Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємстваАНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВАНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВЗміст основних статей Звіту про фінансові результатиЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ (ЗВІТ ПРО СУКУПНИЙ ДОХІД) ПІДПРИЄМСТВАПримітки до фінансових звітівАналіз фінансового звітуАналіз статей проектованого звіту про фінансові результатиАналіз звіту про фінансові результати (сукупний дохід) підприємстваКонсолідація звітності органів Державного казначейства та фінансових...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік у зарубіжних країнах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Коефіцієнтний аналіз фінансових звітів

Ratio analysis (коефіцієнтний аналіз) встановлює співвідношення між показниками фінансових звітів, що є абсолютними величинами. Хоча фінансові аналітики застосовують різноманітні фінансові коефіцієнти та їх групування, найчастіше використовують показники віддачі інвестицій, короткострокової ліквідності, фінансової стійкості, ринкової вартості компанії (рис. 6.2).

Складові коефіцієнтного аналізу

Рис. 6.2. Складові коефіцієнтного аналізу

Return on investment (віддача інвестицій) показує ефективність діяльності суб'єкта господарювання шляхом співвідношення прибутку компанії та її активів чи капіталу. Визначення показників віддачі інвестицій цікавить власників компаній, щоб порівняти їх з ринковими ставками капіталу.

Short-term liquidity (короткострокова ліквідність), що означає спроможність компанії погашати свої поточні зобов'язання і вимірюється шляхом співвідношення різних складових поточних активів і поточних зобов'язань, цікавить, насамперед, фінансові структури, що надають суб'єкту господарювання грошові кошти в борг.

Financial strength (фінансова стійкість) характеризує можливість підприємства погашати свої зобов'язання в довгостроковій перспективі. Аналіз фінансової стійкості, який ще називають аналізом довгострокової платоспроможності, цікавить найбільш також фінансові установи, які позичають кошти в борг.

Corporate value (вартість корпорації) характеризує ефективність ринкової діяльності компанії шляхом управління акціями.

Для аналізу фінансового стану суб'єкта господарювання коефіцієнти порівнюють з нормативними значеннями, значеннями минулих років або показниками інших компаній галузі. Але вважається найбільш корисним виявити загальну тенденцію за певний час.

Таблиця 6.1. Основні показники return on investment (віддачі інвестицій)

Основні показники return on investment (віддачі інвестицій)

Незважаючи на чимало способів виміру return on investment, ROI (віддачі інвестицій), які відображають співвідношення різних видів прибутку (прибутку до виплати відсотків і податків, прибутку до виплати податків, прибутку після сплати податків) та активів чи капіталу, різноманітність їх назв (табл. 6.1), фахівці виокремлюють два основні фінансові показники:

return on equity - ROE (віддача власного капіталу), що визначає частку чистого прибутку від власного капіталу;

return on assets - ROA (віддача активів), що визначає частку операційного прибутку від активів.

Для оцінки ефективності певних аспектів діяльності компанії використовують й інші показники, в основу яких покладено поняття capital employed (вкладеного капіталу) або invested capital (інвестованого капіталу):

Показник ROE відображає величину доходів акціонерів і впливає на ринковий курс акцій. Його величина провідних компаній США становить 19,6 %, Великобританії - 18 %, країн ЄС - 14 %, Японії - 10 %. Утім величина ROE залежить не лише від країни, але й від галузі економіки. Так, наприклад, в США найбільші значення показників віддачі власного капіталу мають компанії харчової промисловості (25 %), у Великобританії - компанії інженерно-конструкторських послуг (23 %), країнах ЄС - компанії текстильної промисловості (20 %), в Японії - компанії інженерно-конструкторських послуг (14 %).

Показник ROA, який дозволяє оцінити операційну ефективність компанії, контролюють менеджери компанії, оскільки він є базою для забезпечення віддачі власного капіталу. Його середня величина провідних компаній США і Великобританії становить 15 %, країн ЄС - 9 %, Японії - 7 %. Найбільші значення ROA по галузях економіки зарубіжних країн мають ті самі галузі, що й значення ROE.

Profit margin (рентабельність реалізації) відображає частку операційного прибутку від виручки:

Для забезпечення отримання необхідного рівня ROA менеджери компанії використовують два допоміжних коефіцієнта, добуток яких й становить ROA:

Asset turn (обіговість активів) визначається як співвідношення виручки і активів:

У зарубіжній практиці середнє значення рентабельності реалізації провідних компаній наближається до 10 %, а показник обіговості активів дорівнює 1,3-1,5 разам.

Вміле управління рентабельністю реалізації та обіговістю активів призводить до бажаних значень віддачі активів. При цьому більш низьке значення рентабельності реалізації може бути компенсовано більш високим значенням обіговості активів, та навпаки. Так, за результатами діяльності провідних компаній Великобританії найменшу рентабельність реалізації мають компанії роздрібної торгівлі (7 %), але вона компенсується найбільшою обіговістю активів (2,2 рази). Разом з цим компанії послуг охорони здоров'я з найбільшою рентабельністю реалізації (27 %), мають майже найменшу обіговість активів - 0,9 разів.

Таблиця 6.2. Основні показники short-term liquidity (короткострокової ліквідності)

Основні показники short-term liquidity (короткострокової ліквідності)

Current ratio (коефіцієнт поточної ліквідності), який показує наскільки поточні активи компанії покривають її поточні зобов'язання, для більшості видів бізнесу є нормальним, якщо його значення є більшим одиниці.

Quick ratio (коефіцієнт швидкої ліквідності), що показує наскільки грошові кошти і поточна дебіторська заборгованість покривають поточні зобов'язання, вважається більш надійним показником ліквідності ніж коефіцієнт поточної ліквідності, оскільки ліквідність різних видів товарно-матеріальних запасів є різною. Більшість компаній мають значення цього показника в діапазоні 0.7-1.

Менш поширеним показником ліквідності є cash ratio (коефіцієнт грошової ліквідності).

Але оскільки усі зазначені коефіцієнти відображають стан справ суб'єкта господарювання лише на дату фінансових звітів, та, крім цього, на розрахунки цих коефіцієнтів значно впливає облікова політика, якою певним чином можна маніпулювати під час складання фінансових звітів, найбільш надійним показником платоспроможності суб'єкта господарювання в останній час вважається working capital to sales ratio (коефіцієнт забезпечення виручки робочим капіталом). Використання даних не тільки балансу, але й звіту про сукупний дохід дозволяє оцінити стан справ суб'єкта господарювання в динаміці. Так, наприклад, якщо за останні роки його виручка збільшилась, а величина робочого капіталу залишилась на тому ж рівні, коефіцієнт WCSR, на відміну від коефіцієнтів CR і QR, відразу виявить цю негативну тенденцію. У випадку недостатньої забезпеченості масштабів діяльності грошовими коштами (overtrading), можливим варіантом є отримання позики. Середнє значення WCSR провідних компаній Великобританії дорівнює 11 %. Але в зв'язку з останніми тенденціями операційного менеджменту компаній до зменшення товарно-матеріальних запасів, менше значення цього показника може бути ознакою високого професіоналізму менеджерів з управління запасами, а не нестачі робочого капіталу.

Поняття working capital (робочого капіталу) в зарубіжній практиці використовується в двох інтерпретаціях. За традиційним підходом, як це було представлено вище, робочий капітал визначають як різницю між величиною поточних активів і величиною поточних зобов'язань:

За другим підходом, його визначають як різницю величиною товарно-матеріальних запасів і поточної дебіторської заборгованості та величиною кредиторської заборгованості:

Фактично це означає, що за другим підходом визначення робочого капіталу поточні активи визначають за виключенням суми грошових коштів, а поточні зобов'язання - за виключенням короткострокових позик. Такий підхід вважається більш корисним для поточного управління компанією, оскільки товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість та кредиторська заборгованість, по-перше, мають найбільшу питому вагу робочого капіталу; та, по-друге, залежать саме від обсягів реалізації, в той час, як грошові кошти та короткострокові позики залежать від фінансової політики суб'єкта господарювання.

Керівництво компаній цікавить швидкість обіговості робочого капіталу та його складових шляхом визначення inventory turnover (обіговості запасів), receivable turnover (обіговості дебіторської заборгованості), payable turnover (обіговості кредиторської заборгованості):

Для визначення working capital days (періоду робочого капіталу) розраховують середні періоди утримання запасів та отримання дебіторської заборгованості (табл. 6.2, рис. 6.3)

Таблиця 6.3. Основні показники working capital days (періоду робочого капіталу)

Основні показники working capital days (періоду робочого капіталу)

Часовий розрив між датою платежів грошових коштів постачальникам та датою отримання грошових коштів від покупців називають cash cycle (грошовим циклом). Існування такого часового розриву й вимагає потреби в робочому капіталі, величину якого визначають за формулою:

Період робочого капіталу та грошовий цикл

Рис. 6.3. Період робочого капіталу та грошовий цикл

Аналіз financial strength (фінансової стійкості) характеризує довгострокову платоспроможність компанії та надає можливість виявити ознаки банкрутства компанії заздалегідь (табл. 6.4).

Таблиця 6.4. Основні показники financial strength (фінансової стійкості)

Основні показники financial strength (фінансової стійкості)

Debt to equity ratio (відношення позикового капіталу до власного) є найбільш важливим показником фінансової стійкості, оскільки дозволяє визначити співвідношення капіталу власників і капіталу кредиторів. Але існує кілька способів його обчислення: як співвідношення сукупних зобов'язань до власного капіталу суб'єкту господарювання (найбільш поширений спосіб визначення); як співвідношення довгострокових і короткострокових позик до власного капіталу або як співвідношення тільки довгострокових позик до власного капіталу. Останні способи обчислення показника D/E є корисними для банкірів, оскільки враховують саме ті зобов'язання, які пов'язані зі сплатою відсотків за позики. Гранична величина D/E компаній США і Великобританії становить, як правило, 50 %, в той час як гранична величина D/E компаній ЄС та Японії дорівнює 70 %.

Debt to assets ratio (відношення позикового капіталу до активів) є альтернативним показником до D/E, і вважається найбільш зручним, оскільки дозволяє уявити собі структуру балансу суб'єкта господарювання.

Interest cover (покриття відсотків), що показує у скільки разів прибуток до сплати відсотків і податків перебільшує витрати на відсотки, характеризує можливість компанії сплачувати свої борги. І хоча в розрахунках показника покриття відсотків використовують лише дані звіту про сукупний доход, його розглядають у взаємозв'язку із звітом про фінансовий стан, оскільки навіть якщо у балансі позикові кошти складають велику частку, але коефіцієнт покриття відсотків є великим, це свідчить, що компанія в змозі обслуговувати свої борги. Середнє значення цього показника компаній Великобританії становить 4,3-9,5 разів.

Corporate value (вартість корпорації), або market capitalization (ринкова капіталізація), визначається на фондовій біржі як поточна ринкова вартість її звичайних акцій:

Ринкова вартість акцій постійно змінюється в залежності від фактичних або очікуваних результатів діяльності корпорації, галузевої або загальної ринкової кон'юнктури бізнесу, але завданням менеджменту компаній є забезпечення максимально високого курсу акцій. Виокремлюють три основні види оцінки акцій: номінальна вартість, балансова вартість, ринкова вартість (рис. 6.4).

Види вартості акцій

Рис. 6.4. Види вартості акцій

Nominal or par value (номінальна вартість) - це мінімальна вартість, яка вказується на акціях, яку після випуску в обіг зараховують до статутного капіталу корпорації. Деякі компанії випускають акції без номінальної вартості, і тоді рада директорів може встановлювати stated value (оголошену вартість), що зараховується до статутного капіталу корпорації в якості номінальної.

Book value (облікова вартість), або asset backing (забезпечення активами), - це частка від ділення власного капіталу за вирахуванням привілейованих акцій на кількість циркулюючих звичайних акцій:

Market value (ринкова вартість) - ціна акції, що формується на фондовій біржі під впливом попиту й пропозиції:

Показники corporate value (вартості корпорації) характеризують ринкову діяльність компанії і відображають взаємозв'язок між прибутком корпорації та зазначеними трьома видами вартості акцій (табл. 6.5).

Таблиця 6.5. Основні показники corporate value (вартості корпорації)

Основні показники corporate value (вартості корпорації)

Earning per share (прибуток на одну акцію) є важливим показником ефективності діяльності компанії, оскільки відображає скільки чистого прибутку корпорації приходиться на одну акцію. Цей показник є більш інформативним ніж консолідований чистий прибуток суб'єкту господарювання, наприклад, після зливання компаній. Але застосовувати EPS доцільно лише для порівняння з EPS минулих років та визначення темпів росту EPS цієї ж компанії. Порівняння EPS різних компаній є некоректним, оскільки одні корпорації випускають більшу кількість акцій з низьким номіналом, а інші випускають менше акцій більш високого номіналу. Крім цього, корпорації можуть спеціально викуповувати акції, щоб збільшити показник EPS. Інвестори віддають перевагу тим компаніям, в яких темп росту EPS є стабільним, а не змінюється із року в рік.

Dividend per share (дивіденди на одну акцію) відображають скільки грошових коштів фактично отримають акціонери на одну акцію. Величина DPS, залежить не тільки від кількості акцій, але й від дивідендної політики, яка є різною в різних компаніях. Традиційно, компанії, що активно розвиваються, більшу частину прибутку спрямовують на розширення бізнесу і невелику частку прибутків виплачують акціонерам. В той час як великі компанії стабільно виплачують акціонерам більшу частину прибутків у формі дивідендів.

Але дивідендна політика суттєво залежить й від галузевої належності компанії. Так, зарубіжні компанії, які функціонують в галузі надання комунальних послуг, традиційно виплачують підвищені дивіденди, в той час як компанії, що працюють у сфері комп'ютерних технологій, в умовах отримання великих прибутків можуть взагалі не виплачувати дивідендів. Останні залучають інвесторів не виплатою дивідендів, а приростом капіталу.

Позитивною ознакою діяльності компанії є виплата дивідендів із чистого прибутку звітного періоду, а не з нерозподіленого прибутку минулих років. Але у випадку недостатньої величини чистого прибутку звітного року, менеджери компанії скоріше за все виплатять заплановану величину дивідендів з нерозподіленого прибутку минулих років ніж зменшать DPS.

Dividend cover (дивідендне покриття) і payout ratio (коефіцієнт виплати дивідендів) є взаємно протилежними показниками: чим більший перший, тим менший другий показник, і навпаки. Велика величина показника дивідендного покриття (і невеликого коефіцієнта виплати дивідендів) свідчить про політику накопичення прибутку та ріст масштабів діяльності компанії.

Оскільки зарубіжні компанії, як правило, більше 50 % чистого прибутку спрямовують на збільшення власного капіталу, середнє значення їх дивідендного покриття становить 2.0-3.0 (за виключенням японських компаній, значення дивідендного покриття яких становить більше 4.0).

Earnings yield (повна прибутковість акцій) і dividends yield (поточна прибутковість акцій), які розраховують як відсоток прибутку або дивідендів від поточної ринкової ціни, відображають залежність між зазначеними показниками. Моніторинг повної прибутковості акцій та поточної прибутковості акцій, величини яких змінюються щоденно, здійснюють як інвестори, так і менеджмент компаній. Для потенційних інвесторів величини цих показників є значимими при прийнятті ними рішень щодо економічної доцільності інвестицій в ті чи інші акції. Але оскільки показник повної прибутковості акцій характеризує загальний ріст капіталу на одну акцію, а показник поточної прибутковості акцій характеризує короткострокову прибутковість акцій у формі отримання дивідендів, перший показник більше цікавить таких інвесторів як інвестиційні фонди, в той час як другий - більше цікавить пенсійні фонди.

З точки зору менеджменту компаній, якщо показники прибутковості акцій збільшуються, це є ознакою, що попит на акції компанії зменшився, тобто вони втратили для інвесторів цінність.

Середнє значення показника повної прибутковості акцій зарубіжних компаній становить 5 %, показника поточної прибутковості акцій - 2 %. При цьому компанії США і Великобританії мають більші середні значення цих показників, а компанії Японії - менші. Утім низькі значення не є негативною ознакою, а навіть навпаки, оскільки свідчать про високу ринкову ціну акцій.

Price / earnings ratio (коефіцієнт ціна / прибуток), який показує у скільки разів поточна ринкова ціна акції більша за прибуток на одну акцію є зворотним показником повної прибутковості акцій. Коефіцієнт P/E показує за скільки років інвестиції в придбання акцій компанії окупаються. Середнє значення цього коефіцієнту зарубіжних компаній становить 20 років (у тому числі середнє значення коефіцієнта P/E американських компаній становить 18 років, японських - 25 років).

Менеджмент компаній зацікавлений у як найбільшому значенні цього показника, оскільки чим більше ринкова ціна власних акцій, тим більше грошових надходжень компанія отримає від їх продажу або акцій іншої компанії у випадку обміну власних акцій на акції іншої компанії. Крім цього, велика ринкова ціна на акції компанії зменшує можливість її поглинання іншою компанією. Найбільші значення показника P/E є в країнах з низькими темпами інфляції, стабільністю національної валюти, низькою вартістю капіталу.

Market to book ratio (коефіцієнт ринкової вартості акцій до балансової) надає об'єктивну оцінку загального стану компанії на фінансовому ринку, оскільки показує загальну оцінку акцій компанії інвесторами з врахуванням її рентабельності, ліквідності, ефективності управління і перспектив розвитку.

Мінімально допустимим значенням коефіцієнта є одиниця, оскільки якщо показник ринкової вартості акцій до балансової менше за одиницю, це означає, що інвестиції акціонерів втратили частину своєї вартості, і тому існуючі акціонери можуть почати продавати акції компанії. Значення коефіцієнта ринкової вартості акцій до балансової більше за одиницю означає, що інвестиції акціонерів збільшуються. Середнє значення коефіцієнта ринкової вартості акцій до балансової в провідних зарубіжних компаніях становить 2,5-3,1, але такі значення зазначеного коефіцієнта можуть бути наслідком штучного зменшення власного капіталу у звіті про фінансовий стан, наприклад, шляхом вилучення гудвіла із активів компанії.

Окрім зазначених у таблиці 6.5 показників вартості корпорації, потенційні інвестори за допомогою регресійного аналізу визначають показник market risk (ринкового ризику), який оцінює у відсотках коливання ринкової вартості компанії порівняно із середньо ринковою зміною ринкових курсів акцій.

В останні роки все більшої уваги привертає аналіз показників звіту про грошові потоки. Як правило, грошовий потік фінансово здорової компанії є більшим ніж чистий прибуток, що означає платоспроможність. Додатковим показником, який визначають фінансові аналітики, наприклад, є вільний грошовий потік, який є доступним власникам - це спроможність компанії виплачувати дивіденди. Це різниця між грошовим потоком від операційної діяльності та використаними грошовими коштами для інвестиційної діяльності.

Терміни і поняття

analysis of financial statements (аналіз фінансових звітів)

horizontal analysis (горизонтальний аналіз)

vertical analysis (вертикальний аналіз)

ratio analysis (коефіцієнтний аналіз)

trend analysis (трендовий аналіз)

return on investment (віддача інвестицій)

short-term liquidity (короткострокова ліквідність)

financial strength (фінансова стійкість)

corporate value (вартість корпорації)

return on investment, ROI (віддачі інвестицій)

return on equity - ROE (віддача власного капіталу)

return on assets - ROA (віддача активів)

return on net assets - RONA (віддача чистих активів)

return on total assets - ROTA (віддача сукупних активів)

return on capital employed - ROCE (віддача вкладеного капіталу)

return on invested capital - ROIC (віддача інвестованого капіталу)

profit margin (рентабельність реалізації)

asset turn (обіговість активів)

current ratio (коефіцієнт поточної ліквідності)

quick ratio (коефіцієнт швидкої ліквідності)

cash ratio (коефіцієнт грошової ліквідності)

working capital to sales ratio (коефіцієнт забезпечення виручки робочим капіталом)

inventory turnover (обіговості запасів)

receivable turnover (обіговість дебіторської заборгованості)

payable turnover (обіговість кредиторської заборгованості)

average days-in-inventory - AIP (середній період утримання запасів)

average days' sales uncollected - ASP (середній період отримання дебіторської заборгованості)

age of accounts payable - AAP (тривалість кредиторської заборгованості)

working capital days (період робочого капіталу)

cash cycle (грошовий цикл)

debt to equity ratio - D/E (відношення позикового капіталу до власного)

debt to assets ratio (відношення позикового капіталу до активів)

interest cover (покриття відсотків)

market capitalization (ринкова капіталізація)

nominal or par value per share (номінальна вартість акції)

book value per share (облікова вартість акції)

market value per share (ринкова вартість акції)

earning per share - EPS (прибуток на одну акцію)

dividend per share - DPS (дивіденди на одну акцію)

dividend cover (дивідендне покриття)

payout ratio (коефіцієнт виплати дивідендів)

earnings yield (повна прибутковість акцій)

dividends yield (поточна прибутковість акцій)

price / earnings ratio - P/E (коефіцієнт ціна / прибуток)

market to book ratio (коефіцієнт ринкової вартості акцій до балансової)

market risk (ринковий ризик)


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси