Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною...Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною...Як здійснюється обгрунтування категорії приміщень і будинків за...Визначення категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та...Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку...
Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалівЗагальні відомості про процес горіння. Показники...ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВЯкі бувають показники пожежної та вибухової небезпеки матеріалів і...
 
Головна arrow БЖД arrow Охорона праці в галузі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка вибухової та вибухопожежної небезпеки приміщень

Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів

Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів визначають з метою отримання вихідних даних для розробки систем забезпечення пожежної та вибухової безпеки.

Пожежовибухонебезпечність речовин та матеріалів визначається показниками, вибір яких залежить від агрегатного стану речовини (матеріалу) та умов їх використання.

Номенклатура показників та методи їх визначення наведено у ГОСТ 12.1.004-89 [1].

До основних показників при оцінці пожежовибухонебезпечності речовин відносяться:

• для рідин:

- група горючості;

- температури спалаху, запалення, самозаймання; о концентраційні та температурні межі поширення полум'я (вибуховості);

• для твердих речовин та матеріалів: о група горючості;

- температури запалення, самозаймання, самонагрівання.

За горючістю речовини та матеріали поділяються на три групи:

• негорючі, які не здатні горіти на повітрі;

• важкогорючі, які можуть займатися на повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні самостійно горіти;

• горючі, які здатні самозайматися, а також займатися від джерела запалювання і самостійно горіти після його вилучення.

Температура спалаху (Тсп) - це найменша температура концентрованої речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюється пара, що здатна займатися в повітрі від джерела запалювання; стійке горіння при цьому не виникає.

Спалах - це швидке згоряння горючої речовини, яке не супроводжується утворенням стисненого газу.

Нижче температури займання рідина не становить пожежної небезпеки в разі короткочасної дії полум'я, іскри або розжареного тіла. Якщо рідина нагріта до температури займання і вище, то навіть короткочасна дія на II пару полум'я або іскри неминуче викличе її займання, і за певних умов може виникнути пожежа. Беручи це до уваги, температуру спалаху взято за основу класифікації рідин за ступенем пожежної безпеки. Рідини, що здатні горіти, поділяються на легкозаймисті (ЛЗР) і горючі (ГР). До легкозаймистих рідин належать горючі рідини з температурою спалаху, яка не перевищує 61°С під час визначення в закритому тиглі, або 66°С - при визначенні у відкритому тиглі. Рідини з температурою спалаху вище вказаної відносяться до горючих.

Якщо температура рідини трохи вища за температуру спалаху, швидкість випаровування її з відкритої поверхні підвищується, і в момент спалаху суміші рідина здатна виділяти безперервно пару в достатній кількості для стійкого горіння. Таку температуру називають температурою запалення (Т3). Це - найменша температура речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючу пару і гази з такою швидкістю, що при дії на них джерела енергії відбувається їхнє запалювання.

Запалення - це займання, яке супроводжується появою полум'я.

Між температурою спалаху та температурою займання завжди зберігається співвідношення Тсп<Т3.

Температура самозаймання (Гсл) - найнижча температура речовини, за якої виникає її займання без стороннього впливу.

Самозаймання - це різке збільшення швидкості екзотермічних об'ємних реакцій, яке призводить до різкого підвищення температури і до виникнення горіння речовин при відсутності джерела запалювання.

Нижня і верхня концентраційні межі поширення полум'я - відповідно мінімальна і максимальна концентрації горючої речовини у повітрі, при яких можливе займання суміші даної речовини з окиснювачем (повітрям) від джерела запалювання з наступним поширенням полум'я суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання. В замкнутому об'ємі займання, як правило, носить вибуховий характер, тому вказані концентраційні межі називають також межами вибуховості. Нижче і вище цих меж вибух не відбувається навіть за наявності джерела запалювання (далі - НКМ і ВКМ). Значення концентраційних меж поширення полум'я (вибуховості) визначають в об'ємних (%) або масових (г/м3) одиницях.

Температурні межі поширення полум'я - такі температури речовини, при яких її насичена пара утворює в окислювальному середовищі (повітрі) концентрації, що дорівнюють НКМ - нижня температурна - та ВКМ - вища температурна межи поширення полум'я відповідно.

Температура самонагрівання - мінімальна температура середовища, вище якої при сприятливих умовах можливий розвиток екзотермічного процесу самонагрівання, зв'язаного з термічним розкладанням і окислюванням визначеного об'єму (маси) горючої речовини.

Значення температурних меж поширення полум'я застосовують: під час розробки заходів із забезпечення пожежо- і вибухонебезпеки об'єкта; для розрахунку пожежо- і вибухонебезпечних температурних режимів роботи технологічного обладнання; оцінки аварійних ситуацій, пов'язаних з розливом спалимих рідин; розрахунку концентраційних границь поширення полум'я. Значення температурних границь необхідно включати у стандарти або в технічні умови на спалимі речовини.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси