Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Оподаткування суб'єктів малого бізнесу - юридичних осібОподаткування суб'єктів малого бізнесу - фізичних осібОподаткування як форма державної підтримки суб'єктів малого бізнесуТеоретичні основи оподаткування суб'єктів підприємництваОподаткування в ЗЕД
Зарубіжний досвід застосування інноваційних систем у малому бізнесіЗарубіжний досвід кредитування підприємств аграрної сфериВітчизняний та зарубіжний досвід трансформації та реструктуризації...Міжнародний досвід застосування МСФЗ в контексті оподаткування...Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оподаткування суб'єктів малого бізнесу

Зарубіжний досвід оподаткування підприємств малого бізнесу

Законодавством більшості розвинених країн малий бізнес визначений як особливий суб'єкт державного регулювання. Специфіка малого бізнесу (соціальна значимість, масовість) визначила особливості його оподатковування, що орієнтовано на довгострокові цілі економічного розвитку й прив'язано до реально складних економічних пропорцій всередині даного сектора.

Важливим аспектом оподатковування малого бізнесу є критерій визнання підприємства малим. Звичайно виділяють два види таких критеріїв - кількісні і якісні.

До кількісних критеріїв відносяться такі статистичні показники об'єкта, як чисельність зайнятих на підприємстві, активи, капітал, прибуток. Причому єдиним критерієм, що є порівняльним для всіх країн, є кількість працівників, зайнятих на підприємстві.

Західні фахівці пропонують також свої якісні критерії для визначення малого бізнесу, до яких можуть бути віднесені: особисте керування підприємством, прямий особистий контакт між вищими органами керівництва і робітниками, клієнтурою й постачальниками, неможливість одержати доступ до ринків капіталу. Однак на підставі такого роду критеріїв розходження між малими й середніми підприємствами встановити ще складніше.

В остаточному підсумку в податковому законодавстві більшості розвинених країн при визначенні поняття "мале підприємство" у якості базових використовуються кількісні показники, але вони майже завжди доповнюються якісними характеристиками (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. КРИТЕРІЇ ВІДНЕСЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ДО КАТЕГОРІЇ МАЛИХ*

Країна

Гранична чисельність зайнятих

Прибуток у національній валюті

Виручка

Засновники

Особливі умови

кількість чоловік

галузь

сума

галузь

США

250- 1500

виробництво

3,5- 14,5

млн дол.

послуги

незалежний власник

самостійне керування; не домінує у своєму секторі

Критерій АМБ

500

оптова торгівля

3,5- 13,5

млн дол.

S- корпорація

35

обмежень немає

частка виручки від виробничої діяльності в загальній сумі доходу не менш 75 %

тільки приватні

особи; тільки резиденти

незалежний власник і керуючий

Канада

100

всі галузі народного господарства

200 000

Дол.

2,0-

20,0

млн дол.

Англія

Загальні критерії

250

всі галузі народного господарства

11,2

млн фунтів стерлінгів

вартість активів менш 5,6 млн фунтів стерлінгів

Пільгові критерії

200

всі галузі народного господарства

300 фунтів стерлінгів

Франція

50

всі галузі народного господарства

500

млн євро

промисловість

не менш 50 % капіталу належить приватним особам

100

млн євро

інші

галузі

У деяких країнах крім загальних критеріїв віднесення підприємств до суб'єктів малого бізнесу існують також особливі критерії, що відносять мале підприємство в пільгову категорію, як, наприклад, у США і Великобританії.

Загальні критерії застосовуються до тих суб'єктів малого бізнесу, які зацікавлені в одержанні пільгових кредитів, але вони фактично не торкаються податкових пільг. Так, у США Адміністрація по справах малого бізнесу (АМБ), створена в 1953 р. для надання допомоги керівникам малих підприємств у підвищенні їх управлінської кваліфікації й одержанні позик, вважає бізнес малим, якщо підприємство не домінує у своїй сфері діяльності й разом з відділеннями наймає не більше 500 чоловік. Однак, спеціальними пільгами на державному рівні такі підприємства не наділені. Податковий кодекс США передбачає пільги для так званих S-корпорацій (small corporation). S-корпорації вперше з'явилися у 1958 р. як альтернатива звичайним корпораціям відповідно до підрозділу "S" Правил Податкового управління США.

Сформована міжнародна практика оподатковування передбачає стосовно суб'єктів малого й середнього підприємництва такі основні підходи:

1) введення на тлі стандартної національної податкової системи сукупності податкових пільг для малого бізнесу по окремих великих податках (переважно по податку на прибуток, рідше по ПДВ);

2) введення особливих режимів оподатковування малого бізнесу.

Виділяють два типи особливих режимів оподатковування: спрощене й поставлене оподатковування, які адаптовані до умов конкретної країни і можуть утворювати різні модифікації й змішані форми.

У чистому вигляді перший тип оподатковування передбачає збереження для малих підприємств всіх видів податків при одночасному спрощенні порядку їх розрахунків (включаючи спрощені методи визначення податкової бази й методи здійснення обліку) і стягнення (періодичність, звільнення від авансових платежів).

Другий тип, навпроти, припускає оцінку потенційного доходу платника податків на підставі непрямих ознак і встановлення фіксованих платежів у бюджет, що замінюють один або кілька традиційних податків.

У податковій практиці розвинених країн набагато частіше застосовується спрощене оподатковування. Поставлене оподатковування в чистому вигляді використовується рідше, хоча в багатьох країнах оцінка податкової бази, за аналогією з іншими платниками податків, застосовується в тих випадках, коли податкова адміністрація має сумніви стосовно правильності обчислення податкових зобов'язань.

Проведений аналіз закордонного досвіду оподатковування малого бізнесу дозволяє зробити висновок, що законодавством більшості розвинених країн малий бізнес визначений як особливий суб'єкт державного регулювання. Для цілей оподатковування незмінними залишаються натуральні і якісні показники; фінансові показники (прибуток, обсяг реалізації), які змінюються стосовно різних податків. Специфіка малого бізнесу визначила специфіку його оподатковування. У зв'язку із цим, у процесі реформування податкових систем західних країн одержали розвиток дві групи пільг:

- пільги, спрямовані на підтримку конкурентоспроможності малих підприємств, підвищення їх інвестиційної й інноваційної активності;

- пільги, що дозволяють спростити податкове адміністрування цієї групи платників податків.

Основною тенденцією розвитку оподатковування малого бізнесу в економічно розвинених країнах можна вважати прагнення до його максимальної раціоналізації, спрощення, відходу від складних і трудомістких для розробки й впровадження податкових схем.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси