Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Виконання місцевих бюджетівПроведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетівПоняття та системи касового виконання місцевих бюджетів
Поняття та системи касового виконання місцевих бюджетівВиконання місцевих бюджетівПроведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетів
Аудит ефективності виконання місцевих бюджетівПроведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетівВиконання місцевих бюджетів
Оформлення і реалізація результатів аудитуОформлення та реалізація результатів аудиту ефективностіРЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Державний аудит виконання місцевих бюджетів

Поняття, об'єкти і завдання аудиту виконання місцевих бюджетів

Державний аудит виконання місцевих бюджетів (аудит виконання бюджету) - це форма державного фінансового контролю, спрямована на виявлення причин, що перешкоджають ефективному формуванню та виконанню місцевих бюджетів, а також розробка пропозицій щодо усунення таких причин.

Об'єктами державного аудиту виконання бюджету є місцеві бюджети.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України місцевими бюджетами визначаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування, бюджети територіальних громад (сіл, селищ, міст та їх об'єднань)1.

Основні завдання державного аудиту виконання бюджету:

- оцінювання формування і рівня виконання місцевого бюджету;

- установлення причин, що негативно впливають на виконання місцевого бюджету;

- визначення шляхів удосконалення управління бюджетними коштами, державним та комунальним майном, в тому числі можливості збільшення доходів бюджету.

Методика проведення аудиту виконання місцевих бюджетів

Державний аудит ефективності виконання місцевого бюджету проводиться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, які складаються та затверджуються відповідно до Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. №955'. Відбір місцевих бюджетів щодо яких мас проводитись державний фінансовий аудит, здійснюється відповідно до критеріїв Положення про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого наказом ГоловКРУ України від 26 жовтня 2005 р. № 3192.

Аудит виконання бюджету, як правило, розпочинається одночасно з ревізією поточного рахунку, обраного для дослідження місцевого бюджету. Перед початком цього аудиту (не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дати його проведення) відповідному орган у місцевого самоврядування та місцевій державній адміністрації надсилається повідомлення про його проведення.

Здійснюючи аудит виконання бюджету, аудитори вибирають та застосовують прийоми і процедури, які відповідають конкретним обставинам та дають змогу отримувати достатні, реальні та необхідні докази, що вмотивовано підкріплюють або спростовують їхні погляди та висновки.

На рис. 10.1 представлено прийоми та процедури, які застосовують аудитори під час державного аудиту ефективності виконання місцевого бюджету.

У процесі аудиту виконання бюджету здійснюється збирання даних від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо факторів, які впливають на формування доходів місцевого бюджету, використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Прийоми і процедури, здійснювані державним аудитором під час проведення державного аудиту виконання бюджету

Рис. 10.1. Прийоми і процедури, здійснювані державним аудитором під час проведення державного аудиту виконання бюджету

Процес збирання в органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відповідних даних здійснюється шляхом направлення запитів на їх адресу, а в учасників бюджетного процесу - також за місцем їх безпосереднього знаходження.

Для збирання даних за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу посадовій особі органу ДКРС видається направлення встановленого зразка, підписане керівником відповідного органу ДКРС та скріплене печаткою цього органу. Посадова особа це направлення зобов'язана пред'явити керівнику учасника бюджетного процесу.

Процес аудиту виконання бюджету складається з таких основних етапів:

I. Попередній аудит.

II. Проведення аудиту.

III. Реалізація результатів аудиту.

Попередній аудит (І етап) включає збір фонової інформації, тобто інформації, що характеризує досліджуваний бюджет, оцінку виконання бюджету, визначення ризиків у формуванні та виконанні бюджету, забезпеченні ефективного використання коштів бюджету та завершується складанням програми аудиту. На рис. 10.2 представлена послідовність збору фонової інформації.

Мета збору фонової інформації - забезпечення формування загального стану досліджуваного бюджету.

Джерелами фонової інформації є форми річних звітів про виконання досліджуваного бюджету, програми соціально-економічного і культурного розвитку територій та звіти про їх виконання, статистична звітність, дані органів ДКРС щодо бази підконтрольних об'єктів, матеріали засобів масової інформації тощо.

Оцінка стану виконання досліджуваного бюджету надається на підставі порівняння фактично виконаних і запланованих обсягів доходів та видатків бюджету.

Аналіз виконання затверджених обсягів доходів доцільно здійснити за такими видами, як податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та трансферти, щодо їх частки в загальному обсязі надходжень і темпів зростання у досліджуваний період.

Процес збирання фонової інформації про досліджуваний бюджет

Рис. 10.2. Процес збирання фонової інформації про досліджуваний бюджет

Аналіз виконання видатків бюджету доцільно проводити окремо за загальним та спеціальним фондами, при цьому доцільно провести порівняння затверджених обсягів видатків із потребою в бюджетних коштах.

На підставі фонової інформації та оцінки стану виконання місцевого бюджету визначається проблема аудиту.

Проблемою аудиту можуть бути такі питання: Чи є резерви збільшення ресурсної бази бюджету для подальшого їх спрямування на задоволення потреб територіальної громади?

Чому не виконано запланованих завдань за дохідною частиною бюджету?

Чому при виконанні запланованих обсягів доходів місцевого бюджету не виконано заплановані видатки?

На підставі зібраної інформації визначаються ризикові напрями у формуванні та виконанні досліджуваного бюджету (залежно від джерел доходів, напрямів використання бюджетних коштів, державного та комунального майна тощо), на підставі чого формулюються можливі (вірогідні) причини прорахунків у формуванні ресурсної бази самоврядної території та/ або її неефективного використання, тобто гіпотези аудиту.

Гіпотези можуть стосуватись:

- загальних проблем бюджетного процесу;

- прорахунків у формуванні ресурсної бази;

- незабезпечення ефективного використання бюджетних коштів і комунального майна;

- проблем і прорахунків у системі внутрішнього контролю.

За результатами проведеної роботи розробляється програма аудиту. Метою розробки програми є визначення заходів, які необхідно виконати під час проведення аудиту виконання бюджету, та надання детальної інструкції з роботи.

До програми аудиту доцільним є складання таблиць, анкет тощо для спрощення процесу збору та узагальнення інформації.

Програма аудиту, як правило, узгоджується з керівником органу місцевого самоврядування та/або місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Проведення аудиту виконання бюджету (II етап) складається з таких стадій:

- збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою доказу визначених гіпотез або дослідження орієнтовних питань програми аудиту;

- підготовка висновків та пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень ефективності використання державних ресурсів;

- підготовка аудиторського звіту та обговорення результатів аудиту.

При виконанні І та II етапів аудиту доцільно надіслати запити до органів влади, підприємств, установ та організацій щодо отримання необхідних для доказу гіпотез даних. Наприклад, доцільно отримати дані органів державної податкової служби щодо податкової заборгованості з досліджуваного бюджету (за джерелами надходжень та найбільшими неплатниками), кількості зареєстрованих договорів оренди землі, водоймищ (для порівняння з даними органів з питань земельних ресурсів), ставок місцевих податків та зборів, наданих пільг стосовно сплати податків і зборів до цього бюджету тощо. Доцільним також є отримання від органів місцевого самоврядування даних щодо наявної комунальної власності, стану виплати заробітної плати в регіоні тощо.

У табл. 10.1 представлено основні питання дослідження проблем аудиту виконання бюджету окремо за дохідною та видатковою частинами.

Після дослідження дохідної та видаткової частин бюджету необхідно оцінити вплив стану фінансової дисципліни на виконання досліджуваного бюджету.

Зокрема, доцільно отримати дані від органів державної податкової служби щодо обсягів донарахувань до місцевого бюджету, органів Державного казначейства щодо кількості відмов розпорядникам бюджетних коштів в оплаті рахунків та причин цього. За результатами проведених органами ДКРС контрольних заходів доцільно визначити обсяги незаконного, нецільового (форма 1-КР) та неефективного використання бюджетних коштів (окрім порушень, що наводились при аналізі доходної та видаткової частини), провести аналіз стану відшкодування збитків у встановлених порушеннях.

Наведена інформація має дати змогу визначити слабкі ланки в організації внутрішнього контролю.

На всіх етапах проведення аудиту виконання бюджету бажаним є проведення нарад, обговорень, обмінів думками тощо з представниками органів державної влади, підприємств, установ та організацій для отримання різних поглядів на наявні проблеми досліджуваного бюджету.

Таблиця 10.1. Основні питання дослідження проблем аудиту виконання бюджету

Орієнтовні питання

Методи збору даних

Джерела інформації

Проблеми у виконанні дохідної частини місцевого бюджету

1) Дослідити ступінь відповідності затверджених та уточнених показників бюджету розрахунковим показникам Міністерства фінансів, прогнозним показникам органів Державної податкової адміністрації (загалом за видами надходжень), обґрунтованість таких відхилень та їх вплив на стан виконання надходжень до бюджету;

2) визначити можливі причини невиконання (значного перевиконання) затверджених та уточнених обсягів окремих видів надходжень;

3) визначити, чи правильно встановлено склад доходів місцевого бюджету, тобто чи не враховані без підстав до доходів бюджету надходження, які належать бюджетам інших рівнів;

4) оцінити вплив пільг, наданих органом місцевого самоврядування суб'єктам господарювання щодо сплати податків, зборів тощо, на виконання дохідної частини бюджету. Необхідно дослідити, чи було визначене цільове спрямування коштів, що вивільняються при наданні таких пільг, їх фактичне використання суб'єктами господарювання;

5) визначитись щодо наявності фактів списання позик, які надавалися з місцевого бюджету, неврахування у складі надходжень бюджету позик, що мають бути повернуті;

- Аналіз;

- синтез;

- документальні прийоми;

- розрахунково-аналітичні прийоми;

- опитування (анкетування);

- індивідуальні інтерв'ю;

- поштові та телефонні опитування

- Нормативно-правові акти, у тому числі внутрішні нормативні документи, які регламентують діяльність розпорядників коштів місцевого бюджету;

- стратегічний план (довгострокова/ середньострокова програма);

- кошториси, плани асигнувань; порядок проходження

і використання бюджетних коштів;

- порядок звітності про результати;

- матеріали внутрішнього і зовнішнього контролю;

- бухгалтерська

й статистична звітність;

- внутрішньовідомчі річні звіти за сферою діяльності

6) провести порівняння даних податкових органів щодо зареєстрованих платників орендної плати за землю та органів землевпорядкування стосовно укладених договорів оренди землі для надання висновку щодо повноти охоплення контролем орендарів земельних ресурсів;

7) проаналізувати стан відчуження майна та земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що належать до комунальної власності, стан розрахунків за цими операціями, застосування конкурсних засад при здійсненні відчуження;

8) дослідити стан організації обліку комунального майна, розрахунків і оплати його використання, в тому числі своєчасність розрахунків, нарахування штрафних санкцій

за порушення умов договорів, відповідність установлених ставок орендної плати комерційним розцінкам. Зробити порівняння дохідних надходжень від оренди комунального майна з витратами на утримання цього майна, зокрема на проведення ремонтів тощо;

9) проаналізувати відповідність та періодичність змін цін (тарифів), встановлених на послуги, що надаються бюджетними установами та комунальними підприємствами, витратам на їх надання, обрахувати втрати (недонадходження) до бюджету з цієї причини;

10) проаналізувати практику встановлення місцевим органом самоврядування в межах законодавства додаткових податків

і зборів, відповідність ставок чинних податків та зборів максимально визначеному розміру, проведення розрахунку можливих додаткових надходжень до бюджету;

11) дослідити методику розробки, затвердження та стягнення ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб

Проблеми у виконанні видаткової частини місцевого бюджету

1) Провести аналіз формування показників місцевого бюджету, у тому числі по бюджетних галузях та за кодами економічної класифікації видатків бюджету, на заходи, що не передбачені розрахунковими показниками Міністерства фінансів, на предмет відповідності виділених асигнувань потребам;

2) проаналізувати обґрунтованість висновків при внесенні змін до бюджету, як цього вимагає законодавство;

3) проаналізувати пропорційність забезпечення асигнуваннями головних розпорядників коштів місцевого бюджету, стан погашення наданих кредитів, обґрунтування напрямів витрачання коштів резервного фонду;

4) визначити, чи були можливості спрямувати видатки спеціального фонду бюджету на покриття зобов'язань, взятих за загальним фондом бюджету, чи здійснювалось таке спрямування;

5) визначити причини утворення вільних залишків коштів на рахунках бюджету та проаналізувати напрями їх використання в наступному бюджетному році;

6) проаналізувати стан дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ, в тому числі і не бюджетної, за головними розпорядниками бюджетних коштів та кодами економічної класифікації видатків бюджету, стан претензійної роботи щодо зменшення обсягів дебіторської заборгованості, наявність випадків її списання;

- Аналіз;

- синтез;

- документальні прийоми;

- розрахунково-аналітичні прийоми;

- опитування (анкетування)

- Нормативно-правові акти, у тому числі внутрішні нормативні документи, які регламентують діяльність розпорядників коштів місцевого бюджету;

- стратегічний план (довгострокова/середньо-строкова програма);

- кошториси, плани асигнувань;

- порядок проходження

і використання бюджетних коштів;

- порядок звітності про результати;

- матеріали внутрішнього і зовнішнього контролю;

- бухгалтерська

і статистична звітність;

- внутрішньовідомчі річні звіти за сферою діяльності

7) проаналізувати потребу та стан надходження дотацій і субвенцій з Державного бюджету, надання й погашення короткострокових позичок, надання дотацій і субвенцій місцевим бюджетам нижчих рівнів, стан взаємних розрахунків з бюджетами нижчого рівня;

8) здійснити аналіз забезпечення органом місцевого самоврядування незмінності призначень за захищеними статтями видатків місцевого бюджету;

9) у разі наявності, узагальнити факти здійснення видатків на утримання установ, що мають або можуть фінансуватися

з бюджетів інших рівнів, інших джерел;

10) проаналізувати доцільність надання коштів

на кредитування підприємницької діяльності та інші першочергові видатки;

11) за результатами попередніх ревізій обрахувати обсяг коштів, спрямований бюджетними установами на закупівлю товарів понад потребу (без потреби), у довготривалу дебіторську заборгованість

- Аналіз;

- синтез;

- документальні прийоми;

- розрахунково-аналітичні прийоми;

- опитування (анкетування)

- Нормативно-правові акти, у тому числі внутрішні нормативні документи, які регламентують діяльність розпорядників коштів місцевого бюджету;

- стратегічний план (довгострокова/середньо-строкова програма);

- кошториси, плани асигнувань;

- порядок проходження

і використання бюджетних коштів;

- порядок звітності про результати;

- матеріали внутрішнього і зовнішнього контролю;

- бухгалтерська

і статистична звітність;

- внутрішньовідомчі річні звіти за сферою діяльності

Оформлення і реалізація результатів аудиту

Результати аудиту виконання бюджету відображаються в аудиторському звіті.

Аудиторський звіт має містити розділи щодо:

- загальної характеристики, оцінки стану виконання досліджуваного бюджету та визначення проблеми аудиту;

- наявності причин існування проблем у виконанні бюджету внаслідок неякісного наповнення його дохідної частини з наведенням резервів (джерел та обсягу) її збільшення та неефективне використання бюджетних коштів і майна з наведенням обсягу резервів;

- пропозицій для вдосконалення процесу формування та використання ресурсів місцевого бюджету.

Аудиторський звіт має виключати можливість двоякого трактування й нечіткість та містити тільки ту інформацію, яка отримана з компетентних джерел, є об'єктивною та забезпечена надійними й достовірними доказами.

Інформація аудиторського звіту має бути зрозумілою та конструктивною, речення - короткими та чіткими. Звіт не повинен містити будь-яких обвинувачень з приводу порушень, помилок або невідповідностей.

За можливості інформацію доцільно подавати у вигляді таблиць, діаграм, графіків. Робочі матеріали, які підтверджують встановлені факти, можуть бути оформлені як додатки до звіту.

При посиланні на документи, статистичні, бухгалтерські, аналітичні дані доцільно у тексті аудиторського звіту зазначати джерела інформації. З метою незагромадження текстової частини аудиторського звіту посилання на джерела інформації в тексті доцільно позначати цифрами, що відповідають порядковому номеру використаних документів, наведеному в переліку, який є додатком до аудиторського звіту.

За результатами проведення аудитів виконання окремих (індивідуальних) бюджетів на певній території (наприклад, району чи області) готується загальний аудиторський звіт.

Проект аудиторського звіту передається для обговорення керівнику місцевого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також керівнику фінансового органу відповідного органу влади. Не виключено, що оцінка стану виконання досліджуваного бюджету та визначені причини неефективного використання державних ресурсів можуть стати предметом дискусії, за наслідками якої конструктивні зауваження мають бути враховані. Результати обговорення проекту звіту можуть бути оформлені у вигляді протоколу.

Реалізація матеріалів аудиту виконання бюджету може здійснюватись разом з матеріалами комплексної ревізії виконання цього бюджету.

Аудиторський звіт виконання бюджету може виноситись на розгляд колегії місцевої державної адміністрації та/або сесії відповідної ради, а у випадку проведення аудиту виконання бюджету області - і Мінфіну.

Орган ДКРС здійснює моніторинг та облік стану впровадження відображених в аудиторському звіті пропозицій.

Рішення щодо оприлюднення аудиторського звіту приймається керівництвом органу ДКРС, що проводив аудит виконання бюджету.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси