Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Моделі управління грошовими потокамиМОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИМоделі зв'язку інформації фінансової і податкової звітності в...Англо-американська модель корпоративного управлінняМодель ситуаційного управління
Зміст і завдання управління формуванням фінансових ресурсів малих...Завдання з огляду фінансових звітівЗавдання та особливості управління фінансовими інвестиціямиПоняття, принципи та завдання фінансового контролюСУТНІСТЬ ТА МІСЦЕ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ У СИСТЕМІ...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

Поняття фінансового управління та його завдання

Фінансове управління - це сукупність прийомів, методів і способів, які використовують підприємства для підвищення дохідності та мінімізації ризику неплатоспроможності.

У практичному плані фінансове управління - це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу суб'єктів управління на формування та використання фінансових ресурсів.

Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктами управління фінансами є фінансові відносини у сфері товарно-грошового обігу, обсяги фінансових ресурсів, що створюються і використовуються на підприємстві (рис. 12.1).

Об'єкти фінансового управління

Рис. 12.1. Об'єкти фінансового управління

Основна мета фінансового управління - отримати найбільшу вигоду від функціонування підприємства в інтересах його власників.

Основні завдання фінансового управління на підприємстві наведені нарис. 12.2.

Основні завдання фінансового управління

Рис. 12.2. Основні завдання фінансового управління

Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів досягається шляхом визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємства на майбутній період, максимізації обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визначення доцільності залучення зовнішніх джерел, управління залученням зовнішніх фінансових ресурсів.

Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства передбачає встановлення необхідної пропорційності в їх використанні на цілі виробничого і соціального розвитку підприємства, виплати необхідного рівня доходів на інвестиційний капітал, власникам підприємства тощо.

Оптимізація фінансового потоку здійснюється шляхом ефективного управління фінансовими потоками підприємства у процесі кругообороту його фінансових ресурсів за окремими періодами, підтримкою необхідної ліквідності.

Прибутковість діяльності підприємства досягається за рахунок ефективного управління активами підприємства, залучення зовнішніх фінансових ресурсів, вибору найбільш ефективних напрямів операційної і фінансової діяльності. При цьому для досягнення мети економічного розвитку підприємство має прагнути до максимізації чистого прибутку, що потребує здійснення ефективної податкової, амортизаційної та дивідендної політики.

Максимізація прибутку підприємства досягається при суттєвому зростанні рівня фінансових ризиків, оскільки між цими двома показниками є прямий зв'язок. Максимізація прибутку має здійснюватись у рамках прийнятного рівня фінансового ризику, значення якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства з урахуванням ступеня допустимого ризику при здійсненні господарської діяльності. Така мінімізація може бути забезпечена шляхом диверсифікації видів операційної і фінансової діяльності, а також пакета фінансових інвестицій, профілактики та уникнення окремих фінансових ризиків, ефективними формами їх внутрішнього і зовнішнього страхування.

Оптимізація структури капіталу передбачає контроль за пропорціями між власним і позиковим капіталом, за виконанням зобов'язань перед інвесторами та кредиторами, які мають довгострокові вклади в підприємство, розробку пропозицій за видами боргових зобов'язань, які можна додатково випускати для кращого забезпечення потреби в капіталі та досягнення фінансової стійкості підприємства.

Розробка кредитної політики підприємства передбачає вибір її типу. Розрізняють три принципових типи кредитної політики підприємства стосовно покупців продукції: консервативний, помірний і агресивний.

Консервативний (або твердий) тип кредитної політики підприємства спрямований на мінімізацію кредитного ризику. Механізмом реалізації політики такого типу є істотне скорочення кола покупців продукції у кредит за рахунок груп підвищеного ризику; мінімізація термінів надання кредиту та його розміру; жорсткість умов надання кредиту і підвищення його вартості; використання твердих процедур інкасації дебіторської заборгованості.

Помірний тип кредитної політики підприємства характеризує типові умови її здійснення відповідно до прийнятої комерційної і фінансової практики й орієнтується на середній рівень кредитного ризику при продажу продукції з відстрочкою платежу.

Агресивний (або м'який) тип кредитної політики підприємства пріоритетною метою кредитної діяльності ставить максимізацію додаткового прибутку за рахунок розширення обсягу реалізації продукції у кредит, не зважаючи на високий рівень кредитного ризику, що супроводжує ці операції. Механізмом реалізації політики такого типу є поширення кредиту на більш ризиковані групи покупців продукції; збільшення періоду надання кредиту і його розміру; зниження вартості кредиту до мінімально припустимих розмірів; надання покупцям можливості пролонгування кредиту.

Визначаючи тип кредитної політики, варто мати на увазі, що твердий (консервативний) її варіант негативно впливає на зростання обсягу операційної діяльності підприємства і формування стійких комерційних зв'язків, у той час як м'який (агресивний) її варіант може викликати надмірне відволікання фінансових ресурсів, знизити рівень платоспроможності підприємства, зумовити значні витрати зі стягнення боргів, а в результаті знизити рентабельність оборотних активів і використовуваного капіталу.

Важливою складовою фінансової політики підприємства є його інвестиційна політика, яка полягає у виборі та реалізації найвигідніших шляхів розширення й оновлення активів підприємства з метою забезпечення основних напрямів його економічного розвитку.

Фінансова звітність та Ті аналіз забезпечують інформаційні потреби користувачів, щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки управління; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства та інших рішень.

Моделювання фінансових процесів на підприємстві передбачає використання різноманітних методів фінансового управління та видів фінансових моделей.

Основні елементи фінансового управління та їх зміст визначені на рис. 12.3.

Фінансове управління базується на фінансовому прогнозуванні, фінансовому плануванні, фінансовому регулюванні, фінансовому стимулюванні, фінансовому контролі.

Отже, роль фінансового управління полягає у науковій обґрунтованості процесу управління фінансовою діяльністю підприємства. Ця наукова основа фінансового управління надає можливість опрацювання джерел фінансової інформації, на основі чого можна розробляти шляхи прийняття оптимальних управлінських рішень у сфері фінансів.

Основні елементи фінансового управління

Рис. 12.3. Основні елементи фінансового управління

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси