Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби...Методика проведення логістичного аудитуМетодика проведення аудиту фінансово-господарської діяльності...
Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та...Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установДержавний аудит фінансово-господарської діяльності суб'єктів...
Державний аудит фінансово-господарської діяльності суб'єктів...Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролюОб'єкти, завдання, джерела, послідовність аудиту доходів
Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та...Методика проведення аудиту фінансово-господарської діяльності...Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методики проведення державного аудиту

Державний аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ

Поняття, об'єкти і завдання аудиту фінансово-господарської діяльності

Державний аудит фінансово-господарської діяльності бюджетної установи (фінансово-господарський аудит) - це форма державного фінансового контролю, спрямована на попередження фінансових порушень у бюджетній установі і забезпечення достовірності її фінансової звітності.

Об'єктами фінансово-господарського аудиту є управлінські рішення керівництва бюджетної установи з питань її фінансово-господарської діяльності, планові документи, господарські договори, фінансово-господарські операції, бухгалтерський облік, фінансова і статистична звітність і внутрішньогосподарський фінансовий контроль.

Базовим елементом фінансово-господарського аудиту є визначення ризиків і оцінювання їх можливого впливу на результати фінансово-господарської діяльності бюджетної установи та показники п фінансової звітності. Визначення і оцінювання ризиків здійснюється на кожному етапі фінансово-господарського аудиту.

Основним завданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній установі в забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності й ефективності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, формування достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішньогосподарського фінансового контролю.

Джерелами фінансово-господарського аудиту є:

- нормативно-правові акти та методичні документи, які регламентують фінансово-господарську діяльність бюджетної установи відповідного профілю;

- установчі документи (устав, організаційна та управлінська структура бюджетної установи та ін.);

- наказ про облікову політику;

- планові документи (кошториси, плани асигнувань, лімітні довідки тощо);

Журнал-головна, регістри бухгалтерського обліку та первинні документи;

- фінансова звітність бюджетної установи, а саме: № 1 "Баланс" (при складанні квартальної та річної звітності);

№ 2 "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи";

№ 2'Валюта, "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи";

№ 4-1 "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами";

№ 4-2 "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ";

№ 4-3 "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду";

№ 4-4 "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів";

№ 4-3.1 "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)";

№ 5 "Звіт про рух необоротних активів" (при складанні річної звітності);

№ б "Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування (при складанні річної звітності)";

№ 7 "Звіт про заборгованість бюджетних установ";

№ 7.1 "Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами";

№ 8 "Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ";

№ 9 "Звіт про результати фінансової діяльності" (при складанні річної звітності);

№ 15 "Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей у бюджетних установах" (при складанні річної звітності);

- пояснювальна записка до звіту (при складанні квартальної та річної звітності).

Методика проведення аудиту фінансово-господарської діяльності

Державний аудит фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, незалежно від її профілю, може проводитись за такою схемою (рис. 7,1). Проведення фінансово-господарського аудиту регламентовано Бюджетним кодексом України, Порядком проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1777і, і методичними рекомендаціями з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ, затвердженими наказом ГоловКРУ України від 19 грудня 2005 р. №451.

Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту здійснюється так: керівнику бюджетної установи, в якій проводитиметься фінансово-господарський аудит, не пізніше ніж за 10 календарних днів до його початку посилається повідомлення про відповідальних за його здійснення посадовців.

Державний аудитор зобов'язаний пред'явити керівнику бюджетної установи своє службове посвідчення і направлення встановленого зразка.

Завданням першого етапу (див. рис. 7.1), який належить до організаційної стадії, є детальне вивчення особливостей діяль-

Порядок проведення державного аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетної установи

Рис. 7.1. Порядок проведення державного аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетної установи

ності бюджетної установи, системи її бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішньогосподарського фіна псового контролю, оцінювання ризиків і підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту.

На цьому етапі державний аудитор зобов'язаний:

1) визначити слабкі місця в управлінні фінансами і майном бюджетної установи, в здійсненні внутрішньогосподарського фінансового контролю;

2) здійснити оцінку ризиків;

3) за її наслідками скласти програму фінансово-господарського аудиту.

Більш детальне вивчення діяльності бюджетної установи проводиться шляхом аналізу:

1) нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують фінансово-господарську діяльність бюджетних установ відповідного профілю;

2) установчих документів, організаційної структури та управління бюджетної установи;

3) видів діяльності бюджетної установи.

Детальне ознайомлення з системою бухгалтерського обліку бюджетної установи полягає:

1) у більш глибокому вивченні нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

2) вивченні облікової політики та організації бухгалтерського обліку;

3) аналізі основних фінансових показників та їх змін; для цього проводиться камеральна перевірка фінансової звітності бюджетної установи за попередній рік (якщо не здійснювався фінансовий аудит цієї установи у попередньому році), аналізуються розрахунки та обґрунтування до кошторису на поточний рік, зміни показників кошторису порівняно з попередніми роками;

4) визначенні системних та несистемних операцій. Визначення пов'язаних з бюджетною установою сторін

здійснюється шляхом вивчення договорів і операцій бюджетної установи.

Ознайомлення зі станом використання бюджетною установою інформаційних технологій здійснюється шляхом вивчення:

- ступеня використання інформаційних технологій в бухгалтерському обліку;

- використання різних програм, їх сумісності та відповідності встановленим Державним казначейством України правилам ведення обліку;

- порядку обслуговування (поновлення, внесення змін) програм відповідно до змін у методології ведення бухгалтерського обліку;

- доступу до інформації, у тому числі можливості внесення несанкціонованих змін.

Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю бюджетної установи полягає:

1) в ознайомленні з середовищем, у якому функціонує система внутрішньогосподарського контролю;

2) визначенні заходів, що вживаються керівництвом бюджетної установи для створення і надійного функціонування внутрішньогосподарського контролю (накази, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо);

3) визначенні ступеня додержання правил, встановлених керівництвом бюджетної установи (чи виконуються фактично накази, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо) для попередження, виявлення та виправлення помилок, попередження та виявлення фактів обману (крадіжок, приписок, шахрайства тощо); встановлені правила також мають забезпечити досягнення бюджетною установою визначеної установчими документами та кошторисом (іншими плановими документами) мети.

За результатами здійснення таких процедур державним аудитором визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

Приклади можливих факторів ризику за сферами дослідження державного аудитора наведені в табл. 7.1.

Після визначення та аналізу впливу факторів ризику складається програма фінансово-господарського аудиту. Нарис. 7.2 наведено зразок програми проведення фінансово-господарського аудиту.

Програма аудиту затверджується керівником (заступником керівника) відповідного органу ДКРС України.

Зразок програми проведення фінансово-господарського аудиту

Рис. 7.2. Зразок програми проведення фінансово-господарського аудиту

Таблиця 7.1. Приклади можливих факторів ризику фінансово-господарської діяльності бюджетної установи

Сфери дослідження державного аудитора

Можливі фактори ризику

Діяльність бюджетної установи

- Зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові регламенти, необхідні для здійснення певних господарських операцій;

- зміни схемних посадових окладів чи порядку розрахунку конкретних видів нарахувань заробітної плати;

- зміни в організаційній структурі, внаслідок яких конкретні функції у фінансово-господарській діяльності виконуватимуться структурними підрозділами, працівники яких не мають відповідного досвіду

чи кваліфікації;

- створення відокремлених підрозділів;

- зміни у видах діяльності тощо

Система

бухгалтерського обліку бюджетної установи

- Зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими змінюється порядок відображення в обліку тих чи інших операцій, віднесення до кодів економічної класифікації видатків;

- відсутність положення про бухгалтерію, посадових інструкцій облікових працівників, правил документообігу, наказів керівника про надання права підпису конкретних документів посадовим особам бюджетної установи, внаслідок чого працівники бухгалтерії не можуть визначити, чи має певна посадова особа повноваження на підписання конкретного документа;

- суттєві зміни показників кошторису порівняно з попередніми роками (зокрема збільшення асигнувань на оплату праці,

на придбання товарів, робіт і послуг, яке повинно здійснюватися відповідно до законодавства про державні закупівлі; наявність асигнувань на капітальні видатки тощо);

- значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості;

- наявність асигнувань за кодами програмної (функціональної), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році;

- відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій тощо

Оцінка результатів попередніх контрольних заходів

- Попередньою ревізією виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документа для усунення виявлених порушень;

- попередньою ревізією виявлено недостачу, однак матеріально відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася;

- попередньою ревізією виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необґрунтовано завищених (порівняно з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат

не змінилася тощо

Визначення пов'язаних з бюджетною установою сторін

- Укладення договорів з тими самими суб'єктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з суб'єктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів;

- укладення договорів з маловідомими суб'єктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю;

- укладення договорів з суб'єктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо

Стан використання

бюджетною

установою

інформаційних

технологій

- Застосування бюджетною установою неліцензійних (несертифікованих) програм або програм, непристосованих для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах;

- невнесення змін до програм, якщо це було необхідно з огляду на внесені Державним казначейством України зміни до порядку ведення обліку;

- відсутність розмежування доступу

до ділянок обліку, доступ до комп'ютерної програми осіб, які не мають відповідних повноважень, внаслідок чого можливе внесення несанкціонованих змін тощо

Стан внутрішньогосподарського контролю бюджетної установи

- Керівництвом бюджетної установи не встановлено правила здійснення внутрішньогосподарського контролю - немає наказів, розпоряджень тощо;

~ аналіз встановлених правил свідчить про їх формальність, неврахування специфіки діяльності бюджетної установи чи наявності ризиків, внаслідок чого важко попередити, виявити та виправити помилки, неможливо попередити та виявити факти обману, правила не забезпечують досягнення мети;

- аудиторськими процедурами виявлено, що встановлені правила фактично

не виконуються тощо

За необхідності до програми аудиту можуть вноситися зміни в порядку, встановленому для затвердження програми.

Завданням державного аудитора на етапі "Проведення поточних аудиторських процедур" є підтвердження законності проведених операцій, достовірності їх відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, а в разі виявлення недоліків або порушень - надання керівництву бюджетної установи рекомендацій щодо їх усунення і проведення моніторингу стану обліку бюджетної установи.

В обов'язки державного аудитора на цьому етапі входить:

1) проводити поточні аудиторські процедури (моніторинг, камеральні перевірки, обстеження і т. ін.) щодо ризикових сфер, операцій, ділянок обліку і внутрішньогосподарського контролю;

2) у разі виявлення нових чинників ризику уточнювати програму аудиту;

3) при виявленні недоліків, ознак порушень або порушень скласти довідку і надати її екземпляр керівництву бюджетної установи;

4) готувати висновки на письмові зауваження керівництва бюджетної установи;

5) готувати керівництву бюджетної установи (на його письмове звернення) роз'яснення з питань проведення фінансово-господарських операцій бухгалтерського обліку, фінансової звітності й організації внутрішньогосподарського фінансового контролю;

6) відстежувати усунення (виправлення) керівництвом бюджетної установи виявлених поточними аудиторськими процедурами недоліків і порушень;

7) вести облік роботи державного аудитора в спеціальному журналі тощо.

Фінансово-господарський аудит здійснюється шляхом проведення поточних аудиторських процедур: моніторингу, камеральних перевірок та обстеження.

Моніторинг - аудиторська процедура, яка полягає в безперервному відстеженні операцій на рахунках бюджетної установи, відкритих в органах Державного казначейства України, і показників її фінансової звітності з метою виявлення ознак, які можуть свідчити про фінансові порушення.

Основними завданнями моніторингу є:

1) виявлення ознак, що свідчать про відхилення від установлених законодавством принципів використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;

2) зосередження уваги відповідальних посадових осіб бюджетної установи на виявлених ознаках з метою запобігання незаконним і неефективним використанням фінансових ресурсів, корекції управлінських рішень.

Моніторинг проводиться без присутності аудиторів у бюджетній установі за допомогою відстеження операцій на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України, аналізу періодичної (місячної, квартальної) фінансової звітності бюджетної установи. За необхідності може досліджуватися періодична статистична звітність.

Камеральна перевірка - аудиторська процедура, яка здійснюється без присутності аудиторів у бюджетній установі з метою виявлення і аналізу відхилень фактичних показників фінансової звітності від планових, неузгодженості між показниками, що містяться в різних формах звітності.

Основні завдання камеральної перевірки фінансової звітності:

1) виявлення шляхом суцільної перевірки фінансової звітності фактів неузгодженості між показниками, приведеними в різних формах звітності або в тих самих формах звітності за різні періоди бюджетного року. Узгодженість показників фінансової звітності бюджетної установи можна встановити, використовуючи методичні рекомендації щодо звірки показників форм фінансової звітності установ та організацій, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів (табл. 7.2);

Таблиця 7.2. Методичні рекомендації щодо звірки показників форм фінансової звітності установ та організацій, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів

№ з/п

Показники, що зіставляються

з/п

Порівняльні показники

1

2

3

4

Форма № 1 "Баланс"

1

Рядок 110, графи 3 і 4

1

Форма № 1, рядок 112 -- рядок 111, графи 3 і 4

2

Рядок 120, графи 3 і 4

2

Форма № 1, рядок 122 -- рядок 121, графи 3 і 4

3

Рядок 130, графи 3 і 4

3

Форма № 1, рядок 132 -- рядок 131, графи 3 і 4

4

Сума рядків 110, 120, 130, графи 3 і 4

4

Форма № 1, рядок 310, графи 3 і 4

5

Сума рядків 112, 122, 132, графиЗі4

5

Форма № 5, рядок 130, графи 3 і 4

Рядок 140, графи 3 і 4

6

Форма №6, рядок 140, графи 3 і 4

7

Рядок 150, графи 3 і 4

7

Форма № 1, рядок 320, графи 3 і 4

8

Рядок 170, графи 3 і 4

8

Форма № 1, сума рядків від 171 до 176, графи 3 і 4

9

Рядок 170, графа 3

9

Форма № 7д, рядок 600, графа 4 (форма № 7м, рядок 600, графа 4) + додаток 32, рядок 050, графа 3

10

Рядок 170, графа 4

10

Форма № 7д, рядок 600, графа 5 (форма № 7м, рядок 600, графа 5) + додаток 32, рядок 050, графа 5

11

Рядок 174, графа 3

11

Форма № 15, рядок 010, графа 3

12

Рядок 174, графа 4

12

Форма № 15, рядок 060, графа 3

13

Рядок 180, графа 3

13

Форма № 7д.1, рядок 070, графа 4 (форма №7м.1, рядок 070, графа 4)

14

Рядок 180, графа 4

14

Форма №7д.1, рядок 070, графа 5 (форма №7м.1, рядок 070, графа 5)

15

Рядок 220, графи 3 і 4

15

Форма № 1, сума рядків від 221 до224, графи Зі4

16

Рядок 221 (230), графа 4

16

Форма № 1, рядок 221 (230), графа 3 + форма № 2д, рядок 010, графа 8 (форма № 2м, рядок 010, графа 8) - форма № 2д, рядок 010, графа 9 (форма № 2м, рядок 010, графа 9)

17

Рядок 330, графи 3 і 4

17

Форма № 9, рядок 110, графи 3 і 4

18

Рядок 340, графи 3 і 4

18

Форма № 9, рядок 220, графи 3 і 4

19

Рядок 400, графи 3 і 4

19

Форма № 1, сума рядків від 401 до 409, графи 3 і 4

20

Рядок 410, графа 3

20

Форма № 7д.1, рядок 070, графа 7 (форма № 7м. 1, рядок 070, графа 7)

21

Рядок 410, графа 4

21

Форма № 7д.1, рядок 070, графа 11 (форма № 7м. 1, рядок 070, графа 11)

22

Рядок 360 + рядок 370 + + рядок 380 + рядок 390 + + рядок 400, графа 3

22

Форма № 7д, рядок 600, графа 7 (форма № 7м, рядок 600, графа 7) + додаток 32, рядок 050, графа 4

23

Рядок 360 + рядок 370 + + рядок 380 + рядок 390 + + рядок 400, графа 4

23

Форма № 7д, рядок 600, графа 11 (форма № 7м, рядок 600, графа 11) + додаток 32, рядок 050, графа 6

24

Рядок 540 довідки до форми № 1, графа 6

24

Форма № 2д, рядок 010, графа 8 + форма № 2м, рядок 010, графа 8

25

Рядок 540 довідки до форми № 1, графа 6

25

Довідка до форми № 1, рядок 541, графа 6 + рядок 542, графа 6

26

Рядок 541 довідки до форми № 1, графа 6

26

Форма № 2д, рядок 010, графа 8

27

Рядок 542 довідки до форми № 1, графа 6

27

Форма № 2м, рядок 010, графа 8

28

Рядок 680 + рядок 690 довідки до форми № 1, графа 6

28

Форма № 4-Зд, рядок 010, графа 7 (форма № 4-Зм, рядок 010, графа 7)

29

Рядок 700 довідки до форми № 1, графа 6

29

Форма № 4-Зд.І, рядок 010, графа 10 (форма № 4-Зм.1, рядок 010, графа 10)

Методичні рекомендації щодо звірки показників форм фінансової звітності установ та організацій, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів

Форма № 4 "Звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду"

Форма № 4

Форма № 2д "Звіт про виконання загального фонду кошторису

установи"

Форма № 2м "Звіт про виконання загального фонду кошторису

Установи"

Форма № 2д

Форма № 5 "Звіт про рух необоротних активів"

1

2

3

4

1

Рядок 130, графи 3 і 4

1

Форма № 1, сума рядків 112,122,132, графи Зі4

2

Рядок 130, графа 4

2

Форма № 5, рядок 130, графа 3 + рядок 140, графа 3 -- рядок 210, графа 3

3

Рядок 140, графа 3

3

Форма № 5, рядок 150 + + рядок 160 + рядок 170 + + рядок 190 + рядок 200

4

Рядок 210, графа 3

4

Форма № 5, рядок 220 + + рядок 230 + рядок 240 + + рядок 260 + рядок 270

1

Форма №. 7д, рядок 600, графа 4 (форма № 7м, рядок 600, графа 4) + + додаток 32, рядок 050, графа 3

1

Форма № 1, рядок 170, графа 3

2

Форма № 7д, рядок 600, графа 5 (форма № 7м, рядок 600, графа 5) + + додаток 32, рядок 050, графа 5

2

Форма № 1, рядок 170, графа 4

3

Форма № 7д, рядок 600, графа 7 (форма № 7м, рядок 600, графа 7) + + додаток 32, рядок 050, графа 4

3

Форма № 1, рядок 360 + + рядок 370 + рядок 380 + + рядок 390 + рядок 400, графа 3

4

Форма № 7д, рядок 600, графа 11 (форма № 7м, рядок 600, графа 11) + + додаток 32, рядок 050, графа 6

4

Форма № 1, рядок 360 + + рядок 370 + рядок 380 + + рядок 390 + рядок 400, графа 4

5

Форма № 7д, рядок 600

5

Форма № 7д, сума рядків 010 і 020

6

Форма № 7м, рядок 600

6

Форма № 7м, сума рядків 010 і 020

Форма № 7д "Звіт про заборгованість бюджетних установ" Форма № 7м "Звіт про заборгованість бюджетних установ"

Форма № 8д "Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних

установ"

Форма № 8м "Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних

установ"

1

Форма № 8д, графа 5 (загальний фонд) (форма № 8м, графа 5 (загальний фонд)

1

Форма № 2д, графа 4 (форма № 2м, графа 4)

2

Форма № 8д, графа 5 (спеціальний фонд - інші надходження) (форма № 8м, графа 5 (спеціальний фонд - інші надходження)

2

Форма № 4-Зд, графа 4 (форма № 4-Зм, графа 4)

3

Форма № 8д, графа 6 (загальний фонд) (форма № 8м, графа 6 (загальний фонд)

3

Форма № 2д, графа 8 (форма № 2м, графа 8)

4

Форма № 8д, графа 6 (спеціальний фонд - інші надходження) (форма № 8м, графа 6 (спеціальний фонд - інші надходження)

4

Форма № 4-Зд, графа 7 (форма № 4-Зм, графа 7)

5

Форма № 8д, графа 9 (загальний фонд) (форма № 8м, графа 9 (загальний фонд)

5

Форма № 2д, графа 9 (форма № 2м, графа 9)

6

Форма № 8д, графа 9 (спеціальний фонд - інші надходження) (форма № 8м, графа 10 [спеціальний фонд - інші надходження)

6

Форма № 4-Зд, графа 8 (форма № 4-Зм, графа 8)

Форма № 9 "Звіт про результати фінансової діяльності"

1

Рядок 110, графи 3 і 4

1

Форма № 1, рядок 330, графи 3 i 4

2

Рядок 110, графа 4

2

Форма M 9, рядки 010 + + 020 + 030 + 040 + 050 -

- 060 - 070 - 080 +(-) 090 -

- 100, графа 4 +(-) рядок 110, графа 3

3

Рядок 220, графи 3 і 4

3

Форма № 1, рядок 340, графи 3 i 4

4

Рядок 220, графа 4

4

Форма >Г° 9, рядки 120 + 130 + 140+150+160-- 170 - 180 - 190 +(-) 200 --210, графа 4+(-) рядок 220, графа 3

2) аналіз виявлених відхилень у звітності і встановлення можливих причин їх виникнення;

3) зосередження уваги відповідальних посадових осіб бюджетної установи на цих порушеннях і відхиленнях з метою оперативного усунення недоліків і порушень та забезпечення достовірності фінансової звітності;

4) визначення питань для обстеження під час присутності в бюджетній установі.

При проведенні камеральної перевірки періодичної фінансової звітності необхідно дати відповідь на такі основні запитання:

1) чи відповідають звітні показники запланованим;

2) у разі виявлення розбіжностей чи є вони об'єктивними;

3) чи узгоджуються між собою показники, наведені в різних формах звітності;

4) які операції (процеси, системи) необхідно обстежувати під час присутності в бюджетній установі.

Перш ніж розглянути типові процедури камеральної перевірки фінансової звітності бюджетної установи, слід зазначити, що державний аудитор повинен володіти певним понятійним апаратом у сфері бюджетного обліку фінансово-господарської діяльності бюджетної установи.

Бюджетне фінансування - виділення коштів із бюджету (державного або місцевого) в розпорядження керівників установ та організацій для здійснення витрат, передбачених бюджетом1.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного обов'язку і здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. Для бюджетної установи це сума коштів, яка виділяється із бюджету (державного або місцевого) на утримання тієї чи іншої установи, організації. Залежно від обсягу бюджетного асигнування формується дохідна частина загального фонду кошторису.

Кошторис бюджетної установи - плановий документ, що підтверджує повноваження стосовно отримання доходів та здійснення витрат, визначає обсяг та напрямки виділення коштів для виконання функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Касові витрати - суми, отримані установами з поточних бюджетних рахунків в банку або з реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання).

Фактичні витрати, на відміну від касових, - це дійсні витрати установи для виконання кошторису, які підтверджені відповідними первинними документами. Приклади касових і фактичних витрат наведено в табл. 7.3.

Таблиця 7.3. Касові і фактичні витрати

КЕКВ

Касові витрати

Фактичні витрати

1110

Отримано кошти в касу установи для виплати заробітної плати

Нараховано заробітну плату

1120

Отримано кошти в касу установи для виплати компенсацій за вагітністю і пологами

Нараховано внески на державне соціальне страхування, в Пенсійний фонд та Державний фонд зайнятості

1131

Перераховано кошти

за канцелярське приладдя

Списано канцелярське приладдя

1132

Перераховано кошти постачальникам за медикаменти

Списано використані медикаменти

1134

Перераховано кошти постачальникам за спецодяг

Списано суми, витрачені на придбання спецодягу

1135

Перераховано кошти постачальникам за автопослуги

Списано суми, витрачені на використання автотранспорту

1140

Отримано готівку для видачі під звіт на відрядження

Списано на витрати

за даними затвердженого

авансового звіту

1137

Перераховано кошти за виконані ремонтні роботи, обладнання

Списано суми на основі актів прийому виконаних ремонтних робіт

1138

Перераховано плату за міжміські розмови відділенню зв'язку

Списано на витрати суми відповідно до отриманих квитанцій

2110

Перераховано кошти постачальникам за меблі

Списано на витрати суми відповідно до рахунку-фактури

Для перевірки узгодженості між залишками коштів, обсягами одержаного фінансування і касовими витратами застосовується формула

де ЗК. - залишок коштів на початок року;

ОФ - одержане фінансування за звітний період; ЗК2 - залишок коштів на кінець звітного періоду; КВ - касові витрати за звітний період.

Для перевірки узгодженості між дебіторською і кредиторською заборгованістю і фактичними та касовими витратами застосовується формула

де Д32 - дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду; К32 - кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду;

ФВ - фактичні витрати за звітний період;

ДЗ, - дебіторська заборгованість на початок року.

КЗ. - кредиторська заборгованість на початок року;

33, - залишок запасів на початок року;

33 - залишок запасів на кінець звітного періоду;

КВ - касові витрати за звітний період.

При аналізі відхилень між фінансовими показниками можуть виникнути такі ситуації:

1. Перевищення фактичних витрат над затвердженими асигнуваннями може свідчити про:

- невживання керівництвом установи необхідних заходів для приведення витрат у відповідність до бюджетних асигнувань, взяття зобов'язань більших, ніж асигнування, що є бюджетним правопорушенням і приводить до утворення небюджетної заборгованості;

- затвердження в кошторисі сум, які не забезпечують реальної потреби установи у відповідних коштах, наприклад, на підвищення мінімальної заробітної плати або у зв'язку з підвищенням цін, тарифів і т. ін.

- використання (списання на фактичні витрати) запасів, що є на початок року;

- отримання (списання на фактичні витрати) робіт (послуг, товарів), які на початок року знаходилися у складі дебіторської заборгованості.

У кожному окремому випадку таких відхилень слід з'ясовувати причини і чинники, які вплинули на них;

2. Якщо фактичні витрати менші, ніж затверджені асигнування, це може свідчити:

- про економне й раціональне використання бюджетних коштів;

- планування зайвих асигнувань, наприклад, через не врахування залишків запасів, дебіторської заборгованості, яка є на початок року (часто - за оплату комунальних послуг);

- невиконання плану з розвитку або функціонування мережі, штатів і контингенту, непроведення потрібних витрат, що негативно впливає на діяльність установи;

- утворення дебіторської заборгованості, накопичення запасів;

- невчасне відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з фактичними витратами або недоліками в здійсненні контролю за виконанням постачальниками (виконавцями) зобов'язань, узятих ними за укладеними з бюджетною установою договорами.

У випадку якщо бюджетна установа істотно зменшила обсяг послуг, доцільно проаналізувати зміни в розрахунках та обґрунтованість здійснених витрат;

3. Перевищення фактичних витрат над касовими може свідчити:

про погашення дебіторської заборгованості, що враховувалася на початок року;

- утворення (в результаті отримання товарів, робіт, послуг без здійснення передоплати) кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду;

- списання запасів, які були придбані раніше;

неповне фінансування установи порівняно із затвердженими асигнуваннями;

4. Якщо фактичні витрати менші, ніж касові, то це може свідчити:

- про погашення кредиторської заборгованості, що враховувалася на початок року;

- збільшення запасів;

- утворення (в результаті здійснення передоплати) дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду;

5. Перевищення касових витрат над затвердженими асигнуваннями, як правило, свідчить про бюджетне правопорушення, наприклад, нецільове використання бюджетних коштів, фінансування установи з невідповідного бюджету або з двох бюджетів.

Необхідно з'ясувати, за рахунок яких кодів економічної класифікації проведено "додаткові" витрати, як це вплинуло на діяльність установи, встановити причини допущених перевитрат. Слід звернутися до відповідного органу Державного казначейства із запитом про підстави для таких операцій і затребувати вичерпні пояснення посадовців бюджетної установи.

Необхідно переконатися, що здійснені витрати пов'язані з діяльністю установи, затвердженою її засновницькими документами;

6. Якщо касові витрати менші, ніж затверджені асигнування, то це може свідчити:

- про завищення асигнувань;

- неповне фінансування установи.

Обстеження - аудиторська процедура, яка здійснюється безпосередньо в бюджетній установі і полягає в дослідженні планових і бухгалтерських (первинних і зведених) документів, господарських договорів, фінансової і статистичної звітності, інших документів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю, бухгалтерським обліком і внутрішньогосподарським фінансовим контролем.

Обстеження здійснюється з обов'язковою присутністю в бюджетній установі, під час якої кожний чинник ризику контролюється за затвердженою програмою аудиту за допомогою документальних або фактичних методів, використовуються інформаційні й аналітичні матеріали, підготовлені за наслідками моніторингу і камеральних перевірок.

Основними завданнями обстеження є:

1) оцінювання законності ризикових операцій, правильності їх відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, виявлення фактів її не достовірності, відхилень від установлених законодавством норм при використанні коштів і майна;

2) встановлення причин допущення фінансових порушень;

3) оцінювання стану внутрішньогосподарського контролю;

4) підготовка рекомендацій щодо виправлення недоліків, усунення фінансових порушень і їхніх наслідків.

При проведенні обстеження слід проаналізувати кожний чинник ризику відповідно до програми аудиту і встановити:

1) рівень організації документообігу та якість документації;

2) законність ризикових операцій і правильність їх документального оформлення;

3) повноту і своєчасність відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності ризикових операцій;

4) правильність вживання рахунків і субрахунків бухгалтерського обліку й бухгалтерських операцій, відповідність даних регістрів бухгалтерського обліку даним первинних документів за відібраними ризиковими операціями;

5) реальність дебіторської і кредиторської заборгованостей, дотримання встановлених термінів для передоплати за відібраними ризиковими операціями;

6) проведення інвентаризації ризикових статей балансу відповідно до вимог законодавства;

9) дотримання встановленого порядку державних закупівель;

10) достовірність і відповідність показників фінансової звітності даним Журнал-головної, регістрів бухгалтерського обліку і первинним документам за відібраними ризиковими операціями;

11) узгодженість показників фінансової звітності.

При виявленні порушень у веденні бухгалтерського обліку слід досліджувати ступінь їх впливу на фінансову звітність бюджетної установи.

Зокрема, необхідно проаналізувати, як вплинули на фінансову звітність події (господарські операції), які:

- фактично відбулися, але не відображені в бухгалтерському обліку;

- відображені в бухгалтерському обліку, але не відбулися;

- відображені з порушенням встановленого порядку - за невідповідний період, у неправильних сумах, на невідповідних рахунках, у невідповідних формах звітності або за невідповідними кодами програмної (функціональної), економічної класифікації доходів або витрат бюджету.

Під час оцінювання стану внутрішньогосподарського фінансового контролю бюджетної установи слід зважати на те, що він повинен забезпечувати:

- недопущення фінансових порушень і мінімізацію їх наслідків;

- своєчасне надання керівництву установи повної і достовірної інформації для ухвалення управлінських рішень;

- внесення керівництву бюджетної установи обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних засобів, державного і комунального майна.

Враховуючи це, аналіз організації внутрішньогосподарського фінансового контролю потрібно проводити на трьох рівнях: на рівні керівника бюджетної установи; на рівні головного бухгалтера установи; на рівні спеціалізованого контрольного підрозділу установи (за наявності).

На рівні керівника бюджетної установи досліджуються такі питання:

- дотримання законодавчих обмежень при прийнятті на роботу на обліково-фінансові і матеріально відповідальні посади працівників, порядку і періодичності їх перепідготовки;

- закріплення відповідальних за здійснення внутрішньогосподарського фінансового контролю осіб і визначення для них кола обов'язків;

- дотримання правил ухвалення рішень щодо використання коштів і майна та підписання фінансових документів;

- забезпечення умов для збереження в установі коштів і матеріальних цінностей;

- забезпечення законного, цільового і економного використання всіх видів ресурсів;

- періодичне здійснення керівником (особисто) контролю за дотриманням відповідальними посадовими особами положень посадових інструкцій або заслуховування їхніх звітів про виконання посадових обов'язків;

- дотримання законодавства щодо зберігання і знищення бухгалтерських документів;

- якість розгляду результатів зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю, пред'явлених за їх результатами вимог і внесених пропозицій.

На рівні головного бухгалтера бюджетної установи досліджується фактичне виконання таких позицій:

- обґрунтованість і повнота розподілу функціональних обов'язків між працівниками бухгалтерії, контроль за дотриманням ними положень посадових інструкцій;

- наявність графіка документообігу і контроль за його дотриманням;

- дотримання правил прийому документів на виконання;

- дотримання термінів і правил проведення інвентаризацій, бухгалтерських звірок, передачі справ та інших процедур внутрішньогосподарського фінансового контролю;

- забезпечення повноти і точності первинних документів і якості первинної інформації, необхідної для успішного керівництва і ухвалення ефективних управлінських рішень;

- дотримання правил реєстрації та обробки документів;

- здійснення на постійній основі аналізу цільового і економного використання всіх видів ресурсів;

- внесення за результатами контрольних заходів обґрунтованих пропозицій керівництву з метою вдосконалення внутрішньогосподарського фінансового контролю установи.

На рівні спеціалізованого контрольного підрозділу бюджетної установи вивчається виконання таких питань:

- обґрунтованість застосування контрольним підрозділом методів контролю;

- своєчасність і повнота здійснюваних контрольним підрозділом, враховуючи наявні ризики, заходів і правильність документування виявлених порушень і недоліків;

- своєчасність і обґрунтованість внесення за результатами контрольних заходів пропозицій керівництву установи з метою усунення виявлених порушень, забезпечення відшкодування заподіяних збитків і вдосконалення внутрішньогосподарського фінансового контролю;

- повнота заходів, які вживаються керівництвом контрольного підрозділу для забезпечення врахування керівництвом установи зазначених вище пропозицій.

Кожна здійснена державним аудитором аудиторська процедура відображається в Журналі обліку роботи державного аудитора (рис. 7.3).

Зразок Журналу обліку роботи державного аудитора

Рис. 7.3. Зразок Журналу обліку роботи державного аудитора

У разі виявлення недоліків, ознак порушень або порушень також складається довідка. У довідці, складеній за результатами поточних аудиторських процедур (у тому числі моніторингу, камеральної перевірки, обстеження), зазначаються документи, які містять недоліки або ознаки порушень, а в разі виявлення порушень - за можливістю, їх сутність, сума і наслідки, а також рекомендації щодо усунення недоліків (порушень) і недопущення їх у подальшому.

Державний аудитор має право давати керівництву бюджетної установи усні або письмові роз'яснення щодо застосованих ним методів оцінювання фактів, висловлених у довідці.

У разі незгоди з фактами, висвітленими в довідці, або рекомендаціями державного аудитора керівництво бюджетної установи має право надіслати відповідному органу ДКРС України письмові зауваження (заперечення) з обґрунтуванням своєї позиції, яка підтверджується нормативно-правовими актами, первинними документами, фінансовою звітністю і т. ін.

Письмовий висновок за результатами розгляду зауважень (заперечень) складається державним аудитором і підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу ДКРС України у двох екземплярах. Один екземпляр висновку надається бюджетній установі під розпис не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня отримання зауважень (заперечень) у разі їх камерального розгляду, і не пізніше ніж через 15 робочих днів - у разі розгляду зауважень з присутністю до бюджетної установи.

Стан виправлення недоліків або усунення порушень і їхніх наслідків державний аудитор досліджує під час чергового обстеження в бюджетній установі.

Державний аудитор веде облік наданих бюджетній установі впродовж бюджетного року рекомендацій в Журналі обліку роботи державного аудитора і здійснює постійний моніторинг та оцінювання стану їх урахування керівництвом бюджетної установи.

Безпосередній керівник державного аудитора систематично контролює хід проведення аудиту, виконання його програми, дотримання термінів і повноту проведення аудиторських процедур, правильність висновків, про що робить відповідні відмітки (але за необхідності - зауваження) у програмі аудиту і журналі обліку роботи державного аудитора.

За результатами поточних аудиторських процедур:

- не пред'являються обов'язкові до виконання вимоги (розпорядження) бюджетним установам;

- не застосовуються фінансові санкції і заходи впливу, передбачені Бюджетним кодексом України;

- не складаються протоколи про адміністративні правопорушення, визначені статтями 164-2,164-12,164-14 і 166-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення1;

- не ініціюється пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Аудиторське дослідження має бути завершене не пізніше, ніж через місяць після здачі бюджетною установою річного фінансового звіту.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби фінансового аудиту
Методика проведення логістичного аудиту
Методика проведення аудиту фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки
Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ України
Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ
Державний аудит фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки
Державний аудит фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки
Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролю
Об'єкти, завдання, джерела, послідовність аудиту доходів
Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ України
Методика проведення аудиту фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки
Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби фінансового аудиту
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси