Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Чергування голоснихОплата праці за чергування вдома та в стаціонаріЧергування кольорів у часі
Чергування кольорів у часі
Чергування голоснихОплата праці за чергування вдома та в стаціонаріЧергування кольорів у часі
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ФОНЕМСильна й слабка позиція приголосних фонемЧергування приголосних
Чергування приголоснихФонетичне подовження приголоснихСПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
 
Головна arrow Документознавство arrow Сучасна українська літературна мова
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЧЕРГУВАННЯ /О/ ТА /Е/ З ФОНЕМНИМ НУЛЕМ

До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це чергування властиве всім східнослов'янським мовам і пов'язане із занепадом зредукованих ь, ъ (у слабкій позиції вони зникли, у сильній розвинулися у голосні повного творення: ъ-►/о/, ь->/е/: сьнь -* сон, але сьну -> сну).

/о/ та /е/ чергуються з фонемним нулем: 1 ) в іменникових суфіксах -ок, -очок, -ець: пісок - піску, садочок -садочка, хлопець - хлопця;

2) у коренях слів: день - дня, весь - вся;

3) у родовому відмінку іменників: сосна - сосон, сестра - сестер, голок - голка.

Чергування відбувається і у словотворенні: день - дніти, сон-заснути, тьма - темний, дно - бездонний.

ЧЕРГУВАННЯ /О/, /Е/ З /І/

Чергування /о/, /е/ з /і/ досить поширене у сучасній українській мові, оскільки властиве тільки їй (в інших слов'янських мовах воно відсутнє).

Голосні /о/, /е/ у відкритому складі чергуються з ІМ у закритому складі: ночі - ніч, столи - стіл, кореня - корінь, робота - робітник.

Це чергування відбувається в різних формах того самого слова та в різних словах спільного кореня або спільної основи, тобто охоплює сферу словотворення і словозміни: осені - осінь, воля - вільний.

Інколи послідовність чергування /о/, /е/ з ІМ порушується в сучасній українській літературній мові. Воно не відбувається:

1. У повноголосних формах -оро-, -оло-, -ере-, -еле- зі сталим наголосом: ворон, шелест, мороз, холод, очерет.

Винятки: поріг, сморід, просторінь.

2. У звукосполученнях -ор-, -ое-, -ер-: горб, шерсть, шовк;

3. Коли /о/, /е/ випадні: день - дня, лісок - ліска, липень - липня.

4. У суфіксах -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-: гілочка, доленька, дівчинонька, малесенький.

5. У словах книжкового походження і похідних від них: закон, прапор, верховний.

6. У словах іншомовного походження: диплом, атом, альбом, жетон, студент, диригент, але папір - паперу, дріт - дроту, табір - табору, колір - кольору, Антона - Антін.

7. У суфіксі -тель- і префіксі воз-: учитель, вихователь, возз 'єднання.

8. У деяких прізвищах: Котляревський, Садовський, Петовський, але Крижанівський, Голованівський.

9. У складних словах з морфемами -вод, -воз, -нос, -роб, -ход: водовоз, хлібороб, скороход, але перехід, газопровід, всюдихід, провід, виріб, захід.

10. У родовому відмінку множини іменників жіночого і середнього роду: основ, будов, меж, потреб, значень, звернень, імен, чудес.

11. В особових формах дієслів дійсного та наказового способів: пишеш, малюєш, винось, виходь.

ЧЕРГУВАННЯ /Е/-/0/ ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ ТА /Й/

У сучасній українській літературній мові після шиплячих /ж/, /ч/, /ш/, /дж/ та /й/ може вживатися /е/ та loi. Серед цих слів виокремлюються слова, в яких відбувається чергування /е/ з loi (ці слова вживаються і з /е/, і з /о/): вечеря - звечора, шестеро - шостий, женити - жонатий; слова, які завжди вживаються з loi: жовтий, бджола, його, гайок; слова, які завжди вживаються з /е/: честь, щетина, щедрий, джерело, Марієчка.

Фонема /е/ вживається після шиплячих та /й/ тоді, коли стоїть перед наступним м'яким приголосним: челюсті, ніженька; перед складом з голосною IM: щебінь, женіть, ввечері; перед складом з голосною /и/, якій в російській мові відповідає /и/: пшениця, женити.

Фонема /о/ вживається після шиплячих та /й/ перед твердим приголосним: жовч, шов, жом; перед складом з голосними /о/, /а/, /у/: щока, чоло, йому; перед складом з /и/, якій в російській мові відповідає /ы/: чотири.

Послідовність чергування голосних /о/, /е/ після шиплячих та /й/ іноді порушується:

1. У відмінкових формах іменників III відміни під впливом інших іменників: свіжості, більшості (бо молодості).

2. За аналогією до форм іменників, у яких loi після шиплячої стоїть перед твердою приголосною: на щоці (бо щока), у пшоні (бо пшоно).

3. У дієприкметниках та прикметникових формах: зношений, зосереджений, печений, озброєний, свіжою, гарячою.

4. У книжних і запозичених словах: чек, жетон, шеф, чемпіон, жест, жезл, ковчег.

5. У деяких словах фонема /е/ після шиплячих закріпилася за традицією: чекати, червоний, кочерга, черга, щезати, щедрий, шепотіти, чепурний, черкати (почерк).

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ

Чергування приголосних фонем у сучасній українській мові, як і чергування голосних, зумовлене історичними змінами, що відбувалися в різні періоди її розвитку.

1. До найдавніших слов'янських чергувань належить чергування: /г/ - /ж/: друг - друже, нога - ніженька;

ІкІ - ІчІ: юнак - юначе, рука - рученька; їх/ - ІшІ: пастух - пастуше, вухо - вушний. Цей тип чергувань відомий у мовознавстві під назвою перше перехідне пом'якшення приголосних, або перша палаталізація.

2. Чергування перед закінченням -і: /г/ - /з7: книга - книзі, у книзі;

ІкІ - /цУ: рук - руці, у руці, бік - на боці; ІхІ - /с7: вухо - у вусі.

Це чергування відбувається в іменниках жіночого роду в давальному та місцевому відмінках однини, в іменниках чоловічого роду та середнього роду в місцевому відмінку однини: повага - повазі, у повазі; молоко - у молоці; барліг - у барлозі.

Таке чергування відоме у мовознавстві як друге перехідне пом'якшення, або друга палаталізація.

3. Давні чергування приголосних фонем відбуваються і в дієслівних формах: /ті - /ж/: могти - можу;

N - /ж/: мазати -мажу;

ІкІ - ІчІ: плакати - плачу;

їх/ - /ш/: колихати - колишу;

/д/ - /дж/: садити - саджу;

М - ІчІ: котити - кочу;

/с/ - /ш/: носити - ношу - ношений.

4. З однією фонемою можуть чергуватися дві різнотипні фонеми:

> в особових формах дієслів (1 -а особа однини, 3-я особа множини): /б/ - /бл 7: любити - люблю, люблять; /п/ - /пл 7: купити - куплю, ліпити - ліплю;

/в/ - /вл7: ловити - ловлю, ловлять;

їм/ - /мл7: тямити - тямлю, тямлять;

/ф/ - /фл 7: графити - графлю, графлять; > в особових формах дієслів та у відмінкових формах іменників:

/б/ - /бй/: бити - б 'ю;

/п/ - /пй/: пити - п То;

/в/ - /вй7: вити - в 'ю;

/м/ - /мй/: імені - ім 'я;

/ф/ - /фйУ: верф - верф 'ю;

/р/ - /рй/: матір-матір 'ю. 5. Тверді /д/, /т/, /з/, /с/, /дз/, /ц/, /н/, /р/ чергуються з м'якими: колоти - колю; варити - варю; тратити - трать; манити - маню; база - базі; коса - косі.

ЧЕРГУВАННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

У процесі творення нових слів та їхніх форм певних змін зазнають деякі групи приголосних. Ці зміни відтворюються на письмі. 1. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ-, -ств-

Кінцеві приголосні основи

Змінюються

Irl, їжі, 131

{з'кцізтві

Онега

онезький

Запоріжжя

запорізький

убогий

убозтво

боягуз

боягузтво

ІКІ, ІЧІ, |ц|

Іц'кі, Іцтві

Кременчук

кремен чуцький

Гадяч

гадяцький

Козелець

козел ецький

жінка

жіноцтво

ткач

ткацтво

стрілець

стрілецтво

ІХІ, ІШІ, ici

Іс'кІ, їстві

чех

чеський

Одеса

одеський

птах

птаство

товариш

товариство

Але: казах - казахський, баски - баскський

2. Зміни груп приголосних щ'кі, іс'кі, Із'кІ, ІППСІ, ІЗКІ, ІСТІ, ІКІ, І ЇДІ

Кінцеві приголосні основи

Суфікс, що додається

Зміни

Щ'кі

-ин-

іччі

турецький козацький

Туреччина козаччина

Але: галицький - Галичина

Іс'кі, Іскі

-ин-

ішчі - щ

одеський черкаський віск

Одещина Черкащина вощина

Із'кі, іс'кі

-енк-

іжчі, ішчі

Кузько Васько

Кужченко Ващенко

іскі, ішкі

Йая-

ішчі - щ

віск дошка

пісок (піску)

вощаний дощаний піщаний

ізкі

-а-

іжчі

брязк

бряжчати

істі

-а-

ішчі - щ

пригостити простити

пригощати прощати

ікі, |ц|

-н-

ічі

молоко

рік пшениця

молочний

річний пшеничний

Але: торішній, соняшник, рушник, рушниця, сердешний (бідолашний), мірошник, дворушник.

3. Зміни приголосних за творення вищого ступеня порівняння прикметників (прислівників)

Кінцеві приголосні

Суфікс, що дода-

Зміни

основи

ється

Irl, їжі, Із!

-ш-

ІЖЧІ

дорогий дужий

дорожчий дужчий

вузький

вужчий

ICI

-Щ-

ІШЧІ - щ

високий красний (красивий)

вищий кращий

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси