Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Завдання обліку поточних біологічних активів тваринництваОблік поточних біологічних активівОсобливості організації обліку поточних біологічних активів

 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік у зарубіжних країнах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОБЛІК ПОТОЧНИХ АКТИВІВ


Облік запасів

Головним питанням обліку запасів є визначення суми собівартості, яка повинна визнаватися як актив та переноситися на майбутні періоди до моменту визнання відповідних доходів. IAS 2 надає рекомендації щодо визначення собівартості та подальшого визнання витрат, включаючи будь-яке часткове списання до чистої вартості реалізації. Він також надає рекомендації щодо формул собівартості, що застосовуються для визначення собівартості запасів.

Згідно з IAS 2 "Inventories " (Запаси) inventories (запаси) - це активи, які:

а) утримуються для продажу в звичайному ході бізнесу;

б) перебувають у процесі виробництва для подальшого продажу; або

в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг (рис. 9.1).

Визначення запасів згідно з ІАS 2

Рис. 9.1. Визначення запасів згідно з ІАS 2

Запаси включають товари, що були придбані та утримуються для перепродажу, у тому числі, наприклад, товари, придбані підприємством роздрібної торгівлі та утримувані для перепродажу, або земля та інша нерухомість для перепродажу. Запаси включають також готову вироблену продукцію або незавершене виробництво суб'єкта господарювання й основні та допоміжні матеріали, призначені для використання в процесі виробництва. У випадку виконавця послуг запаси включають витрати на послуги, для яких суб'єкт господарювання ще не визнав відповідний дохід.

В практиці подання фінансових звітів зарубіжними корпораціями для зовнішніх користувачів запаси переважно відображають однією статтею і називають міжнародним терміном "inventories ". Так, з проаналізованих звітів про фінансовий стан трьох американських та чотирьох європейських корпорацій, усі корпорації за виключенням шведської компанії DUNIAB, яка є європейським постачальником виробів для сервіровки столів, відобразили запаси однією статтею з використанням міжнародної термінології (зразок 9.1). При цьому, оскільки англійська компанія Tesko plc подає консолідований Баланс і за міжнародною термінологією, і за європейською, в останньому варіанті консолідованого Балансу використовується термін "stocks ".

У консолідованому Балансі шведської компанії DUNI AB запаси відображено більш розгорнуто, як у промислової компанії, трьома статтями: Raw materials and supplies (основні і допоміжні матеріали), Products in progress (незавершене виробництво), Finished goods and goods for resale (готова продукція і товари для перепродажи). STATEMENT OF FINANCIAL POSITION of GENERAL ELECTRIC COMPANY and consolidated affiliates

in million of dollars at 31December

2010

2009

Inventories

11,526

11,987

CONSOLIDATED BALANCE SHEETS of CHEVRON CORPORATION

in million of dollars at December 31

2010

2009

Inventories

5,493

5,529

BALANCE SHEETS of MICROSOFT CORPORATION

in million of dollars at 30 June

2010

2009

Inventories

740

717

CONSOLIDATED BALANCE SHEET of TT electronics plc

£million at 31 December

2010

2009

Inventories

81.4

83.9

GROUP BALANCE SHEET of TESKO PLC

£ million year ended 26 February

2011

2010

Stocks

3162.0

2729.0

GROUP BALANCE SHEET of TESKO PLC

£ million year ended 26 February

2011

2010

Inventories

3,162

2,729

CONSOLIDATED BALANCE SHEET of DUNI AB

million kronor at 31 December

2010

2009

Raw materials and supplies

102

101

Products in progress

11

15

Finished goods and goods for resale

319

260

CONSOLIDATED STATEMENTS OF FINANCIAL POSITION of NOKIA CORP

EURm at 31 December

2010

2009

Inventories

2 523

1 865


Собівартість запасів повинна включати всі costs of purchase (витрати на придбання), costs of conversion (витрати на переробку) та other costs (інші витрати), понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан (рис.9.2).

Costs of purchase of inventories (витрати на придбання запасів) складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб'єктові господарювання податковими органами), а також з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг. Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання.

Costs of conversion of inventories (витрати на переробку запасів) охоплюють витрати, прямо пов'язані з одиницями виробництва, наприклад оплата праці виробничого персоналу. Вони також включають систематичний розподіл постійних та змінних виробничих накладних витрат, що виникають при переробці матеріалів у готову продукцію.

Other costs (інші витрати) включаються в собівартість запасів лише тією мірою, якою вони були понесені при доставці запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення в теперішній стан. Наприклад, може бути доцільним включати в собівартість запасів невиробничі накладні витрати або витрати на проектування продукції для конкретних клієнтів.

Склад собівартості запасів згідно з IAS 2

Рис. 9.2. Склад собівартості запасів згідно з IAS 2

Variable production overheads (змінні виробничі накладні витрати) - це такі непрямі витрати на виробництво, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно обсягу виробництва, такі як:

indirect materials (витрати на допоміжні матеріали);

indirect labour (непрямі витрати на оплату праці).

Змінні виробничі накладні витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничих потужностей.

Fixed production overheads (постійні виробничі накладні витрати) - це ті непрямі витрати на виробництво, які залишаються порівняно незмінними незалежно від обсягу виробництва, такі як:

depreciation (амортизація);

maintenance of factory buildings and equipment (утримання будівель і обладнання заводу);

cost of factory management and administration (витрати на управління та адміністративні витрати заводу).

Розподіл постійних виробничих накладних витрат на витрати, пов'язані з переробкою, базується на normal capacity of the production facilities (нормальній потужності виробничого устаткування).

Normal capacity (нормальна потужність) - це очікуваний рівень виробництва, якого можна досягти в середньому протягом кількох періодів або сезонів за звичайних обставин, якщо взяти до уваги зменшення потужності, що виникає в результаті запланованого обслуговування виробництва. Можна використовувати фактичний рівень виробництва, коли він приблизно дорівнює нормальній потужності. Сума постійних накладних витрат, розподілених на кожну одиницю виробництва, не зростає внаслідок низького рівня виробництва або простоїв.

Unallocated overheads (нерозподілені накладні витрати) визнаються витратами того періоду, в якому вони понесені. У періоди надзвичайно високого рівня виробництва сума постійних накладних витрат, розподілених на кожну одиницю виробництва, зменшується так, щоб запаси не оцінювалися вище собівартості.

Результатом виробничого процесу можуть бути кілька продуктів, що виробляються одночасно. Це відбувається, наприклад, коли виготовляється joint products (спільна продукція) або коли є main product and a by-product (основний ma побічний продукти). Якщо витрати на переробку кожного продукту неможливо визначити окремо, вони розподіляються на продукти на основі раціональної та послідовної бази розподілу. Наприклад, розподіл може базуватися на відповідній ціні продажу кожного продукту - на етапі виробничого процесу, коли продукти вже можна відокремити один від одного, або на момент завершення виробництва продукту. За своїм характером вартість більшості побічних продуктів є несуттєвою. В таких випадках їх часто оцінюють за чистою вартістю реалізації і ця вартість вираховується із собівартості основного продукту. В результаті балансова вартість основного продукту суттєво не відрізняється від його собівартості.

Якщо у service provider (виконавця послуг) є запаси, вони оцінюються за витратами на їх виробництво. Такі витрати складаються переважно з:

primarily of the labour (витрат на оплату праці);

other costs of personnel directly engaged in providing the service, including supervisory personnel (інших витрат на персонал, безпосередньо зайнятий наданням послуг, включаючи керівний персонал);

attributable overheads (відповідних накладних витрат).

Оплата праці та інші витрати, пов'язані з персоналом відділу збуту та загальним адміністративним персоналом, не включаються до собівартості, а визнаються як витрати періоду, в якому вони були понесені. Собівартість запасів постачальника послуг не включає величину прибутку або накладні витрати, що не розподіляються і часто включаються в ціни, встановлені постачальниками послуги.

Прикладами витрат, які виключаються із собівартості запасів і визнаються як витрати періоду, в якому вони понесені, є такі (рис. 9.3):

а) понаднормові відходи матеріалів, витрати на оплату праці або інші виробничі витрати;

б) витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для підготовки до наступного етапу виробництва;

в) адміністративні накладні витрати, не пов'язані з доставкою запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведенням у теперішній стан; та

г) витрати на продаж.

Суб'єкт господарювання може купувати запаси на умовах відстрочення розрахунків. Якщо угода фактично містить елемент фінансування, цей елемент (наприклад, різниця між ціною придбання за звичайних умов оплати та сплаченою сумою) визнається як витрати на відсотки протягом періоду фінансування. IAS 23 "Borrowing Costs (Витрати на позики)" ідентифікує обмежені обставини, коли витрати на позики включаються в собівартість запасів.

Приклади витрат, які виключаються з собівартості запасів згідно з ІAS 2

Рис. 9.3. Приклади витрат, які виключаються з собівартості запасів згідно з ІAS 2

Згідно з IAS 2 сума запасів, визнана як витрати протягом періоду, яку часто називають cost of sales (собівартість реалізації), складається з тих витрат, що були раніше включені до оцінки проданих одиниць запасів, нерозподілених виробничих накладних витрат та понаднормових сум виробничих витрат запасів:

При цьому для визначення собівартості використаних запасів IAS 2 дозволено використовувати три cost formulas (формули собівартості). Суб'єктові господарювання слід застосовувати одну і ту саму формулу собівартості для всіх запасів суб'єкта господарювання однакового характеру та використання. Для запасів різного характеру або використання можуть бути виправданими різні формули собівартості. Наприклад, запаси, використані в одному операційному сегменті, можуть використовуватися суб'єктом господарювання таким способом, який відрізняється від способу використання запасів того самого типу в іншому операційному сегменті. Проте відмінність у географічному розташуванні запасів (або у відповідних податкових правилах), сама по собі є недостатньою підставою для застосування різних формул собівартості (рис. 9.4).

Specific identification of costs (конкретна ідентифікація собівартості) означає, що конкретні витрати ототожнюються з ідентифікованими одиницями запасів. Такий підхід є доцільним для одиниць запасів, які не є взаємозамінними, та товарів чи послуг, призначених для конкретних проектів, незалежно від того, чи вони були придбані, чи вироблені. Коли існує велика кількість одиниць запасів, які є взаємозамінними, доречно застосувати метод вибору тих одиниць, що залишилися в запасах, щоб визначити очікуваний вплив на прибуток або збиток.

First-in, first-out (FIFO) formula (формула ФІФО) припускає, що одиниці запасів, які були придбані або вироблені першими, продаються першими, а отже, одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, є тими, що були придбаними або виробленими останніми.

Weighted average cost formula (формула середньозваженої собівартості) полягає у тому, що cost of each item (собівартість кожної одиниці) визначається із середньозваженої собівартості подібних одиниць на початок періоду та собівартості подібних одиниць, що були придбані або вироблені протягом періоду. Середнє значення може бути обчислене на періодичній основі або з отриманням кожної додаткової партії залежно від обставин суб'єкта господарювання.

Формули собівартості запасів згідно з IAS 2

Рис. 9.4. Формули собівартості запасів згідно з IAS 2

При цьому на початку IAS 2 попереджається, що застосування last-in, first- out (LIFO) formula (формули ЛІФО) при оцінці запасів не дозволяється (в той час як в американській практиці її широко застосовують, а в англійській практиці, хоча й дозволено, але практично не використовують). Разом з цим IAS 2 дозволяє використовувати ще два методи оцінки запасів, якщо їх результати приблизно дорівнюють собівартості (рис. 9.5).

Прийоми оцінки собівартості запасів дозволені IAS 2

Рис. 9.5. Прийоми оцінки собівартості запасів дозволені IAS 2

Standard cost method (метод стандарт-косту) враховує нормативні рівні використання основних та допоміжних матеріалів, праці, а також економічної і виробничої потужності (їх регулярно аналізують і, за потреби, переглядають з огляду на поточні умови).

Retail method (метод роздрібних цін) застосовується у роздрібній торгівлі для оцінки великої кількості одиниць запасів, які швидко змінюються і дають однаковий прибуток та для яких технічно неможливо застосувати інші методи калькулювання. Собівартість запасів визначається шляхом зменшення вартості продажу запасів на відповідний відсоток валового прибутку:

Застосовуваний відсоток ураховує запаси, які були оцінені нижче початкової ціни продажу. Для кожного відділу роздрібної торгівлі часто використовують середній відсоток.

У звітах про сукупний дохід зарубіжні корпорації собівартість реалізованих запасів відображають статтями (зразок 9.2): Cost of goods sold (Собівартість реалізованих товарів), Cost of services sold (Собівартість реалізованих послуг), Cost of revenue (Собівартість виручки), Cost of sales (Собівартість реалізації).

Зразок. 9.2. STATEMENT OF EARNINGS of GENERAL ELECTRIC COMPANY and consolidated affiliates

in million of dollars for the years ended December 31

2010

2009

2008

COSTS AND EXPENSES

Cost of goods sold Cost of services sold

46,005 25,708

50,580 25,341

54,602 29,170

INCOME STATEMENTS of MICROSOFT CORPORATION

Year Ended June 30,in million $, except per share amounts

2010

2009

2008

Revenue

Operating expenses: Cost of revenue

$62,484 12,395

$ 58,437 12,155

$ 60,420 11,598

GROUP INCOME STATEMENT of TESKO PLC

£ million year ended 26 February 2011

2011

2010

Continuing operations Revenue (sales excluding VAT) Cost of sales

60,931 (55,871)

56,910 (52,303)

CONSOLIDATED INCOME STATEMENT of TTelectronicsplc

F million for the year ended 31 December 2010

2010

2009

Continuing operations

Revenue

Cost of sales

571.3 (471.2)

463.5 (391.7)

CONSOLIDATED INCOME STATEMENT of DUNYAB

million kronor for the period January 1 - December 31

2010

2009

Net sales

Costs of goods sold

3 971 2 919

4 220 3 054

CONSOLIDATED INCOME STATEMENTS of NOKIA CORP

EURm year ended 31 December

2010

2009

2008

Net sales Cost of sales

42 446 (29 629)

40 984 (27 720)

50 710 (33 337)

В практиці більшості американських корпорацій собівартість реалізованих запасів визначають методами average-cost, FIFO та LIFO. При цьому використовують їх в умовах застосування perpetual inventory system (системи безперервного обліку запасів) або periodic inventory system (системи періодичного обліку запасів). Обидва підходи дозволено IAS 2 (рис. 9.6).

Системи обліку запасів

Рис. 9.6. Системи обліку запасів

За системою безперервного обліку запасів cost of inventory sold (собівартість реалізованих запасів) визначають на кожну дату реалізації, а наприкінці місяця підраховують ending inventory (кінцеве сальдо запасів).

Для цього в обліку визначають проміжній показник cost of goods available for sale (собівартості товарів для реалізації) як суму початкових запасів та вартість нетто-закупок:

Величину net purchases (нетто-закупки) розраховують як вартість закупок з урахуванням транспортних витрат мінус вартість повернень та отриманих знижок:

За системою періодичного обліку запасів спочатку розраховують ending inventory (кінцеве сальдо запасів), а потім визначають загальну cost of inventory sold (собівартість реалізованих запасів) за формулою:

Використання методів LIFO та average-cost в умовах застосування perpetual inventory system (системи безперервного обліку запасів) та periodic inventory system (системи періодичного обліку запасів) надають різні результати отриманого за звітний період gross margin (амер. назва валового прибутку) або gross profit (англ. назва валового прибутку).

Приклад 9.1

1.01. Залишок запасів на початок місяця становить 70 од. по $5 (собівартістю $ 350). 5.01. Придбано 20 од. по $ 6 (собівартістю $ 120). 10.01. Реалізовано 80 од. по $ 10. 15.01. Придбано 60 од по $ 7 (собівартістю $ 420). 20.01. Реалізовано 30 од. по $ 10. 25.01. Придбано 40 од. по $ 8 (собівартістю $ 320). 31.01. Залишок запасів 80 од.

Sales = (80+30) 10 = $ 1100

Cost of goods available for sale = 350+120+420+320 = $ 1210 (190 од.)

Perpetual inventory system

Periodic inventory system

Weighted average cost formula

10.01. Cost of item = (350+120)/90 = 5,2

Costs of inventory sold = 80 ,2 = 416

20.01. Cost of item .= (470 - 416+420)/70 = 6,8

Costs of inventory sold = 30 х 6,8=204

31.01. Costs of inventory sold = 416+204 = $620 Gross margin = 1100 - 620 = $ 480 Ending inventory = 1210 - 620 = $590

31.01. Cost of item = 1210 / 190 = 6,37 Ending inventory = 80 х 6,37 = $510 Costs of inventory sold = 1210 -510=700 Gross margin = 1100 -700 = $400

First-in, first-out (FIFO) formula

10.01. Costs of inventory sold = 70 5+10 6 = 410

20.01. Costs of inventory sold = 10 6+20 7 = 200

31.01. Costs of inventory sold = 410+200 = $610 Gross margin = 1100 - 610 = $490 Ending inventory = 1210 - 610 = $600

31.01.

Ending inventory = 40 х 8+40 х 7 = $600 Costs of inventory sold=1210 - 600=610 Gross margin =1100 -610 = $ 490

Last-in, first-on (LIFO) formula

10.01. Costs of inventory sold = 20 6+60 5 = 420

20.01. Costs of inventory sold = 30 7 = 210

31.01. Costs of inventory sold = 4 20+210 = $630 Gross margin = 1100 - 630 = $470 Ending inventory = 1210 - 630 = $580

31.01.

Ending inventory = 70 5+10 6 = $410 Costs of inventory sold =1210 -410 = $800 Gross margin = 1100 -800 = $300

За perpetual inventory system (системою безперервного обліку запасів), яка в сучасних умовах є більш поширеною, на торговельних підприємствах США облік усіх поточних операцій з придбання, повернення, реалізації та втрат товарів здійснюється на рахунку "Merchandise inventories (Товарні запаси)" (зразок 9.3).

На дату оприбуткування запасів цей рахунок дебетується з урахуванням або без урахування знижки за дострокову оплату. Так, якщо використовується gross method (валовий метод), то закупки відображають за брутто-ціною, а у випадку використання net method (нетто-методу), закупки відображають за ціною постачальника з врахуванням можливої знижки за дострокову оплату:

Merchandise inventories (Товарні запаси)

Accounts Payable (Рахунки до оплати)

При застосуванні gross method в обліку використовують контрарний рахунок "Purchases Discounts (Купівельні знижки)", а при застосуванні net method використовують контрарний рахунок "Purchases Discounts Forfeited (Втрачені купівельні знижки)". На дату оплати запасів, якщо використовується gross method і було отримано знижку за дострокову оплату запасів, здійснюють проведення:

Accounts Payable (Рахунки до оплати)

Purchases Discounts (Купівельні знижки) Cash (Грошові кошти)

А у випадку, якщо використовують net method, але знижку не було отримано, здійснюють запис:

Accounts Payable (Рахунки до оплати)

Purchases Discounts Forfeited (Втрачені купівельні знижки) Cash (Грошові кошти)

У випадках, коли з різних причин закуплені товари було повернуто постачальнику або постачальник надав знижку на товар, величину рахунку товарних запасів та рахунку до оплати зменшують зворотним записом:

Accounts Payable (Рахунки до оплати)

Merchandise inventories (Товарні запаси)

На дату реалізації товарних запасів здійснюють проведення:

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізованих товарів) Merchandise inventories (Товарні запаси)

На кінець місяця, якщо за даними інвентаризації було виявлено втрати запасів від нестач, порчі та інших причин, роблять запис:

Inventory Shortage Expense (Витрати з нестач запасів) Merchandise inventories (Товарні запаси)

Зразок. 9.3. Облік запасів за perpetual inventory system

Merchandise inventories Account

Dr.

Cr.

Beginning Balance

Accounts Payable (повернення запасів)

Accounts Payable (придбання запасів)

Accounts Payable (отримані знижки)

Accounts Payable (транспортні витрати)

Cost of Goods Sold (собівартість реалізації)

Ending Balance

Inventory Shortage Expense (втрати)

Cost of Goods Sold Account

Dr.

Merchandise inventories (собівартість реалізації)

Cr.

Profit or loss (собівартість реалізації)

Останньою операцією відображають списання собівартості реалізованих товарів на рахунок "Profit or loss (Прибутки або збитки)":

Profit or loss (Прибутки або збитки)

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізованих товарів)

Приклад 9.2

1.06. 2.0б. 10.06.

Початкові запаси товарів складають 3 од . по $ 10. Придбано товарів в кредит 10 од. по $ 10. Продано товару в кредит 6 од. по $ 18.

Облік запасів ведеться за perpetual inventory system (системою безперервного обліку запасів)

2.06.

Inventories (Запаси)

Accounts Payable (Рахунки до оплати)

100

100

10.06.

Accounts Receivables (Рахунки до отримання) Sales (Реалізація)

108

108

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізованих товарів) Inventories (Запаси)

60

60

30.06.

Sales (Реалізація)

Profit or loss (Прибутки або збитки)

l08

l08

Profit or loss (Прибутки або збитки)

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізованих товарів)

60

60

(на рахунку запасів — залишок $ 70)

При застосуванні periodic inventory system рахунок "Merchandise inventories (Товарні запаси)" застосовують лише для відображення початкового і кінцевого сальдо запасів (зразок 9.4), а для акумулювання загальної вартості закупок товарів за звітний період з метою подальшого перепродажу використовують транзитні рахунки: "Purchases (Закупки)", "Freight-in (Фрахт-в)", "Purchases Returns and Allowances (Повернення та поправки закупок)",

На дату оприбуткування запасів дебетується рахунок "Purchases (Закупки)" з урахуванням або без урахування знижки за дострокову оплату:

Purchases (Закупки)

Accounts Payable (Рахунки до оплати)

При застосуванні gross method в обліку використовують контрарний рахунок "Purchases Discounts (Купівельні знижки)", а при застосуванні net method використовують рахунок "Purchases Discounts Forfeited (Втрачені купівельні знижки)", як за системою безперервного обліку запасів.

Транспортні витрати при закупках товарів відображають на рахунку "Freight-in (Фрахт-в)", а при продажу товарів "Freight-out (Фрахт-з)". При цьому транспортні витрати закупок товарів відносять до вартості закупок, а транспортні витрати при реалізації запасів включають до операційних витрат у Звіті про сукупний дохід. На дату оплати рахунків транспортних витрат закупок здійснюють запис:

Freight-in (Фрахт-в)

Cash (Грошові кошти)

У випадках повернення товарів постачальнику або отримання знижок на товар, величину рахунків до оплати зменшують з використанням рахунку "Purchases Returns and Allowances (Повернення та поправки закупок)", який є контрарним до рахунку "Purchases (Закупки)":

Accounts Payable (Рахунки до оплати)

Purchases Returns and Allowances (Повернення та поправки закупок)

На кінець місяця чисту вартість закупок, транспортні витрати та початковий залишок запасів списують на рахунок "Cost of Goods Sold":

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізованих товарів) Purchases (Закупки) Freight-in (Фрахт-в) Merchandise inventories (Товарні запаси)

Внаслідок цього, за дебетом рахунку "Cost of Goods Sold (Собівартість реалізованих товарів)" відображається величина "Cost of goods available for sale (Собівартості товарів для реалізації)". Потім за даними physical inventory (інвентаризації) визначають залишки запасів на кінець періоду та списують їх вартість на рахунок "Merchandise inventories (Товарні запаси)":

Merchandise inventories (Товарні запаси) Purchases (Закупки)

Зразок. 9.4. Облік запасів за periodic inventory system

Merchandise inventories Account

Dr.

Cr.

Beginning Balance

Beginning Balance

Ending Balance

Cost of Goods Sold Account

Dr.

Purchases (вартість закупок) Freight-in (транспортні витрати) Merchandise inventories (початкове сальдо запасів)

Cr.

Purchases Returns and Allowances

(Повернення та поправки закупок)

Merchandise inventories (кінцеве сальдо запасів)

Profit or loss (собівартість реалізації)

Приклад 9.3

1.06. Початкові запаси товарів складають 3 од . по $ 10. 2.06. Придбано товарів в кредит 10 од. по $ 10. 10.06. Продано товару в кредит 6 од. по $ 18.

Облік запасів ведеться за periodic inventory system (системою періодичного обліку запасів)

2.06.

Purchases (Закупки)

Accounts Payable (Рахунки до оплати)

100

100

10.06.

Accounts Payable (Рахунки до оплати) Sales (Продажи)

108

108

30.06.

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізації) Inventories (Запаси)

30

30

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізації) Purchases (Закупки)

100

100

Inventories (Запаси)

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізації)

70

70

Sales (Реалізація)

Profit or loss (Прибутки або збитки)

108

108

Profit or loss (Прибутки або збитки)

Cost of Goods Sold (Собівартість реалізованих товарів)

60

60

На промислових підприємствах облік запасів здійснюють за системою періодичного обліку. Спочатку визначають cost of materials expired (собівартість витрачених матеріалів) як:

Потім визначають cost of goods manufactured (собівартість виготовленої продукції) як:

Для обліку запасів на зарубіжних виробничих підприємствах використовують рахунки:

Raw Materials Inventory (Запаси сировини) або Stock (Запаси) - для обліку залишків сировини;

Supplies Inventory (Запаси допоміжних матеріалів) - для обліку залишків допоміжних матеріалів;

Work in Progress Inventory або Work in Process Inventory (Запаси незавершеного виробництва) - для обліку всіх виробничих витрат, які виникають в зв'язку з виробництвом продукції;

Cost of goods sold (собівартість реалізованої продукції) визначають як:

Finished Goods Inventory (Запаси готової продукції) - для обліку залишків готової продукції.

Тому для обліку виробничих витрат використовують також рахунки:

Direct Labor Costs (Прямі витрати на заробітну плату);

Indirect Labor Costs (Непрямі витрати на заробітну плату);

Factory Overhead Costs (Загальновиробничі витрати).

Для обліку використання у виробництві матеріалів здійснюють запис:

Work in Progress Inventory (Запаси незавершеного виробництва) Factory Overhead Costs (Загальновиробничі витрати) Raw Materials Inventory (Запаси сировини) Supplies Inventory (Запаси допоміжних матеріалів)

Списання заробітної плати виробничого персоналу здійснюють записом:

Work in Progress Inventory (Запаси незавершеного виробництва) Factory Overhead Costs (Загальновиробничі витрати)

Direct Labor Costs (Прямі витрати на заробітну плату) Indirect Labor Costs (Непрямі витрати на заробітну плату)

Нарахування інших загальновиробничих витрат відбувається записом:

Factory Overhead Costs (Загальновиробничі витрати)

Employee Benefits Expenses, Health Insurance (Витрати на соціальне страхування)

Depreciation Expenses (Витрати амортизації)

Списання розподілених загальновиробничих витрат на основі predetermined overhead rate (нормативного коефіцієнта загальновиробничих витрат) відображають записом:

Work in Progress Inventory (Запаси незавершеного виробництва)

Factory Overhead Applied (Розподілені загальновиробничі витрати)

Передачу готової продукції на склад відображають як:

Finished Goods Inventory (Запаси готової продукції)

Manufacturing costs (виробничі витрати) традиційно включають три класи витрат: materials costs (матеріальні витрати), labor costs (трудові витрати) та manufacturing overhead costs (загальновиробничі витрати).

Класифікація виробничих витрат на зарубіжних підприємствах

Рис. 9.7. Класифікація виробничих витрат на зарубіжних підприємствах

Work in Progress Inventory (Запаси незавершеного виробництва)

Зразок 9.5. Manufacturing cots flow (рух виробничих витрат) Raw Materials Inventory (Запаси сировини)

Beginning Balance

Raw Materials Purchases (закупки сировини)

Work in Process Inventory (собівартість використаних матеріалів)

$ 65,000

Ending Balance

Direct Labor Costs (Прямі трудові витрати)

Wages Payable (витрати прямої заробітної плати)

Work in Process Inventory (витрати

прямої заробітної плати) $ 35,000

Factory Overhead Costs (Загальновиробничі витрати)

Indirect Materials (непрямі матеріали) Indirect Labor Costs (непрямі трудові витрати)

Employee Benefits Expenses, Health Insurance (витрати на соціальне страхування)

Depreciation Expenses (амортизація) Total Increases $ 182,000

Factory Overhead Applied (розподілені загальновиробничі витрати) $ 82,000

Cost of Goods Sold (нерозподілені загальновиробничі витрати)

Factory Overhead Applied (Розподілені загальновиробничі витрати)

Factory Overhead Costs (розподілені загальновиробничі витрати) $ 82,000

Work in Process Inventory (розподілені загальновиробничі витрати) $ 82,000

Work-in-Process Inventory (Запаси незавершеного виробництва)

Dr.

Cr.

Beginning Balance

$ 215,000

Raw Materials Inventory

$ 65,000

Finished Goods

Direct Labor Costs

$ 35,000

Manufactured

$ 274,000

Factory Overhead Applied

$ 82,000

Total Increases

$ 182,000

Total Decreases

$ 274,000

Less: Decreases

$ 274,000

Ending Balance

$ 123,000

Згідно з IAS 2 на дату фінансової звітності оцінка запасів здійснюється за так званим lower of cost or market - LCM rule (правилом меншої з двох оцінок), коли запаси оцінюють за найменшою з двох величин: cost (собівартістю) або net realizable value - NRV (чистою реалізаційною вартістю).

Net realizable value - NRV (чиста реалізаційна вартість) — це попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу.

Fair value (справедлива вартість) - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (рис. 9.8).

Визначення чистої реалізаційної вартості та справедливої вартості згідно IAS 2

Рис. 9.8. Визначення чистої реалізаційної вартості та справедливої вартості згідно IAS 2

Практика часткового списання запасів нижче собівартості до NRV збігається з тією точкою зору, що балансова вартість активів не повинна перевищувати суму, яка очікується від їх продажу або використання. Порівняння собівартості запасів та їх NRV доцільно проводити у випадках, якщо:

а) зменшилась ціна продажу запасів або якщо ці запаси пошкоджені, повністю або частково застаріли;

б) зросли попередньо оцінені витрати на їх завершення виробництва або попередньо оцінені витрати на збут.

Таке порівняння має починатися з готової продукції: якщо собівартість готової продукції є більшою за NRV, то й інші види запасів тестують на знецінення до NRV; якщо собівартість готової продукції є меншою за NRV , то й для інших видів запасів таке порівняння не робиться. Як виключення, за умов суттєвого знецінення запасів матеріалів, replacement cost (відновлювана собівартість) матеріалів буде найкращою наявною оцінкою NRV.

У кожному наступному періоді проводиться нова оцінка NRV. Якщо тих обставин, які раніше спричинили часткове списання запасів нижче собівартості, більше немає, або якщо є чітке свідчення збільшення NRV внаслідок зміни економічних обставин, сума часткового списання сторнується (тобто сторнування обмежується сумою первинного часткового списання) так, що новою балансовою вартістю є нижча з оцінок - собівартість або переглянута NRV. Це відбувається, наприклад, коли одиниця запасів, відображена за NRV через падіння ціни її продажу, продовжує перебувати в розпорядженні в наступному періоді, а ціна її продажу зросла.

Запаси, як правило, списуються до NRV на індивідуальній основі. Проте за деяких обставин може бути доцільно об'єднати подібні або взаємопов'язані одиниці. Це відбувається, наприклад, з одиницями запасів, що відносяться до однієї номенклатурної групи продукції, мають подібне призначення або кінцеву мету використання, виробляються та продаються в одному географічному регіоні, але практично не можуть бути оцінені окремо від інших одиниць даної номенклатурної групи продукції. Постачальники послуг, як правило, накопичують витрати за кожним видом послуг, на які визначається окрема ціна продажу. Таким чином, кожний вид послуг розглядається як окрема одиниця.

Попередні оцінки NRV базуються на найбільш достовірних фактах, які були на момент здійснення попередніх оцінок очікуваної суми реалізації запасів. При цих попередніх оцінках беруть до уваги коливання ціни або собівартості, безпосередньо пов'язані з подіями, які відбуваються після закінчення періоду, тією мірою, наскільки такі події підтверджують умови, що існували на кінець періоду.

Попередні оцінки NRV враховують також призначення, для якого утримують запаси. Наприклад, NRV певної кількості запасів, що їх утримують для виконання твердих контрактних зобов'язань із продажу або надання послуг, базується на ціні контракту. Якщо контракт на продаж укладено на кількість товарів, меншу від утримуваних запасів, NRV надлишку базується на загальних цінах продажу. Забезпечення можуть виникати за твердими контрактами на продаж, що перевищують кількість утримуваних запасів, або за твердими контрактами на закупівлю. Такі забезпечення або умовні зобов'язання розглядаються згідно з IAS 37 "Provisions, Contingent Liabilities and Contingent Assets (Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи)".

Згідно з IAS 41 "Agriculture (Сільське господарство)", запаси, що включають сільськогосподарську продукцію, яку суб'єкт господарювання зібрав як урожай своїх біологічних активів, оцінюються після первісного визнання за їхньою справедливою вартістю мінус витрати на продаж на місці збирання врожаю:

У практиці США при використанні правила LCM собівартість товарів, як правило, навпаки порівнюють з current replacement cost (поточною відновлюваною собівартості), і лише як виключення з realizable value (ціною продажу). При цьому порівняння виконують за одним з трьох методів: item-by-item method (постатейним методом), коли порівняння здійснюють за кожним найменуванням товарів; major category method (методом основних товарних групп), коли кожну групу товару оцінюють за меншою вартістю; total inventory method (методом загальних запасів), коли порівнюють собівартість та ринкові ціни усього залишку запасів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси