Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних...Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,...Попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянкуПраво на приватизацію земельних ділянок для гаражного будівництваКонфіскація земельної ділянки Земельна ділянка може бути конфіскована...Земельна ділянка як об'єкт права власностіПідстави припинення прав на землю та вилучення земельних ділянокПродаж земельних ділянок або прав на них на підставі...Викуп земельних ділянок для суспільних потребДоговір найму (оренди) земельної ділянки
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік земельних ділянок у кооперативах

Земля - найважливіше багатство суспільства, основний засіб виробництва у сільському господарстві, просторова база розміщення та розвитку всіх галузей народного господарства. Тому землю потрібно розглядати з двох боків. По-перше, як простір, необхідний для різного виробництва (для всякої людської діяльності) і, по-друге, як умову для виробництва продуктів необхідних людині. Проте в кожному з них її роль не однакова. У промисловості землю використовують для розташування підприємств, добування корисних копалин тощо. Процес виробництва тут практично не залежить від її якісної характеристики. У сільському господарстві вона є не тільки просторовим базисом, а іі основою для його розвитку, головним засобом виробництва. Без землі процес виробництва сільськогосподарської продукції взагалі був би немислимий. Виробництво продукції тут багато в чому залежить від її якості, вона забезпечує рослини всіма елементами живлення, водою та іншими джерелами їх нормального росту. Процес виробництва необхідної кількості продукції землеробства відбувається внаслідок дії людини на землю як предмет праці. При цьому використовуються фізичні, хімічні та біологічні особливості фунтового покриву землі, в якому відбувається життєдіяльність рослин. Кінцевий результат праці у (землеробстві - врожайність рослин, у значній мірі залежить від організаційно-господарських, агрохімічних, меліоративних та інших заходів спрямованих на підвищення родючості грунту. Поряд з іншими засобами виробництва, які використовується в сільському господарстві, земля мас свої специфічні властивості, які зумовлюють цілий ряд її відмінностей від інших засобів. Головним з них є: земля не є продуктом людської праці, а продукт самої природи; земля просторово обмежена, її не можна збільшити або зменшити; земля не може бути замінена ніяким іншим засобом виробництва і виступає основним засобом виробництва, вона відзначається постійністю місця використання; окремі ділянки землі не рівноцінні за якістю і родючістю, що необхідно враховувати при плануванні і розміщенні сільськогосподарського виробництва; земля при правильному її використанні не зношується,, як інші засоби виробництва, а поліпшується, родючість її підвищується. Розрізняють природну і економічну родючість грунту. Природна є результатом тривалого ґрунтотворного процесу, що проходить в певних кліматичних умовах, визначається фізичними, хімічними і біологічними властивостями фунту. У чистому виді вона існує доти, поки людина не включає землю в процес виробництва продукції. Ділянки землі за своєю природною родючістю не є однакові.

Природна родючість грунту може підвищуватися під дією праці людини в процесі виробництва. В цьому разі вона називається штучною і відображає вкладення праці і коштів в обробіток землі. Природна і штучна родючість грунту пов'язані між собою.

Штучна родючість ґрунту створюється після включення землі в процес експлуатації і внаслідок її окультурення. Внесення добрив і здійснення науково- обґрунтованих меліоративних заходів створити умови для набуття ґрунтовим покривом додаткових властивостей.

У ході земельної реформи в Україні відбулися суттєві зміни у формах власності на землю. Безоплатно передано у приватну власність мільйони гектарів продуктивних земель сільським і міським жителям. Збільшенні кількості земельних власників сприяло розширенню кола учасників земельних відносин. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є національним багатством, що перебуває під особистою охороною держави. Основний документ земельного законодавства держави, що регулює земельні відносини є Земельний Кодекс України. Для інформаційного забезпечення правового регулювання земельних відносин, землекористування в Україні функціонує земельний кадастр. Земельний кадастр- це систематизована на науковій основі сукупність достовірних даних про природні властивості земель, їх господарський і правовий стан, зокрема даних про реєстрацію землекористування, облік кількості і якості земель, бонітування (якісну оцінку фунтів) та економічну оцінку землі. Дані земельного кадастру використовуються для організації планомірного і найбільш ефективного використання земельних ресурсів в інтересах всього суспільства, охорони і підвищення родючості фунту.

Сільськогосподарські угіддя - це угіддя, які мають конкретне сільськогосподарське призначення і придатні для виробництва певних видів сільськогосподарської продукції. Сюди належать:

- орні землі - рілля (посіви + пар) і перелоги;

- багаторічні сільськогосподарські насадження- сади, ягідники, виноградники, хмільники, горіхоплідні, чайні, тутові;

- сіножаті - заливні, суходільні, заболочені, штучні;

- вигони і пасовища - степові, гірські, низинні, штучні. До несільськогосподарських угідь відносяться наступні:

- ліси і чагарники, включаючи ґрунтозахисні насадження;

- землі під будівлями, вулицями, дворами, площами і шляхами;

- землі під водою, ставками, ріками і озерами;

- землі непридатні до використання у сільському господарстві -болота, яри, піски, змиті солонці, гірські хребти, льодовики;

- інші землі.

Землі запасу - це ті ділянки землі, що не передані у власність або не надані в постійне користування, вони перебувають у віданні Рал народних депутатів і призначаються для передачі у приватну власність.

Трансформація земель - переведення угідь з одного виду в інший або зміна їх функціонального призначення. Необхідно, щоб трансформація земель була інтенсивною, тобто передбачала перехід менш продуктивних угідь в більш продуктивні(пасовища в ріллю, болота в сіножаті і т. д.).

Для власників землі і землекористувачів у населених пунктах основним документом є Державний акт на право власності на землю (приватної, колективної), Державний акт на право постійного користування землею.

З метою ефективного використання землі, як засобу виробництва, необхідно не тільки вести облік її кількості, але і робити якісну та економічну оцінку. Якісну оцінку землі здійснюють бонітуванням.

Бонітування ґрунтів - це їх виробнича класифікація, якісна характеристика природних ознак і властивостей. Якісна оцінка характеризується комплексом фізичних, хімічних і біологічних властивостей фунту, які визначають його родючість. А родючість - це здатність фунту давати врожай. До цих ознак і властивостей відносять: механічний склад і структура фунту; вміст гумусу, азоту, фосфору, калію та інших елементів; кислотність; кількість і склад мікроорганізмів. Якісна оцінка дає можливість встановити той чи інший бал бонітету фунтів, їх порівняльну цінність. В результаті бонітування виявляються найбільш придатні площі для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур, виробничі групи ґрунтів.

Якісну оцінку землі роблять спеціалісти в галузі ґрунтознавства, агрохімії і землеробства. На основі проведених обстежень вони складають картограми ґрунтів, де зазначають якісні показники земельних угідь, особливо орних та кормових і шляхи їх ефективного використання.

Дані бонітування грунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та виступають основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Бонітування грунтів проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення та лісового фонду не рідше як один раз у 7 років. Така оцінка проводиться за 100-бальною шкалою. Найвищим балом при цьому оцінюються ґрунти, які мають найбільшу природну продуктивність.

Економічна оцінка землі, на відміну від якісної оцінки землі як природного тіла, характеризує її суспільно-економічну цінність. Предметом економічної оцінки землі є вивчення її цінності як засобу виробництва і зокрема її економічної родючості.

Отже, під економічною оцінкою землі слід розуміти визначення порівняльної економічної цінності землі як засобу виробництва в сільському господарстві. У процесі економічної оцінки визначають відносну дохідність земель різної якості в різних природно - економічних умовах, тобто наскільки одна земля краща або гірша від іншої за розміром доходу з одиниці площі.

Економічна оцінка землі сприяє більш правильній організації сільського господарства в різних природно - економічних зонах: розроблення відповідних систем землеробства; диференціюванню планів урожайності культур; встановленню правильної спеціалізації сільськогосподарського виробництва; вдосконаленню ціноутворення і оподаткування.

Дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначення економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.

Така оцінка земель проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення незалежно від форм власності, не рідше як один раз у 5 - 7 років.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення і порядку проведення може бути нормативною та експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено обов'язкове відображення в бухгалтерському обліку вартості землі та права користування нею. Законом України

"Про оцінку земель" передбачено обов'язкове проведення грошової (експертної) оцінки земельних ділянок у наступних випадках:

- визначення розміру земельного податку;

- визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом;

- визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

- розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

- відчуження земельних ділянок площею понад 50 га, що належать до державної або комунальної власності для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок виконується юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: для ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7-10років; для ділянок не рідше як один разу 7-10 років.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір і аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Експертна оцінка земельних ділянок згідно з ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" проводиться у разі:

- відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, крім випадку відчуження земельних ділянок площею понад 50 га, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд;

- застави земельної ділянки відповідно до закону;

- визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення;

- визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного капіталу господарського товариства;

- визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки;

- виділення або визначення частики держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності;

- відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України;

- визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором;

- рішення суду.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні". Методичні підходи до експертної грошової оцінки земельних ділянок наведено на рис. 4.1.

Методика експертної оцінки земельних ділянок

Рис. 4.1. Методика експертної оцінки земельних ділянок

Проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок та подальша постановка їх на баланси підприємств АПК вимагає наявності системи чіткого та достовірного інформаційно-облікового забезпечення. Інформаційна база, що існує сьогодні, формується переважно системою бухгалтерського обліку.

Основними нормативними документами, які регулюють порядок ведення обліку земельних ділянок у кооперативах є П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 14 "Оренда".

Метою обліку земельних ділянок є суцільне детальне спостереження за господарськими операціями із земельними ділянками, правильне їх документальне оформлення, своєчасне відображення в регістрах бухгалтерського обліку та звітності для забезпечення інформаційних потреб управління та інших зацікавлених сторін.

Завдання бухгалтерського обліку земельних ділянок полягають у наступному:

- своєчасне і повне документальне оформлення та відображення в облікових регістрах прав власності та прав користування земельними ділянками;

- контроль за раціональним використанням земельних ділянок;

- повне відображення витрат на капітальне поліпшення земель;

- достовірна оцінка в балансі та звітності.

Земельні ділянки обліковуються на підставі державних актів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку або право постійного користування та встановлюються площа та вартість переданих земельних ділянок. Одиницею обліку є окрема земельна ділянка.

Одним з головних питань обліку земельних ділянок є їх визнання та оцінка підприємством.

Первісна вартість земельної ділянки- це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їхнє придбання та введення в експлуатацію.

Балансова вартість земельної ділянки - первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу (на земельні ділянки амортизація не нараховується, однак нараховується на капітальні поліпшення земель).

Відновлювана вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки. Зміна вартості земельних ділянок у зв'язку з меліоративними роботами, добудовуванням об'єктів на ділянці не відбувається, а відноситься на капітальні поліпшення земель. Первісна вартість земельних ділянок змінюється у разі:

- індексації первісної вартості ділянок відповідно до чинного законодавства України;

- проведення робіт, що впливають на якість земель та їх нормативну оцінку.

На баланс підприємства земельні ділянки зараховуються за первісною вартістю - вартістю, що історично склалася, тобто собівартістю за фактичними витратами на їх придбання або відповідно до нормативної експертної оцінки. При постановці на облік земельних ділянок у підприємствах, у першу чергу, слід визначити, що ставиться на облік, земельна ділянка чи права користування земельними ділянками. У п. 1 ст. 92 Земельного кодексу України вказано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності можуть набувати: по-перше, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; по-друге, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. У ст. 80 Земельного кодексу України вказано, що суб'єктами права власності на земельні ділянки можуть бути громадяни та юридичні особи - на приватні земельні ділянки, територіальні громади- на землі комунальної власності, державна- на землі державної власності. Щодо бухгалтерського обліку, то власні земельні ділянки відображаються у складі основних засобів, а права користування ними - у складі нематеріальних активів. Вартість, за якою земельні ділянки приймаються на баланс, залежить від способу їх придбання. Куплені земельні ділянки зараховуються за первісною вартістю. Отримані від інших установ безоплатно, зараховуються на баланс за первісною вартістю установи, що їх передала. У разі, якщо вони отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, благодійної допомоги тощо приймаються комісією, що визначає вартість земельної ділянки за вільними ринковими цінами або нормативною оцінкою.

Первинний облік земельних ділянок повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах їх оприбуткування, вибуття з підприємства та надавати достатні дані для контролю за ефективним використанням.

Операції Із земельними ділянками у підприємствах оформлюють первинними документами, що визначені наказами Державної служби статистики України, Головного управління Державного казначейства України. Оприбуткування земельної ділянки (паю) до складу основних засобів може бути здійснене із застосуванням типової форми №03-1 "Акт прийняття-передачі основних засобів", яку застосовують для оформлення прийняття - передачі основних засобів і складають на кожен окремий об'єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безплатної передачі від інших організацій. Для прийняття земельної ділянки на баланс наказом по підприємству створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один для підприємства, яке передає, а другий - для підприємства, яке приймає. Акт затверджується керівником підприємства. Після оформлення акт разом з державним актом на землю передається в бухгалтерію.

Для оформлення вибуття земельних ділянок з балансу може бути використана типова форма ОЗ-З "Акт про списання основних засобів". Акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією, призначеною керівником підприємства, і затверджується у встановленому порядку.

Інвентарний облік земельних ділянок може вестись у інвентарній картці обліку основних засобів в бюджетних установах (типова форма 19 03-6), яка має бути відкрита в бухгалтерії на кожну земельну ділянку, заповнюється на підставі акта приймання-передачі основних засобів, накладних, технічної та іншої супровідної його документації. У картці подається коротка індивідуальна характеристика кожної земельної ділянки.

Записи в картках обліку земельних ділянок здійснюють у кількісному (площа, якість) та сумарному вираженні. В Інвентарній картці записують тільки основні якісні та кількісні характеристики земельної ділянки. Усі зміни, що відбуваються із земельною ділянкою обов'язково реєструються в Інвентарній картці. Інвентарні картки на підприємствах веде бухгалтер в одному примірнику. Зберігаються вони в картотеках, де розміщуються за відповідними субрахунками і групами. Інвентарні картки списаних з балансу земельних ділянок, після внесення відомостей про списання, здають в архів. Термін їх зберігання в архіві становить три роки. Для забезпечення контролю за збереженням основних засобів, всі інвентарні картки реєструються в "Описі Інвентарних карток по обліку основних засобів" (форма № 03-7), за заповнення та зберігання якого відповідає бухгалтерія підприємства. При вибутті основних засобів у даному описі роблять записи, а відповідну картку прикладають до акта на списання основних засобів.

Узагальнюючим первинним документом за класифікаційними групами основних засобів є "Картка обліку руху основних засобів" (форма №03-8), в якій міститься вартісна інформація про переміщення (надходження та вибуття) об'єктів на підприємстві протягом місяця. Заповнюється зазначений документ на основі даних інвентарних карток відповідних груп засобів та є підставою для складання аналітичних даних, які містяться в журналі-ордері №4А с.-г., відомості №4.1 с.-г. Однак застосування даної картки не є обов'язковим для всіх підприємств, оскільки в ній відбувається дублювання попередньо здійснених записів в інших документах.

Аналітичний облік операцій з нарахування та виплати орендної плати з власниками земельних паїв ведеться у "Відомості нарахування та виплати орендної плати за майно та землю" в розрізі орендодавців -власників сертифікатів про право на земельну частку (пай) та актів про право приватної власності на землю.

На практиці операції по розрахунках за оренду земель в сільськогосподарських підприємствах фіксують у журналі-ордері № ЗГ с.-г. і відображають по рахунку 685 "Розрахунки з різними кредиторами". Розрахунки щодо нарахування орендної плати за договорами бухгалтерія здійснює у пристосованих формах документів або проводить розрахунки по орендній платі за землю у спеціальній відомості нарахування та виплати орендної плати за майно та землю. Виплату відповідних сум орендної плати підприємства здійснюють, як правило, за платіжними відомостями та видатковими касовими ордерами, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актами виконаних робіт та наданих послуг.

Синтетичний облік земельних ділянок ведеться в повних гривнях, без копійок. Суму копійок зараховують на витрати підприємства.

Для обліку земельних ділянок у Плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 10 "Основні засоби" субрахунки 101 "Земельні ділянки", 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель".

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" обліковуються придбані або надані для користування підприємству земельні ділянки, в т. ч. здані в оренду.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" обліковуються капітальні витрати неінвентарного характеру (не пов'язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм та інше).

Облік орендованих земельних ресурсів, що перебувають в операційній оренді, проводять на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи". Кореспонденція рахунків з обліку операцій із земельними ділянками наведена у табл. 4.10.

Таблиця 4.10. Кореспонденція рахунків з обліку операцій із земельними ділянками

Кореспонденція рахунків з обліку операцій із земельними ділянками

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси