Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ ТА ПОДАННЯ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВРегулювання міжнародної мікро- та макроекономікиРегулювання обліку у ВеликобританіїМіжнародна система обліку, етапи її становлення і принципи побудовиНаднаціональний рівень регулювання міжнародної торгівлі. Міжнародні...Регулювання міжнародної макроекономікиРегулювання міжнародної макроекономікиМіжнародне регулювання інвестиційної діяльності та науково-технічного...В чому сутність нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі?Національне регулювання обліку у зарубіжних країнах
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік у зарубіжних країнах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Міжнародне регулювання обліку

Внаслідок інтернаціоналізації виробничої та комерційної діяльності підприємств, виникнення транснаціональних корпорацій, розвитку ринків капіталу виникла необхідність формування єдиних глобальних облікових стандартів високої якості, які б забезпечили прозорість та порівнянність фінансової звітності міжнаціональних компаній.

Одніми з перших, хто спробував гармонізувати, а точніше, уніфікувати бухгалтерську практику подання фінансових звітів, стали у 1971 році європейські країни, яки на той час входили до складу European Union (Європейського Союзу), заснованого у 1957 році, але з часом об'єднавчого більше країн:

1957 — Belgium (Бельгія), France (Франція), Germany (Німеччина), Italy (Італія), Luxemburg (Люксембург), the Netherlands (Нідерланди);

1973 — Denmark (Данія), Ireland (Ірландія), United Kingdom (Great Britain - Великобританія);

1981 — Greece (Греція);

1986 — Portugal (Португалія), Spain (Іспанія);

1995 — Austria (Австрія), Finland (Фінляндія), Sweden (Швеція)

2004 — Estonia (Естонія), Latvia (Латвія), Lithuania (Литва), Poland (Польща), Czech Republic (Чехія), Slovakia (Словаччина), Hungary (Угорщина), Slovenia (Словенія), Malta (Мальта), Cyprus (Кіпр);

2006 — Bulgaria (Болгарія), Romania (Румунія);

2013 — Croatia (Хорватія).

Із усіх можливих варіантів правових актів, які затверджує європейський парламент (постанови, директиви, рішення, рекомендації) для формулювання єдиних підходів до складання фінансових звітів було обрано форму European Directives (Європейських Директив), котрі зобов'язують держави-учасниці протягом певного періоду часу включати їх зміст до національного законодавства.

У 1971 році було підготовлено перший проект 4 Директиви, що переважно базувався на французькому і німецькому підходах, для яких традиційним є негнучкий формат розпоряджень. Але, після того, як 1 січня 1973 року до ЄС приєдналась Великобританія, яка має значно інші бухгалтерські традиції, стилістика проекту 4 Директиви була значно пом'якшена, і ухвалена вже у 1978 році. Всього протягом періоду 1984-2005 р.р. в ЄС діяли три директиви:

4 Directive № 78/660/EEC (від 25.07.1978 p.), яка визначала можливі варіанти структури і змісту балансу і звіту про прибутки та збитки, правила оцінки їх статей, перелік додаткової інформації;

7Directive № 83/349/EEC (від 13.06.1983 р.) містила вимоги до складання консолідованих фінансових звітів, питання їх підготовки, аудиторської перевірки та публікації;

8 Directive № 84/253/EEC (від 10.04.1984 р.) затверджувала осіб, які можуть проводити обов'язковий аудит, та вимоги до їх компетентності.

Проте у 2006 і 2013 роках замість цих директив було введено нові дві директиви (табл. 1.7).

Таблиця 1.7. Європейські директиви, які регулюють фінансовий облік країн-членів ЄС чинні станом на 1 вересня 2013 року

№ директиви

Сутність

Дата

Directive 2006/43/EC

(замість 8 Директиви № 84/253/EEC)

Регламентує кваліфікаційні вимоги до аудиторів та взаємне визнання дипломів аудиторів в країнах ЄС, порядок здійснення аудиту.

17.05.2006

Directive 2013/34/EU

(замість 4 Директиви № 78/660/EEC і 7 Директиви № 83/349/EEC)

Визначає загальні положення і принципи фінансової звітності, подання бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки, приміток до фінансової звітності, звітів керівництва, консолідованої фінансової звітності та вимоги до їх публікації

26.06.2013

Практично в той же час, у 1972 році, визнала необхідність гармонізації бухгалтерських практик на світовому рівні, Організація Об'єднаних Націй, яка протягом наступних десяти років формувала спеціальні групи експертів з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності, але в зв'язку з полярністю точок зору так і не змогла ні визначити напрямок цієї гармонізації, ні підготувати єдині рекомендації. Так, західні промислово розвинуті країни віддавали перевагу рекомендаційному характеру будь-яких документів з регулювання бухгалтерських практик, тоді як країни, що розвиваються, вважали потрібним сформувати обов'язкові вимоги до бухгалтерського обліку.

Більш ефективною спробою гармонізації бухгалтерського обліку в світі виявилось утворення у 1973 році International Accounting Standards Committee (IASC) — Комітету з міжнародних стандартів обліку на підставі угоди між професійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, Сполучених штатів Америки, Франції та Японії.

Будучи незалежною організацією приватного сектора, IASC з метою досягнення єдності у принципах бухгалтерського обліку в різних країнах світу почав розробляти і публікувати International Accounting Standards (IAS) - Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, які містили найкращі світові облікові підходи фінансового обліку певних операцій і подій.

Незважаючи на те, що процедура прийняття кожного міжнародного стандарту IAS передбачала його ухвалення принаймні 2/3 членів ради, серед європейських країн було сформовано позицію, що в IAS домінують американські підходи, які значно не співпадають з європейськими бухгалтерськими традиціями, і які не мають юридичної сили. Але хоча спочатку ці стандарти й мали рекомендаційний характер, їх поступово почали застосовувати, як на мікрорівні, так і на макрорівні. Позитивними сторонами застосування міжнародних стандартів як для суб'єктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для зовнішніх користувачів було визнано забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність.

Використання IAS на макрорівні залежало від стану економічного розвитку країни: в країнах, які розвиваються, IAS почали або приймати в якості національних, або брати за основу при самостійній розробці національних стандартів; високорозвинуті країни почали адаптувати національні положення відповідно до міжнародних підходів. Так, проведене IASC у 1988 році дослідження по використанню IAS 1 показало, що в практиці його використали таким чином:

прийняли в якості національного - Ботсвана, Кіпр, Малаві, Малайзія, Оман, Пакистан, Зімбабве;

взяли за основу при розробці національних положень - Фіджі, Ямайка, Кенія, Кувейт, Сінгапур, Шрі Ланка;

відповідно скорегували національні стандарти - Австралія, Бельгія, Бразилія, Великобританія, Данія, Канада, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігерія, Норвегія, Швеція, Танзанія, США, Франція;

національні стандарти не відповідають - Греція, Німеччина, Фінляндія, Швейцарія.

Утім навіть облікові системи Великобританії і США значно різняться. Так, коли після продажу у 1981 році урядом Великобританії частки пакету акцій компанії British Petroleum, в зв'язку з необхідністю взаємодії з американською SEC, прибуток компанії за два роки було перераховано за американськими стандартами, то виявилось, що його величина є меншою на 67-70 %, ніж його величина за англійськими стандартами.

Але й дотримання 4 Директиви не гарантує однозначного обчислення прибутку при підготовці фінансових звітів. Проведене у 1980-ті роки порівняння прибутковості акцій компаній, розрахованих за англійськими правилами показало результати у два рази вищі, ніж розраховані за німецькими або французькими правилами. Деякі фахівці пояснили це тим, що широкий діапазон варіантів форматів фінансових звітів, дозволених 4 Директивою надає лише видимість гармонії бухгалтерського обліку, а не її досягнення.

Дослідження порівняння результатів розрахунку прибутку компаній за національними правилами п'яти країн (США, Великобританії, Франції, Німеччини, Японії) у 1992 році виявило: найбільший показник - за американськими та англійськими правилами обліку; середню величину прибутку - за французькою та німецькою системами обліку; найменшу - за японськими правилами. Після чого навіть було розраховано коефіцієнти, за якими можна визначити істинні показники доходності: Великобританія - 0,75; США - 0,77; Франція - 0,84; Німеччина - 1 ; Японія - 1,69.

Щоб зменшити кількість дозволених міжнародними стандартами облікових підходів та їх трактування IASC у 1989 році розробив Framework for the Preparation and Presentation of Financial Statements (Концептуальну основу складання та подання фінансових звітів).

У 1996 році при IASC був створений Standing Interpretations Committee (SIC) - Постійний комітет з тлумачень (ПКТ), який почав розробляти Interpretations of International Accounting Standards (Тлумачення стандартів міжнародного обліку).

Але після глобальної фінансової кризи 1998 року декілька міжнародних фінансових організацій, серед яких були Всесвітній банк та Міжнародний валютний фонд, висунули думку про недостатню прозорість фінансової інформації. Внаслідок цього, у 2001 році було реорганізовано структури IASC і SEC.

IASC було реорганізовано в International Accounting Standards Board (IASB) — Раду з міжнародних стандартів обліку, яка почала випускати International Financial Reporting Standards (IFRS) — Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ).

А SIC був перейменований в International Financial Reporting Interpretations Committee (IFRIC) — Комітет з тлумачень міжнародної фінансової звітності, почав випускати IFRS Interpretations (ІнтерпретаціїМСФЗ).

Оскільки з початку 1990-х років великі європейські компанії почали використовувати US GAAP і IAS, у ЄС було прийнято рішення, згідно якого з 2005 року застосування IFRS для складання консолідованої звітності є обов'язковим для всіх європейських компаній, які котирують акції на біржах.

Водночас почався триває активний процес конвергенції американських і міжнародних стандартів. У вересні 2010 року було оголошено про завершення першого етапу спільного проекту IASB і FASB з розробки на заміну Концептуальної основи складання та подання фінансових звітівThe Conceptual Framework for Financial Reporting (Концептуальної основи фінансової звітності), яка має усунути суперечності між міжнародною і американською практикою.

На сьогоднішній день на міжнародному рівні діє оновлена Концептуальна основа фінансової звітності, міжнародні стандарти, випущені IASC і IASB, та міжнародні інтерпретації, розроблені IFRIC і SIC (табл. 1.8, додатки). При цьому, для зручності усю низку стандартів та інтерпретацій скорочено називають International Financial Reporting Standards (IFRS) — Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

Таблиця 1.8. Перелік груп міжнародних документів з регулювання обліку чинні станом на 1 вересня 2013 року

Перелік груп міжнародних документів з регулювання обліку чинні станом на 1 вересня 2013 року

Вважається, що дотримання міжнародних правил складання фінансової звітності забезпечує надійність і прозорість інформації, що у багатьох випадках збільшує можливість залучення іноземних інвестицій і позик, виходу на зарубіжні ринки та забезпечує більшу довіру з боку потенційних партнерів.

З метою гармонізації бухгалтерського регулювання у сфері аудиту і бухгалтерської освіти з 1977 року діє International Federation of Accountants (IFAC)

- Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ), при якій діють чотири спеціалізовані Ради, які розробляють відповідні стандарти (рис. 1.13, додатки).

Ради по стандартах Міжнародної федерації бухгалтерів

Рис. 1.13. Ради по стандартах Міжнародної федерації бухгалтерів

International Auditing and Assurance Standards Board (Рада з міжнародних стандартів аудиту і забезпечення) випускає і просуває:

International Standards on Auditing - ISA (Міжнародні стандарти аудиту);

International Standards on Quality Control - ISQC (Міжнародні стандарти з контролю якості).

International Public Sector Accounting Standards Board (Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектора) розробляє International Public Sector Accounting Standards - IPSAS (Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для державного сектора).

International Accounting Education Standards Board (Рада з міжнародних стандартів бухгалтерської освіти) розробляє і розповсюджує:

Framework for International Education Standards for Professional Accountants (Концептуальна основа міжнародних стандартів освіти для професійних бухгалтерів);

International Education Standards - IESs (Міжнародні стандарти освіти) ;

International Education Practice Statements - IEPSs (Положення з міжнародної практики освіти);

International Education Papers - IEP (Документи з міжнародної освіти).

International Ethics Standards Board for Accountants (Рада з міждународних стандартів етики для бухгалтерів) розробила Code of Ethics for Professional Accountants (Кодекс етики для професійних бухгалтерів).

Терміни і поняття

sole proprietorship (одноосібне володіння)

general partnership (загальне партнерство)

limited partnership (обмежене партнерство)

limited company, Company Ltd (обмежена компанія)

general corporation (відкрита корпорація)

close corporation (закрита корпорація)

ordinary shares (звичайні акції)

preferred shares (привілейовані акції)

convertible preferred shares (конвертовані привілейовані акції)

associated company (асоційована компанія)

subsidiary company (дочірня компанія)

parent company (материнська компанія)

multinational company — MNC (багатонаціональна компанія)

financial accounting (фінансовий облік)

management accounting (управлінський облік)

government and not-for-profit accounting (урядовий і некомерційний облік)

public accounting (незалежна бухгалтерська діяльність)

bookkeepers (рахівники)

professional accountants (професійні бухгалтери)

certified public accountant (CPA)(дипломований суспільний бухгалтер)

certified management accountant (CMA) (дипломований управлінський бухгалтер)

certified internal auditor (CIA) (дипломований внутрішній аудитор)

Generally Accepted Accounting Principles (GAAP) (Загальноприйняті принципи обліку) Financial Accounting Standards Board (FASB) (Рада із стандартів фінансового обліку)

Governmental Accounting Standards Board (GASB) (Рада із стандартів обліку для державних органів)

American Institute of Certified Public Accountants (AICPA) (Американський інститут дипломованих суспільних бухгалтерів)

Generally Accepted Accounting Practice (GAAP) (Загальноприйнята практика обліку)

Accounting Standards Board (ASB) (Рада облікових стандартів)

Financial Reporting Standards (FRS) (Стандарти фінансової звітності)

Statements of Standard Accounting Practice (SSAP) (Положення про стандартну практику обліку)

The Conceptual Framework for Financial Reporting (Концептуальна основа фінансової звітності)

International Financial Reporting Standards (IFRS) (Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ))

International Accounting Standards (Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку) International Accounting Standards Board (IASB) (Рада з міжнародних стандартів обліку)

International Federation of Accountants (IFAC) (Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ))

International Standards on Auditing (Міжнародні стандарти аудиту)

International Public Sector Accounting Standards (Стандарти бухгалтерського обліку для державного сектора)

International Accounting Education Standards (Міжнародні стандарти бухгалтерської освіти)

International Accounting Ethics Standards (Міжнародні стандарти бухгалтерської етики)


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси