Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік розрахунків за претензіямиОблік розрахунків за претензіями (субрах. № 374)Облік розрахунків за претензіямиОблік розрахунків із різними дебіторамиРевізія розрахунків за претензіями
Який установлено порядок обліку розрахунків по відшкодуванню...Облік розрахунків з відшкодування завданих збитківОблік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків (субрах. № 375)Облік розрахунків по відшкодуванню завданих збитківВідшкодування збитку, завданого з вини працівника
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік розрахунків за претензіями

При виконанні договорів (контрактів) купівлі-продажу продукції, товарів (робіт, послуг) між постачальниками і покупцями, а також між іншими юридичними та фізичними особами за іншими договорами виникають ситуації, в яких сторони вимушені вдатися до примусових дій у відношенні до сторони, що не виконала їх або виконала частково. Це можливо при завищенні постачальником цін проти встановлених договором, наднормативною нестачею відвантажених товарів, невідповідністю якості товарів стандартам, помилковим списанням банком сум з клієнтів, порушенні пломб при транспортуванні та ін. У разі виникнення спірних ситуацій при отриманні матеріальних цінностей у присутності представників сторін або третьої особи складається Комерційний акт, який і є підставою для проведення претензійної роботи.

Облік розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм і визнаними штрафами, пенею, неустойками ведеться на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" , який застосовується за всіх видів діяльності.

Суми пред'явлених претензій постачальникам або підрядникам обліковуються на цьому рахунку доти, поки не будуть погашені. При цьому слід дебетувати субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" і кредитувати рахунок 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

У міру погашення заборгованості субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" кредитується і дебетуються відповідні рахунки грошових коштів 31 "Розрахунки в банках" або 30 "Каса". На цьому самому рахунку обліковуються претензії до установ банків, за сумами помилково зарахованими або списаними на поточні рахунки аграрного підприємства.

На суми претензій на користь різних організацій і осіб, що визнані судом, а також на суми відновлених платежів за раніше пред'явленими претензіями кредитується субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" і дебетується рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведеться за кожним дебітором у Відомості № 3.2 с.-г. Синтетичний облік за кредитом рахунку 374 ведеться у Журналі-ордері З Б с.-г., підсумки з якого переносяться до Головної книги.

Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Матеріальний збиток сільськогосподарському кооперативу може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, так і внаслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання основних засобів, нематеріальних активів, сировини, матеріальних цінностей, готової продукції, товарів та ін.

В кооперативі існують матеріально-відповідальні особи, які несуть відповідальність за доручене їм майно. Основні умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності, а також порядок відшкодування втрат передбачено Кодексом законів про працю (гл. IX), Законом "Про визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, псування матеріальних цінностей" від 06.06.95 р. № 217 та Положенням "Про порядок визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, псування матеріальних цінностей" № 116 від 22.01.96 р. (у редакції від 07.12.2011 р.). Матеріальна відповідальність виникає:

- коли товарно-матеріальні цінності (далі ТМЦ) передаються працівникові під звіт;

- коли працівникові надається окреме ізольоване приміщення або місце для зберігання, продажу, переробки ТМЦ;

- працівник самостійно звітує перед бухгалтерією підприємства за доручені йому ТМЦ.

Виявлення випадків спричинення збитку в сільськогосподарському кооперативі супроводжується проведенням інвентаризації майна, грошових коштів і цінних паперів за місцями їх зберігання. Окрім розкрадань і нестачі, збиток може бути заподіяний через надзвичайні події (повені, пожежі, землетруси та інші причини).

Після встановлення кількісних розбіжностей між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризації з фактичного залишку товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і іншого майна, визначається сума вартості цінностей, яких не вистачає, в установленому порядку.

Раніше підприємство розраховувало збиток самостійно згідно з методикою, наведеною у Порядку № 116, а саме за балансовою вартістю втрачених цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного податку за формулою:

де: Р3-розмір збитку;

Бв- балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

Ав- амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях);

ІІИф - загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);

А3 -розмір акцизного збору (у гривнях);

к - коефіцієнт збільшення суми відшкодування нестачі (табл. 1.38);

Вп- фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);

Вр- фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку

матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

Два останніх показника застосовувалися для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.

Таблиця 1.38. Особливості розрахунку збитку згідно з Порядком № 116

Норма Порядку

Вид запасів

Розрахунок збитку

1

2

3

п.3

Вузли, деталі, напівфабрикати та інша продукція, що виготовляється підприємством для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено

Собівартість виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2

абзац перший п. 4

Спирт етиловий: питний, ректифікований, сирець, спирт, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртних настоїв

Оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням акцизного податку (за встановленими ставками) та ПДВ. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3

абзац другий п. 4

Плодово-ягідні соки, консервовані з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію

Оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням ПДВ. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 2

п.5

Тварини (у разі їх викрадання чи загибелі)

Закупівельні ціни, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5

п.6

Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються

До роздрібних цін додається сума дотацій

п.7

Бланки цінних паперів та документи суворого обліку

Обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством

п.8

Матеріальні цінності, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі

Ринкові ціни на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50% від ринкової ціни

Нестачу, виявлену при інвентаризації, відображають у бухгалтерському обліку відповідно до п. 27 П(С)БО 9, тобто вартість повністю втрачених (зіпсованих або недостатніх) матеріальних цінностей списується на витрати звітного періоду з відображенням вказаної вартості на позабалансовому рахунку 072. Після встановлення винних осіб, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості з одночасним відображенням доходу звітного періоду.

Якщо нестачі і втрати є наслідком зловживань, то керівник підприємства зобов'язаний направити справу до судово-слідчих органів і пред'явити винним позов.

Згідно із змінами, внесеними Постановою КМУ № 1253 від 07.12.2011 р. до Порядку № 116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається за методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Тобто якщо у кооперативі встановлено факт розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, має бути проведено незалежну оцінку збитку, яку здійснюють професійний оцінювач (фізична особа), який має відповідний сертифікат, чи юридична особа, у складі якої працює хоча б один оцінювач, які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності (ст. 5 Закону України від 12.07.2001 р. № 2658-111 "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Для проведення оцінки збитку між підприємством та оцінювачем (чи юридичною особою, у складі якої працює оцінювач) укладається договір про проведення оцінки майна (ст. 10 та 11 Закону України №2658). За наслідками оцінки складається Звіт про оцінку майна, який містить у тому числі оцінену суму збитку. На підставі Звіту сума збитку відображається в обліку підприємства, а також пред'являється винній особі для відшкодування.

Оцінку збитку проводять на дату його відшкодування боржником чи на дату подання позову до суду. Розрахунок збитку оцінювач здійснює на підставі матеріалів інвентаризації, документів з бухгалтерського обліку, документів з відомостями про фізичний стан і технічні характеристики майна, фінансової звітності тощо. Конкретний обраний оцінювачем метод обґрунтовується у Звіті.

Стандартизована оцінка збитків проводиться у випадках:

1) відсутності вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку;

2) неможливості особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);

3) завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з коштами.

У цих випадках запрошувати професійного оцінювача немає потреби - збиток оцінюють самостійно. Розраховує збиток комісія, утворена кооперативом. Рішення комісії документується Актом оцінки збитків (за формою додатка 20 або 21 до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891). На Акт оцінки збитків слід отримати позитивний висновок рецензента, після чого його затверджує керівник кооперативу. Цей Акт є документом, який визначає розмір збитку, що пред'являється для відшкодування винній особі.

Балансова залишкова вартість пошкодженого (викраденого тощо) майна, визначена станом на дату оцінки, встановлену на останню звітну дату балансу, збільшується на відповідний коефіцієнт. Цей коефіцієнт визначається як добуток індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості або індексів цін на будівельно-монтажні роботи за типами будівель і споруд, які визначаються Держстатом України, за період з дати, на яку було визначено балансову залишкову вартість майна, до дати оцінки збитків. Ці індекси щомісяця публікує Держстат України на сайті: ukrstat.gov.ua. Щоб визначити індекс за певний період, який включає кілька місяців, слід перемножити місячні індекси за відповідний період.

Приклад. На складі кооперативу зберігається олія (як товар), балансова вартість якої на дату балансу 30.09.2011 р. становила 500 грн. Олію зіпсовано 07.12.2011 р. Винна особа погашає суму збитку 27.12.2011р. Згідно з даними Держстату України індекс цін виробників олії (код КВЕД 15.4 група DA) за жовтень 2011 р. становить 140,8%, за листопад- 102,1%. Станом на 27.12.2011 р. відповідний індекс за грудень ще відсутній, тому до розрахунку беремо тільки індекси за жовтень і листопад.

Загальний індекс за жовтень і листопад становить: 140,8 Ч 102,1: 100 = - 143,8%

Сума збитку: 500 Ч 143,8% = 719 грн.

Оскільки кооператив є платником ПДВ, то на суму збитку додатково нараховують ПДВ: 719 4 20% = 143,80 грн.

Усього сума збитку з ПДВ становить: 719 + 143,80 Ä 862,80 грн.

Із сум, стягнутих відповідно до Порядку № 116, здійснюється відшкодування збитків, завданих кооперативу з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.

Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач і розкрадання грошових коштів, якщо винна особа встановлена, ведеться на рахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". На цьому субрахунку обліковують віднесені в установленому порядку втрати і збитки за нестачу, бій, лом, псування товарів, продуктів, матеріалів та інших цінностей, а також втрати через необґрунтовані витрати грошових сум, виданих під звіт.

Для обліку балансової вартості втрачених, зіпсованих або недостаючих цінностей планом рахунків передбачений субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Дохід, отриманий в результаті відшкодування втрат від нестачі матеріальних цінностей, відображається на субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Виявлені нестачі матеріальних цінностей і грошових коштів відображаються за дебетом субрахунку 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей" і кредитом рахунків 20 "Виробничі запаси", 30 "Каса" та ін.

Згідно з нормами Податкового кодексу за втраченим цінностями слід нараховувати ПДВ лише у разі якщо підприємство є платником цього податку і втрачені цінності не відносяться до об'єктів основних засобів. Тому при розрахунку суми нанесеного збитку це додатково враховують.

На дату прийняття рішення про відшкодування шкоди така шкода в сумі, що належить до відшкодування винуватцями, відображається за дебетом субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" (якщо збиток стосується основних засобів) чи субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" (збиток стосується запасів).

Водночас балансова сума збитку списується з позабалансового субрахунку 072, а сума збитку, що належить перерахуванню до держбюджету, відображається за дебетом субрахунку 746 (716) та кредитом субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами".

Суми внесених платежів винною особою з відшкодування нанесених збитків відображають записом за дебетом рахунку 30 "Каса" чи рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" і за кредитом рахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". Якщо погашення здійснюється утриманням із заробітної плати винної особи, то робиться запис за дебетом рахунку 661 "Розрахунки за виплатами працівникам" і кредитом рахунку 375 .

У випадках, коли з різних причин неможливо стягнути борг з винної особи, суми нестач і втрат списують на збитки підприємства (дебет рахунку 79 "Фінансові результати" і кредит рахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей", якщо вина особи не встановлена і позов необґрунтований).

Аналітичний облік розрахунків з відшкодування нанесених збитків ведуть окремо за кожною винною особою у Відомості № 3.2 с.-г. Синтетичний облік за рахунком 375 ведеться у Журналі-ордері З Б с.-г., підсумки з якого переносяться до Головної книги.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси