Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Демографічна, продовольча проблемиПродовольча проблемаРИНОК І РЕСУРСИ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
Екологічна проблема
Паливно-енергетична та сировинна проблеми.Стан і проблеми використання надр (мінерально-сировинних ресурсів):...Проблеми промислового та паливно енергетичного комплексу
Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішенняПриродні ресурси Світового океануСтан світового океану
 
Головна arrow Географія arrow Географія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Продовольча проблема

Найскладніша продовольча ситуація склалася в країнах, що розвиваються (до них за статистикою ООН належать і деякі постсоціалістичні держави). Зокрема, до найзнедоленіших країн, де середній показник споживання продовольства на одну особу за енергетичною цінністю становить менше 2000 ккал на день і продовжує знижуватися, належать Того і Монголія, а також інші бідні країни Тропічної Африки, Південної і Південно-Східної Азії. Водночас у ряді країн, що розвиваються, показник споживання їжі у теперішній час перевищує 3000 ккал/добу, тобто знаходиться на цілком прийнятному рівні. До цієї групи країн належать, зокрема, Аргентина, Бразилія, Індонезія, Марокко, Мексика, Сирія, Туреччина.

Від недоїдання у світі страждає близько 800 млн. осіб

Іншим найважливішим аспектом продовольчої проблеми є незбалансованість харчування, тобто у значно більшій групі країн середній показник споживання найважливіших видів продовольства на одну особу перебуває значно нижче медичних норм, які рекомендуються для повноцінного харчування.

Щоб відвернути загрозу голоду, понад 70 країн змушені ввозити продовольство, насамперед із розвинутих держав. Для розв'язання глобальної продовольчої проблеми можна використовувати тільки інтенсивний шлях, оскільки екстенсивний (полягає насамперед у розширенні сільськогосподарських угідь) вимагає дуже великих витрат.

Екологічна проблема

Глобальною проблемою номер два вважають екологічну кризу.

Умовно проблему погіршення стану природного довкілля можна розділити на дві складові частини: деградація природного середовища в результаті нераціонального природокористування і забруднення її відходами людської діяльності.

Забруднення географічного середовища — це небажана зміна його властивостей у результаті антропогенного (техногенного) надходження різних речовин і сполук. Техногенне забруднення в більшому чи меншому ступені впливає на усі компоненти природного середовища, а через них позначається на здоров'ї людини.

Забруднення літосфери (ґрунтового покриву) Пов'язано з надходженням до неї металів, радіоактивних речовин, добрив, отрутохімікатів, із розробкою родовищ корисних копалин.

Забруднення атмосфери відбувається насамперед у результаті згоряння мінерального палива. Головні забруднювачі атмосфери — оксид вуглецю (175 млн т), оксиди сірки (100 млн т), азоту (70 млн т), радіоактивні сполуки.

Забруднення гідросфери відбувається насамперед у результаті скидання промислових, сільськогосподарських і побутових стічних вод, загальний обсяг яких у світі досяг 1800 млрд м3 на рік. Дуже велику шкоду завдає нафтове забруднення вод.

Техногенне забруднення негативно позначається на здоровї людини

Для міст, особливо великих, актуальною є проблема твердих відходів (сміття)

У результаті морських катастроф у Світовий океан щорічно надходить не менше ніж 10 млн. т нафтопродуктів

Підвищена увага стала приділятися використанню альтернативних матеріалів і джерел енергії

Особливе місце посідає проблема забруднення Світового океану, який збирає і концентрує відходи виробництва, що виносяться річками та випадають з атмосфери. Крім того, безпосередньо в океанічні води скидаються радіоактивні відходи і різні отруйні речовини.

Один із головних наслідків екологічної кризи на планеті — збідніння її генофонду, зменшення біологічного різноманіття на Землі, що оцінюється в 10—20 млн видів. Це відбувається через руйнування середовища проживання рослин і тварин, надмірної експлуатації сільськогосподарських ресурсів, забруднення природного довкілля.

До найнебезпечніших форм забруднення середовища належить радіоактивне забруднення.

Усі ці факти свідчать про деградацію глобальної екосистеми і наростання глобальної екологічної кризи. Соціальні наслідки їх уже виявляються в нестачі продовольства, зростанні захворюваності, розширенні екологічних міграцій.

Розв'язання екологічних проблем можливе трьома шляхами: 1) створення різних очисних споруд, знищення і переробка сміття та ін.; 2) створення і застосування природоохоронних ("чистих") технологій виробництва; 3) найефективніше розміщення "брудних" виробництв. Найважливішим серед них є другий шлях, оскільки він спрямований на попередження забруднення природного довкілля.

Енергетична і сировинна проблеми

Це насамперед проблеми надійного забезпечення людства паливом і сировиною.

Енергетична і сировинна кризи 1970-х — початку 1980-х рр. завдали відчутний удар системі існуючих тоді міжнародних зв'язків і спричинили важкі наслідки в багатьох країнах.

Кризи дали імпульс розвитку енергозберігаючих і матеріалозберігаючих технологій, посиленню режиму економії сировини, прискоренню структурної перебудови економіки. Підвищена увага стала приділятися використанню альтернативних матеріалів і джерел енергії. Під впливом кризи інтенсифікувалися великомасштабні геологорозвідувальні роботи.

Одним із шляхів розв'язання проблеми є раціональне використання мінеральних ресурсів (переважна більшість з яких невідновні), яке передбачає комплексне освоєння викопної сировини.

Значно ширше починає використовуватися комплексна переробка мінеральної сировини, ресурсозберігаюча техніка, маловідходні та безвідходні технології. Створення безвідходного виробництва є складним процесом, що вимагає вирішення ряду взаємозалежних технологічних, економічних, організаційних, психологічних та інших завдань.

Проблема освоєння ресурсів Світового океану

Світовий океан відігравав і відіграє важливу роль у житті та розвитку багатьох країн, зміцненні стосунків між державами і народами. У міру розвитку НТР всебічне освоєння Світового океану набрало значно більшого значення, стало глобальною проблемою.

Збідніння запасів деяких мінеральних ресурсів на суходолі призвело до інтенсивного розвитку морської гірничовидобувної та хімічної промисловості, електроенергетики.

Загострення глобальної продовольчої проблеми підвищило інтерес до біологічних ресурсів Світового океану

Під егідою декількох міжнародних організацій здійснюється ряд наукових програм з метою вивчення впливу Світового океану на погоду і клімат, дослідження його ресурсного потенціалу. Відповідно до розрахунків учених, світовий вилов риби і виробництво рибопродуктів можна збільшити від 100 до 120 млн т на рік. Але головний резерв тут — розвиток морської аквакультури (марикультури). Морські ферми і плантації вже тепер дають 1/10 усього вилову живих організмів у морських водах. Найбільшого розвитку вони набули в Японії.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси