Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Забезпечення безпечного стану будівель і спорудЗабезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, санітарно-побутового,...Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні правила й нормиОсновні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та...Державна санітарно-епідеміологічної служби України
Методи обговорення проблемСитуаційні завдання і теми для обговоренняТеми для обговоренняТеми для обговоренняТеми для обговорення
 
Головна arrow БЖД arrow Охорона праці в туристському комплексі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення

До основних систем санітарно-гігієнічного забезпечення туристських комплексів належать: водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція, кондиціювання повітря, сміттє- та пиловидалення.

Система водопостачання туристського комплексу повинна забезпечувати цілодобову подачу холодної води з необхідним напором до всіх водорозбиральних точок і пожежних кранів. Відповідно до норм пожежозабезпечення, споруди, готелі обладнуються двома самостійними введеннями, приєднаними до різноманітних ділянок зовнішньої кільцевої водогінної мережі. Між введеннями на зовнішній мережі встановлюються засувки для забезпечення подачі води в будинок при аварії на одній із ділянок.

При періодичній нестачі напору на запроваджені водопроводи в туристському комплексі встановлюються автоматичні насосні установки, що працюють у нерівномірному режимі. При постійній нестачі напору на запроваджені водопроводи в готелі встановлюються автоматичні насосні установки з запасними баками, доступ сторонніх осіб до яких заборонений.

За допомогою господарсько-питного водопроводу забезпечують подачу води, якість якої має відповідати санітарним нормам. Використана вода має бути безпечною в епідеміологічному відношенні, нешкідливою за хімічним складом, мати сприятливий смак і запах. Регламентується також мінералізація води, що, за нормативами, не повинна перевищувати 1000 мг/л, тому що вживання жорсткої води впливає на розвиток деяких захворювань (наприклад, інфаркту міокарда та гіпертонії), вживання води з низькою мінералізацією погіршує її смак, а дистильованої - призводить до порушень травлення 1 діяльності залоз внутрішньої секреції. Зменшення вмісту фтору в питній воді призводить до захворювання зубів карієсом, але при збільшенні його вмісту зуби уражаються флюорозом.

У готелях І мотелях, крім холодного, передбачається також гаряче водопостачання. Температура води, поданої в системи гарячого водопостачання, має бути не більше 75°С. При ремонті таких систем варто використовувати тільки труби. Категорично забороняється використання чорних газових труб. З'єднання труб здійснюється на різьбі або зварюванні в середовищі інертного газу.

Система каналізації туристського комплексу забезпечує безперебійне відведення стічної рідини від усіх санітарно-технічних приладів через внутрішню каналізацію в зовнішню каналізаційну мережу. Внутрішня каналізація являє собою мережу трубопроводів, вивідних труб, стояків І випусків, у які надходять стічні води з унітазів, ванн, душів, умивальників І мийок.

Для запобігання проникненню каналізаційних газів Із зовнішньої мережі каналізації в приміщення ванн 1 туалетних кімнат забезпечують герметичність каналізаційних труб, стикових з'єднаних та інших елементів каналізаційної мережі, а також очищення труби витяжних частин від снігу, льоду та сміття.

Робітникам готелів варто пам'ятати про те. що особам, які не пройшли спеціальне навчання 1 не оснащені відповідним екіпіруванням, категорично забороняється відчиняти кришки каналізаційних, газових та Інших криниць 1 спускатися в них. У криницях Імовірне скупчення вибухонебезпечних 1 токсичних газів, що можуть викликати отруєння людини при відкриванні кришки і спуску в криницю. Основними засобами безпеки, яких мають дотримуватися особи, допущені до робіт у криницях, є такі:

• для підняття чавунних кришок криниць варто застосовувати

спеціальні гаки; руками або випадковими предметами виконувати цю роботу забороняється;

• якщо люк відкритий, то щоб уникнути падіння людей або наїзду транспорту, він повинен бути огорожений;

• перед спуском у криницю варто спочатку перевірити газоаналізатором загазованість;

• забороняється користуватися відкритим Вогнем біля й усередині криниці, а також палити та запалювати сірники;

• бригада, надіслана на роботу в криниці, має складатися з трьох осіб - один працює в криниці, другий тримає кінець страхової мотузки, третій стежить за обстановкою й охороняє підходи до криниці;

• робітник, що спускається в криницю, забезпечується лямочним захисним поясом, страховою мотузкою, довжина якої складає не менше 2 м при загальній ширині не більше 12 м, лампою ЛБВК (акумуляторним ліхтарем напругою не більше 12В), ізолюючим протигазом:

• інструмент, застосований для роботи в криниці, має бути обміднений або покритий рясним мастилом;

• роботи, виконання яких віднесено Правилами безпеки в газовому господарстві до газонебезпечних, та інші робіти підвищеної небезпеки проводяться тільки після видачі допуску встановленої форми. Опалення передбачається в усіх житлових і виробничих приміщеннях туристського комплексу, якщо працюючі або мешканці знаходяться там більше двох годин. Призначення опалення - підтримка температури повітря в приміщеннях у межах санітарних норм, встановлених Держстандартом 12.1.005-88. Відповідно до БНІП 2.08.01 -89 "Житлові будинки", за розрахункову температуру повітря в холодний період року в номерах варто приймати 20°С. а в службових 1 побутових приміщеннях - 18°С.

Трубопроводи та радіатори повинні мати теплову ізоляцію; екрани, кожухи підтримуються в справному стані й регулярно очищаються від пилу. При температурі навколишнього повітря 25°С температура на поверхні ізоляції не має перевищувати 45°С.

Обслуговування котлів і водонагрівачів може виконуватися робітниками, які досягли 18-літнього віку 1 пройшли медичний огляд, навчені за відповідною програмою і мають відповідне посвідчення. У котельню не допускаються особи, які не мають відношення до експлуатації котлів і устаткування котельні. У деяких випадках сторонні особи можуть допускатися в котельню тільки з дозволу адміністрації й у супроводі її представника.

Вентиляція в житлових, виробничих, побутових і допоміжних приміщеннях готелів служить для забезпечення параметрів повітряного середовища, що задовольняють санітарно-гігієнічні вимоги. За допомогою вентиляції вдається зменшити забруднення повітря шкідливими газами, парами, пилом, нормалізувати температурно-вологі параметри повітряного середовища.

Норми повітрообміну в приміщеннях готелів встановлені такі: кратність повітрообміну в номерах на 1 місце: 50 м3/г-у будинках вищого 11 розрядів; 40 м*/г - у будинках П розряду 1 ЗО м3/г - у будинках Ш і IV розрядів. Не допускається розбіжність обсягів при-токів витяжки повітря від проектного більше ніж на 10%, а зниження чи збільшення температури приточного повітря - більше ніж на 2°С.

Щоб уникнути переохолодження житлових приміщень під час сильних морозів, природну витяжку в помешканнях зменшують, прикриваючи регульовані вентиляційні штахети. Механічну вентиляцію в холодний період року відключають, переводячи на режим роботи природною витяжкою вентиляції. Після закінчення морозів вентиляційні системи мають бути цілком включені. На основі весняного огляду вентиляційних систем складається перелік недоліків, предметів усунення під час ремонту. Найбільш серйозні несправності, що можуть призвести до отруєння людей, пожежі, варто виправляти відразу після їх виявлення.

Системи кондиціювання підтримують у приміщеннях, що обслуговуються, необхідні параметри повітря. При цьому допускаються лише незначні відхилення від норми: за обсягом приточного повітря - 10%, температурою - 2°С, відносною вологістю - 5%. Двері камер секцій кондиціонерів у повітрянозаборні шахти повинні бути щільно закриті, а в необхідних випадках - опломбовані. Для роботи в камерах допускається тільки обслуговуючий персонал 1 робітники на час ремонту устаткування.

Сміттєпроводами обладнані готелі на 100 місць 1 більше при поверховості будинку понад 3 поверхи. Вони встановлюються на сходових клітках або в окремих приміщеннях. У приміщеннях відпочинку обслуговуючого персоналу встановлення сміттєпроводу не допускається за санітарно-гігієнічними нормами.

При експлуатації сміттєпроводів не допускається закладати в завантажувальні ковші клапанів великогабаритні предмети (наприклад, пляшки, коробки), виливати рідини, скидати предмети, що горять та іскряться, спроможні викликати загоряння сміття.

Вентиляція сміттєпроводу має забезпечувати постійне видалення повітря зі стовбура через витяжну шахту. ІІ дія перевіряється щомісяця через відкриті отвори завантажувальних клапанів на нижньому та верхньому поверхах. Перевірка проводиться анемометром або по відхиленню тонкого цигаркового паперу. Визначати наявність тяги за допомогою відкритого вогню забороняється.

Санітарно-гігієнічні вимоги до сміттєприймальних камер полягають у такому:

• стінки камери облицьовуються керамічною плиткою, а стеля

покривається олійною фарбою;

• камера повинна бути обладнана трапом, приєднаним до каналізації, що має нахил 0,01 до приямку, а також раковиною і поливальним краном із шлангом для подачі холодної та гарячої води;

• сміття з камери має вивозитися щодня;

• після вивозу сміття камера очищається та промивається зі шланга; приміщення сміттєзбиральні періодично піддається дезінфекції (заходи щодо боротьби з патогенними мікроорганізмами) 1 дератизації (заходи по боротьбі з гризунами). Проведеними санепідемстанцією;

• приміщення сміттєзбиральні повинно мати ізольований вихід і не прилягати до інших підсобних приміщень туристського комплексу.

Для того щоб до камери не потрапляли гризуни, двері сміттєзбиральної камери повинні щільно прилягати і мати запірний устрій; внутрішня сторона дверей і поріг оббиваються листовою сталлю; ушкодження в конструкціях, що захищають сміттєкамеру, мають своєчасно і старанно закріплюватись.

Розбір сміття і добір іншої сировини в камерах забороняється. Контейнери зі сміттям до моменту їх вивозу попередньо вивозять із сміттєприймальної камери на господарське подвір'я. Кришки наповнених контейнерів повинні бути щільно закриті.

Сміттєкамери облаштовуються стаціонарними бункерами, з яких сміття регулярно пересипається в переносні контейнери. Стаціонарні бункери перед черговим вивозом сміття повністю спорожняються. При цьому ручне перевантаження цілком виключається. Переносні контейнери для збору сміття щодня миються щітками всередині та зовні під струменями теплої води (45-60°С).

При використанні засобів механізації (лебідок, тельферів) для підйому контейнерів слід дотримуватися вимог безпеки. Шлях, яким вони доставляються для розвантаження на спеціалізований автотранспорт, має бути без різких поворотів і повинен мати мінімальні нахили. При великому обсязі сміття варто застосовувати знімні кузова сміттєвозів, пресування І роздрібнення сміття.

Нові туристські комплекси з кількістю 400-500 місць рекомендується облаштовувати стаціонарними системами централізованого вакуумного пиловидалення. При цьому в номерах встановлюється пристрої прийому запиленого повітря, сполучені з магістральними трубопроводами, в яких розрідження повітря створюється водокільцевими компресорами. Відсмоктане під час складання забруднене повітря очищається через дифузори! та мокрі пилевідділювачі (барботери), а затриманий пил у щільних пакетах вивозиться в спеціально відведені місця. При використанні такої системи тривалість складання становить: для одномісного номера площею до 20 м2 - 8-10 хвилин: коридорів площею до 10 ма - 2-3 хвилини.

Питання для обговорення

1. Норми перенесення вантажів вручну, які встановлені для підлітків 16-18 років, жінок. чоловіків.

2. Порядок складання вантажів.

3. Вимоги, які ставляться до осіб, допущених до керування вантажопідйомними машинами, строповки вантажів, такелажних робіт.

4. У чому суть статичних і динамічних випробувань вантажопідйомних машин?

5. Назвіть види і періодичність випробування навантажувально-розвантажувальних машин.

6. Основні правила безпеки при роботі з навантажувально-розвантажувальними машинами, підіймачами, самопідйомними колисками.

7. Назвіть основні частини ліфта та їх призначення.

8. Вимоги, встановлені до ручного та механізованого інструмента при експлуатації туристського комплексу.

9. Як слід користуватися заточувальними верстатами з абразивними кругами?

10. Які заходи безпеки необхідно здійснювати при роботі терпугами, зубилами, гайковими ключами?

11. В якому стані мають бути кабелі, шланги, електрозварювальні дроти?

12. У чому відмінність розпилювання від обпилювання?

13. Інструменти для видалення "зайвого" металу.

14. Як вибирають діаметр свердла для висвердлювання малих

отворів?

15. Діаметр свердел для висвердлювання середніх отворів.

16. Як контролюють точність розпилювання?

17. Послідовність розпилювання отвору під хвостовик мітчика з квадратом 8X8 мм.

18. Призначення і застосування пригону.

19. Назвіть випадки, коли пригін виконується як розпилювання або обпилювання.

20. Назвіть способи контролю пригону.

21. Призначення операції "припасування".

22. Що таке пройма і вкладиш?

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси