Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Порядок виявлення помилок під час перевірки фінансової звітностіПроцедури внутрішнього аудитора, необхідні для виявлення ознак...Помилки і шахрайства, виявлені в результаті аудиту. Суттєвість помилокАналітичні процедури виявлення обману та помилокСкладання довідки про виправлення помилок виявлених під час аудиту...Виправлення помилок при складанні підприємствами фінансової звітності...ВИЯВЛЕННЯ ПОМИЛОК, ШАХРАЙСТВА ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ...Стратегічні помилки в управлінні бізнесомПопередження розповсюджених помилокПравила виправлення помилок в облікових регістрах
 
Головна arrow Банківська справа arrow Інформаційні системи і технології в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Коди виявлення помилок

Під час побудови кодів слід також передбачати можливість автоматичного виявлення помилок ручного їх введення. Для цього коди доповнюють контрольним розрядом, що визначається за встановленим алгоритмом. Алгоритм розрахунку контрольного розряду передбачає використання значень окремих розрядів коду.

Коди, які включають контрольний розряд, отримали назву кодів виявлення помилок.

Для розрахунку контрольного розряду найширше використовуються алгоритми (методи) контролю за модулями 9,10,11,13 тощо. їх суть у тому, що спочатку розраховується сума значень розрядів коду або сума добутків (S). Добутки отримують після множення значення кожного розряду коду (рi) на його вагу (ni) або на його порядковий номер у коді, а саме: Di = pi * ni. Далі суму S ділять на вибраний модуль m і отриманий залишок d віднімають від модуля. Різниця k=m-d (або її менший розряд) як контрольний розряд приписується до коду.

Під час ручного введення таких кодів в ЕОМ паралельно програмним шляхом виконуються потрібні контрольні обчислення за описаним алгоритмом. Якщо контрольний розряд не збігається з уведеним вручну й обчисленим, ЕОМ повідомляє про помилку введення і змушує оператора повторно ввести код. Приклади побудови кодів виявлення помилок за модулем т - 11 наведено в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Побудова кодів виявлення помилок

Код, p

Вага, ni

Добутки, Di

Сума, S

Залишок, d

k

Код виправлення помилок

274

13

2

9

2749

1580

14

3

8

15808

14691

21

10

1

146911

274

3, 2,1

6,14, 4

24

2

9

2749

1580

4, 3, 2,1

4,15,16,0

35

2

9

15809

14691

5, 4, 3, 2,1

5,16,18,18,1

58

3

8

146918

274

4, 2,1

8, 14, 4

26

4

1

2747

1580

8, 4,2,1

8,20,16,0

44

0

1

15801

14691

16, 8, 4, 2, 1

16, 32,24,18,1

91

3

8

146918

У таблиці наведено три групи кодів: для першої групи код виявлення помилок будується на основі суми (S) розрядів; для кодів другої групи - на основі порядкового номера розряду в коді; для кодів третьої групи - на основі ваги коду в розряді (визначається довільно). Наведені приклади можна вважати традиційними (але не єдиними) методами побудови кодів виявлення помилок. У практичній роботі може бути безліч варіантів побудови аналогічних кодів, кожний варіант, зокрема, вимагає розробки свого програмного модуля для обчислення контрольного розряду і виявлення помилок кодування та помилок ручного введення кодів в ЕОМ (розрахунок контрольних розрядів для аналітичних бухгалтерських рахунків, кодів МФО та ідентифікаційних кодів Єдиного державного реєстру підприємств і організацій тощо).

Алгоритм обчислення контрольного розряду для аналітичних бухгалтерських рахунків банку базується на використанні коду МФО банку, константи 1371337137137137137 і коду аналітичної частини рахунку. Обчислення контрольного розряду за рахунком 1210К728011234 для банку, код МФО якого 300001 (30000 без контрольного розряду) виконується в такій послідовності:

1. Вираховують порозрядні добутки МФО банку і аналітичної частини коду рахунку на константу (в отриманому результаті пишуть тільки молодші розряди добутків, відкидаючи вищі)

2. Додають отримані порозрядні добутки

300001210К7280П234

1371337137137137137

3000034100766037298

3+0+0+0+0+3+4+1+0+0+7+

+6+6+0+3+7+2+9+8=59

3. До попереднього результату додається довжина коду рахунку - число, яке визначає кількість знаків у коді рахунку (в нашому випадку число 14)

59 + 14 = 73

4. Останній розряд попереднього числа завжди множимо на 7

3x7 = 21

5. Останній розряд числа, яке отримане на попередній стадії, є контрольним розрядом для рахунку

1

6. Контрольний розряд пишуть між синтетичною і аналітичною частинами коду рахунку

12101728011234.

Розглянемо ще один приклад обчислення контрольного розряду за рахунком 1210К7281 для того ж банку.

1. Вираховують порозрядні добутки МФО банку і аналітичної частини коду рахунку на константу (в отриманому результаті пишуть тільки молодші розряди добутків, відкидаючи вищі)

300001210К7281

1371337137137137137

3000034100766100000

2. Додають отримані порозрядні добутки

3+0+0+0+0+3+4+1+0+0+7+ +6+6+1+0+0+0+0+0=31

3. До попереднього результату додається довжина коду рахунку - число, яке визначає кількість знаків у коді рахунку (у цьому разі число 9)

31+9 = 40

4. Останній розряд попереднього числа завжди множимо на 7

0x7 = 0.

5. Останній розряд числа, яке отримане на попередній стадії, є контрольним розрядом для рахунку

0 (121007281)

Обчислення контрольного розряду для МФО банку - 32559 здійснюється в такій послідовності:

1. Вираховують порозрядні добутки МФО банку на константу 137137 і далі підсумовують

32559К

137137_

3+6+35+5+27+0 = 76

2. Останній розряд попереднього результату множиться на 7 б х 7 = 42

3. Останній результат попереднього результату є контрольним розрядом для коду МФО

2 (325592)

Розрахунок контрольного розряду для ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій - 0490301 виконується за таким алгоритмом:

1. Кожному розряду ідентифікаційного коду, починаючи зі старшого, надається ваговий коефіцієнт:

Номер розряду числа (Di) Значення вагового коефіцієнта (Wi) для ідентифікаційних кодів < 30 000 000 і > 60 000 000 Значення вагового коефіцієнта (Wi) для ідентифікаційних кодів > 30 000 000 і < 60 000 000

1 2 3 4 5 6 7

1 2 3 4 5 6 7

7 1 2 3 4 5 6

2. Підраховують суму (S) добутків цифрових розрядів (Di) на ваговий коефіцієнт розряду ідентифікаційного коду (Wi):

3. Знаходять залишок від ділення попереднього результату на модуль 11; S mod 11=Z. Залишок Z є контрольним розрядом ідентифікаційного коду - 57 mod 11=2, Ідентифікаційний код з контрольним розрядом - 04903012.

4. Якщо залишок Z є число 10, тоді здійснюється перерахунок контрольного розряду, застосовуючи при цьому іншу послідовність вагових коефіцієнтів, яка зміщується на два розряди вліво (3456789) або (9345678).

Етап класифікації і кодування інформації, як правило, закінчується побудовою класифікаторів економічної інформації.

Класифікатор - це документ, що містить систематизоване зведення назв об'єктів згруповань, ознак та їх кодових позначень.

На теперішній час в Україні розроблено понад 20 національних класифікаторів, які базуються на засадах методології міжнародних класифікацій, ураховують міжнародні стандарти з обліку, маркетингу, торгівлі. Це Класифікатор видів економічної діяльності, Класифікатор продукції та послуг, Класифікатор країн світу та територій. Класифікатор валют, Класифікатор послуг зовнішньоекономічної діяльності, Класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності, Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України, Класифікатор форм власності тощо. Класифікатори, що використовуються в межах держави, називаються державними, в окремих галузях - галузевими (План рахунків бухгалтерського обліку в комерційних банках, План рахунків бухгалтерського обліку в Національному банку), на підприємстві (в організації) - локальними.

На основі класифікаторів розробляють словники-довідники у формі файлів, які зберігають на магнітних дисках і використовують під час обробки даних на ЕОМ.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси