Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Індекс людського розвиткуІндекс доходностіІндексиВиникнення і розвиток людської свідомостіЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК - МЕТА І КРИТЕРІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУІндекс дохідностіЛюдський факторРозвиток концепції людського капіталуСпадковість у людському розвиткуРівень життя, нерівність і людський розвиток
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка праці та соціально-трудові відносини
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Індекс людського розвитку

З-поміж показників рівня життя вирівняють індекс людського розвитку.

Людський розвиток — це процес розширення можливостей людей обирати шляхи і засоби підвищення якості (стандартів) власного життя.

Індекс людського розвитку (Ілр) — спеціальний сукупний індекс, який на підставі відповідних показників дає узагальнювальну оцінку людського прогресу.

За методикою ООН індекс людського розвитку обчислюється на підставі трьох показників:

— очікуваного довголіття населення (Ід);

— рівня освіти (Іо);

— рівня життя (Ір.ж).

Індекс людського розвитку обчислюють для чоловіків, жінок, окремих соціальних і етнічних груп, регіонів.

До основних факторів, що впливають на рівень життя населення, належать:

— рівень розвитку виробництва і сфери послуг;

— науково-технічний прогрес;

— культурно-освітній рівень населення;

— інші фактори.

Для прогнозування рівня життя населення та його державного регулювання використовують показники соціальних гарантій населенню:

— прожитковий мінімум (бюджет прожиткового мінімуму);

— мінімальний споживчий бюджет;

— мінімальний споживчий кошик;

— межа малозабезпеченості;

— мінімальна заробітна плата (пенсія, стипендія, грошова допомога) та ін.

Прожитковий мінімум (ПМ) — показник мінімального рівня споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для збереження здоров 'я людини і забезпечення її життєдіяльності.

Існує декілька методів розрахунку ПМ:

— статистичний — передбачає визначення ПМ на рівні доходів, які мають 10—20 % найменш заможних громадян країни (цей метод можна застосовувати у державах в досить високим рівнем доходів громадян);

— нормативний — полягає у встановленні вартісної величини ПМ через мінімальний споживчий кошик;

— ресурсний — враховує можливості економіки забезпечувати ПМ, який застосовується у високорозвинутих країнах;

— комбінований — поєднує у собі декілька методів; зокрема, вартість харчування визначається за нормами, житлово-комунальні послуги — за фактом, а непродовольчі товари — за їх відсотковою часткою в загальних витратах;

— суб'єктивний — ґрунтується на проведенні соціологічних опитувань населення щодо необхідного мінімального доходу; цей метод є консультативним, оскільки його результати не можуть бути підкріплені реальними економічними можливостями країни, проте він віддзеркалює реальні потреби людей.

Бюджет прожиткового мінімуму (БПМ) — це вартісна оцінка натурального набору ПМ, у тому числі усі витрати на податки та інші обов'язкові платежі.

У світовій практиці застосовується два основних підходи до побудови БПМ:

— нормативний, основою якого є концепція споживання на науково обґрунтованому мінімально необхідному рівні;

— статистичний, що ґрунтується па аналізі закономірностей споживання.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України" ПМ на одну людину на місяць становив 626 грн, а також:

— для працездатних осіб — 669 грн;

— для осіб, що втратили працездатність, — 498 грн;

— для дітей у віці до 6 років — 557 грн;

— для дітей у віці від б до 18 років — 701 грн. Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для

тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, за поданням Кабінету Міністрів України, щорічно затверджується Верховною Радою України до початку розгляду Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін, одночасно з уточненням показників Державного бюджету України, та публікується в офіційних виданнях.

Основним інструментом регулювання доходів населення є використання мінімального споживчого бюджету.

Мінімальний споживчий бюджет (МСБ) — визначає такий обсяг доходів, який уможливлює придбання набору споживчих товарів і послуг для задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини; розраховується за допомогою статистичного, структурного та нормативного методів.

Для державного регулювання доходів населення використовується нормативний метод розрахунку МСБ по країні загалом за окремими адміністративно-територіальними одиницями. МСБ використовується як соціальний норматив для визначення мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, грошових допомог, стипендій та інших соціальних виплат, а також витрат держави на харчування в лікарнях, інтернатах, школах, дошкільних та інших закладах соціальної сфери.

Вихідною інформацією для обчислення МСБ є:

— дані демографічного прогнозу;

— склад мінімального нормативного споживчого кошика;

— норми споживання населенням товарів (послуг);

— дані про рівень і динаміку споживчих цін на товари (послуги).

В основу розробки ПМ покладено мінімальний споживчий кошик, який відображує натурально-речовий склад споживчого бюджету (рис. 9.10).

У складі споживчого кошика розрізняють також:

— раціональний споживчий кошик — набір, який забезпечує людині нормальне відновлення фізичних та інтелектуальних сил, належний рівень життя;

— фактичний споживчий кошик — реальний набір споживання товарів та послуг.

Межа малозабезпеченості — це величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, гарантованому законодавством.

Вона визначається за допомогою нормативно-статистичного методу:

—нормативним методом формується набір продовольчих товарів, який визначається відповідно до соціальних норм споживання для осіб непрацездатного віку, що розробляються науковими установами і організаціями відповідного профілю;

Натурально-речовий склад мінімального споживчого кошика

Рис. 9.10. Натурально-речовий склад мінімального споживчого кошика

— вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла визначається відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України; вартість непродовольчих товарів не може становити менше 15 % вартості продуктового набору.

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо гарантований розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт).

Починаючи з 2009 р., в Україні встановлені такі терміни дії та розміри мінімальної заробітної плати:

— 01.01.2009 — 31.03.2009 — 605 грн;

— 01.04.2009 — 30.06.2009 — 625 грн;

— 01.07.2009 — 30.09.2009 — 630 грн;

— 01.10.2009 — 30.11.2009 — 650 грн;

— 01.12.2009 — 669 грн.

Як бачимо, макроекономічний показник "доходи населення", структура їх формування та витрат характеризують систему розподільчих відносин країни, добробут її громадян, ступінь їхньої соціальної захищеності. Саме тому важливою складовою системи державного регулювання соціально-економічних відносин є соціальна політика та політика доходів.

Соціальна політика — це діяльність державних і громадських інститутів, суспільних груп та окремих осіб (суб'єктів соціальної політики), спрямована на реалізацію соціальних потреб людини, що забезпечують її життєдіяльність і розвиток як соціальної істоти па основі принципу соціальної справедливості за беззастережного дотримання її громадянських прав та свобод.

Головною метою соціальної політики є запобігання зниженню рівня життя населення і подальше його підвищення в міру залежності від стабілізації економіки.

Головним завданням соціальної політики є досягнення відповідності цілеспрямованої діяльності системи, її соціально-політичних інститутів, що є суб'єктами такої політики, соціальному розвитку, згідно з вимогами об'єктивних закономірностей суспільного прогресу.

З метою створення передумов для формування і реалізації політики щодо грошових доходів населення, спрямованої на вирішення питань переходу до ринкової конкурентоспроможної економіки, підвищення реальних доходів і стимулювання економічної активності, визначено основні напрями політики щодо грошових доходів населення України:

— посилення державного впливу на зростання доходів та платоспроможність населення;

— забезпечення соціальної орієнтації під час розподілу валового внутрішнього продукту;

— уповільнення процесів розшарування населення за рівнем доходів і майновим станом завдяки податковому регулюванню грошових доходів та вдосконаленню адресної системи соціальних виплат;

— забезпечення реалізації конституційних прав громадян унаслідок впровадження державних соціальних стандартів;

— підвищення частки оплати праці в грошових доходах населення;

— стимулювання продуктивної праці, підприємницької та ділової активності населення;

— сприяння збільшенню грошових доходів населення, отриманих від власності;

— запобігання зниженню реальних доходів населення;

— створення системи моніторингу рівня життя різних груп населення;

— створення умов для формування стабільного середнього класу;

— удосконалення та розвиток системи соціального страхування;

— розроблення та реалізація державної програми запобігання бідності.

Політика щодо грошових доходів населення повинна базуватися на таких принципах:

— пріоритет прав людини;

— наукове обґрунтування розробки державних соціальних стандартів і впровадження моніторингу рівня життя, соціальних прогнозів тощо;

— гарантованість забезпечення відтворювальної функції доходів;

— забезпечення мотивації до праці;

— стимулювання підвищення економічної активності населення;

— надання адресної цільової допомоги малозабезпеченим сім'ям;

— здійснення індексації грошових доходів та надання компенсацій відповідно до законодавства;

— розвиток системи соціального страхування, адекватного соціальним потребам населення;

— реформування податкової системи з метою зниження рівня оподаткування населення з порівняно низькими доходами;

— посилення контролю за достовірністю даних про доходи та значні витрати фізичних осіб;

— стимулювання приросту грошових заощаджень як джерела інвестицій у різні галузі економіки.

Як відомо, в умовах вільних економічних відносин суттєве значення у формуванні ефективної політики доходів належить системі оплати праці. Вона створює матеріальну основу розвитку людського капіталу, раціонального використання робочої сили й ефективного управління персоналом усіх категорій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси