Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Граматичні категорії іменника.ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ПЕРШОЇ ВІДМІНИПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИВідмінювання іменниківОсобливості відмінювання іменників ІІ відміниЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВІменникВідмінювання іменниківВласні і загальні іменники
 
Головна arrow Документознавство arrow Правове письмо
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Відмінювання іменників

Родовий відмінок

Труднощі виникають в ході відмінюваня іменників чоловічого роду другої відміни однини у родовому відмінку, де одні іменники мають закінчення -а/-я, інші - -у/-ю.

Іменники приймають закінчення -а, - я, коли вони означають:

а) назви осіб, власні імена та прізвища: експерта, адвоката, суб 'єкта, інспектора, агента, кредитора, Дмитра, Дорошенка;

б) назви предметів: документа, конверта, об 'єкта, пакета;

в) назви населених пунктів: Києва, Харкова, Житомира;

г) назви одиниць виміру: метра, гектара, відсотка, бала, грама; ґ) назви місяців і днів тижня: вівторка, четверга, жовтня, грудня;

д) назви грошових знаків: купона, долара, фунта;

е) числові назви: десятка, мільйона;

є) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їхні частини: атома, конуса, сегмента, сектора, трикутника, фактора, фрагмента.

Іменники приймають -у/-ю, коли означають:

а) речовину, масу, матеріал: граніту, воску, гіпсу;

б) збірні поняття: закону кодексу, колективу, тексту, протоколу;

в) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: залу, коридору, каналу;

г) назви установ, закладів, організацій: інституту, університету, суду, комітету, штабу;

ґ) переважну більшість слів із значенням місця, простору: абзацу, майдану, краю;

д) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явиш суспільного життя: екзамену, екскурсу, канону, конфлікту, принципу, процесу;

е) терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін.: аналізу, імпульсу, синтезу.

Крім того, слід зауважити, що закінчення дає змогу з'ясувати лексичне значення слова: акта (документ), акту (дія); терміна (слово), терміну (відрізок часу); органа (частина організму), органу (установа); листопада (місяць), листопаду (процес); Вітра (прізвище), вітру (явище природи), апарата (пристрій), апарату (установа) тощо. Оскільки закінчення родового відмінка фіксують, за загальним правилом, усі словники, то найкраще мати таку довідкову літературу і в разі потреби користуватися нею.

У родовому відмінку множини часто в іменниках невиправдано приєднують закінчення -ів (доповідів), що не відповідає нормі. Правильним є закінчення - ей: доповідей, статей, галузей.

Давальний відмінок

1. Іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини можуть мати паралельні закінчення: -ові, - еві, - єві, - у, - ю: директору - директорові, прокурору - прокуророві, ректору - ректорові, інспектору - інспекторові. Тут діє правило принципу милозвучності української мови: найкраще, коли закінчення у словах чергуються: директорові Петренку Віталієві Миколайовичу.

2. Закінчення -ові, - еві, - єві вживаються тоді, коли виникає небезпека двозначності в тексті. Річ у тім, що іменники - назви збірні, абстрактні, узагальнювальні - мають однакове закінчення в родовому і давальному відмінках: допомога заводу - кому допомогли? (Д. відм.); допомога заводу - допомога кого? (Р. відм.). Тому, коли € небезпека нерозрізнення цих відмінків у тексті, для Д. відм. закінчення -ові, - еві, - єві стає обов'язковим: допомога заводові - кому допомога? (Д. відм.).

3. В іменниках - власних назвах на -ів, - ев, - єв, - ов, - ин, -ін, - їн нормативним є лише закінчення -у: Харків - Харкову, Київ -Києву, Гришин - Гришину, Ільїн - Ільїну.

4. ЗбІг родового і давального відмінків можливий і в іменниках жіночого роду, що також може бути причиною двозначності в тексті: своєчасний контроль бухгалтерії - кого контроль? (Р. відм.); своєчасний контроль бухгалтерії- кому створюють контроль? (Д. відм.). У такому разі, щоб уникнути непорозуміння, слід створити додаткове словесне оточення.

Місцевий відмінок множини

У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях): по законах (неправильно по законам), по документах, по протоколах, по справах; закінчення -ам (-ям) мають іменники в давальному відмінку множини: законам, протоколам, документам, справам.

Кличний відмінок, форми звертання:

а) у звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоча друге слово може мати й форму називного відмінка: пане сільський голово (сільський голова);

б) у звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім'я: пане Віталію, пані Галино;

в) у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: пане Сергійчук; пані Сікорська;

г) у звертаннях, що складаються з двох власних назв - імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Олено Степанівно; Олегу Миколайовичу. Слід зауважити, що слово пан/пані до такої форми не додається.

Правописні норми прізвищ, імен, по батькові, їх відмінювання:

а) при творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович: Василь-Васильович, Ігор-Ігорович;

б) при творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івна, від імені на -й -ївна: Борис-Борисівна, Сергій-Сергіївна;

в) слід зважати на форму імені при утворенні форми по батькові: Иазар - Назарович, Назарій - Назарійович; Євген - Євгенович, Євгеній - Євгенійович; Анатоль - Анатольович, Анатолій - Анатолійович; Захар - Захарович, Захарій - Захарійович;

г) особливості творення форм по батькові від деяких імен: Григорій - Григорович, Григорівна; Ілля - Ілліч, Іллівна; Кузьма -Кузьмович і Кузьмич, Кузьмівна; Лука - Лукич і Лукович, Луківна; Сава - Савович і Савич, Савівна; Яків - Якович і Яковлевич, Яківна і Яковлівна; Микола - Миколайович, Миколаївна;

ґ) особлива увага при відмінюванні форм жіночого імені та по батькові до родового, давального та місцевого відмінків: Р Марини Степанівни (не Степанівної) Д. Марині Степанівні (не Степанівній) М. при Марині Степанівні (не Степанівній);

д) форми по батькові при чоловічих іменах завжди мають в орудному відмінку закінчення -ем (а не -ом): Олександром Андрійовичем, Дмитром Володимировичем;

е) українські прізвища на -а (-я) - спільного роду і відмінюються однаково (чоловічі і жіночі): Н. Гглина, Петро Гамалія, Р. Галини, Петра Гамали, Д. Галині, Петру Гамали;

є) українські прізвища на -о - чоловічі відмінюються, жіночі - не відмінюються: Н. Іван Петренко, Р. Івана Петренка, Д. Івану Петренку і т. ін,; Н. Оксана Петренко, Р Оксани Петренко, Д. Оксані Петренко;

ж) українські прізвища на приголосний: чоловічі відмінюються, жіночі - не відмінюються: Н. Максим Лесин, Р. Максима Лесина, Д. Максиму Лесину тощо.; К Ольга Лесин, Р. Ольги Лесин, Д. Ользі Лесин тощо; Н Віталій Салій, Р Віталія Салія, Д. Віталію Салію тощо; Людмила Салій, Р. Людмили Салій, Д. Людмилі Салій.

з) українські прізвища із суфіксом -ів-відмінюються так: Н. Тарас Синьків, Р Тараса Синьківа, Д. Тарасу Синьківу; Н. Марія Синьків, Р. Марії Синьків, Д. Марії Синьків. Суфікс -ів-при відмінюванні чоловічих прізвищ бажано зберігати;

и) українські прізвища із суфіксом -ишин- відмінюються за зразком прізвищ, що закінчуються на приголосний: Н. Ірина Романишин, Дмитро Романишин, Р. Ірини Романишин, Дмитра Романишина, Д. Ірині Романишин, Дмитрові Романишину. Жіноче прізвище може мати форму Романишина ~ це залежить від того, як узвичаєно в сімейних документах за жіночою лінією. У такому разі прізвище відмінюється: Я. Ірина Романишина, Р. Ірини Романишиної, Д Ірині Романишиній,

і) деякі українські прізвища за бажанням їх носіїв та з позиції милозвучності можуть не відмінюватися: Н. Світлана Соха, Р. Світлани Соха, Д. Світлані Соха, 3. Світлану Соха.

Віддієслівні іменники

Стиль нормативно-правового акта передбачає узагальнення, що на морфологічному рівні забезпечується іменниковим мовленням (називання фактів, подій, явищ, інших реалій без їхньої якісної характеристики - статичної чи динамічної). Переважна більшість таких іменників унаочнена похідними від дієслів коренями, тому й дістала назву віддієслівних іменників: надання, подолання, відшкодування, забезпечення, прагнення, зобов 'язання, заперечення, доручення, розпорядження, помешкання, уміння, здатність, цілісність, незалежність тощо), Такі іменники називають не конкретну дію, а загальне уявлення, поняття про неї, що й забезпечує потрібну нормативному документові стабільність і точність змісту, оскільки така дія розуміється всіма однозначно. Найчастіше віддієслівні іменники входять до складу готових усталених конструкцій законодавчого стилю. Тенденція до стандартизації віддієслівних іменників з використанням їх в узагальнено-абстрактному значенні надала їм характеру термінів. Саме цим зобов'язаний стиль точності на граматичному рівні, бо, зберігаючи абстрактне загально-мовне значення, ці утворення-терміни - моносемічні і використовуються переважно у складних термінологічних найменуваннях на позначення цілком конкретних явищ, дій, речей: відшкодування збитків, забезпечення прав, поліпшення розвитку, удосконалення навчання, розширення виробництва, надання допомоги, скасування угоди, актуальність питання, доцільність розгляду тощо. І все ж слід обережно підходити до вживання таких одиниць, не зловживати ними, а за їх надмірного уживання (велика кількість іменникових сполучень може призвести до нерозуміння та різнотлумачення комунікативного процесу) - вводити дієслова: дати доручення, вказівки - доручити, вказати; здійснювати управління - управляти тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси