Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік витрат на рах. №23ФОРМУВАННЯ ТА ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ...Облік витрат на організацію виробництва і управлінняОБЛІК ВИРОБНИЦТВАТеоретичні основи обліку і аудиту витрат на виробництво продукціїОблік витрат та послуг виробництв з комунального та соціального...Вплив технолого-організаційних особливостей виробництва на побудову...Облік інших операційних витрат
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік витрат на виробництво

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства і її розкриття у фінансовій звітності регламентовані П(С)БО 16, норми якого застосовуються підприємствами, організаціями і іншими юридичними особами незалежно від форм власності (окрім банків і бюджетних установ).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого Міністерством фінансів України від 31.03.99 р. № 87, із змінами і доповненнями (далі - П(С)БО 3), і П(С)БО 16 під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу в результаті його вилучення або розподілу власниками).

Згідно п.п. 9.2 п. 9 П(С)БО 16 не визнаються витратами суми попередньої (авансової) оплати запасів, робіт, послуг. Таким чином, відображення витрат в бухгалтерському обліку не залежить від дати оплати запасів, робіт, послуг.

Основою організації обліку виробничої діяльності є економічно обґрунтована класифікація виробничих витрат. У світовій практиці витрати прийнято класифікувати за наступними ознаками:

o за складом: фактичні, планові або прогнозні;

o за відношенням до обсягу виробництва: змінні, постійні;

o за ступенем усереднення: загальні, середні (витрати на одиницю);

o за функцією управління: виробничі, комерційні, адміністративні;

o за способом віднесення на собівартість: прямі, непрямі;

o за порядком віднесення витрат на період генерування прибутку: на період, на продукт.

На особливу увагу заслуговують витрати за способом віднесення на собівартість виробів (прямі і непрямі), оскільки розподіл витрат з рахунків класу 8 здійснюється саме за цією ознакою.

Для суб'єктів малого підприємництва п. 44 П(С)БО 25 передбачений спрощений порядок списання витрат. Основний сенс спрощення полягає перш за все в скороченні облікової роботи при списанні витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт і наданням послуг. Відзначимо, що п. 44 П(С)БО 25 не передбачає використання рахунку 23 "Виробництво".

Крім того, суб'єкти малого підприємництва можуть використовувати варіант обліку витрат на виробництво, відповідний П(С)БО 16, який передбачає використання рахунку 23 "Виробництво".

Таким чином, суб'єкти малого підприємництва можуть за вибором застосовувати варіант із обліку витрат на виробництво з використанням рахунку 23, так і другий спрощений варіант - без використання рахунку 23. Проте другий варіант суперечить Інструкції № 291, оскільки в ній передбачено обов'язкове використання рахунку 23 незалежно від того, кваліфікується підприємство як суб'єкт малого підприємництва або ні. При подібному списанні витрат порушується принцип нарахування та відповідності доходів і витрат.

Розглянемо більш детально обидва варіанти.

Перший варіант - з використанням рахунку 23.

Особливість застосування першого варіанту полягає в тому, що підприємство всю суму прямих витрат, понесених у зв'язку з виконанням робіт і наданням послуг, щомісячно списує з кредиту рахунків класу 8 в дебет рахунку 23.

У виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) (у дебет рахунку 23) у відповідності з п. 11 П(С)БО 16 включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі і розподілені постійні загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, що реалізовується, і на вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються підприємством самостійно, що фіксується в розпорядчому документі про встановлення облікової політики.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини і основних матеріалів, що складають основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних і інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата і інші виплати робочим, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, і які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, зокрема:

- відрахування на соціальні заходи;

- плата за оренду земельних і майнових паїв;

- амортизація;

- втрати від браку, що складаються з вартості остаточно забракованої по технологічних причинах продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, і витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Перелік загальновиробничих витрат, приведений в п. 15 П(С)БО 16, включає:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизацію основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

- амортизацію нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології і організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників і апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

- інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

До складу виробничої собівартості можуть бути віднесені не всі загальновиробничі витрати, а тільки змінні і частина постійних, залежно від співвідношення фактичного випуску продукції (виконання робіт, надання послуг) і нормальної виробничої потужності, а залишок постійних загальновиробничих витрат - зараховується до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). Для підприємств, що використовують тільки рахунки класу 8 "Витрати за елементами", нерозподілені постійні загальновиробничі витрати списуються в дебет субрахунку 791 "Результат операційної діяльності". Іншими словами, постійні загальновиробничі витрати повинні щомісячно розподілятися між рахунком 23 "Виробництво" і субрахунком 791 "Результат операційної діяльності".

Тобто для такого розподілу згідно п. 16 П(С)БО 16 загальновиробничі витрати підрозділяються на:

- змінні;

- постійні (згруповані, у свою чергу, на: розподілені і нерозподілені).

До змінних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), які змінюються пропорційно зміні обсягу діяльності.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

При цьому перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюються підприємством самостійно виходячи із специфіки його діяльності (п. 16 П(С)БО 16), що фіксується в наказі про облікову політику підприємства.

Постійні загальновиробничі витрати, як вказано вище, відносяться до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) в частині відповідної нормальної виробничої потужності.

При цьому нормальна потужність (п. 4 П(С)БО 16) є очікуваним середнім обсягом діяльності, який може бути досягнутий в умовах звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Оскільки фактична потужність за звітний період може відрізнятися від нормальної як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то для встановлення величини постійних загальновиробничих витрат, які підлягають віднесенню до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) звітного періоду, необхідно запланувати на одиницю бази розподілу норматив (коефіцієнт) постійних витрат. Для цього визначаються показники величини постійних загальновиробничих витрат і бази розподілу вказаних витрат, відповідні нормальній потужності підприємства. Відношенням розміру постійних загальновиробничих витрат до показника бази розподілу при нормальній потужності підприємства визначається норматив постійних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу.

Під базою розподілу розуміється показник (грошовий або натуральний), з розрахунку на одиницю вимірювання якого встановлюється норматив розподілу загальновиробничих витрат.

База розподілу встановлюється самим підприємством і це можуть бути:

- години роботи;

- заробітна плата;

- обсяг діяльності (наприклад, кількість готової продукції - штук, тон, куб. м тощо або обсяги послуг чи робіт у вартісному виразі);

- прямі витрати і т. ін..

Наприклад, на підприємствах, де застосовується в основному ручна праця, за базу розподілу доцільно приймати відпрацьовані людино-години, на повністю автоматизованому виробництві - машино -години.

Вибрана підприємством база розподілу відображається в наказі про облікову політику підприємства.

У випадку якщо фактичний розмір постійних загальновиробничих витрат звітного періоду буде менше розрахованого нормативу, у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) звітного періоду включається величина постійних загальновиробничих витрат, що фактично склалася, а не сума, обчислена за допомогою нормативу.

Якщо ж фактичний розмір постійних загальновиробничих витрат звітного періоду перевищить розрахований норматив, до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підлягає віднесенню тільки частина постійних загальновиробничих витрат звітного періоду в межах такого нормативу.

Загальна сума постійних розподілених і нерозподілених загальновиробничих витрат не може перевищувати суму фактичних постійних загальновиробничих витрат.

Таким чином можна зробити висновок, що нерозподілені постійні загальновиробничі витрати звітного періоду виникають тільки у разі, коли сума таких постійних витрат, що склалася фактично, перевищить рівень нормативу, а фактичний обсяг виробництва буде менше так званої нормальної потужності підприємства. Інакше вся сума постійних витрат буде віднесена до складу витрат на виробництво.

При здійсненні калькуляції, виникає необхідність розподілену частину загальновиробничих витрат включити у виробничу собівартість окремих замовлень, видів продукції (робіт, послуг).

Порядок такого розподілу в П(С)БО 16 не приводиться, оскільки це є одним з елементів внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, елементи якого встановлюються підприємством самостійно і відображається в наказі про облікову політику підприємства.

Такий розподіл загальновиробничих витрат між об'єктами калькуляції повинен проводитися пропорційно вибраній базі розподілу, яка може бути між об'єктами калькуляції однією з приведених вище.

Для розподілу вказаних витрат між об'єктами необхідно визначити норматив (коефіцієнт) витрат на одиницю об'єкту калькуляції співвідношенням фактичної суми розподілених загальновиробничих витрат до величини бази розподілу за звітний період. Потім, помноживши розрахований норматив розподілених загальновиробничих витрат на величину бази розподілу, що відноситься до даного об'єкту витрат (виду продукції, робіт, послуг), визначають частину загальновиробничих витрат, що включається у виробничу собівартість даного виду продукції (робіт, послуг) в звітному періоді.

Для обліку загальновиробничих витрат відповідно до Інструкції № 291 підприємство може відкрити окремий субрахунок, наприклад 23/ "Загальновиробничі витрати". Щомісячно сума, що враховується на субрахунку 23/"Загальновиробничі витрати" в частині розподілених загальновиробничих витрат списується в дебет рахунку 23 "Виробництво", а нерозподілені постійні загальновиробничі витрати списуються в дебет рахунку 79 "Фінансові результати".

Далі щомісячно вся сума фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом готової продукції, з кредиту рахунку 23, списується в дебет рахунку 26 "Готова продукція".

Крім того, підприємствам, що застосовують даний варіант і спрощений План рахунків, Методичними рекомендаціями № 422 дозволено собівартість реалізованої готової продукції списувати без ділення на собівартість залишку готової продукції. У такому разі підприємства також повинні оцінювати залишок готової продукції на кінець періоду за справедливою вартістю за даними кількісного (оперативного) обліку руху готової продукції. Визначена таким чином вартість залишку готової продукції відображається за дебетом рахунку 26 "Готова продукція" і кредитом рахунку 79 "Фінансові результати".

Другий варіант - без використання рахунку 23.

У відповідності с п. 44 П(С)БО 25 суб'єкти малого підприємництва можуть всю суму витрат операційної діяльності з кредиту рахунків класу 8 "Витрат за елементами" списувати в дебет рахунку 79 "Фінансові результати". У таких випадках вартість залишку незавершеного виробництва і готової продукції визначається в наступному порядку.

1. Інвентаризацією на кінець звітного року (або кварталу) встановлюється залишок незавершеного виробництва, який оцінюється за прямими матеріальними витратами і прямими витратами на оплату праці з відображенням бухгалтерським записом:

Дт 23 "Виробництво" і Кт 79 "Фінансові результати".

Отже, при використанні даного підходу вартість незавершеного виробництва "оцінюється за прямими матеріальними витратами і прямими витратами на оплату праці". Відразу виникає питання: чому незавершене виробництво оцінюється тільки за прямими матеріальними витратами і прямими витратами на оплату праці, бо, окрім цих показників, до складу незавершеного виробництва включаються інші прямі витрати і змінні загальновиробничі і постійні розподілені загальновиробничі витрати (згідно П(С)БО 16)?

Відзначимо, що для підприємств, що не використовують рахунки класу 9, а також рахунок 23, відстежити суми інших прямих витрат, а також змінних загальновиробничих і постійних розподілених загальновиробничих витрат також практично неможливо. Ймовірно, саме це і послужило приводом для подібної оцінки вартості незавершеного виробництва.

Що стосується прямих матеріальних витрат і прямих витрат на оплату праці, то їх точне визначення для конкретного об'єкту незавершеного виробництва також справа непроста, оскільки Інструкцією № 291 не передбачається ведення аналітики за рахунками класу 8.

Таким чином, суб'єктам малого підприємництва, що використовують цю методику, найдоцільніше вести аналітику за рахунками 80 і 81 або оцінювати показники матеріальних витрат і витрат на оплату праці за встановленими на підприємстві нормативами.

2. На підставі первинних документів, якими оформляється рух (виготовлення, передача в місця зберігання, видаток на сторону, реалізація) готової продукції, підприємство забезпечує кількісний (оперативний) облік виготовленої, відпущеної, а також залишку готової продукції за центрами відповідальності. Залишок готової продукції, встановлений за даними кількісного (оперативного) обліку на дату балансу, оцінюється за справедливою вартістю (тобто за ціною реалізації за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку, виходячи з прибутку для цього конкретного виду готової продукції) і відображається в звітному місяці бухгалтерським записом:

Д-т 26 "Готова продукція" і К-т 79 "Фінансові результати".

В такому ж порядку оцінюється і відображається вартість залишків напівфабрикатів власного виробництва, якщо підприємство їх враховує на рахунку 25 "Напівфабрикати" (для загального Плану рахунків). Тобто вартість залишку напівфабрикатів відображається за дебетом рахунку 25 "Напівфабрикати" і кредитом рахунку 79 "Фінансові результати".

Нагадаємо, що проведення подібних корегувань при другому варіанті передбачено для дотримання принципу нарахування і відповідності доходів і витрат. Проте насправді баланс доходів і витрат буде дотриманий лише приблизно, тому що корегування витрат по незавершеному виробництву проводиться тільки на суму прямих матеріальних витрат і прямих витрат на оплату праці, а не на всю його вартість. Крім того, порядок визначення справедливої вартості готової продукції сам по собі неоднозначний. У такому разі, якщо можливо визначити розмір інших прямих і накладних (загальновиробничих) витрат - доцільніше робити корегування з урахуванням їх величини.

З урахуванням викладеного вище відносно другого варіанту відзначимо наступне. Судячи з усього, подібне зарахування залишку незавершеного виробництва на рахунок 23 має значення виключно для цілей складання фінансової звітності. Таким чином, в наступному звітному періоді незалежно від того, чи завершено виробництво продукції, продана вона чи ні, вся сума залишку має бути списана проводкою Д-т 79 - К-т 23.

Те ж саме стосується і готової продукції, виявленої при інвентаризації і відображеною проводкою Д-т 26 - К-т 79. У наступному звітному періоді її вартість має бути списана зворотною кореспонденцією рахунків незалежно від того, реалізована продукція чи ні.

Відзначимо, що цю методику списання витрат (невикористання рахунку 23) для виробничих підприємств навряд чи можна назвати прийнятною. Це ж стосується і тих суб'єктів малого підприємництва, які не перейшли на сплату єдиного податку, адже перерахунок згідно п. 5.9 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку прив'язаний до даних бухгалтерського обліку, в якому, як вже наголошувалося, вартість незавершеного виробництва і готової продукції буде спотворена.

Доцільніше цю методику використовувати підприємствам, що надають послуги або виконують роботи.

Слід зазначити, що проведення інвентаризації обов'язкове не тільки для спрощеного варіанту обліку витрат, але і перед складанням річної фінансової звітності відповідно до ст. 10 Закону № 996.

Крім того, за наслідками інвентаризації, вартість не підданих обробці (використанню) сировини і матеріалів, деталей, не завершеної збіркою і комплектуванням продукції (тобто незавершеного виробництва), як для першого, так і для другого варіантів, методом "червоне сторно" зараховується до складу відповідних активів (сировини, матеріалів) бухгалтерським записом:

1) для першого варіанту - записом, яким такі цінності були заздалегідь списані у виробництво. Наприклад:

Д-т 801 "Витрати сировини і матеріалів" і К-т 201 "Сировина і матеріали",

Д-т 23 "Виробництво" і К-т 801 "Витрати сировини і матеріалів".

2) для другого варіанту - вартість зарахованого за наслідками інвентаризації залишку сировини і матеріалів, не підданого обробці, відображається звичайним записом:

Дт 20і "Сировина і матеріали" і Кт 791 "Результат операційної діяльності", але при цьому зменшується показник матеріальних витрат (оборот рахунку 80) методом "червоного сторно". Наприклад, в даному випадку:

Д-т 801 "Витрати сировини і матеріалів" і К-т 801 "Витрати сировини і матеріалів".

Розглянемо використання даних варіантів обліку витрат на умовному прикладі. Протягом місяця на виробництво продукції списані сировина і матеріали на суму 1000 грн, нарахована заробітна плата виробничому персоналу - 500 грн, нараховані відрахування на соціальні заходи на заробітну плату виробничому персоналу (38,0 %) - 190,00 грн; нарахована амортизація виробничого устаткування - 200 грн. Вартість залишку сировини, не підданого обробці, склала 100 грн.

За підсумками звітного періоду незавершене виробництво не пройшло всі стадії, а отже, готова продукція не реалізована.

В кінці періоду за наслідками інвентаризації рахунки 79 і 23 відкориговані.

У бухгалтерському обліку за загальним Планом рахунків бухгалтерського обліку (без використання рахунків класу 9) будуть зроблені наступні записи (табл. 2.25):

Облік з використанням загального плану рахунків і журнально-ордерної форми обліку. Інструкцією № 291 для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) призначений рахунок 23 "Виробництво", до якого можуть бути відкриті окремі субрахунки для обліку за видами виробництва. Наприклад, "Основне виробництво", "Допоміжне виробництво".

За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються;

- прямі матеріальні, трудові і інші прямі витрати;

- розподілені загальновиробничі витрати;

- втрати від недостачі продукції (робіт, послуг) за технологічними причинами;

- суми незавершеного виробництва за наслідками інвентаризації підприємствами, що використовують спрощений варіант обліку витрат.

Таблиця 2.25. БУХГАЛТЕРСЬКІ ЗАПИСИ З ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ЗА ДВОМА ВАРІАНТАМИ

з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн

Перший варіант

Другий варіант (без рахунку 23)

дебет

кредит

дебет

кредит

1

Відпущені у виробництво сировина і матеріали

1000

801

201

801

201

1000

23

801

791

801

2

Нарахована заробітна плата виробничому персоналу

500

811

661

811

661

500

23

811

791

811

3

Нараховані відрахування на соціальні заходи виробничих робочих

190

82

65

82

65

190

23

82

791

82

4

Нарахована амортизація виробничого устаткування

200

831

131

831

131

200

23

831

791

831

5

Відображено коректування витрат на вартість залишку сировини, не підданої обробці, методом "червоне сторно" за винятком запису: Дт 201 - Кт 791

100

801

201

201

791

100

23

801

801

801

6

Відображена сума незавершеного виробництва за наслідками інвентаризації (для другого варіанту)

1790

23

791

За кредитом даного рахунку відображаються:

- вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27);

- вартість виконаних робіт і послуг (у дебет субрахунку 791);

- собівартість виготовлених в допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг і т. ін.).

Крім того, оскільки відповідно до Інструкції № 291 підприємствами, що використовують тільки рахунки класу 8 і зважаючи на те, що вони не використовують рахунки класу 9, зокрема, рахунок 91 "Загальновиробничі витрати", списання виробничих накладних (загальновиробничих) витрат здійснюється в дебет рахунку 23.

У зв'язку з цим можна порекомендувати відкрити до даного рахунку окремий субрахунок з обліку загальновиробничих витрат з метою проведення їх розподілу на ті, що включаються і не включаються у виробничу собівартість (наприклад, 23/"Загальновиробничі витрати"). Проте це можливо тільки для тих підприємств, які при відображенні витрат використовують рахунок 23, а не спрощений варіант обліку витрат.

У такому разі сума, що враховується на субрахунку 23/ "Загальновиробничі витрати", щомісячно підлягає списанню:

- у дебет рахунку 23 "Виробництво" - в частині розподілених загальновиробничих витрат;

- у дебет субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" - в частині нерозподілених постійних загальновиробничих витрат.

Аналітичний облік на рахунку 23 "Виробництво" можна вести за:

- видами виробництв;

- статтями витрат;

- видами або групами виготовленої продукції. Підприємствами, що використовують тільки рахунки класу 8,

всі здійснені витрати операційної діяльності мають бути згруповані на рахунках класу 8 (рахунки 80, 81, 82, 83, 84) з подальшим списанням залежно від економічної суті витрат. Якщо витрати можна охарактеризувати як:

* прямі, то вони списуються в дебет рахунку 23 "Виробництво";

* накладні (загальновиробничі), то вони списуються в дебет окремого субрахунку до рахунку 23 "Виробництво", на якому ведеться облік загальновиробничих витрат (субрахунок 23/ "Загальновиробничі витрати");

* що не є прямими або накладними (наприклад, адміністративні, витрати на збут, інші непрямі витрати) - то вони списуються в дебет субрахунку 791 "Результат операційної діяльності".

Як вказано в П(С)БО 16, виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, що реалізується, і на вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, яка використовується на самому підприємстві. Це відноситься і до відображення оприбуткованих поворотних відходів з виробництва, які надалі можуть бути використані на підприємстві або реалізовані на сторону. У бухгалтерському обліку оприбутковування даних матеріальних цінностей підприємствами, що застосовують для обліку витрат рахунок 23, відображається записами:

1. На вартість оприбуткованої супутньої продукції:

Д-т 209 "Інші матеріали" - К-т 23 "Виробництво" - якщо така продукція підлягає споживанню самим підприємством в процесі подальшого виробництва;

або

Д-т 26 "Готова продукція" - К-т 23 "Виробництво" - якщо така продукція підлягає реалізації на сторону.

2. На вартість оприбуткованих поворотних відходів:

Д-т 209 "Інші матеріали" - К-т 23 "Виробництво".

Якщо підприємства використовують спрощений варіант обліку, то бухгалтерські записи для відображення оприбутковування поворотних відходів і супутньої продукції такі ж, але замість рахунку 23 "Виробництво" використовується субрахунок 791 "Результат операційної діяльності".

При відображенні оприбутковування поворотних відходів і супутньої продукції, яка надалі буде використана для виробництва підприємствами, що застосовують рахунки класу 8, існують деякі особливості. Так, при первинному списанні сировини і матеріалів у виробництво, їх вартість відображається у складі елементу "Матеріальні витрати" на субрахунку 801 "Витрати сировини і матеріалів". Надалі при використанні таких поворотних відходів і супутньої продукції у виробництві їх вартість буде врахована у складі собівартості виготовленої продукції (у періоді списання їх у виробництво). Отже, в обліку витрати, згруповані за елементами, повинні відображатися в цьому ж звітному періоді. Виникає ситуація, за якою вартість таких відходів може бути двічі відображена у складі елементу витрат "Витрати сировини і матеріалів". Це приведе до спотворення облікових даних, і, як наслідок, до неправильного заповнення форми № 2-м Звіту про фінансові результати (код рядка 090, який заповнюється на підставі обороту рахунку 80 "Матеріальні витрати").

В даному випадку можна порекомендувати у момент оприбутковування поворотних відходів на величину їх вартості провести зменшення обороту по субрахунку 801 "Витрати сировини і матеріалів" корегуванням методом "червоного сторно":

Д-т 801 і К-т 801

Таким чином, буде забезпечено достовірне відображення витрат підприємства звітного періоду за елементами витрат. У підприємств, які не використовують рахунки класу 8, таких проблем не виникне зважаючи на відсутність ведення "поелементного" обліку витрат в системі рахунків бухгалтерського обліку.

Для обліку і узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначений рахунок 24 "Брак у виробництві". За брак у виробництві вважаються продукція, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення. Брак продукції підрозділяється на зовнішній, тобто виявлений споживачем і пред'явлений для відшкодування збитків, і внутрішній, який виявлений в процесі виробництва. Залежно від характеру відхилень від нормативів брак може бути остаточним або виправним.

За дебетом рахунку 24 відбиваються витрати:

- по виявленому зовнішньому і внутрішньому браку (вартість невиправного, остаточного браку і витрати на виправлення браку);

- на гарантійний ремонт в об'ємі, що перевищує норму;

- на утримання гарантійних майстерень.

За кредитом даного рахунку відображають суми:

- віднесені у зменшення витрат на брак;

- які списуються у витрати на виробництво як втрати від браку;

- зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримань з винуватців браку; суми відшкодувань, отримані від постачальників недоброякісних матеріалів і напівфабрикатів, що зумовили брак продукції.

Аналітичний облік на рахунку 24 "Брак у виробництві" ведеться за видами виробництва.

Для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух напівфабрикатів власного виробництва Інструкцією № 291 призначений рахунок 25 "Напівфабрикати". На даному рахунку, як передбачено в Інструкції № 291, ведуть облік напівфабрикатів власного виробництва підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція.

До напівфабрикатів відноситься продукція, яка не пройшла всіх встановлених технологічним процесом стадій виробництва і потребує доопрацювання або доукомплектування. Зокрема, на цьому рахунку малих підприємств можуть враховуватися виготовлені підприємством напівфабрикати: сира гума і клей в гумовій промисловості; солод в пивоварній промисловості; пряжа і сирець в текстильній промисловості.

Підприємства, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки враховують на рахунку 23 "Виробництво" з організацією оперативного обліку їх руху в цехах (ділянках) виробництва.

За дебетом рахунку 25 "Напівфабрикатів" відображається надходження (створення) напівфабрикатів, за кредитом - вибуття напівфабрикатів в результаті продажу, передачі в подальшу переробку, безвідплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу.

Аналітичний облік напівфабрикатів ведеться за видами напівфабрикатів, визначених виходячи з потреб підприємства.

Відзначимо, що описане вище відображення витрат на рахунках 23, 24 і 25 застосовується підприємствами, що використовують дані рахунки для відображення витрат на виробництво. Якщо ж підприємства використовують спрощений варіант обліку витрат, передбачений п. 44 П(С)БО 25, всі згруповані витрати на рахунках класу 8 списуються в дебет субрахунку 791 "Результат операційної діяльності". І після проведення інвентаризації встановлюються залишки незавершеного виробництва бухгалтерським записом:

Д-т 23 "Виробництво" - К-т 791 "Результат операційної діяльності".

Найбільш поширену кореспонденцію рахунків, вживану для відображення в бухгалтерському обліку витрат на виробництво за загальним Планом рахунків (без використання рахунків класу 9), приведемо в табл. 2.26.

Регістри бухгалтерського обліку. Обліковими регістрами, призначеними для хронологічного, систематичного накопичення, групування і узагальнення інформації про витрати виробничої діяльності, у тому числі і витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), що містяться в прийнятих до обліку первинних документах, є передбачені Методичними рекомендаціями № 356 Журнал 5 або 5А.

Підприємства, що застосовують рахунки класу 8 "Витрат за елементами", повинні використовувати Журнал 5А, в якому для обліку витрат діяльності передбачені розділи ПІ А "Витрати діяльності" і ПІ Б "Витрати за елементами".

Таким чином, всі витрати по підприємству в цілому, незалежно від того, на яких синтетичних рахунках вони враховуються, відображаються (у розрізі кореспондуючих рахунків) в одному регістрі.

У Журналі забезпечується узагальнення всіх витрат на виробництво за елементами і статтями витрат.

Записи в даний регістр виконуються на підставі первинних облікових документів із заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи, витрачання матеріальних ресурсів і інших витрат. При цьому витрати розподіляються за напрямами (рахунками, субрахунками, статтями калькуляції і т. ін.).

Підсумкові дані з цих журналів заносяться в Головну книгу.

Таблиця 2.26. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ЗА ЗАГАЛЬНИМ ПЛАНОМ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

з/п

дебет

кредит

1

2

3

4

Групування витрат операційної діяльності за елементами

1

Відображена вартість запасів, використаних для виробництва продукції, для обслуговування виробництва продукції, на збут продукції, для здійснення іншої операційної діяльності:

80

20

- сировини і матеріалів

801

201

- купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів

802

202

- палива і енергії

803

203

- тари і тарних матеріалів

804

204

- будівельних матеріалів

805

205

- запасних частин

806

207

- матеріалів сільськогосподарського призначення

807

208

- товарів

808

281

- витрат інших матеріалів і послуг

809

209

63

377

685

2

Зменшена вартість переданих у виробництво виробничих запасів, на суму не використаних на кінець місяця:

для підприємств, що використовують для обліку витрат рахунок 23 (методом "сторно") (перший варіант)

80

20

- сировини і матеріалів

801

201

- купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів

802

202

- палива і енергії

803

203

- тари і тарних матеріалів

804

204

- будівельних матеріалів

805

205

- запасних частин

806

207

- матеріалів сільськогосподарського призначення

807

208

- товарів

808

281

- витрат інших матеріалів

809

209

- для підприємств, що не використовують для обліку витрат рахунок 23 (другий варіант)

20

791

і одночасно методом "сторно"

80 *

80*

* Відповідні субрахунки.

3

Відображені витрати на оплату праці працівників, зайнятих виробництвом продукції, працівників апарату управління цехами, ділянками, адміністративно-управлінського персоналу, працівників відділу збуту і ін., в частині:

81

661

- виплат за окладами і тарифами

811

661

- виплат премій і заохочень

812

- компенсаційні виплати

813

- оплати щорічних відпусток або щомісячних відрахувань на створення забезпечень майбутніх оплат відпусток

814

- оплати іншого невідпрацьованого часу, передбачена законодавством

815

- інших витрат на оплату праці

816

4

Відображено нарахування внесків на соціальні заходи на фонд оплати праці:

82

65

- до Пенсійного фонду

821

651

- до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

822

652

- до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України

825

656

- до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

823

653

5

Нарахована амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів:

83

13

- основних засобів

831

131

- інших необоротних матеріальних активів

832

132

- нематеріальних активів

833

133

6

Відображені інші операційні витрати, наприклад, вартість робіт, послуг сторонніх організацій, витрати від псування цінностей і ін.

84

63

37

20

22

47

Формування виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)

Для підприємств, що застосовують для обліку витрат рахунок 23 (перший варіант)

Облік витрат на виробництво

1

Включені у виробничу собівартість продукції прямі матеріальні витрати:

23

80

- сировини і матеріалів

23

801

- купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів

802

- палива і енергії

803

- тари і тарних матеріалів

804

- будівельних матеріалів

805

- запасних частин

806

- матеріалів сільськогосподарського призначення

807

- товарів

808

- витрат інших матеріалів

809

2

Відображена передача напівфабрикатів власного виробництва на виробництво продукції*

23

25 або 23

* В даному випадку рахунки класу 8 не використовують, оскільки при формуванні собівартості напівфабрикатів витрати на їх виготовлення були згруповані в розрізі елементів витрат

3

Зменшена вартість переданих у виробництво виробничих запасів на суму не використаних на кінець місяця методом "червоного сторно":

23

80

- сировини і матеріалів

23

801

- купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів

802

- палива і енергії

803

- тари і тарних матеріалів

804

- будівельних матеріалів

805

- запасних частин

806

- матеріалів сільськогосподарського призначення

807

- товарів

808

- витрат інших матеріалів

809

4

Включені у виробничу собівартість продукції витрати на оплату праці працівників, зайнятих виробництвом продукції:

23

81

- виплати по окладах і тарифах

23

811

- виплати премій і заохочень

812

- виплати компенсаційних виплат

813

- оплата щорічних відпусток або щомісячні відрахування на створення забезпечення майбутніх оплат відпусток

814

- оплата іншого невідпрацьованого часу, передбачена законодавством

815

- інші витрати на оплату праці

816

5

Включена у виробничу собівартість продукції сума відрахувань на соціальні заходи на фонд оплати праці працівників, зайнятих виробництвом продукції:

23

82

- до Пенсійного фонду

23

821

- до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

822

- до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України

822

- до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

823

6

Включена у виробничу собівартість продукції сума амортизаційних відрахувань, нарахована по виробничих необоротних активах:

23

83

- основних засобах

23

831

- інших необоротних матеріальних активах

832

- нематеріальних активах

833

7

Віднесені до складу виробничої собівартості втрати унаслідок технічно неминучого браку і витрати на його виправлення

23

24

8

Розподілені загальновиробничі витрати між об'єктами виробництва

23

23

9

Виявлені надлишки незавершеного виробництва при проведенні інвентаризації

23

719

10

Включені у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) суми витрат на відрядження, податків, зборів і інших витрат (у разі можливості віднесення до конкретного об'єкту витрат)

23

84

11

Оприбутковані поворотні відходи з виробництва

20

23

Одночасно методом "червоного сторно"

80

80

12

Оприбуткована попутна продукція по цінах, передбачених для її обліку, в комплексному виробництві

20 і/або 26

23

13

Виявлений остаточний непоправний брак (за фактичною собівартістю браку)

24

23

14

Віднесені наднормативні витрати, виявлені при інвентаризації, на фінансові результати діяльності

791

23

15

Проведено зниження ціни незавершеного виробництва

791

23

16

Списана недостача незавершеного виробництва понад норми природного убутку, якщо на момент виявлення не встановлена винна особа

791

23

17

Списано незавершене виробництво продукції (робіт, послуг) і проведеної, але не оприбуткованої на склад продукції, втрачених унаслідок надзвичайних подій

791

23

18

Списана фактична виробнича собівартість виготовлених:

- необоротних активів

15

23

-МШП

22

- напівфабрикатів власного виробництва

25

19

Списана фактична виробнича собівартість завершеної виробництвом продукції

26

23

20

Списана фактична собівартість реалізованих робіт і послуг

791

23

21

Списана фактична виробнича собівартість робіт і послуг власного виробництва, використаних на:

- виробництво продукції (робіт, послуг), загальновиробничі цілі

23

23

- адміністративні, збутові потреби, проведення досліджень і розробок, утримання об'єктів соціальної сфери, житлово-комунального господарства

791

22

Використані роботи і послуги власного виробництва на адміністративні, збутові потреби за фактичною виробничою собівартістю (тільки для підприємств, що застосовують для обліку витрат рахунок 23 - перший варіант)

791

23

Для підприємств, що не застосовують для обліку витрат рахунок 23 (другий варіант)

1

Списані прямі і накладні (загальновиробничі) витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг):

- матеріальні витрати

791

80

- витрати на оплату праці

81

- відрахування на соціальні заходи

82

- амортизаційні відрахування

83

- інші витрати, зв'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг)

84

2

Зменшена вартість переданих у виробництво виробничих запасів на суму не використаних на кінець періоду

20

791

і одночасно методом "червоного сторно"

80 *

80 *

* Відповідні субрахунки

3

Відображений розмір незавершеного виробництва (браку) на кінець звітного періоду за даними інвентаризації

23 (24)

791

4

Відображений залишок готової продукції (напівфабрикатів) на кінець звітного періоду за даними інвентаризації

26 (25)

791

5

Оприбуткована попутна продукція по цінах, передбачених для її обліку, в комплексному виробництві

20 і/або 26

791

6

Оприбутковані поворотні відходи

20

791

і одночасно методом "сторно"

80 *

80 *

* Відповідні субрахунки

Облік адміністративних, збутових витрат

1

Списані матеріальні витрати, що відносяться до адміністративних, збутових:

791

80

- сировини і матеріалів

791

801

- купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів

802

- палива і енергії

803

- будівельних матеріалів

805

- запасних частин

806

- матеріалів сільськогосподарського призначення

807

- товарів

808

- витрат інших матеріалів

809

2

Списані витрати на оплату праці працівників адміністративно - управлінського апарату, відділу збуту:

791

81

- виплати по окладах і тарифах

791

811

- виплати премій і заохочень

812

- компенсаційні виплати

813

- оплата щорічних відпусток або щомісячні відрахування на створення забезпечення майбутніх оплат відпусток

814

- оплата іншого невідпрацьованого часу, передбачена законодавством

815

- інші витрати на оплату праці

816

3

Списані відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці працівників адміністративно-управлінського апарату, відділу збуту:

791

82

- до Пенсійного фонду

791

821

- до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

822

- до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України

825

- до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

823

4

Нараховані амортизаційні відрахування необоротних активів загальногосподарського, збутового призначення:

791

83

- основних засобів

791

831

- інших необоротних матеріальних активів

832

- нематеріальних активів

833

5

Списані інші адміністративні, збутові витрати (наприклад, оплата послуг телефонного і поштового зв'язку; оплата юридичних і аудиторських послуг, нарахованих податків, зборів, обов'язкових платежів)

791

84

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси