кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна позичальника, які можуть стати забезпеченням права регресних вимог страховика в разі настання страхового випадку та інших суттєвих у кожному конкретному випадку чинників.

При встановленні страхового тарифу можливе застосування понижуючих (у випадку мінімального ризику) чи підвищуючих (у разі підвищеного ризику) коефіцієнтів. Ці коефіцієнти визначаються правилами страхової компанії щодо надання страхової послуги (наприклад, при підвищеному ризику можуть застосовуватися коефіцієнти від 1 до 2, а при мінімальному ризику - від 1 до 0,5). Під час використання цих коефіцієнтів страховий тариф визначається шляхом множення основної ставки на коефіцієнт.

Страхова сума за договором страхування ризику непогашення кредиту визначається згідно з договором страхування, укладеним між страхувальником і страховиком, з огляду на розмір суми кредиту, наданого позичальнику, та процентів за користування ним на підставі умов кредитного договору (укладеного між страхувальником і позичальником). Страхова сума визначається пропорційно визначеному у договорі відсотку відповідальності страховика. Під час страхування ризику непогашення кредитів за всіма позичальниками банку страхова сума збільшується на суму кредитів, наданих після укладення договору страхування, якщо страхувальник сплачує за цими кредитами страхові премії.

3 - На основі опрацьованої страховиком документації визначаються умови страхування та укладається договір страхування і здійснюється сплата страхувальником страхової премії. Страхувальник зобов'язаний протягом передбаченого у договорі страхування промішу часу сплатити страховику страхову премію. Несплата страхової премії тягне за собою недійсність договору страхування.

4 - Стається страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, застрахованому або іншій третій особі. Водночас страховим випадком визначаються події, які сталися після набуття чинності договору страхування. Страховим випадком за страхування банком-кредитором ризику непогашення кредиту є невиконання позичальником своїх зобов'язань перед страхувальником (банком) щодо повернення суми кредиту та процентів за користування ним у строки та на умовах, передбачених укладеним між страхувальником і позичальником кредитним договором.

5 - Страхувальник негайно (не пізніше ніж за 2 дні), якщо інше не встановлено договором страхування, повинен повідомити страховика про настання страхового випадку, визначеним у договорі страхування способом. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку надає страховикові право відмовити у виплаті страхового відшкодування (якщо не доведено інше). За настання страхового випадку, передбаченого договором страхування, страхувальник зобов'язаний вжити заходів для зменшення можливих збитків.

Для виплати страхового відшкодування страхувальник надає страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всього пакета документів, які свідчать про настання страхового випадку та розмір збитку. Такими документами є:

- акт неповернення кредиту позичальником;

- копія або оригінал договору страхування;

- копія або оригінал кредитного договору;

- акти перевірок цільового використання кредитних коштів позичальником;

- копії листування між страхувальником (банком-кредитором) та позичальником щодо цього страхового випадку;

- інші документи, що дають змогу встановити розміри збитків, які підлягають відшкодуванню.

6 - Після отримання повідомлення страхувальника про страховий випадок страховик зобов'язаний:

- з'ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності і розмір збитку. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою, які за необхідності можуть отримувати відомості про страховий випадок від інших органів та організацій. За настання страхового випадку конкретний розмір збитків встановлюється страховиком за згодою страхувальника на підставі документів, отриманих від страхувальника, а також з урахуванням рішення суду;

- зробити розрахунок суми страхового відшкодування. Остаточний розмір страхового відшкодування встановлюється після відрахування франшизи (частини збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування), якщо вона передбачена умовами договору, та сум, які надійшли страхувальнику від позичальника після настання страхового випадку;

- виплатити страхове відшкодування в строк, встановлений правилами страхування та визначений умовами договору страхування. Страхове відшкодування виплачується тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник і виплачується, як правило, у розмірі від 50 до 90 відсотків суми непогашеного позичальником кредиту і процентів за користування ним.

При страхуванні відповідальності позичальників за непогашення кредиту страхувальниками є позичальники, які одержують кредити у банківській установі. Предметом страхування відповідальності позичальника є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з його відповідальністю перед кредитором за своєчасне погашення кредиту та процентів за користування ним. Страхова сума визначається страхувальником і страховиком після узгодження і залежить від суми кредиту, що надається кредитором, і процентів за користування ним.

Договір страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту укладається на підставі письмової заяви страхувальника, яка складається, як правило, в одному примірнику на бланку встановленої страховиком форми. До заяви страхувальник повинен додати документи, необхідні для оцінювання ризику та визначення страхового тарифу:

- статут, установчий документ, реєстраційне свідоцтво;

- баланс за останній звітний період з відміткою податкової інспекції чи аудитора;

- техніко-економічне обґрунтування ефективності використання кредиту;

- розрахунок погашення кредиту;

- договори (контракти) на постачання і реалізацію продукції, робіт чи послуг;

- документ, що засвідчує зобов'язання за заставою;

- інші документи, визначені страховиком.

Під час укладання кредитного договору страховик надає кредитору страховий поліс і договір страхування, який набуває чинності з 00 годин дня, наступного за днем надходження страхової премії на поточний рахунок страховика.

Страхову премію страхувальник може сплачувати одноразово при укладанні договору страхування (наприклад, у день укладання договору страхування або не пізніше 15 днів після укладання договору страхування) або за певний визначений страховиком період часу залежно від умов кредитного договору, характеру страхової операції та умов, зазначених у договорі страхування. За відсутності фінансових коштів у страхувальника для сплати страхової премії страховику допускається її сплата банком-кредитором із коштів кредиту, що ним надається.

Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту здійснюється у такій послідовності (рис. 9.9):

Страхування ризику відповідальності позичальника

Рис. 9.9. Страхування ризику відповідальності позичальника

1 - Позичальник звертається до банківської установи з метою одержання кредиту та подає пакет необхідних документів для проведення оцінювання його кредитоспроможності та ефективності кредитного проекту.

2 - Банк приймає рішення про надання кредиту позичальнику та укладає з ним кредитний договір. Водночас позичальник, за вимогою банку, повинен здійснити страхування своєї відповідальності за неповернення кредиту.

3 - Позичальник (страхувальник) звертається до страхової компанії (страховика) з письмовою заявою та подає необхідний пакет документів, визначений страховиком. На основі поданих документів страховик визначає кредитоспроможність і фінансову стабільність позичальника (страхувальника), а також розраховує страхові премії, з огляду на страхові суми та встановлені страхові тарифи.

4 - Укладається договір страхування між страховиком (страховою компанією) і страхувальником (позичальником), при чому страхувальник сплачує страхову премію у розмірі і в строк, які визначені умовами договору страхування.

5 - Станься страховий випадок - непогашенім або неповне погашення страхувальником кредиту та процентів за користування ним після закінчення строку дії кредитної угоди. Якщо неможливо погасити кредит у строки, передбачені кредитним договором, страхувальник зобов'язаний (згідно з умовами, визначеними у договорі страхування):

- протягом визначеного періоду до закінчення строку дії кредитного договору письмово повідомити про це страховика;

- у встановлений строк з моменту закінчення кредитного договору надати страховику всі документи за кредитом;

- у визначений страховиком строк з моменту закінчення строку дії кредитного договору здійснити заходи щодо погашення простроченої заборгованості;

- надати страховику всебічну допомогу в реалізації його прав, що переходять від кредитора до страховика за кредитним договором;

- сплатити страховику пеню в розмірі подвійної ставки кредитного проценту від суми, що підлягає виплаті за кожен день про-строчки, починаючи з дня сплати страховиком страхового відшкодування до дня остаточного розрахунку з ним.

6 - За настання страхового випадку кредитор зобов'язаний в дводенний термін подати страховику заяву в письмовій формі та страховий поліс. Після цього страховик разом із кредитором та позичальником (страхувальником) проводить експертизу, за результатами якої складає страховий акт про непогашену суму кредиту та процентів за користування ним.

7 - Страховик, з моменту завершення строку дії кредитного договору, повинен виплатити кредиторові страхове відшкодування протягом встановленого періоду. Після виплати кредиторові страхового відшкодування останній поступається перед страховиком правом вимоги відшкодування завданих боржником збитків у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Кредитор, який поступився правом вимоги перед страховиком, зобов'язаний передати йому документи, необхідні для реалізації права вимоги.

Кредитні ризики, залежно від позиції страхової компанії, можуть бути пов'язані з ризиками, які залежать від самого банку, а зокрема, з якістю оцінювання позичальника. За цей ризик банк отримує процентний дохід, а страховик навряд чи зможе допомогти банку в мінімізації такого ризику.

На практиці банківські установи і страхові компанії можуть погоджувати умови страхування кредитних ризиків банку, якщо страхова компанія пропонує повний комплект послуг щодо обслуговування локального кредитного портфеля (оцінювання кредитоспроможності позичальника, збирання боргів тощо), і тарифи при цьому можуть бути нижчими, ніж затрати банку на обслуговування цього портфеля.

Страхування застава, яка береться у забезпечення за кредитом банку згідно з програмами кредитування, здійснюється, як правило, у межах страхових лімітів (загальних обсягів страхування страховою компанією заставного майна, майнових прав, кредитних ризиків, життя позичальників банку за договорами страхування, що укладаються страховою компанією), затверджених кредитним комітетом банку. Відповідальний працівник підрозділу банку з управління ризиками перевіряє повноваження представника страхової компанії, який від її імені укладає договір страхування. Відповідальність за укладання договору страхування заставного майна несе підрозділ, який займається заставними операціями банку.

Договори страхування майна, як правило, повинні бути тристоронніми, укладеними між страховою компанією, страхувальником (клієнтом банку) та банківською установою (як вигодонабувачем). Відповідальність за наявність договору страхування (його копій) у кредитній справі позичальника, а також платіжного документа, що підтверджує оплату страхової премії, покладена на відповідний підрозділ банку, який займається супроводженням та моніторингом кредитних операцій. Цей структурний підрозділ банківської установи здійснює контроль за своєчасною сплатою щорічних страхових премій за договором страхування заставленого майна тощо.

У випадку відмови страхувальника від укладання договору страхування підрозділ кредитного супроводження має здійснити певні заходи:

- за ненадання позичальником документального підтвердження страхування предмета застави на наступний день після строку страхування, вказаного в договорі застави, або в перший день наступного року кредитування, відповідальним працівником відділу кредитного супроводження надсилається позичальнику вимога щодо здійснення страхування предмету застави на наступний рік кредитування або дострокового погашення кредиту (вимога надсилається позичальнику через відправлення йому рекомендованого листа з повідомленням);

- за ненадання документального підтвердження факту страхування заставленого майна протягом встановленого банком періоду (як правило, 10 банківських днів) з моменту отримання банком підтвердження про отримання вимоги позичальником відповідний підрозділ банківської установи повідомляє про це підрозділ з управління ризиками банку.

Банківська установа, як страховий агент, ураховує основні види ризиків та розміри франшиз, визначені страховою компанією (табл. 9.1). Розміри франшиз визначаються страховиком у відсотках або в абсолютному розмірі і враховуються при виплаті страхового відшкодування.

Таблиця 9.1. Типові види страхових ризиків залежно від виду заставного майна та максимальні розміри франшиз

Типові види страхових ризиків залежно від виду заставного майна та максимальні розміри франшиз

Типові види страхових ризиків залежно від виду заставного майна та максимальні розміри франшиз

Названі типові види страхових ризиків, як правило, є основними при укладенні договорів страхування і визначаються залежно від конкретного випадку та можуть бути доповнені. Банк, як страховий агент, щомісячно отримує комісійну винагороду від страхових компаній згідно з укладеним договором на підставі акта виконаних робіт.

Щомісячно банківська установа здійснює контроль за використанням страхових лімітів, встановлених страховим компаніям, та надходженням комісійної винагороди від страхових компаній у банк. При цьому щомісячно відповідні підрозділи банківської установи готують щомісячний звіт про результати роботи зі страховими компаніями за минулий звітний місяць за відповідною формою, встановленою банківською установою (Додаток 42).

Майнове страхування предмета іпотеки (нерухомого майна) є обов'язковою умовою при іпотечному кредитуванні. Іпотекодавець (позичальник) зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя. Таке страхування здійснюється до моменту надання позичальнику житлового іпотечного кредиту. Страховий поліс є гарантією забезпечення виданого банком кредиту.

Відповідно до договору майнового страхування страховими випадками є:

o пожежа, удар блискавки, вибух газу (включаючи вибух котельного устаткування);

o стихійні лиха (буря, вихор, ураган, смерч, злива, град, повінь, паводок, землетрус, обвал, оповзень, каменепад, лавина, осідання фунту тощо);

o протиправні дії третіх осіб, що призвели до знищення, пошкодження або псування предмета іпотеки;

o пошкодження водою з водогінних, каналізаційних, опалювальних систем, проникнення води із сусідніх приміщень, а також внаслідок гасіння пожежі.

Сума страхового відшкодування за договором майнового страхування повинна бути адекватною вартості предмета іпотеки протягом усього строку дії іпотечного договору. Відповідно до договору страхування страхове відшкодування повинно сплачуватися кредитору або за його згодою - позичальнику для відновлення предмета іпотеки.

За наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не є обов'язковим. Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який за настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. За набуття прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика.

У разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування. Якщо сума страхового відшкодування є вищою розміру вимоги іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, то після задоволення його вимог таке перевищення підлягає розподілу між іпотекодержателями з нижчим пріоритетом та іншими кредиторами боржника відповідно до пріоритету та розміру їх зареєстрованих прав і іпотекодавцем в останню чергу. За згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, що має вищий пріоритет, страхове відшкодування може бути спрямоване на відновлення предмета іпотеки.

До моменту отримання іпотечного кредиту позичальник також повинен укласти договір про особисте страхування життя та працездатності на весь період дії кредитного договору. Страховими випадками при цьому визнаються смерть з будь-якої причини (у результаті нещасного випадку чи внаслідок хвороби) або повна та стійка втрата працездатності без права на працевлаштування (1 чи II групи інвалідності без права на трудову діяльність). Розмір страхового відшкодування повинен бути не меншим залишку заборгованості за іпотечним кредитом, включаючи основну суму та нараховані проценти, на момент виникнення страхового випадку. Вигодонабувачем за договором особистого страхування є кредитор.

Тарифи на страхування життя і здоров'я позичальника залежать від величини покриття, періоду страхування, страхової суми, характеру професійної діяльності, хобі, віку і стану здоров'я позичальника та інших чинників. Страхова сума прирівнюється до суми заборгованості за кредитом і згідно з вимогами банку може бути встановлена у кількох варіантах. Наприклад, сума заборгованості може прирівнюватися до суми наданого кредиту або до суми наданого кредиту, збільшеної на відповідну фіксовану величину. Можливе також збільшення суми кредиту на величину процентів за користування ним протягом першого року кредитування чи на величину процентів за користування кредитом протягом усього строку страхування. Період страхування рівний строку кредитування. Мінімальна сума кредиту, на яку необхідно страхувати позичальника, встановлюється банком самостійно, залежно від його фінансової політики. Ефективність страхування життя і здоров'я позичальника визнана більшою частиною банківських установ, однак деякі банки ще надають перевагу використанню для мінімізації ризику поручительства третьої особи.

Щораз частіше у практиці іпотечного кредитування вимогою банків при видачі кредиту на купівлю квартири є здійснення титульного страхування. Сутність цього страхового продукту полягає в тому, що страховик компенсує фінансові втрати покупця нерухомості, якщо суд визнає операцію купівлі-продажу недійсною, тобто відбудеться втрата майна позичальником внаслідок втрати права власності на нерухомість. Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з втратою чи обмеженням майнових прав позичальника за договором про пайову участь у будівництві нового житла (первинний ринок), і ризик оскарження третіми особами майнових прав страхувальника на нерухомість у судовому порядку (вторинний ринок житла). Страховим випадком є факт втрати чи обмеження майнових прав страхувальника (за угодою про пайову участь) на нерухоме майно в результаті вимоги цього майна чи права володіння, користування або розпорядження ним і визнання угоди, що підтверджує майнові права на предмет страхування, недійсним на підставі рішення суду, що вступив у силу. Страхова сума, у межах якої страховик зобов'язується виплатити страхове відшкодування за договором титульного страхування, визначається за згодою між страховиком та страхувальником.

Усі титульні ризики за їхніми наслідками можна поділити на дві групи:

o ризики, які припиняють право власності чи інші майнові права при угодах з нерухомістю;

o ризики, які обмежують права власності чи інші майнові права. Згідно з Цивільним кодексом України підставами для припинення права власності на майно є:

а) відчуження власником свого майна;

б) відмова власника від права власності;

в) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

г) знищення майна;

д) викуп пам'яток історії та культури;

е) викуп земельної ділянки у зв'язку зі суспільною необхідністю;

ж) викуп нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;

з) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

и) реквізиція (примусове відчуження майна у власника у випадку стихійного лиха, аварії, воєнного стану та за інших надзвичайних обставин з метою суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановленого законодавством, та за умови попереднього і повного відшкодування його вартості);

к) конфіскація (позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення);

л) припинення юридичної особи чи смерті власника;

м) інші випадки, встановлені законодавством.

У процесі титульного страхування для визнання заявленої страхувальником події як страхового випадку необхідно, щоб:

o право власності на нерухомість було втрачено чи обмежено;

o у страхувальника чи вигодонабувача виникли збитки у зв'язку з втратою чи обмеженням права власності;

o відповідні умови, обумовлені у договорі страхування, пов'язані з процесом оскарження зареєстрованого права, виникли в період страхування.

У заяві на титульне страхування повинні бути вказані дані, які дають можливість ідентифікувати страхувальника та вигодонабувача; об'єкт нерухомості, ризик втрати права власності якої пропонується страхувати; розмір страхової суми, що передбачається, і необхідність включення до неї судових витрат тощо.

На практиці можуть використовуватися кілька варіантів титульного страхування:

а) страхування позичальника на суму експертного оцінювання або ринкової вартості житла (нерухомого майна);

б) страхування позичальника на суму заборгованості перед банком на момент настання страхового випадку (при цьому обсяг страхового покриття зменшується в міру погашення клієнтом кредиту).

Причини виникнення титульних ризиків можуть бути як загальні, так і індивідуальні. Зокрема, до загальних причин можна зачислити: неякісне оформлення договорів, у яких не враховані чи упущені суттєві моменти, пов'язані з описом об'єкта нерухомості і прав третіх осіб на його користування, визначенням ціни угоди, забезпеченням переходу прав на нерухомість тощо. До індивідуальних причин належать ті, які пов'язані з окремими категоріями об'єктів нерухомості: нерухомістю, яка знаходиться у спільній власності без визначення паїв (часток); житловими приміщеннями, в яких проживають неповнолітні діти чи обмежено дієздатні громадяни; підприємствами як цілісними майновими комплексами; нерухомим майном, яке знаходиться під заставою; земельними ділянками, самочинними добудовами тощо.

Під час страхування іпотечного кредитування банківські установи та страхові компанії можуть використовувати також інші страхові послуги, зокрема, такі як: страхування неотримання, несвоєчасного отримання або отримання не в повній сумі платежів за договорами про надання іпотечних кредитів і платежів за іпотечними сертифікатами; страхування будівельно-монтажних робіт забудовника та страхування відповідальності забудовника перед третіми особами; страхування власників іпотечних сертифікатів від можливих збитків у випадку зміни курсу національної валюти; страхування об'єктів незавершеного будівництва тощо.

Отже, існує значна кількість страхових послуг, які пропонуються страховиками як банківським установам, так і позичальникам у процесі здійснення кредитної діяльності. Поширення використання тих чи інших страхових послуг страховими компаніями та банками залежить від багатьох чинників, а зокрема, можливості якісного оцінювання ступеня ризику, стабільності фінансового стану страхувальників, удосконалення нормативно-правової бази регулювання банківської та страхової діяльності, а також розвитку банківської системи та страхового ринку України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси