Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Контроль за дотриманням банками вимог щодо регулятивного капіталу та...Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних...Установлення для банку підвищених економічних нормативів.Економічні нормативи регулювання діяльності банківЕкономічні нормативи регулювання діяльності комерційних банківКапітал комерційного банку, його склад та структураПорядок дотримання спеціальних значень економічних нормативів,...Місце та роль банків і позичкового капіталу в економічній системіФормування статутного капіталу банків різних форм власностіКапітал комерційного банку, його склад та структура
 
Головна arrow Банківська справа arrow Кредит і банківська справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

9.3. Економічні нормативи капіталу банку

До першої групи економічних нормативів — нормативів капіталу — входять три нормативи:

1) Н1 — мінімальний розмір регулятивного капіталу;

2) Н2 — адекватність регулятивного капіталу;

3) НЗ — адекватність основного капіталу.

Національний банк України встановлює для всіх банків обов'язковий норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (НІ), якого вони зобов'язані дотримуватися.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ) діючих банків має становити:

а) для місцевих кооперативних банків на 1 січня 2007 р. — не менше ніж 1,5 млн євро;

б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних, на 1 січня 2007 р. — не менше ніж 5 млн євро;

в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку на 1 січня 2007 р. — не менше ніж 8 млн євро.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ) новостворених банків має становити:

а) для місцевих кооперативних банків:

— до одного року діяльності — 1 млн євро;

— до двох років діяльності — 1,1 млн євро;

— до трьох років діяльності — 1,2 млн євро;

— до чотирьох років діяльності — 1,35 млн євро;

— починаючи з п'ятого року діяльності — 1,5 млн євро;

б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

— до одного року діяльності — 3 млн євро;

— до двох років діяльності — 3,5 млн євро;

— до трьох років діяльності — 4 млн євро;

— до чотирьох років діяльності — 4,5 млн євро;

— починаючи з п'ятого року діяльності — б млн євро;

в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

— до одного року діяльності — 5 млн євро;

— до двох років діяльності — 5,5 млн євро;

— до трьох років діяльності — 6 млн євро;

— до чотирьох років діяльності — 7 млн євро;

— починаючи з п'ятого року діяльності — 8 млн євро.

Національний банк залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати мінімальний розмір регулятивного капіталу. У разі значного підвищення значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Значення показника адекватності регулятивного капіталу (Н2) визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку (РК) до сумарних активів (А) і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику (ПзЗ), і сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами (сВВП) та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями (РАО), а саме:

Н2 = РК/(А + ПзЗ - РАО + сВВП) · 100.

Сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами розраховується на звітну дату в гривневому еквіваленті в такій послідовності:

1) визначають відкриту валютну позицію банку (довгу або коротку) за кожною іноземною валютою та банківським металом. До розрахунку не включають активи, на які зменшується регулятивний капітал банку;

2) визначають окремо суму довгих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах та суму коротких валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;

3) визначають суму відкритої валютної позиції в усіх банківських металах;

4) визначають більшу суму довгих або коротких відкритих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах.

До більшої суми (довгої або короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах додають суму відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах (без урахування знака). Отримане значення є сукупною сумою відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.

Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяють на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовують з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження:

1) актив зі ступенем ризику 0 %:

— готівкові кошти;

— банківські метали;

— кошти в Національному банку України;

— боргові цінні папери органів державної влади, що рефінансуються НБУ, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— боргові цінні папери, емітовані НБУ, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— нараховані доходи за борговими цінними паперами органів державної влади, що рефінансуються НБУ, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— нараховані доходи за борговими цінними паперами, емітованими НБУ, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— боргові цінні папери органів державної влади в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам та за якими банк не бере на себе ризик;

— валюта та банківські метали до отримання, за купленими опціонними контрактами з метою хеджування;

2) активи зі ступенем ризику 10 %:

— короткострокові та довгострокові кредити, надані центральним органам державної влади;

— нараховані доходи за кредитами, надані центральним органам державної влади;

3) активи зі ступенем ризику 20 %:

— боргові цінні папери органів місцевого самоврядування, що рефінансуються НБУ, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— боргові цінні папери органів місцевого самоврядування в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— нараховані доходи за борговими цінними паперами органів місцевого самоврядування, що рефінансуються НБУ, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— кошти на вимогу (до запитання), розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

— нараховані доходи за коштами на вимогу, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

— депозити овернайт, розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

— інші короткострокові депозити, розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

— нараховані доходи за депозитами овернайт, іншими короткостроковими депозитами, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

— кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

— нараховані доходи за кредитами овердрафт, овернайт та іншими короткостроковими кредитами, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

— валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот у банку-контр-агента, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

4) активи зі ступенем ризику 50 %:

— кошти на вимогу в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

— нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

— депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

— короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

— нараховані доходи за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування;

— гарантійні депозити в інших банках (покриті);

— зобов'язання з кредитування, які надані банкам;

— валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами;

— активи до одержання;

— валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот у банку-контр-агента, що не належить до інвестиційного класу;

— кредити овернайт, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

— валюта та банківські метали до отримання за іншими опціонними контрактами;

— дисконт/премія до отримання за форвардними валютними контрактами;

— хеджовані процентні доходи майбутніх періодів в іноземній валюті;

— витрати майбутніх періодів, які хеджовані;

5) активи зі ступенем ризику 100 % (усі інші активи банку):

— прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках;

— прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування;

— короткострокові вклади (депозити), розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

— нараховані доходи за строковими вкладами (депозитами), розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

— довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;

— гарантійні депозити в інших банках (непокриті) за даними аналітичного обліку;

— прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках;

— кредити овердрафт, кошти за операціями РЕПО та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

— довгострокові кредити, що надані іншим банкам;

— нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

— фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам;

— прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам;

— кредити, що надані суб'єктам господарювання;

— нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарювання;

— прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарювання;

— сумнівна заборгованість інших банків і за кредитами, що надані суб'єктам господарювання;

— сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями;

— дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків;

— сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків;

— транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат;

— прострочена та сумнівна заборгованість за кредитами, які надані органам державної влади та місцевого самоврядування;

— кредити, які надані фізичним особам;

— нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам;

— прострочена заборгованість та прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані фізичним особам;

— сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам;

— сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами;

— акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж;

— боргові цінні папери, випущені банками, небанківськими фінансовими установами та не фінансовими підприємствами, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— нараховані доходи за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж;

— нараховані доходи за борговими цінними паперами в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— товарно-матеріальні цінності;

— основні засоби (у разі виключення з регулятивного капіталу банку суми перевищення основних засобів над регулятивним капіталом банку така сума перевищення не зважується на коефіцієнт ризику);

— інші активи банку;

— зобов'язання за всіма видами гарантій (акцептами, авалями);

— непокриті акредитиви;

— сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими металами;

— цінні папери до отримання за операціями андерайтингу;

— сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну;

— інші зобов'язання, що надані клієнтам.

Довгострокові активні операції, які здійснені з перевищенням строків розміщення над строками залучення коштів, додатково зважуються на коефіцієнт ризику 50 %.

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків не може бути меншим ніж 10 %.

Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити: впродовж 1-го року діяльності (з дня отримання ліцензії) — не менше 16 %; 2-го — не менше 12; а в подальшому — не менше 10 %.

Норматив адекватності основного капіталу (НЗ) встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу (ОК) до загальних активів банку (А банку):

НЗ = ОК/А банку · 100.

Для розрахунку нормативу адекватності основного капіталу загальний розмір основного капіталу коригується (зменшується) на суму:

— недосформованих резервів під можливі збитки за активними операціями банків;

— нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

— капітальних вкладень у нематеріальні активи;

— збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

— збитків поточного року.

Загальні активи банку для розрахунку адекватності основного капіталу включають:

— готівкові кошти;

— банківські метали;

— кошти в Національному банку України;

— казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються та емітовані Національним банком України;

— кошти в інших банках;

— сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями;

— дебіторську заборгованість за операціями з банками;

— кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання, фізичним особам;

— дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами;

— транзитний рахунок за операціями з клієнтами;

— цінні папери в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— інвестиції в асоційовані та дочірні компанії;

— товарно-матеріальні цінності;

— інші активи банку;

— суми до з'ясування та транзитні рахунки;

— основні засоби.

При розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума загальних активів відповідно зменшується на розрахункову суму резервів за всіма активними операціями банку, на суму неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів.

Нормативне значення нормативу НЗ має бути не меншим ніж 4 %.

Виходячи із нормативів Н2 і НЗ для забезпечення реальної капіталізації банків України, всі банки поділяють за рівнем достатності капіталу на п'ять груп:

1) добре капіталізовані;

2) достатньо капіталізовані;

3) недокапіталізовані;

4) значно недокапіталізовані;

5) критично недокапіталізовані.

Добре капіталізованим уважається банк, в якого:

— розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам НІ;

— співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), перевищує його нормативне значення і становить не менше ніж 17 %;

— співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу НЗ) більше, ніж його нормативне значення, і становить 8 % та більше.

Достатньо капіталізованим уважається банк, в якого:

— розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам НІ;

— співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), відповідає його нормативному значенню і становить не менше ніж 8 % або наближається до 17 %:

Н2 ≥ 8 ≈ 17 %;

— співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу НЗ) становить не менше ніж 4 % або наближається до 8 %:

НЗ ≥ 4 ≈ 8 %.

Недокапіталізованим уважається банк, в якого:

— розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам НІ;

— співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), менше, ніж його нормативне значення, але становить не менше ніж 6 %:

6 % < Н2 < 10%;

— співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу НЗ) менше, ніж його нормативне значення, але становить не менше ніж 3 % або наближається до 4 %:

3% ≤ НЗ ≈ 4%.

Значно недокапіталізованим вважається банк, в якого:

— розмір регулятивного капіталу менше встановленого мінімального розміру регулятивного капіталу, але не більше ніж 20 % установленого мінімального розміру регулятивного капіталу НІ;

— співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2) менше, ніж його нормативне значення (перебуває у межах від 6 до 2 %);

2% ≤ Н2 ≥ 6 %;

— співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу НЗ) менше, ніж його нормативне значення, і перебуває в межах від 3 до 1,3 %:

1,3% ≤Н3≥3%;

— обсяг активів з негативною класифікацією (з урахуванням сформованих резервів під активні операції) перебуває в межах від 45 до 60 % регулятивного капіталу банку.

До негативно класифікованих активів належать: кредитні операції, що класифіковані за ступенем ризику як "сумнівні", "безнадійні", дебіторська заборгованість, що належить до III та IV груп ризику; цінні папери, які підлягають перегляду на зменшення корисності.

Критично недокапіталізованим уважається банк, в якого:

— розмір регулятивного капіталу менше встановленого мінімального розміру на суму, що становить понад 20 % установленого мінімального розміру регулятивного капіталу;

— співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), менше ніж 2 %:

Н2 < 2 %;

— співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу НЗ) менше ніж 1,3 %:

НЗ < 1,3 %;

— обсяг активів з негативною класифікацією (з урахуванням сформованих резервів під активні операції) перевищує 60 % регулятивного капіталу банку.

Залежно від рівня достатності капіталу банку НБУ рекомендує вживати такі заходи:

— банкам, що не дотримуються вимог НБУ щодо мінімального розміру регулятивного капіталу банку (НІ), нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та адекватності основного капіталу (НЗ), — винести на розгляд правління та Ради банку перелік заходів щодо розвитку його капітальної бази (програму капіталізації) або питання щодо його реорганізації шляхом приєднання чи злиття;

— недокапіталізованим банкам — припинити виплату дивідендів та викуп власних акцій, а також винести на розгляд правління та Ради банку перелік заходів фінансового оздоровлення банку;

— значно недокапіталізованим банкам — припинити виплату дивідендів та викуп власних акцій, відкриття нових депозитних рахунків тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси