Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Видача свідоцтва про придбання майна стягувачем, якщо прилюдні торги...БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ РОЗВИНЕНИХ КРАЇН СВІТУБАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИБанківська система СловаччиниТеоретичні основи побудови та функціонування банківської системи
Удосконалення форм праці та впровадження науково-технічного прогресуНауково-технічна революція і соціально-економічний прогресТехнічний прогрес і межі зростанняБАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІМіжнародна банківська справа
 
Головна arrow Банківська справа arrow Західноєвропейський банківський бізнес
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

Після грошових пертурбацій на початку 70-х років XX ст. та економічної кризи 1973—1974 pp. розпочався період фундаментальних трансформацій банківських операцій. Уповільнення зростання промисловості не поклало краю експансії фінансових ринків, де вже відбувалася ціла низка змін.

В той час було важко уявити, що ці зміни могли б привести до фундаментальної зміни діяльності та норм поведінки фінансових установ. Ключову роль у цьому процесі відігравав швидкий розвиток технологій.

Технічний прогрес у банківській справі

Технічний прогрес банківської справи в Європі розпочався із впровадження комп'ютерів. Це стало відповіддю на спроби зменшити трансакційні витрати через автоматизацію постійних адміністративних завдань. Значний обсяг інвестицій, необхідний для цього, зумовив використання електронних трансферів максимальною мірою, а швидкий розвиток автоматизованих підприємств і телекомунікацій спряли створенню нових продуктів та фінансових послуг, що фундаментально змінили стосунки між банками та клієнтами. Такі нововведення дали змогу вирішити питання управління і навчання банківського персоналу.

Вдосконалення системи електронних переводів коштів (БКП) привело до появи двох головних інновацій: електронних комунікацій між банками та електронних касирів, або касирів-автоматів (банкоматів). Автоматизовані телекомунікаційні зв'язки між банками виникли на початку 70-х років XX ст. після впровадження уніфікованої системи нумерації рахунків та ідентифікаційних банківських кодів. У 1977 р. мережа СВІФТ надала можливості моментального електронного контакту між головними банками Заходу. Це була перша міжнародна банківська комунікаційна система.

Технологічні інновації такого типу фундаментально змінили ринок банківських продуктів, що були результатом інвестицій, торгівлі валютою та фондових операцій. Тепер у приміщеннях фінансових установ для обміну валюти, які раніше займали торговці, що зв'язувалися з банками по телефону, знаходилися інформаційні центри, які щохвилини надавали інформацію, яка стосувалась фінансового ринку чи світових бірж. Ця інформація закладалася в комп'ютер і аналізувалася за допомогою складних математичних програм для отримання максимальної вигоди від ринкових коливань. Великі банки Європи, як і США, віддавали перевагу такого роду діяльності на грошових ринках протягом майже 12 років, тож обсяги і складність останньої зростали високими темпами.

З метою доступу до більш широких кіл клієнтів, рівень життя та доходи яких зростали, банки почали пропонувати нові продукти та послуги, спрямовані на стимулювання обігу грошей і потоків інформації. Так, наприкінці 60-х років в обіг було впроваджено банківські картки, що гарантували чекові платежі до певного рівня. Для зменшення витрат банки почали стимулювати використання жироплатежів, пропонуючи можливості постійних доручень та прямого дебету. Після впровадження банкоматів, які давали змогу клієнту вилучити гроші в будь-яку годину дня чи ночі, було досягнуто нового рівня: з'явилася мережа автоматичних касирів, використання яких прискорило поширення електронних грошей. Банкноти й чеки в багатьох випадках було замінено "плас-тиковими грошима". Діалектичні відношення між розширенням банківської клієнтури та впровадженням нових технологій фундаментально змінили комерційну стратегію великих банків Європи. Протягом 20 років вони перейшли від надання послуг сфері бізнесу та великим вкладникам до надання послуг широкій клієнтурі, яка виграла від революції в сфері комунікацій як прикладного процесу до традиційної фінансової діяльності депозитних і кредитних установ. Загальне впровадження системи щомісячної виплати заробітної плати, банківські рахунки для молоді, поетапне фінансування — все це сприяло залученню до банківської діяльності все більшої кількості громадян. В цьому контексті стосунки між банками та клієнтами поставили останніх на більш пасивні позиції, змінивши їх зв'язок з самими грошима.

Спочатку автоматизація впроваджувалася старими працівниками, але вдосконалення електронного офісу та телеко-мунікацій поклало на штат банків нові зобов'язання. Традиційно основні поточні витрати банків складалися із заробітної плати працівникам. Після Другої світової війни банки збільшили свій персонал, оскільки клієнтура зростала. Нові технології, зокрема використання електронних касирів, дали змогу розв'язати завдання, для яких колись залучали багато працівників. Це загалом привело до переведення адміністративних банківських функцій на більш комерційну основу і наступної появи нової категорії банківського персоналу — інформаційних технологів. У той час як процес прийняття рішень був централізованим, а створення нових робочих місць відповідало гострій потребі розширювати штати впродовж 30 років після 1945 p., зростання технологічних інвестицій і витрат відбилися на працівниках, які не змогли пристосуватися до нових умов та виявляли неадекватність управлінських структур традиційного банку. Впровадження нових режимів організації стало не менш важливою проблемою, ніж навчання персоналу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси