Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
АФРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУАФРИКАНСЬКИЙ МАКРОРАЙОНДжерела сучасного африканського права
Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)Релігії Далекого СходуКримінальне право держав Далекого Сходу
Поетичний переказ індіанських міфів у поемі Лонгфелло "Пісня про...
 
Головна arrow Документознавство arrow Вступ до мовознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Папуаські мови

Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн.

Африканські мови

До африканських належать мови, локалізовані на південь від Сахари. Серед них виділяють конго-кордофанські, ніло-сахарські та койсанські. Загальна кількість мовців у 1985 р. становила 337 млн. 365 тис. осіб.

Африканські мови ще недостатньо вивчені. Існує думка, що вони утворюють цілу низку сімей.

Найбільшим об'єднанням африканських мов є нігеро-конголезькі мови, які складають 6 самостійних груп: західноатлантичну, манде, гур, ква, адамауа, бенуеконголеську. Досить добре вивчені мови банту - підгрупа бенуе-конголеських мов, якими розмовляють 160 млн. осіб (1987 р.) у центральних і південних частинах Африки.

Дравідські мови

Дравідські мови - сім'я мов, що поширена на території Південноазіатського (Індійського) субконтиненту (південні штати Індії, Пакистан. Південний Афганістан, Східний Іран, частково Шрі-Ланка, країни Південно-Східної Азії, острови Індійського та Тихого океанів). Загальна кількість мовців становить 192 млн.

Найпоширенішими дравідськими мовами є телугу, тамільська, каннада і малаялам.

Мови далекого сходу

До мов Далекого Сходу звичайно відносять японську і корейську. Це мови, які не входять у жодну сім'ю (в інших регіонах до мов, що знаходяться поза мовними сім'ями, належать баскська, папуа й айнська).

Японська мова - офіційна мова Японії. Поширена також у США, Бразилії та інших країнах. Говорять нею 125 млн. осіб. Генетичні зв'язки японської мови остаточно не з'ясовані. Помічені деякі спільні риси з алтайськими та аустронезійськими мовами. Писемність має з VIII ст. (власне ідеографічно-силабічне письмо). Літературна мова (бунго) сформувалася в IX-X ст. У другій половині XIX ст. почала складатися нова літературна мова на народній основі, яка витіснила стару.

Корейська мова - офіційна мова Кореї. Поширена також у Китаї, Японії, США, Росії та інших країнах. Загальна кількість мовців у 1999 р. становила 75 мли. Має деякі риси, спільні з алтайськими мовами. Єдина літературна мова у зв'язку з поділом країни на дві держави перестала існувати: розвиваються два її варіанти. Перші пам'ятки датуються V ст. Сучасна писемність у КНДР - корейське буквено-складове письмо (національний алфавіт, який створено в XV ст.), в Південній Кореї - змішане китайсько-корейське письмо.

Індіанські (америндські) мови

Індіанськими (америндськими) мовами розмовляє близько 27 млн. тубільного населення Америки. Найбільша концентрація індіанських мов спостерігається в гірських країнах Центральної й Південної Америки: в Мексиці - 4 млн., в Гватемалі - 2,5 млн., в Еквадорі - 4 млн., в Болівії - 4 млн., в Парагваї - 3,4 млн.

Мови американських індіанців утворюють декілька сімей: 1) атапаскську (180 тис. носіїв), до якої входять мови навахо, тлінгіт, хайда, квакіютль, нутка, чинук та ін.; 2) алгонкінську (90 тис), куди входять оджибва (чіппева), мікмак, пенабскбт, сіксіка, арапахі, беотук; 3) ірокезьку (100 тис), до якої входять мови черокі, сенека, онеїда, онондага, каюга, тускарора, могавк, гурон; 4) сіу (70 тис), куди входять кроу, хідатса, мандан, віннебаго, чивере, дакота та ін.;

5) юто-ацтецьку (1,5 млн.), до якої належать моно, баннок, павіотсо, шошонська, юте, хопі, тюбатюлабаль (в 1977 р. було 10 мовців), купа, лусеньйо, серрано, ацтецька, папаго, тарахумара, каїта, які, майо, кора та ін.;

6) майя-кіче (3 млн.), яка включає мови майя, чаньябаль, хуастецьку, мам, агуатецьку, кіче, кекче та ін.; 7) отоманг (1,1 млн.), куди входять міштек, отомі, сапотек та ін.

Найпоширенішими індіанськими мовами є кечуа (9 мли.; займає територію від Еквадору до Аргентини), аіїмара" (2 млн. в Болівії), гуарані (3 млн. у центральній частині Андського нагір'я - Болівія, Перу).

Як бачимо з наведеного в цій темі матеріалу, остаточної (повної та завершеної) генеалогічної класифікації всіх мов світу ще немає. Постійно проводиться робота з уточнення генеалогічної класифікації. Найінтенсивнішою вона була в останні 50 років, коли було значно уточнено генеалогічну класифікацію мов Південно-Східної Азії, Африки, Північної та Південної Америки. До цього періоду належить і початок систематичних праць із об'єднання мов у макросім'ї.

Якщо раніше вважали, що між сім'ями немає жодних споріднених зв'язків, то останнім часом учені відзначають між ними певні генетичні зв'язки. Так, зокрема, існує думка, що тюркська, монгольська, тунгусо-маньчжурська і корейська сім'ї утворюють одну алтайську макросім'ю.

Російський мовознавець В.М. Ілліч-Світич (1934- 1966) обґрунтував ідею ностратичної макросім'ї (від лат. noster "наш"), до якої входять індоєвропейські, афразійські, уральські, алтайські, картвельські та дравідські мови. Він та його послідовники уже виявили кілька сотень етимологічних відповідників.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси