Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Класифікація документів за призначеннямМетод основного масивуСтворення інформаційної бази масиву данихПравила "паркування" документівЗагальні правила обігу документів
ПОНЯТТЯ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛАДокумент як джерело інформаціїМОВА ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛОІсторична цінність документаПРЕДМЕТ КУРСУ "ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО". ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ
 
Головна arrow Документознавство arrow Загальне документознавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Документі потоки та масиви

Функціонування документних комунікацій як супровідної частини структури соціальних комунікацій, як зазначалось, передбачає постійний рух документів по комунікаційним каналам від комунікантів до реципієнтів. Документний потік - це рух документів у процесі їх виробництва, розповсюдження та використання в суспільстві, тобто сукупність розподілених у часі й просторі документів, які рухаються комунікаційними каналами від створювачів до користувачів.

Основні характеристики документних потоків за Ю.М.Столяровим [32] зведені в таблицю 2.16.

Таблиця 2.16. Характеристика документних потоків

Найменування характеристики

Особливості застосування

1.

Зміст або

функціональна

приналежність

Визначається складом документованої інформації й видами документів

2.

Структура

Залежить від інформаційних або інших потреб, які обумовлюють видову різноманітність та процентне співвідношення окремих видів документів

3.

Потужність (обсяг)

Підраховується кількість документів, що перемішуються за одиницю часу

4.

Напрям

Залежить від технології обробки документів, способів їх оцінки та засвідчення. Він може бути поступальним, поступально-поворотним або маятниковим

5.

Довжина (протяжність)

Залежить від територіальної віддаленості комуніканта від реципієнта

6.

Ритм (режим)

Ступінь насиченості потоку за одиницю часу. Може бути пов'язаний з циклічністю планування й звітності, сезонними змінами виробничої, навчальної чи політичної активності

7.

Шум

Зайва, непотрібна документована інформація (наприклад, спам-масове розсилання реклами через e-mail)

У структурі потоку можуть бути виділені мікропотоки, що складаються, наприклад, з документів відкритого й обмеженого доступу, з опублікованих і неопублікованих, первинних і вторинних документів тощо.

Виступаючи продуктом матеріального та духовного суспільства, документна комунікація відображає ступінь розвитку суспільства. Вона нерозривно пов'язана з рівнем інформаційної технології, що містить збір, накопичення, трансляцію, обробку інформації, способи її зберігання, пошуку та використання.

Документ як історичне джерело

Документ може бути носієм ретроспективної інформації, а отже володіти особливою цінністю - бути артефактом.

Артефакт (від лат. - "штучно створене") - поняття, що по-різному втілює внутрішню форму латинського слова: "документ", який має особливу соціально-культурну цінність. Артефактами є виготовлені людиною речі, народжені нею думки, винайдені та використані нею засоби та способи дії [19].

Різні тлумачення відносно даного поняття зведено в таблицю 2.17,

Таблиця 2.17 Основні тлумачення поняття "артефакт"

Поняття

Визначення

1.

Артефакт (археологія)

Предмет із іншої епохи; інколи невизначеного призначення

і

Артефакт (шум)

Дефект, шум в зображенні, звукозаписі. Може утворюватися при переході від одного кольору до іншого або при неякісній компресії структур

3.

Артефакт (документалістика)

Шумові елементи на документі, не навмисно створені плями, випадкові риси, які, не будучи частиною документа, роблять його унікальним

4.

Артефакт (в експерименті)

Експериментальний результат, що виникає через відхилення в проведенні експерименту або через дефекти самої методики.

Артефакти - предмети культури, на відміну від явиш природи, мають подвійне значення. З одного боку, у них, як і в природних явищ, також є об'єктивна визначеність, тобто їх можна розглядати як реальність, яка існує сама по собі, окремо від людини. Але, з іншого боку, артефакти мають ще й інше, суб'єктивне значення. У них утілено те, що називають "змістом". Узяті відокремлено, поза їх відношення до людини, предмети ніякого змісту не мають.

Наприклад, смисл собору існує не в ньому, тобто не у фізичних параметрах каменю, а в культурі, творінням якої вона є. Не камені визначають собор, а, навпаки, собор збагачує камені своїм особливим змістом: його камені облагороджені тим, що вони є складовою собору. Зміст речей існує не в них, а в культурі, яка породила їх, і тих, хто цю культуру дослідив і сприйняв.

Особливо цінними документами є документи-пам'ятки, утому числі писемності, що складають частину культурного набутку країни, народу, людства, яке охороняється спеціальним законом. Причиною віднесення документа до артефакту (пам'ятки) може бути особлива цінність та унікальність змісту, передмови, супровідних матеріалів, коментарів тощо.

Пам'ятки виступають об'єктом науки "пам'ятникознавство", яка ділить їх на рухомі та нерухомі. До рухомих відносять такі документи і пам'ятки: рукописи та стародруки, раритети, рідкісні писемні та графічні видання, кінофонофотовідеодокументи тощо [19].

Документи цього виду відрізняються внутрішньою структурою, вони мають особливо складний апарат. Крім основного тексту вони можуть місити науково-дослідні статті, що пояснюють зміст, історіографічні коментарі та різноманітні покажчики (тематичні, предметні, поіменні). Вони також мають особливу матеріальну основу, конструкцію, особливі умови знаходження в зовнішньому середовищі.

Артефактні документи створюються в гарному оздобленні, з численними ілюстраціями, нестандартній, у більшості випадків, палітурці. Для видання пам'яток часто використовують факсимільне відтворення.

Книжкові пам'ятки є різновидами пам'ятників культури. Це письмове свідоцтво існування інших видів пам'ятників, які могли бути давно втраченими. Під пам'ятками культури розуміють об'єкти, які мають історико-культурну цінність і складають частину культурної спадщини країни, народу, людства [19].

Книжкові пам'ятки - комплекси рукописів та стародруків, а також значущі в історико-культурному відношенні видання, визначені для особливого збереження й раціонального використання [12]. Складові поняття "книжкові пам'ятки" наведено на схемі 2.7.

Складові поняття

Схема 2.7 Складові поняття "книжкові пам'ятки"

Детальна характеристика видів книжкових пам'яток зведена в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18. Види книжкових пам'яток

Вид книжкових пам'яток

Загальна характеристика

1

2

3

1.

Рукописи (манускрипти)

Документи, написані від руки (володіють відповідними критеріями цінностей)

2.

Палімпсести

Пергаментні чи папірусні рукописи, первісний текст яких був зіскоблений або змитий і замість нього написаний новий текст

3.

Інкунабули

Перші книжки, друковані набірними літерами в найранішу добу друкарства

4.

Палеотипи

Стародавні книги XVI ст., що їх друкували з набірних форм

5.

Стародруки

(інкунабули,

палеотипи)

Книги, надруковані до другої половини XVII ст. в Європі

6.

Цінні видання

Документи, що мають наукове, історико-культурне та інше суспільне значення, визнане відповідною експертизою

7.

Особливі

екземпляри

пам'яток

Документи, що отримали ціннісні характеристики в процесі створення (наприклад, частина тиражу поліпшеного поліграфічного виконання) або існування (іменні, бібліофільські, нумеровані, з автографами чи помітками відомих осіб, високохудожнім ручним розфарбовуванням, коректурні, без цензурних вилучень тощо)

Пам'ятки-колекції

Частини фондів, організовані зібрання книжкових пам'ятників чи/ або книг, які можуть і не представляти цінності в їх роз'єднаності, але в сукупності володіти всіма властивостями історико-культурного об'єкту

9.

Цінні тематичні, видові зібрання

Документи, сформовані сучасними організаціями-фондовласниками, у тому числі колекції архівів друку, що зберігають національний реєстр у повному обсязі

10.

Книжкові зібрання відомих у історії установ і організацій (світських і духовних)

Документи, які відповідним чином характеризують епохи, події, народи, території, предмети (теми), форми та стилі, інші важливі прояви історичного й духовного розвитку суспільства

11.

Особисті зібрання

Зібрання, сформовані видатними державними або громадськими діячами, діячами науки й культури, що відображають світогляд їх загальнокультурних або професійних інтересів, зв'язків і ділових контактів, розкриваючи творчу думку, а також видатні бібліофільські колекції незалежно від соціального статусу їх збирачів

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси