Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Проголошення державної незалежності Республіки УзбекистанГеополітичні та зовнішньополітичні пріоритети Республіки УзбекистанГЕОПОЛІТИЧНА ОРІЄНТАЦІЯ І ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ТАДЖИКИСТАНУ,...Угорська РеспублікаСловацька РеспублікаУзбекистанУзбекистанДоговір про створення єдиного економічного простору між Казахстаном і...Напрями бюджетної підтримки економіки Республіки ДагестанРинки та біржові індекси в Республіці Польща
 
Головна arrow Політологія arrow Зовнішня політика України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Республіка Узбекистан

Республіка Узбекистан проводить незалежну лінію у політичних уподобаннях. Активну позицію займає у відносинах з провідними країнами світу, передусім із США. Узбекистан проводить лінію на подальше зближення з країнами Європи, Північної Америки та Японії у військовій та економічній сфері. Значний інтерес до Узбекистану виявляють міжнародні регіональні організації, такі як Північноатлантичний альянс, Організація договору про всезагальну заборону ядерних випробувань, МАГАТЕ; за новою схемою розвивається співпраця з Європейським Союзом тощо. Значний інтерес виявляють до Узбекистану розвинуті країни Західної Європи, зокрема ФРН, яка передбачає розвивати співпрацю у сфері регіональної безпеки, боротьби з тероризмом, в економічній площині та ін. Особливий інтерес до Центральноазіатського регіону виявили США, які почали створення в ньому "поясу безпеки", покладаючись передусім на Узбекистан, економічний та військовий потенціал якого є одним із найбільших серед країн регіону, та на Таджикистан, який має найбільшу протяжність кордону з Афганістаном. Останнім часом цим країнам надано відчутну фінансову допомогу.

Посідаючи самостійну, виважену позицію, Узбекистан з обережністю ставиться до різних проявів над державності у формуваннях СНД. Республіка увійшла до ГУУАМ, вбачаючи в цьому об'єднанні реальні перспективи, а згодом загальмувала своє членство в ньому, дійшовши висновку про неефективність діяльності ГУУАМ на даному етапі.

Іноземні інвестиції в країну мають досить високий рівень: у 2002 р. вони становили 650 млн. доларів. 2003 р. в республіці функціонувало близько трьох тисяч підприємств з іноземними інвестиціями з 90 країн світу, з-поміж яких 20 % — підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом, причому 80 % таких підприємств працюють у виробничій сфері. В обмін на американську присутність в Узбекистані республіка

Подпись: отримує значну фінансову допомогу. Із врахуванням інвестицій у промисловість і сільське господарство її обсяг оцінюється у 8 млрд. доларів (така сума дорівнювала всьому річному бюджету Росії). Показовим у цьому плані зрушенням у двосторонніх відносинах стало підписання Узбекистаном і США у березні 2002 р. Декларації про стратегічне партнерство та співробітництво, згідно з якою Узбекистан підтверджує свою прихильність до подальшої інтенсифікації демократичних перетворень у політичних і економічних галузях. США, своєю чергою, підтвердили готовність надати підтримку уряду Узбекистану в здійсненні демократичних реформ у таких пріоритетних напрямах, як побудова сильного й відкритого громадянського суспільства, розвиток багатопартійної системи і незалежних ЗМІ, посилення недержавних структур, а також удосконалення юридичної системи.

Українсько-узбецькі відносини започатковані Договором про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво від 28 жовтня 1991 p., дипломатичні відносини між державами було встановлено 14 серпня 1992 р. Під час візиту Президента Узбекистану І. Каримова до Києва (25 серпня 1992 р.) укладено новий Договір про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Узбекистан, ратифікований 10 грудня 1992 р. Верховною Радою України. З 1993 р. в Узбекистані діє посольство України, а з 1995 р. — посольство Республіки Узбекистан в Україні. Узбецька сторона підтримує самостійний зовнішньополітичний курс нашої держави, виявляє свою заінтересованість у збереженні сильної суверенної України, у співробітництві з Україною в галузі виробництва та поставок авіаційної техніки, вантажних перевезень, військово-технічних зв'язків, розвитку режиму вільної торгівлі, постачання продуктів харчування, зокрема цукру. У низці важливих документів — угоди про взаємні інвестиції та їх захист, про неторгові платежі, співробітництво в галузі повітряного та залізничного транспорту, зв'язку, торгівлі, банківської та митної діяльності, про участь України в розробці нафтогазодобувного комплексу та золоторудних родовищ Узбекистану. Розгортанню співробітництва обох країн сприяла Декларація про основні напрями економічної співпраці між Україною та Республікою Узбекистан (1994), угоди про військово-технічне співробітництво. Між Україною та Узбекистаном укладено кілька десятків угод. Під час візиту до Узбекистану Президента України Л. Кучми (червень 1995 р.) було підписано Договір про поглиблення економічної інтеграції між Україною та Республікою Узбекистан, а також угоди про співробітництво в галузі науки, культури, охорони здоров'я, спорту, туризму, інформації тощо.

Взаємовідносини з Узбекистаном мають характер стратегічного партнерства. Україна отримує з Узбекистану газ, який, за пропозицією уряду Туркменістану, оплачувався поставками в Республіку Узбекистан товарів і продукції з України в рахунок взаєморозрахунків за транзит туркменського газу (на суму 120 млн. доларів). Досягнуто домовленостей про постачання узбецького газу в Україну. PAT "Газпром" постачає на український ринок, крім 53 млрд. кубометрів свого газу, ще 10 млрд. кубометрів узбецького. З урахуванням розробки існуючих перспективних газових і нафтових родовищ на території Узбекистану ця країна може стати важливим партнером України у вирішенні проблем енергозабезпечення. На жаль, остаточне вирішення цього питання гальмувалося неконструктивною позицією російських енергетичних структур, що встановили монопольні, невиправдано завищені тарифи на транзит центральноазіатських енергоносіїв у треті країни. Потенціал українсько-узбецьких відносин повною мірою ще не реалізований. Досить низький торговельно-економічний обіг між країнами: у 1994 р. — 165 млн. доларів; у 2005 р. експорт становив 150,9 млн. доларів, а імпорт — 205,3 млн., що дає підстави стверджувати про тенденцію збільшення негативного сальдо України в торгівлі з Республікою Узбекистан. Узбецькі інвестиції в економіку України незначні — близько 50 тис. доларів. В Україні діяло дев'ять підприємств з узбецьким капіталом, шість — спільних.

Республіка Узбекистан має значні запаси вуглеводнів: розвідані запаси нафти становлять 240 млн. т, природного газу — 1860 млрд. кубометрів. Раніше значна частина об'єктів нафтогазової галузі проектувалася і споруджувалася українськими підприємствами та організаціями. Для відновлення співробітництва в цих галузях Україна уклала з Узбекистаном декілька угод: про постачання природного газу з Республіки Узбекистан в Україну, про транзит в Україну туркменського природного газу через територію Республіки Узбекистан, про розвиток виробничої кооперації між Держнафтогазпромом України і Національною корпорацією "Узбекнафтогаз".

Українські та узбецькі фахівці співробітничають з питань пошуково-розвідувальних робіт, оцінки прогнозних ресурсів вуглеводнів у регіонах, розробляють проекти облаштування родовищ нафти і газу, впроваджують методи інтенсифікації видобутку нафти, захисту наземного і підземного обладнання від корозії. Українська сторона запропонувала здійснювати обслуговування нафтових і газових промислів вахтовим методом, обстеження технічного стану, розробку проектів реконструкції та капітального ремонту нафто газотранспортних систем, поставку обладнання для нафтогазової галузі, створення спільних підприємств, у тому числі з участю третіх країн, проводити підготовку кадрів для нафтогазової галузі тощо.

Традиційно між країнами розвивається військове співробітництво, початок якому було покладено підписанням низки угод 1994 р. Серед найважливіших питань співпраці — поставка озброєння, військового майна, запасних частин, організація ремонту і надання послуг військового призначення, а також виконання контрактів про капітальний ремонт і виготовлення різних видів військової техніки (танків Т-72,Т-64, машин БРЕМ-1, БРЕМ-2, ТРМ-У) та ін.

Україна експортує до Узбекистану цукор, кондитерські вироби, м'ясо та субпродукти, тютюн, вироби з чорних металів, продукцію машинобудування (котли, обладнання, електричні машини та їх частини), продукцію хімічної та нафтохімічної промисловості (матеріали мастильні, шини пневматичні гумові, вуглеводи циклічні). З Узбекистану в Україну ввозиться продукція легкої промисловості (бавовняне волокно, тканини), хімічної та нафтохімічної промисловості (нафту та нафтопродукти, сиру нафту), кольорової металургії (мідь та вироби з неї, цинк, алюміній необроблений тощо), а також продукція АПК (у тому числі тютюн і вироби з нього).

Інтенсивному розвитку двосторонніх зв'язків перешкоджають неузгодженість розрахунків за минулі роки, недопоставка українським партнерам у 1995 і 1996 pp. бавовни-сирцю. Ці труднощі покликана усувати українсько-узбецька комісія з торговельно-економічного і гуманітарного співробітництва.

Україна в Республіці Узбекистан опікується співвітчизниками, яких проживає там понад 300 тис. Нагадаємо, що українська (час


то примусова) еміграція до азіатських республік тривала більш як 200 років. Особливо інтенсивно цей процес відбувався у 20—30-ті роки XX ст. Останнім часом з огляду на об'єктивні причини (складне внутрішньополітичне становище у сусідньому з Узбекистаном Таджикистані, труднощі у здобутті вищої освіти, недостатнє володіння узбецькою мовою тощо) розпочався від'їзд українців в Україну і Росію. В Узбекистані за сприяння українця за походженням С. Мансурова-Ковригенка організовано український культурний центр "Батьківщина", який проводить значну культурно-просвітницьку та організаційну роботу з популяризації надбань української культури.



 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси