Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ В ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІНебезпеки природного походженняБЕЗПЕКА ЛЮДИНИ У СОЦІАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІБезпека життєдіяльності, як галузь науково-практичної діяльності...ОСНОВИ ТЕОРІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА
Стихійний відбірСтихійні метеорологічні явища в УкраїніПсихологічні особливості великих стихійних групХарактеристика стихійних лих та природних небезпечних явищ
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності людини та суспільства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Природні небезпеки та людина

Загальні закономірності виникнення небезпек, їх вплив на життєдіяльність людини. Абіотичні небезпеки: літосферні, (землетруси, зсуви, селі, вулкани), гідросферні (повені, снігові лавини, шторми), атмосферні (урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки), космічні (астероїди, сонячне та космічне випромінювання). Лісові пожежі. Біотичні небезпеки (отруйні тварини, рослини, грибки, гриби, бактерії, віруси) Заразні хвороби тварин, рослин, людей. Небезпечні та шкідливі фактори, породжені природними джерелами небезпеки - підвищені та знижені температури, іонізуюче та ультрафіолетове випромінювання, токсичні речовини, хвороботворні мікроорганізми. Безпека у турпоході. Польові форми матерії, їх дія на людину. Геопатогенні зони.

Природа завжди була і залишається джерелом небезпек, проявом яких є стихійні лиха, що виявляються за характером їхньої дії - фізичними, хімічними, фізико-хімічними та біологічними чинниками небезпеки, які часто стають основою соціально-психічної небезпеки -паніки. Статистика стверджує, що кількість жертв, травмованих була б набагато меншою, якби люди знали як поводитися у певній небезпечній ситуації.

Стихійні лиха

Стихійні лиха - небезпечні природні явища, як правило раптового походження, хоча і прогнозоваі за допомогою метеорогогії, але на інтенсивність яких люди впливати не можуть. Їх можна класифікувати: за швидкістю переміщення - землетруси, зсуви, цунамі, снігопади, ожеледі - швидкі; підвищення рівня води в ріках через інтенсивні опади або танення снігу, льоду (повіні), звільнення внутрішньої енергії Землі, виверження вулканів - повільні. Часто виникають потужні, високошвидкісні потоки повітря через швидкий перепад значень атмосферного тиску (урагани, смерчі, циклони). Стихійні лиха речовинного характера можуть ініціювати виникнення різноманітних полів, наприклад при землетрусі, які негативно впливають на здоров'я, самопочуття людини.

Стихійні явища часто виникають в комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища визначаються трьома основними групами процесів - ендогенні, екзогенні та гідрометеорологічні.

Стихійні лиха, які характерні для України, за структурою можна поділити на прості, що включають один елемент - наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус та складні. Вони складаються з декількох процесів однієї групи або кількох груп. Наприклад, негативні атмосферні та геодинамічні екзогенні процеси, ендогенні та екзогенних, гідрометеорологічні явища у поєднанні з техногенними. Найбільші збитки спричиняють повені - 40%, на другому місці - циклони (20%), на третьому - посухи та землетруси (15%).

Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали, зсуви і навіть землетруси) можуть виникати в результаті дій самих людей, тобто мають антропогенне походження, але наслідки їх завжди є діями сил природи. Для кожного стихійного лиха характерно наявність властивих йому вражаючих чинників, що несприятливо впливають на стан здоров'я, життя людини.

Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі - до посушливого в південній степовій зоні.

Небезпечвою групою є геологічні явища, що проявляються перед усім землетрусами та вулканізмом. Це сукупність явищ, зумовлених проникненням магми з глибини землі на її поверхню.

Особливої уваги заслуговують отримані в останні роки дані про активізацію грязьових вулканів в зоні Південно-Азовського розлому, що сприяє виникненню нових островів та мілин в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. Це може стати причиною погіршення умов судноплавства.

Землетруси - коливання земної кори, що виникають внаслідок вибухів вглибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Території з найбільш вірогідними землетрусами зображені на карті (Рис. 9).

Території з найбільш вірогідними землетрусами

Рис. 9. Території з найбільш вірогідними землетрусами

Серед стихійних явищ природного походження в Україні найчастіше трапляються: геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні); метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь); гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня грунтових вод та ін.); природні пожежі лісових та хлібних масивів.

Область підземного удару викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються по землі у всіх напрямках. Частина Землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану на поверхні землі ділянку - епіцентром землетрусу. Інтенсивність землетрусу вимірюється за 9 бальною шкалою Ріхтера, або за міжнародною 12-бальною шкалою МСК-64. Інтенсивність землетрусу зменшується до периферії зони катастрофи.

Осередки землетрусів знаходяться на глибині 30-60 км, а інколи на глибині до 700 км. В залежності від причин і місця виникнення землетруси ділять на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні: Закарпатська, Вранча, Кримсько-чорноморська та Південно-Азовська. В сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

На теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера) в зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характеризується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів.

Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина). Прикарпаття відчуває вплив від району Вранча (Румунія). В 1974-1976 рр. тут мали місце землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів.

Сейсмонебезпечність Одеської області зумовлена осередками землетрусів в масиві гір Вранча та Східних Карпат в Румунії. Починаючи з 1107 року до цього часу там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів.

Кримсько-чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Осередки сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття на Південному узбережжі Криму зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

Ще більш вірогідні землетруси у рифтових зонах уздовж східного узбережжя Африки, у районі озера Байкал у Росії, в Рейнському грабені у Німеччині. Сильні землетруси можуть відбуватися у крайових зонах - по краях континентів і найбільш небезпечні в цьому відношенні Тихий океан, штат Каліфорнія у США.

Небезпечне морське дно, особливо його частини, де розташовані гірські хребти. Вони починаються з Серединно-Атлантичного в Арктиці, огибають Африку, проходять біля Мадагаскару і хребта Святого Павла в Індійському океані, далі мимо Австралії на півдні і з'єднуються з головним хребтом у Тихому океані. Сейсмічність тут досить велика. Приблизно така ж активність землетрусів біля архіпелагів.

Прикладом такого землетрусу з утворенням гігантських хвиль - цунамі (яп. - велика хвиля) є землетрус 26 грудня 2004 р. на дні Індійського океану, коли загинуло більше 300 тис. населення та без крову над головою залишилися більше п'яти мільйонів в Індії, Таїланді, Індонезії.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена порівняно недавно. В 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. Фіксувалися два підземних поштовхи силою біля двох балів в районі Бердянська весною 2006 року.

У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, в зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

Попередити землетруси точно поки що неможливо. Прогноз справджується лише у 80 випадках і має орієнтовний характер.

Серед всіх стихійних лих за даними ЮНЕСКО землетруси займають перше місце в світі за результатами економічної шкоди та кількістю загиблих. Найменш вірогідні землетруси на древніх платформах, наприклад на Українському кристалічному масиві (майже вся територія України), бо тут вже закінчилися природні тектонічні процеси і товщина земної кори складає біля 90 км.

Землетруси в молодих горах - Альпи, Гімалаї, Тихоокеанському поясі дуже вірогідні, бо тектонічні процеси тут не скінчилися. В Україні молоді гори - Крим та Карпати, де землетруси силою у шість балів нерідке явище.

Найбільш небезпечний південний берег Крима, а також район Керчі, та в останні 10 років південний берег Азовського моря. У Карпатах небезпечною зоною є Хуст-Виноградів, Ужгород-Мукачево.

Тільки за останні 100 років від землетрусів загинуло більше двох мільйонів людей. Тепер все частіше виникають і наведені, тобто антропогенні землетруси - з вини людства.

Провокують початок землетрусів, навіть там де вони не повинні бути, так звані штучні "моря", особливо об'ємом більше 1 куб. км, пустоти після видобутку нафти, газу, вугілля.

В Україні - це шельф Чорного та Азовського морів (активізувалась діяльність грязьових вулканів біля Керчі), Донбас.

Грізні природні стихійні лиха - виверження вулканів, які супроводжується забрудненням повітря отруйними газами - чадним, диоксидами сірки, азоту, а також попелом, пилом. Небезпечність виверження вулканів також в землетрусах.

Землетруси можуть виникати в результаті швидкого заповнення водою великих штучних водойм (рукотворних морів), створення штучних пустот після відкачування з надр природного газу, нафти. Особливо це відноситься до сейсмічно небезпечних районів. В Україні такими є Карпати, Гірський Крим і тому тут діяльність людей повинна бути особливо обережною.

В результаті стихійні лиха - катастрофи стануть більш частими і будуть супроводжуватися багатократним збільшенням числа жертв. Результати значних землетрусів приведені в таблиці 7.

Таблиця 7

Хронологія та наслідки землетрусів

Рік

Місто, країна

Число жертв, наслідки

Ганьсу та Шеньсу, Китай

людей

Ямайка

Перетворено у руїни м. Порт-Ройял

Калькутта, Індія

людей

Лісабон, Португалія

-60000

Калабрія, Італія

-60000

Нью-Мадрид, США

Місто зруйноване, повінь та цунамі змили в море 27000 людей

Ассам, Індія

Зміна рельєфа на площі 23000 кв. км

Мессіна, Італія

людей,місто у руїнах

Сагамі, Токіо, Іокагама -Японія

людей загинули, без притулку біля одного мільйона населення

Внутрішній Тавр, Туреччина

людей

Ашхабад, СРСР

Зруйнована значна частина міста

Перу

-70000 людей, без притулку 600000

Гватемала

Більше 20000 людей, 1 млн без притулку

Газлі, Узбекистан

Зруйнована значна частина міста

Кайракум, Таджикистан

Зруйнована частина міста

Туреччина

людей, без притулку 600000

Тайвань

людей, без притулку 14000

Пакистан

Загинуло біля 40 тисяч людей

Нью-Орлеан

Затоплено тайфуном велике місто, збитки склали біля 100 млрд доларів

Найбільш небезпечними в цьому відношенні є Індонезія - 128 вулканів, з яких біля 70 надзвичайно небезпечні, бо тут щільність населення 460 людей на квадратному кілометрі. На другому місці Японія - 30 вулканів, з яких найбільший - Фудзіяма, біля якого розташовано три великих міста (Токіо, Іокагама, Кавасаки) з населенням біля 15 млн людей. Дуже небезпечний південний регіон Мексіки - де близько 30 вулканів (розташовані міста Мехіко, Манагуа, Сан-Хосе з населенням біля 20 млн людей). На сході Росії, біля міста Петропавловсько-Камчатського діють два вулкани - Авача та Корякський. На території України діючі вулкани відсутні.

Часто при землетрусах в океані (моретрус) виникають велетенські гравітаційні хвилі - цунамі, які вперше описав у 1737 році російський дослідник С.П. Крашенінніков.

Велику небезпеку являють собою урагани, в центрі яких швидкість вітру сягає 250-300 км/год, їх радіус дії може дорівнювати 900-1000 км. Урагани, тайфуни, смерчі, пов'язані з виникненням циклонів, антициклонів. Вони сприяють виникненню гігантських хвиль висотою до 40 метрів, які руйнують житло, змивають великі площі родючих грунтів, приводячи до знищення значної кількості тварин, рослин. Наприклад, в грудні 1999 року в Гватемалі (Латинська Америка) через проливні зливи, урагани загинуло більше 50 тисяч людей, біля 200 тис. залишилися без даху над головою.

Найчастіше урагани виникають в Японії, В'єтнамі, Китаї, Індії, Пакистані. На протязі року на планеті утворюється біля 100 ураганів, з яких 10 - катастрофічних. Наприклад у Бангладеші у 1970 р. ураган знищив 266 тис. людей. Вони завдають великої матеріальної шкоди - у США ураган Бетсі (1965 р.) та Камілла (1969 р.) нанесли шкоди по 1,4 млрд доларів кожний.

Різновидами ураганів є смерчі - утворюються переважно над морями, торнадо - над сушею. Наприклад торнадо над Москвою у 1904 році знищив у Лефортові ліс вікових дерев, у Сокольниках "прорубав" просіку шириною майже 300 метрів.

Землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі лише протягом останніх 20 років забрали життя більше трьох мільйонів людей. За даними ООН, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети зазнав збитків від стихійних лих.

Сель - раптово сформований, внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація грунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар'єрах, неправильна організація обвалів та підвищень, загазованість повітря, що згубно діє на грунтово-рослинний покрив, який утримує грунт.

Рух селів - це суцільний потік із каміння, бруду та води. Вони мають у своєму складі тверді матеріали (10-75% від всього об'єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Об'єми селевого потоку можуть досягати сотень тисяч - мільйонів кубічних метрів, а розміри уламків до 3-4 м в поперечнику і масою до 100-200 тонн. Передній фронт селевої хвилі створює "голову", висота якої може досягати 25 метрів.

За складом розрізняють потоки грязьові - суміш води, невеликої кількості землі та дрібного каміння; грязьо-кам'яні - суміш води, гравію, гальки та невеликого каміння; водо-кам'яні - суміш води з камінням великого розміру.

За потужністю (об'ємом) вони можуть бути катастрофічні, потужні, середньої та малої потужності. Катастрофічні характеризуються виносом матеріалу понад 1 млн. м і спостерігаються на земній кулі один раз на 30-50 років. Потужні селі виносять матеріал об'ємом в сотні тисяч кубічних метрів і виникають рідко. При селях малої потужності виноситься матеріалу близько 10 тис. м і виникають такі селі щорічно, іноді по декілька разів на рік.

Найбільш широкого поширення селеві процеси набули в гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра. Наприклад, з періодичністю 11-12 років спостерігаються селі в долинах ярів, що розташовані на Південному березі Криму. Кількість ураження селевими потоками складає від 3 до 25% території України. В Криму вони поширюються на 9% території, в Закарпатській області - на 40%, в Чернівецькій - 15%, в Івано-Франківській - 33%.

Карст (від назви вапнякового плато в Югославії) - явища, які виникають в гірських породах через їх розчинення водою з утворенням провалів, печер, тунелів, підземних ік та озер. На 60% території України розвиваються карстові процеси.

Це явище пов'язане з розчиненням природними водами гірських порід з утворенням пустот. В деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території. При цьому характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту.

Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), що складає 27% від всієї площі карстоутворення. Найбільш розвинутий відкритий карст на території Волинської області на площі 594 кмРівненської - 214 кмХмельницької - 4235 км

Обвали, осипи. Це відрив і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення і скочування з круч, урвищ та схилів. Обвали природного походження спостерігаються у горах, на берегах морів, обривах річкових долин. Це результат послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення та дії сил тяжіння. Їх виникненню сприяє геологічна будова місцевості, наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід. Найчастіше (до 80%) сучасні обвали пов'язані з антропогенними факторами. Вони виникають переважно при неправильному проведенні робіт, при будівництві та гірських розробках.

Зсуви. Це найнебезпечніші і дуже поширені природні явища. Вони властиві західним областям України, а також узбережжю Чорного та Азовського морів. Зсуви - це зміщення вниз під кутом дії сил тяжіння великих грунтових мас, що формують схили гір, річок, озерних та морських терас. Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи. Штучними причинами є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом грунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів викликані діяльністю людини, зокрема через розорювання прибережних схилів уздовж морів та річок. Це демонструє фотографія гігантського зсуву на узбережжі Азовського моря. Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених водостійкими та водоносними породами грунтів, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід, переважно в умовах зволоження, перевищує сили зчеплення грунтів. Виникають зсуви при крутизні схилу 10° і більше. На глиняних грунтах при надмірному зволоженні вони можуть виникати і при крутизні 5-7°.

Зсуви можуть бути активними і неактивними. На активність впливає гірська порода схилу, що складає основу зсуву, а також наявність вологи. Швидкість руху зсуву складає від 0,06 м/рік до 3 м/с. Площі зсувонебезпечних процесів за останні 30 років збільшились у 5 разів. Вони поширені майже на половині території України.

Найбільшого поширення вони набули в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській областях та в Криму. Найбільше зустрічаються зсуви-видавлювання (розміром до 5 км) та зсуви-потоки. В горах Криму зустрічаються блокові та лінійні зсуви довжиною 0,5-2,5 км та шириною 0,3-1,5 км. Значною мірою зсувами охоплені береги каскаду Дніпровських водосховищ, де найбільш поширеними є зсуви-спливання, а також фронтальні зсуви, які ще існують на узбережжі Азовського та Чорного морів, що демонструє фотографія велетенського зсуву на узбережжі біля села Гурзуф Донецької області. Загалом на морських узбережжях довжиною 2630 км проявляються абразійні процеси - руйнується майже 60% узбережжя. В районах активної господарської діяльності, як Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька та інші промислові міські агломерації, зафіксовано 138 тисяч зсувів.

Метеорологічно небезпечні явища - протягом останнього десятиріччя в Україні зафіксовано близько 240 випадків виникнення катастрофічних природних явищ метеорологічного походження зі значними матеріальними збитками. Через глобальне потепління підвищується температура повітря, грунтів на теренах України, що відображає .графік на рис. 10.

Аномалії температури повітря над Україною протягом ХХ століття

Рис. 10. Аномалії температури повітря над Україною протягом ХХ століття

Підвищення глобальної та регіональної температур негативно впливає на рослини і, зокрема культурні. Посухи стають все частішими і виникають вони перед усім на зрошуваних землях. В 1970 р. посухи були на території 188 млн га, у 1980 р. - 236 млн га, у 1990 році вони проявилися на площі 259 млн га. З-за посух у стані постійного голоду живуть біля 500 млн людей. Часто посухи виникають через неправильні дії людей, з-за непродуманого втручання у природні процеси, наприклад осушування або навпаки - зрошування. Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Україні -сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град (на всій території України); сильна спека (степова зона); суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід степової зони); сильні тумани (південний схід степової зони); сильні заметілі (південний схід степової зони); снігові заноси (Карпати); значні ожеледі (степова зона); сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони). Дуже небезпечні посухи, які сприяють виникненню голоду на великих територіях.

Небезпечними є і космічні явища - спалахи зверхнових зірок, хоча такі явища надзвичайно рідкісні (надактивний спалах був зареєстрований ще у 1054 р. древніми китайськими астрономами) - тоді Земля, все живе на ній знаходилося під дією опромінення потужних потоків рентгенівського, жорсткого ультрафіолетового (ЖУФ) випромінювання. Це могло призвести до катастрофічних змін у живих системах.

Але ще більш небезпечним є Сонце - найближча до Землі зірка. Воно постійно опромінює нас ультрафіолетовими (УФ), рентгенівськими променями, збурює магнітне поле планети. У періоди підвищення сонячної активності - через кожні 5, 11, 30, 90, 200 і більше років відбуваються порушення рівноваги у біосфері. Це сприяє активному розмноженню мікроорганізмів, поширенню хвороб серед людей, епізоотій серед тварин.

Абразія. Це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ. Абразійний процес найбільш поширений на Азовському та Чорноморському узбережжі. Через це руйнуються коси Азовського моря - довгі вузькі півострови, які захищають як хвилєломи материковий берег від розмивів, від затоплення.

У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га узбережжя, між дельтою Дунаю та Кримом - 24 га, в північній частині Азовського моря - 19 га. Абразії підпадає до 60% берегів Азовського та до 30% - Чорного морів. Швидкість абразії становить в середньому 1,3-4,2 метри за рік.

В наш час діяльність людей у природі стала не менш небезпечною, чим грізні явища природи. Головним джерелом антропогенних забруднень є транспортні засоби пересування - наземний автомото-транспорт, літаки, космічні ракети і промисловість: хімічна, металургійна, гірнича, енергетична, до якої відносяться атомні електростанції (АЕС), гідравлічні електростанції (ГЕС), теплові електростанції (ТЭС), а також навіть невеличкі котельні, особливо ті, що працюють на рідкому і твердому видах палива. Викиди від цих об'єктів обумовлюють хімічне забруднення, насамперед повітряного басейну в зоні дихання людей, отруюючи води, грунти.

Пожежі. Щорічно в суху, жарку погоду небезпека від лісових та торф'яних пожеж різко зростає. Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників. Причиною пожеж буває виробнича діяльність людини (спалювання відходів на прилеглих до лісу територіях) та її необережність (вогнища, недопалки, сірники). Вогонь може швидко розростися і, підхоплений вітром, стати вогненним валом, що знищує на своєму шляху все живе і перетворює ліси в нежиттєздатні пустелі. При цьому виникає, велика загроза населеним пунктам, життю людей, домашнім тваринам, матеріальним цінностям. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні з відносною вологістю повітря

-40%.

Більшість лісових, торф'яних і польових пожеж виникають поблизу населених пунктів і шляхів через необережне поводження з вогнем, від непогашених вогнищ або жаринок із вихлопних труб автомобілів, тракторів. Іноді пожежі виникають від фокусування сонячних променів битим опуклим склом, наприклад від пляшок. Особливо легко загоряються хвойні ліси, сухі торфовища, зрілий хліб, суха трава.

Тому не можна розводити вогнище в лісах, особливо хвойних, на торфовищах, у заростях очерету, поблизу посівів зернових. Не дозволено курити у лісі (можна на спеціально обладнаних площадках), біля скирт скошеного хліба, під час роботи на комбайнах, тракторах, автомобілях. Всі машини повинні бути обладнані іскрогасниками. Небезпечна не тільки сама пожежа, а і продукти горіння, які містять надзвичайно отруйні речовини: бензопирени, диоксини - канцерогени, мутагени, тератогени. Для попередження пожеж необхідним є патрулювання лісів - наземне та повітряне, аналіз знімків із штучних супутників землі. Основні заходи безпеки при лісових пожежах, не створювати у лісі багать, а при необхідності розпалювати вогнище тільки на обвалованому місці, засипати вогнище землею, залити водою. При необхідності використовувати гілля листяних дерев для збивання полумя, якщо можливо створити зустрічне полум'я.

Основні правила поводження при різних стихійних лихах. У випадку попредження про сель, зсув, снігову лавину треба швидко залишити приміщення і вийти в найнебезпечніше місце (узвишшя), надати допомогу людям, використовуючи дошки, палки, мотузки, виводячи їх в напрямку руху потоку, із наюлиженням до краю потоку. При захопленні сніговою лавиною плавальними рухами зробити все, щоб опинитися на її поверхні, звільнившись від вантажу. При неможливості цього за допомогою одягу створити повітряну подушку, щоб сніговий пил не забив дихальні шляхи.

При повідомленні про сильний вітер, ураган слід щільно закрити двері та вікна, з дахів та балконів прибрати предмети, що можуть при падінні травмувати людину. У помешканні подалі триматися од вікон. Найбезпечними місцями є підвали, метро, внутрішні приміщення перших поверхів будинків. Якщо ураган застав людину на відкритій місцевості найбезпечніше місце - западина, улоговина, канава. Коли ураган супроводжується грозою, необхідно зменшити вірогідність ураження блискавкою - не стояти під деревом, не наближатися до окремо стоячих предметів, особливо металевих конструкцій, ліній електропередач.

При повіні відключіть електрику, газ, воду та займіть найвище місце - горище, дах. Якщо людина опинилася у воді, то скиньте важкий одяг, взуття і використайте підручні плаваючі засоби - дошки, бочки і подавайте сигнали на допомогу.

В разі землетрусу перед усім не панікувати. На відкритій місцевості триматися подалі від стін будинків, перебуваючи у приміщенні займіть найнебезпечніше місце - пройоми відчиненої двері, кути між капітальними стінами, сховатися під стіл, ліжко. Необхідно бути подалі від вікон, важких предметів, що можуть перекинутися чи зрушити з місця. Не поспішайте до ліфту та сходів, бо вони часто обвалюються. Не слід вибігати з будинку, коли землетрус у розпалі, бо уламки, що падають є серйозною небезпекою. Виходьте з будинку після припинення поштовхів. Опинившись в уламках подавайте сигнали голосом, стуком.

Головне - в будь-якій ситуації не панікувати, зберігати ясний розум, надавати допомогу оточуючим.

Питання

Що таке стихійні лиха, чим вони небезпечні?

Які принципи безпеки сприяють запобіганню, та ліквідації наслідків стихійних лих?

Охарактеризуйте причини і результати пожеж.

Чим небезпечні продукти горіння?

Чому не можна палити суху траву, гілля та інші горючі речовини

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси