Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методика нарахування виплат з тимчасової непрацездатностіКоефіцієнт маржинального доходу: методика визначення, економічний...Економічний тип розвитку підприємства, методика його визначення і...Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з...МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та...Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваностіАналіз причин травматизму й професійних захворюваньЗаходи попередження невиробничого травматизмуНЕВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ
 
Головна arrow БЖД arrow Охорона праці в галузі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика визначення економічних наслідків непрацездатності

Виробничий травматизм, професійні та професійно зумовлені захворювання наносять не лише соціальні, але й значні економічні збитки, тому методика визначення економічних наслідків непрацездатності є важливою й актуальною в сучасному виробництві. Суть цієї методики зводиться до визначення матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників за кожним видом причин, які викликають ті чи інші збитки, та визначення узагальненого показника, який вказує їх частку в загальному обсязі виробництва.

Визначення розміру матеріальних збитків, що їх завдає виробничий травматизм та профзахворювання підприємству, здійснюється за формулою:

де Мзт— збитки, зумовлені тим, що працівники, які отримали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн;

Дт - загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями;

А - середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн;

Б - середній розмір виплат за листком непрацездатності за один день всім потерпілим від травм, грн.

Показник річних втрат, що зумовлені річним травматизмом та профзахворюваннями (К), визначається за формулою:

де Р - обсяг виробленої продукції за рік, грн.

Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників, здійснюється за формулою:

де М33 - збитки, зумовлені тим, що хворі працівники не беруть участь у створенні матеріальних цінностей, грн.;

Д3 - загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період всі працівники, які хворіли;

Б3 - середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що зумовлені загальними захворюваннями, грн.;

А - середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн.

Показник річних втрат, які зумовлені загальними захворюваннями працівників підприємства (К33) визначається за формулою:

Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму (професійних) та загальних захворювань (Куз) дорівнює:

Цей показник визначає, скільки відсотків річного прибутку втрачено через травматизм, профзахворювання та загальні захворювання працівників підприємства.

Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження

Для підвищення рівня безпеки праці необхідно не тільки аналізувати та прогнозувати нещасні випадки та професійні захворювання, а також вивчати причини їх виникнення.

Причини виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяють на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації.

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні — близько 25 % і психофізіологічні - приблизно 10-12 %.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки.

Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих факторів. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації; установлення раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування.

Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. До них належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокуючих засобів; правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням; розроблення та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском. Методи прогнозування травматизму і профзахворюваності Для передбачення динаміки травматизму, професійних захворювань, своєчасної розробки заходів профілактики використовуються методи прогнозу.

Прогнозування здійснюється на основі аналізу усіх облікових і звітних матеріалів щодо травматизму, професійних та професійно зумовлених захворювань, матеріалів усіх видів контролю стану охорони праці, даних санітарно-технічних паспортів об'єктів, робочих місць, матеріалів спеціальних обстежень будівель, об'єктів, приміщень тощо.

В якості критерію безпечності роботи використовується ймовірність Р, котра визначається за формулою:

де Тз - заданий період часу, за який визначається ймовірність травматизму (Р);

N - число бригад або дільниць;

п - число зафіксованих випадків травматизму в N бригадах (дільницях);

Т - час, за який були зафіксовані випадки травматизму в N бригадах за місяць (квартал).

Безпечність роботи за період Т забезпечується, якщо Р>0,95.

Завдання: Визначити показники травматизму та рівня загального захворювання на підприємстві за минулий рік. Визначити, чи можуть відбутися на підприємстві на протязі першого півріччя майбутнього року нещасні випадки. Вихідні дані для розрахунків приймати за індивідуальним завданням (Таблиця 1).

Таблиця 1. Індивідуальні завдання для визначення показників травматизму для підприємства за минулий рік

Індивідуальні завдання для визначення показників травматизму для підприємства за минулий рік

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси