Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методи визначення забур'яненості ґрунту, органічних добрив та посівівТехнологія застосування органічних добривНорми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку...Продуктування біогазу та органічних добрив в агро виробництві.Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку...
Методи визначення забур'яненості ґрунту, органічних добрив та посівівЗмішані та проміжні посівиВизначення фактичного та оптимального рівня митного тарифуВизначення фактичного та оптимального рівня митного тарифуРозрахунок визначення калькуляційних різниць між плановою і фактичною...
 
Головна arrow Географія arrow Землеробство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Визначення засміченості органічних добрив життєздатним насінням бур'янів

Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового рідкого гною чи гноївки. Відбір такого зразка слід робити не менше, ніж з 20-ти виїмок пошарово: в шарі 0-10 см, всередині товщі сховища та біля його дна. Якщо з 20-ти виїмок твердого гною утворився зразок більше, ніж 1 кг, то тоді методом хрестоподібного поділу його масу зменшують приблизно до 1 кг. Проби рідких органічних добрив відбирають у відро також з 20-ти виїмок. Далі беремо з відра середній зразок об'ємом 1 літр, знімаємо 330 мл рідини з її поверхні, потім виливаємо 1/3 відра і знову відбираємо 330 мл рідини з поверхні, а третю частину зразка беремо біля дна відра. Таким чином до середнього зразка потрапить насіння з різною питомою масою.

Із середнього зразка твердих добрив беруть дві паралельних наважки по 200 г, а рідких - по 200 млн. Наважку переносять на колонку сит діаметром 3 мм, 1 мм, 0,5 мм і 0,25 мм і промивають їх у воді. Залишки на всіх ситах висушують, потім розміщують їх на скельці, під яким застелено білий папір, і підраховують насіння бур'янів, користуючись лупою і злегка надавлюючи насіння шпателем. Якщо між двома паралельними пробами різниця не перевищує +5%, то визначають середній показник кількості фізично нормального насіння в штуках на 200 г добрива і перераховують його в млн. шт. на 1 т., помноживши одержану величину на 0,005. Щоб визначити схожу частину, виділене насіння пророщують протягом 30-ти днів, висіваючи проби по 50-100 шт., у 4 повтореннях в чашки Петрі або в апараті Якобсена, як це роблять при визначенні засміченості ґрунту. Так само визначають мертве насіння бур'янів та насіння, що перебуває в спокої. Ступінь засміченості органічних добрив насінням бур'янів оцінюють за відповідною шкалою (табл. 6).


Таблиця 6

Шкала оцінювання засміченості органічних добрив схожим насінням бур'янів

Бали

Ступінь засміченості

Інтервали значення, млн. шт./т

Підстилковий гній

Безпідстилковий гній з вологістю:

90%

90-93%

>93%

1

Низький

0,1

0,03

0,02

0,01

2

Середній

0,1-1,0

0,03-0,3

0,02-0,2

0,01-0,1

3

Високий

1-2

0,3-1,0

0,2-0,6

0,1-0,5

4

Дуже високий

> 2,0

> 1,0

> 0,6

> 0,5

Визначення фактичної забур'яненості посівів

Існує кілька способів визначення фактичної забур'яненості посівів сільськогосподарських культур: окомірний, візуально-кількісний, кількісно-видовий і кількісно-ваговий.

За візуально-кількісним методом А. Г. Мальцева забур'яненість посівів оцінюють у балах, проходять поля по двох діагоналях і оглядають посіви. При цьому визначають бал забур'яненості всіма видами бур'янів загалом, а також окремими їх видами.

Балом 1 (слабка забур'яненість) оцінюють забур'яненість посівів, якщо в них трапляються поодинокі екземпляри бур'янів.

Балом 2 (середня) - трапляються в незначній кількості і губляться в травостої культурних рослин.

Балом 3 (сильна) - бур'янів багато, але переважають культурні види.

Балом 4 (дуже сильна) - бур'яни переважають над культурними рослинами і заглушують їх.

Окомірний облік забур'яненості застосовують у виробничих умовах на великих масивах, де інші методи обліку бур'янів застосовувати не можна. Він також часто передує застосуванню інших методів на невеликих ділянках та в польових дослідах.

Повні відомості про видовий склад бур'янів на полі можна одержати лише при постійному спостереженні протягом вегетації. Навесні видовий склад рослин змінюється дуже швидко. В кінці літа проростання насіння уповільнюється і склад бур'янів змінюється. Восени знову посилюється проростання насіння і відбуваються зміни в складі бур'янів. Влітку закінчують вегетацію і зникають деякі ранні ярі і зимуючі бур'яни. Восени з'являються сходи зимуючих і озимих бур'янів, закінчують вегетацію пізні ярі бур'яни.

Облік може бути приурочений до фаз росту культури, наприклад до кущіння зернових, цвітіння, початку воскової стиглості.

Щоб оцінити ефективність заходів боротьби з бур'янами в дослідній роботі, потрібно визначити фактичну забур'яненість посівів, дотримуючись певних строків обліку бур'янів. Так, ефективність ґрунтових гербіцидів оцінюють у три етапи: перший (кількісний) - через 20-30 днів після їх внесення, другий (теж кількісний) - через 40-60 днів і третій (кількісно-ваговий) - перед збиранням урожаю культур.

При визначенні ефективності післясходових гербіцидів теж роблять три обліки бур'янів: перший (кількісний) - до внесення гербіцидів, другий (кількісний) - через

20-30 днів після внесення системних препаратів або через 7-10 днів - для контактних і третій раз - перед збиранням урожаю кількісно-ваговим способом.

З огляду на вимоги сучасного виробництва, слід щорічно проводити основне суцільне обстеження забур'яненості полів у строки, на які припадає поява всіх основних видів бур'янів. Наприклад, у посівах зернових культур основне обстеження проводять у фазу колосіння, у просапних - у середині їхньої вегетації. Крім того, оперативні дані про фактичну забур'яненість полів збирають до застосування захисних заходів. Наприклад, на посівах зернових культур - у фазі кущення, на посівах льону - у фазі "ялинки", кукурудзи - у фазі 2-3 листків тощо. Потреба обліку бур'янів в умовах виробництва може виникнути також при оцінюванні ефективності застосованих заходів захисту посівів. Тоді цей облік проводять в строки, описані для умов окремої дослідної роботи.

При кількісних обліках вказують кількість рослин бур'янів по кожному їх виду. Кількісно-ваговий облік включає і кількість бур'янів за видами, і їх сиру надземну масу. Зважені бур'яни вміщують у марлеві мішечки, висушують до повітряно-сухого стану і повторно зважують. Якщо важко підрахувати кількість бур'янів, то визначають лише їхню масу.

При обліку кореневищних і коренепарасткових бур'янів враховують лише їхні стебла чи пагони.

Важливим у методичному відношенні є визначення кількості облікових майданчиків (рамок), а також їх величина і форма. За умови переважання багаторічних бур'янів у посівах користуються обліковими рамками величиною 2-3 м2, а при переважній кількості малорічних видів - 0,25-1 м2 залежно від ступеня забур'яненості посіву.

На вузькорядних посівах культур форма облікової рамки квадратна, а на просапних культурах - прямокутна, з шириною, що дорівнює ширині міжрядь.

Необхідна кількість облікових рамок визначається строкатістю забур'яненості на конкретному полі і запланованою точністю спостереження.

Її розраховують за моделлю:

де п - кількість облікових рамок;

V, % - коефіцієнт варіації ознаки (при незначній строкатості забур'яненості ця величина дорівнює 10, при середній - 20, при значній - 30);

Sх, % - запланована точність обліку бур'янів (бажаною точністю обліку слід вважати 5%, задовільною - 10%);

t 0,05 - коефіцієнт, що свідчить про вірогідність досягнення запланованої точності спостереження. При рівні вірогідності 95% цей коефіцієнт дорівнює 2.

Наприклад, для досягнення 10% точності обліку при 15% варіабельності забур'яненості якоїсь ділянки на ній необхідно провести облік бур'янів на 9 рамках:

У виробничих умовах при визначенні фактичної забур'яненості на кожному полі сівозміни чи його частині площею до 50 га виділяють у середньому не менше 10 облікових рамок, від 50 до 100 га - 15, а на полях понад 100 га - 20 рамок. Ці рамки накладають через рівні інтервали, проходячи по полю в двох діагоналях.

Забур'яненість посівів за кількістю бур'янів оцінюють за шкалою (табл. 7).

Таблиця 7

Шкала оцінювання фактичної забур'яненості посівів за кількістю сходів бур'янів, шт./м2

Бали

Ступінь забур'яненості

Інтервали значень для агробіологічних підтипів бур'янів

Малорічні види

Багаторічні види

1

Низький

10

1

2

Середній

10-50

1-5

3

Високий

> 50

> 5


При проведенні обліку фактичної забур'яненості полів зручно користуватися формою запису спостережень, що подається нижче.

Відомість обліку забур'яненості поля №_сівозміни

№__площею__га, культура__, дата обліку___,

фаза розвитку культури___.

Види бур'янів

Кількість бур'янів, шт. на 0,25 м2 (чи їх проекційне покриття %, або надземна маса на пробних рамках)

Сума

Середнє значення

1

2

3

4

5

і т.д.

шт./м2

г/м2

1

2

3

і т.д.

Для контролю за змінами забур'яненості полів у часі та ефективності вжитих заходів дані обліку бур'янів заносять на карту. Важливо, щоб на цій карті було схематично показано за роками кількісну забур'яненість та її агробіологічну чи видову структуру. Для прикладу нижче показано техніку картування забур'яненості поля за цією методикою (рис. 12).

Карта забур'яненості полів сівозміни є підставою для вироблення ефективної системи захисту посівів від бур'янів, зокрема для виробу системи обробітку ґрунту та придбання потрібних гербіцидів. Вона може служити також для прогнозування очікуваних сходів бур'янів у полях наступного року.

На карті зображають структуру забур'яненості полів, показуючи частку біологічних груп бур'янів або окремих їх видів. Можна для стиглості вказувати лише тип забур'яненості. Типи забур'яненості за її біологічною структурою наводяться в табл. 8.

Схема багаторічного ведення карти забур'яненості полів

Рис. 12. Схема багаторічного ведення карти забур'яненості полів


Таблиця 8

Ключ для визначення типів забур'яненості полів за її біологічною структурою

Назва типу забур'яненості

Частка окремих біологічних груп у загальній кількості бур'янів, %

Малорічні

Кореневищні

Коренепаросткові

1. Малорічний

80-90

5-10

5-10

2. Кореневищний

5-10

80-90

5-10

3. Коренепаростковий

5-10

5-10

80-90

4. Малорічно-кореневищний

25-30

70-75

-

5. Малорічно-коренепарост-ковий

25-30

-

70-75

6. Кореневищно-малорічний

70-75

23-30

-

7. Коренепаростково-мало-річний

70-75

-

25-30

8. Кореневищно-коренепаростковий

-

25-30

70-75

9. Коренепаростково-кореневищний

-

70-75

25-30

10. Кореневищно-корене-паростково-малорічний

50-75

10-25

13-25

11. Малорічно-кореневищно-коренепаростковий

12-25

13-25

50-75

12. Малорічно-корене-паростково-кореневищний

12-25

50-75

13-25

13. Повний біологічно зрівноважений тип

30-33

30-33

30-33

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси