Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Теорія та організація маркетингового аудитуСуть, мета організації та функції аудитуТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУОрганізація і методика аудиту фінансової звітностіДержавний аудит ефективності діяльності підприємств, організацій,...МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ПОДАТКІВОрганізація та проведення аудиту ефективності
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація аудиту

Аудиторська діяльність охоплює організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських пере-

вірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

На відміну від бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, які здійснюють у межах підприємства його працівники, аудит (зовнішній) є контрольною діяльністю, яку здійснюють на підприємстві незалежні суб'єкти господарювання — аудитори. Тому в організації аудиту слід виділяти два моменти:

• організацію роботи аудиторських фірм;

• організацію проведення аудиторських перевірок. Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів. Отже, аудит здійснюють незалежні особи (аудитори), аудиторські фірми, уповноважені суб'єкти господарювання на його проведення. Прибуток (дохід) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством.

Аудиторські фірмі та аудитори зобов'язані мати ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і можуть працювати виключно для надання аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть утворюватися на основі будь-яких форм власності, але загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутпому фонді не може перевищувати ЗО відсотків. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, що в ній працює хоча б один аудитор. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

В Україні, як і в більшості країн з ринковою економікою, аудитори, для того щоб мати право підписувати аудиторський звіт і брати участь у роботі аудиторської фірми як керівники, мають здати іспити та отримати сертифікат, який підтверджує їхній кваліфікаційний рівень.

Сертифікацію (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів здійснює Аудиторська палата України.

Право на отримання сертифіката мають громадяни України, котрі здобули вищу освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста.

Конкуренція на ринку аудиторських послуг призводить до того, що аудитори намагаються з метою зменшення витрат зменшувати обсяг перевірок (тестів) бухгалтерських документів по суті, застосовуючи певні методики та процедури. Серед таких методик — встановлення прийнятного рівня суттєвості і допустимого ризику невиявлення суттєвих невідповідностей, а також використання різноманітних математичних і статистичних методів, зокрема вибірок.

При цьому надзвичайно важливого значення для аудитора набуває процес попереднього планування аудиту, визначення витрат на перевірку та встановлення гонорару за послуги.

Під плануванням аудиту розуміють підготовку головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду та часу проведення аудиту. Метою планування аудиту є зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямах перевірки, на проблемах,

Планування є початковою стадією проведення аудиту, на якій відповідно до Міжнародного стандарту аудиту № 300 "Планування" визначають обсяги і терміни аудиту, розробляють план і програму перевірки, які визначають види та послідовність дій аудитора.

Процес планування умовно можна поділити на три стадії: попереднє планування; складання загального плану; розробка програми аудиту.

На стадії попереднього планування аудитор вивчає наявну і доступну йому інформацію про підприємство-замовник. Для цього використовують матеріали, які зберігають у постійному архіві аудиторської фірми, інформацію, одержану від інших аудиторських фірм. Для роз'яснення спірних питань можливий виїзд до клієнта з попереднім погодженням переліку питань, які підлягають обговоренню. Послідовність робіт на стадії попереднього планування аудиту наведено на схемі (рис. 2.22).

Найважливішою складовою частиною планування аудиту є формування в аудитора уявлення про стан справ на підприємстві. Детальні вимоги до порядку отримання інформації про стан справ на підприємстві наведено в МСА № 310 "Знання бізнесу".

Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві.

Усвідомлення аудитором цього питання допоможе йому визначити події, операції та заходи, які могли б суттєво вплинути на звітність підприємства і зменшити ризик аудиту (загальний ризик).

Загальний план аудиту слід розробляти настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. В аудиторській програмі визначають час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У свою чергу, програма аудиту, її зміст та розмір залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також від особливостей методики і техніки, які використовує аудитор під час перевірки.

Розробляючи загальний план, аудитор здійснює аналіз таких питань:

• головні фактори, які мають вплив на діяльність підприємства;

• найважливіші характеристики підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його

Послідовність робіт на стадії попереднього планування аудиту

Рис. 2.22. Послідовність робіт на стадії попереднього планування аудиту

звітування включно із змінами, які, можливо, були після попереднього аудиту;

• розподіл обов'язків між керівництвом підприємства;

• методологія і принципи бухгалтерського обліку, які застосовувала бухгалтерія підприємства;

• можливий ефект від змін в обліковій політиці;

• знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які може використати аудитор у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах;

• оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю;

• визначення порогу суттєвості помилок для завдань аудиту з кожного виду операцій;

• імовірність суттєвих помилок в обліку, яку оцінює аудитор з огляду на попередній період перевірки і знайдені ним раніше помилки;

• визначення складних бухгалтерських операцій з включенням тих, які виконувалися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів тощо).

Якщо дотримуються умови, які засвідчують необхідність залучення експертів, аудитор має чітко поставити завдання, визначити вид роботи, яку буде здійснювати спеціаліст.

Аудиторська програма розробляється з моменту конкретизації загального плану аудиту. В аудиторську програму також вносять перелік об'єктів аудиту за його напрямками, терміни проведення. У програмі аудиту оцінюється ризик внутрішнього контролю і ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності.

В аудиторській програмі види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур мають збігатися з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту і контролювати їхню роботу. До аудиторської програми включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямами, а також час, який необхідно витратити на кожен напрям аудиту або аудиторську процедуру.

У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності, який можливий під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур, координує роботу всіх можливих помічників, залучених із числа співробітників підприємства, зазначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.

Аудитор зобов'язаний вести документацію справ, які стосуються прийнятих рішень за результатами проведеної аудиторської перевірки і які, у свою чергу, буде покладено в основу аудиторського висновку. Записи і висновки аудитора за кожним розділом аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовує аудитор у процесі підготовки й обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.

Документальне оформлення аудиторської перевірки регламентує Міжнародний стандарт № 230 "Документація". У цьому нормативі викладено приблизний зміст і порядок оформлення та зберігання робочої документації аудитора.

Робочі документи — це записи, за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час проведення аудиторської перевірки. У робочу документацію включається інформація, яка, на думку аудитора, є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку, і яка має підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку. Робочу документацію може бути оформлено як стандартні форми і таблиці на папері чи зафіксовано на електронних носіях інформації або на кіно- чи відеоплівку.

До робочих документів аудитора входять:

• інформація про юридичну та організаційну структуру підприємства; витяги з юридичних документів (угод, протоколів та ін.) або їхніх копій;

• інформація про галузь діяльності підприємства та нормативну документацію, яка регулює діяльність підприємства;

• інформація про результати вивчення й оцінки системи обліку та внутрішнього контролю (у формі описів, документів тощо);

• документація про порядок планування аудиту;

• аналіз важливих показників і тенденцій;

• аналіз угод та залишків на рахунках;

• аналіз важливих показників та трендів, котрі характеризують тенденції розвитку фінансових або інших процесів;

• інформація про сутність, час проведення й обсяг виконаних аудиторських процедур, а також про їхні результати;

• докази того, що роботу, яку виконали асистенти, перевірив і проаналізував аудитор;

• інформація про те, хто і коли виконав аудиторські процедури;

• висновки сторонніх аудиторів або експертів, яких залучали до перевірки окремих питань діяльності підприємства;

• листування з клієнтом з окремих питань, якщо таке було, або нотатки про проведені бесіди й обговорення; копії листів, надісланих (чи отриманих) до третіх осіб, котрі мають відношення до перевірки;

• висновки, роз'яснення, надані аудитору, що стосуються найважливіших аспектів аудиту, в т. ч. різні незвичайні питання та винятки;

• опис змісту відповідей аудитора на запитання клієнта; висновки, які зробив аудитор за різноманітними аспектами перевірки, у тому числі за випадковими ситуаціями та незвичайними позиціями, розкритими під час перевірки й інформація про те, як їх було вирішено, а також розкриття фактів та міркувань, що стосуються цих висновків;

• копії фінансової звітності за попередні звітні періоди, а також аудиторські висновки, довідки, акти цієї звітності.

З огляду на те, що клієнта буде постійно перевіряти аудитор, робочі документи доцільно поділяти на такі види:

постійні, тобто такі, які містять інформацію, що стосується насамперед перевірки окремих питань, котрі повторюються з року в рік (копії статутних та реєстраційних документів тощо);

поточні, тобто такі, які містять інформацію, що стосується насамперед аудиторської перевірки поточних періодів фінансово-господарської діяльності клієнта (каса, банк, реалізація та ін.).

Визначаючи майбутній зміст документації, аудитор має взяти за орієнтир те, що робочою документацією буде користуватися, наприклад, інший аудитор, котрий не має великого досвіду роботи в галузі аудиту. Переглянувши цю документацію, інший аудитор зміг би зрозуміти основний зміст проведеної перевірки та прийнятих рішень з результатів перевірки без визначення окремих деталей процедур перевірки.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке бухгалтерський облік? Які є підходи до його розуміння?

2. Чим є система бухгалтерського обліку? Які її складові?

3. Дайте характеристику різних рівнів системи бухгалтерського обліку.

4. Які є способи обробки облікової інформації?

5. Яке значення терміна організація в загальнонауковому розумінні?

6. Що таке організація бухгалтерського обліку?

7. Що є суб'єктом і об'єктом бухгалтерського обліку та його організації?

8. Які є методи організації бухгалтерського обліку?

9. Які етапи входять до організації бухгалтерського обліку? Дайте характеристику кожного етапу.

10. Яка структура нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні?

11. За якими ознаками класифікуються всі нормативні і методичні документи з організації бухгалтерського обліку?

12. Навіщо потрібні посадові інструкції облікових працівників? Яка їхня структура?

13. Що таке стандарти бухгалтерського обліку? На які групи вони поділяються?

14. Чим відрізняються національні та міжнародні стандарти бухгалтерського обліку?

15. Що таке облікова політика? Як і хто її розробляє?

16. Які фактори впливають на формування облікової політики підприємства ?

17. Які види бухгалтерського обліку ви знаєте?

18. Дайте порівняльну характеристику фінансовому, управлінському та податковому обліку.

19. Як ви розумієте поняття стратегічний облік?

20. У чому полягають інтеграція та диференціація бухгалтерського обліку при застосуванні КІСП?

21. Як можна визначити поняття контроль та господарський контроль?

22. Охарактеризуйте контроль як функцію управління.

23. Які є види контролю? Які функції вони виконують?

24. Що таке внутрішній (внутрішньогосподарський) контроль?

25. Що таке аудит? Яке його призначення?

26. Які є відмінності і спільні риси аудиту та інших видів господарського контролю?

27. За якими ознаками класифікується аудит?

28. Що таке аудиторські докази? Які є методи отримання їх?

29. Які методи аудиту ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

30. Як визначається аудиторський ризик?

31. Яке призначення аналітичних процедур в аудиті?

32. Яке призначення та структуру має аудиторський висновок?

33. Які етапи входять в організацію аудиту?

34. Що таке робочі документи аудитора?

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси