Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, МАЛОЦІННИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ...На підставі яких документів нараховується знос (амортизація)...Порядок нарахування зносу (амортизації) необоротних активівЯкі особливості нарахування амортизації основних засобів та інших...Методика аудиту порядку нарахування амортизації та зносу основних...Методика нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних...Облік амортизації (зносу) необоротних активівПорядок нарахування та обліку амортизації основних засобів і...Амортизація необоротних активівОрганізація оборотних активів. Методи розрахунку нормативів оборотних...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облікова політика підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи нарахування амортизації необоротних активів

Основною особливістю необоротних активів є їх поступове фізичне та моральне старіння - знос. Для відновлення або заміни зношеної частини необоротних активів в бухгалтерському обліку систематично нараховується амортизація.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації необоротних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і проводиться щомісячно.

Починається нарахування амортизації з наступного місяця після введення об'єкта в експлуатацію, призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації і припиняється з наступного місяця після виведення об'єкта із експлуатації.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від строку корисного використання об'єкта необоротних активів і обраного підприємством методу нарахування амортизації.

Строк корисного використання необоротних активів визначається підприємством самостійно з урахуванням:

— очікуваного терміну використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

— фізичного та морального зносу, що передбачається;

— правових або інших обмежень щодо строків використання об'єкта;

— інших факторів.

Строк корисного використання об'єкта необоротних активів може переглядатися в разі зміни очікуваних економічних вигод від їх використання.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Мінімально допустимі строки корисного використання об'єктів необоротних активів, у тому числі основних засобів визначено ст. 145 Податкового кодексу України (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації згідно з Податковим кодексом України (ст. 145.1)

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

Група 1 - земельні ділянки

-

Група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом

15

Група 3 - будівлі,

20

споруди,

15

передавальні пристрої

10

Група 4 - машини та обладнання

5

з них:

електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень

2

Група 5 - транспортні засоби

5

Група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)

4

Група 7 - тварини

6

Група 8 - багаторічні насадження

10

Група 9 - інші основні засоби

12

Група 10 - бібліотечні фонди

-

Група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи

-

Група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди

5

Група 13 - природні ресурси

-

Група 14 - інвентарна тара

6

Група 15 - предмети прокату

5

Група 16 - довгострокові біологічні активи

7

Даний пункт статті 145 Податкового кодексу України регулює два основних моменти.

По-перше, вся сукупність основних засобів та інших необоротних активів для цілей оподаткування поділена на 16 груп. Ця класифікація має враховуватись платником податку при застосуванні методів нарахування амортизації та розрахунку норм амортизації. При цьому класифікація основних засобів та інших необоротних активів, наведена в цьому пункті, майже повністю повторює класифікацію основних засобів, наведену в п. 5 П(С)БО 7 "Основні засоби", та назви субрахунків до синтетичних рахунків 10 "Основні засоби" та 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Проте, у дані класифікації відсутня окрема група під назвою "Інші необоротні матеріальні активи", що відповідає назві субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи". Виходячи із логіки цього пункту, ці активи мають відноситися до групи 9 "Інші основні засоби". Одночасно до класифікації введена група 16 "Довгострокові біологічні активи", що відповідає даним синтетичного рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи" в бухгалтерському обліку і регулюється нормами окремого П(С)БО 30 "Біологічні активи".

По-друге, даним пунктом Податкового кодексу України встановлюються мінімально допустимі строки корисного використання об'єктів основних засобів та інших необоротних активів за групами. Вони мають певні особливості порівняно із вимогами Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а саме:

1) загального законодавства, яке б визначало мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів та інших необоротних активів, не існує. Лише Інструкцією з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом ДКУ від 17.07.2000 № 64 обмежуються строки корисного використання основних засобів. При цьому у цій Інструкції строки суттєво відрізняються від запропонованих у Податковому кодексі України. Втім, як відомо, бюджетні установи належать до організацій, що мають статус неприбуткових, і тому вимоги Податкового кодексу України в частині встановлення мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів на них не розповсюджуються;

2) Податковим кодексом України визначено 4 групи активів, які мають невизначений строк корисного використання, а саме: земельні ділянки, природні ресурси, бібліотечні фонди та малоцінні необоротні матеріальні активи;

3) у групі 4 "Машини та обладнання" виділена окрема підгрупа активів, яку умовно можна назвати "Інформаційне обладнання" і яка має скорочений строк корисного використання порівняно з іншими активами, що входять до зазначеної групи. Ця група найбільше перебуває під впливом розвитку науково-технічного прогресу та впровадження містких технологій, тому впровадивши для цих активів мінімально можливий строк корисного використання (2 роки), платникам податку фактично надано стимул запроваджувати місткі інформаційні системи та забезпечувати їх періодичне оновлення відповідно до потреб ринку;

4) довгострокові біологічні активи незалежно від субрахунку, до якого вони належать, мають мінімально допустимий строк корисного використання - 7 років.

Строк корисного використання об'єктів нематеріальних активів також встановлено Податковим кодексом України. Поділ на групи та зазначені строки дії права користування можуть використовуватися підприємством як у податковому, так і у фінансовому обліку (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Класифікація груп нематеріальних активів та строки дії користування ними відповідно до вимог Податкового кодексу України (п. 145.1.1)

Групи

Строк дії права користування

Група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище)

відповідно до правовстановлюючого документа

Група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо)

відповідно до правовстановлюючого документа

Групи

Строк дії права користування

Група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті

відповідно до правовстановлюючого документа

Група 4 - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті

відповідно до правовстановлюючого документа

Група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті

відповідно до правовстановлюючого документа

Група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

відповідно до правовстановлюючого документа

дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи.

Метод нарахування амортизації необоротних активів, зокрема, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів, обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від їх використання.

Згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) може нараховуватися із застосуванням п'яти альтернативних методів:

- прямолінійного;

- виробничого;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного.

Прямолінійний метод - застосовується до основних засобів, які рівномірно експлуатуються впродовж усього строку корисного використання та рівними частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію (роботи, послуги). Наприклад, до будівель, споруд, передавальних пристроїв, меблів тощо.

За прямолінійним методом річна сума амортизації є однаковою із року в рік і визначається за формулою (2.4):

де, Арік - річна сума амортизації;

ПВ - первісна вартість;

ЛВ - ліквідаційна вартість;

СКВ - строк корисного використання.

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12 місяців.

Виробничий метод - застосовується до активної частини основних засобів, які безпосередньо використовуються для виготовлення продукції (робіт, послуг) і нерівномірно експлуатуються.

При цьому методі сума амортизаційних відрахувань залежить від обсягу виготовленої продукції (робіт, послуг). Тому важливим є можливість визначення обсягу продукції (робіт, послуг), виготовленої за допомогою об'єкта основних засобів. Він може визначатися в натуральних або трудових показниках: одиницях, кілограмах, тонах, метрах, кілометрах, годинах, людино-годинах, машино-годинах тощо. Метод є прийнятним для машин, обладнання, транспортних засобів.

За виробничим методом місячна сума амортизації визначається за формулою (2.5):

де, Аміс - місячна сума амортизації;

ФОміс - фактичний обсяг продукції (робіт, послуг) за місяць; ВС - виробнича ставка амортизації.

При цьому виробнича ставка амортизації обчислюється за формулою (2.6):

де, ВС - виробнича ставка амортизації; ПВ - первісна вартість; ЛВ - ліквідаційна вартість.

Решта методів нарахування амортизації основних засобів (метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод) відносяться до прискорених. Вони базуються на припущенні, що у перші роки експлуатації основні засоби використовуються інтенсивніше, потребують менших витрат на ремонт та відновлення, за допомогою них виготовляється більше продукції і тому вони приносять більше доходів. Відповідно і витрати на амортизацію у перші роки експлуатації основних засобів мають бути більшими.

Прискорені методи нарахування амортизації застосовуються до основних засобів, яким притаманний швидкий фізичний і моральний знос. Наприклад, до високотехнологічного виробничого обладнання, телефонів, факсів, ксероксів, комп'ютерної техніки тощо.

Метод зменшення залишкової вартості - передбачає визначення річної суми амортизації відносно залишкової вартості основних засобів, яка поступово зменшується, за формулою (2.7):

де, Арік - річна сума амортизації; ЗВпоч - залишкова вартість на початок року; ПВпоч - первісна вартість на початок нарахування амортизації;

НА - річна норма амортизації.

При цьому річна норма амортизації обчислюється у відсотках за формулою (2.8):

де, НА - річна норма амортизації;

ПВ - первісна вартість;

ЛВ - ліквідаційна вартість;

СКВ - строк корисного використання об'єкта.

При застосуванні методу зменшення залишкової вартості ліквідаційна вартість основних засобів повинна бути більше 0, інакше математичні розрахунки втрачають сенс.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості - передбачає подвоєння річної суми амортизації, визначеної за формулою (2.9):

де, Арік - річна сума амортизації; ЗВпоч - залишкова вартість на початок року; ПВпоч - первісна вартість на початок нарахування амортизації;

НА - річна норма нарахування амортизації. При цьому річна норма амортизації обчислюється за формулою (2.10):

де, НА - річна норма амортизації;

ПВ - первісна вартість;

ЛВ - ліквідаційна вартість;

СКВ - строк корисного використання об'єкта.

Кумулятивний метод - оснований на застосуванні кумулятивного коефіцієнту, розмір якого залежить від строку корисного використання основних засобів і визначається за формулою (2.11):

де, КК - кумулятивний коефіцієнт.

При цьому річна сума амортизації визначається за формулою (2.12):

де, Арік - річна сума амортизації; ПВ - первісна вартість; ЛВ - ліквідаційна вартість; КК - кумулятивний коефіцієнт.

Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12 місяців.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Приклад 2.4. Нарахувати амортизацію виробничого устаткування усіма можливими методами.

Умова завдання Підприємство придбало виробниче устаткування за первісною вартістю 330000,00 грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 1600000 од. Ліквідаційна вартість устаткування за попередньою оцінкою може скласти 10000,00 грн. Очікуваний строк корисного використання складає 4 роки.

Рішення

За умови використання прямолінійного методу нарахування амортизації Річна сума амортизації виробничого устаткування складає (330000,00 - 10000,00) / 4 = 80000,00 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування прямолінійного методу відображено у табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування прямолінійного методу нарахування амортизації

Рік

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація

Залишкова вартість

-

-

330000,00

1

80000,00

80000,00

250000,00

2

80000,00

160000,00

170000,00

3

80000,00

240000,00

90000,00

4

80000,00

320000,00

10000,00

Місячна сума амортизації виробничого устаткування становить 80000,00 / 12 = 6667,00 грн. і щомісячно відображається в однаковому розмірі.

За умови використання виробничого методу нарахування амортизації

Виробнича ставка амортизації виробничого устаткування дорівнює (330000,00 - 10000,00)/1600000,00 = 0,2 грн./од.

Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування виробничого методу відображено у табл. 2.8.

Таблиця 2.8. Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування виробничого методу нарахування амортизації

Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування виробничого методу нарахування амортизації

Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань за місяць використовують дані про фактичний обсяг продукції (робіт, послуг) за місяць.

За умови використання методу зменшення залишкової вартості для нарахування амортизації

Річна норма амортизації виробничого устаткування дорівнює

Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування методу зменшення залишкової вартості відображено у табл. 2.9.

Таблиця 2.9. Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування методу зменшення залишкової вартості

Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування методу зменшення за¬лишкової вартості

При цьому сума амортизаційних відрахувань за останній рік експлуатації об'єкта визначається як різниця між залишковою вартістю об'єкта на початок останнього року експлуатації та його ліквідаційною вартістю.

Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12:

Запис на рахунках бухгалтерського обліку здійснюється кожного місяця протягом першого року експлуатації об'єкту основних засобів на суму 16027,00 грн. відповідно протягом другого року експлуатації запис здійснюється на суму 6687,00 грн., протягом третього року - на суму 2790,00 грн., протягом четвертого - на суму 1164,00 грн.

За умови використання методу прискореного зменшення залишкової вартості для нарахування амортизації

Річна норма амортизації виробничого устаткування складає: 100% / 4 роки = 25%.

Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості відображено у табл. 2.10.

Таблиця 2.10. Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості

Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості

Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12:

Запис на рахунках бухгалтерського обліку здійснюється кожного місяця протягом першого року експлуатації об'єкту основних засобів на суму 13750,00 грн., протягом другого року експлуатації запис здійснюється на суму 6875,00 грн., протягом третього року - на суму 3434,50 грн., протягом четвертого - на суму 3437,50 грн.

За умови використання кумулятивного методу нарахування амортизації.

Якщо строк корисного використання виробничого устаткування дорівнює 4 роки, сума чисел років дорівнює 4+3+2+1=10.

Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування кумулятивного методу відображено у табл. 2.11.

Таблиця 2.11. Розрахунок амортизаційних відрахувань по виробничому устаткуванню за умови застосування кумулятивного методу

Рік

Розрахунок

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація

Залишкова вартість

330000,00

1

4/10 х 320000,00

128000,00

128000,00

202000,00

2

3/10 х 320000,00

96000,00

224000,00

106000,00

3

2/10 х 320000,00

64000,00

288000,00

42000,00

4

1/10 х 320000,00

32000,00

320000,00

10000,00

Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми

1-й рік експлуатації 128000,00 / 12

=

10667,00 грн.

2-й рік експлуатації

96000,00 / 12

=

8000,00 грн.

3-й рік експлуатації

64000,00 / 12

=

5333,00 грн.

4-й рік експлуатації

32000,00 / 12

=

2667,00 грн.

Записи на рахунках бухгалтерського обліку здійснюються кожного місяця протягом першого року експлуатації об'єкту основних засобів на суму 10667,00 грн., відповідно протягом другого року експлуатації запис здійснюється на суму 8000,00 грн., протягом третього року - на суму 6333,00 грн., протягом четвертого - на суму 2667,00 грн.

Результати проведених розрахунків підтверджують, що за умови використання різних методів нарахування амортизації сума витрат підприємства протягом різних періодів буде значно відрізнятися (табл. 2.12).

З таблиці 2.12 видно, що за прямолінійним та виробничим методом у перші два роки нарахована сума амортизації є найменшою та становить 160000,00 та 164000,00 грн. відповідно. Проблемним, на нашу думку, є застосування методу зменшення залишкової вартості та методу прискореного зменшення залишкової вартості, оскільки у перший рік експлуатації виробничого устаткування нарахована сума амортизації складає більше половини його амортизаційної вартості.

До інших необоротних матеріальних активів, відповідно до п. 5 П(С)БО 7 "Основні засоби", включають бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси; інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи.

Для різних видів необоротних матеріальних активів П(С)БО 7 "Основні засоби" передбачені різні методи нарахування амортизації (табл. 2.13).

Таблиця 2.13. Методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів

Вид необоротних активів

Нормативно-правовий акт

Методи нарахування амортизації

Інші необоротні матеріальні активи (крім малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів)

п. 27 П(С)БО 7 "Основні засоби"

- прямолінійний;

- виробничий

Малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди

п. 27 П(С)БО 7 "Основні засоби"

- прямолінійний;

- виробничий;

- метод нарахування 50 % вартості в першому місяці використання об'єкта і решти 50 % амортизованої вартості в місяці їх вилучення з активів (списання з балансу);

- метод нарахування 100 % вартості в першому місяці використання об'єкта

Так, згідно з п. 27 П(С)БО 7 "Основні засоби" до більшості видів інших необоротних матеріальних активів може застосовуватися або прямолінійний, або виробничий метод нарахування амортизації. При цьому послідовність розрахунків і методика їх застосування аналогічна до основних засобів і не має ніяких особливостей.

До малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів, крім прямолінійного та виробничого методів нарахування амортизації можуть застосовуватися спрощені методи 50/50 % або 100 % списання. Особливістю їх застосування є наступне.

При застосуванні спрощеного методу нарахування амортизації 50/50% амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів незалежно від строку корисного використання нараховується два рази: один раз - у першому місяці використання об'єкта у розмірі 50 % від первісної вартості; другий раз - в останньому місяці використання об'єкта у розмірі 50 % від первісної вартості.

При застосуванні спрощеного 100 % методу нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів незалежно від строку корисного використання здійснюється один раз - у першому місяці використання об'єкта у розмірі 100 % від первісної вартості.

Порядок нарахування амортизації нематеріальних активів регулюється П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Відповідно до п. 4. П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", до нематеріальних активів відносяться немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані як об'єкти обліку.

До складу нематеріальних активів включаються:

- права користування природними ресурсами;

- права користування майном;

- права на комерційні позначення;

- права на об'єкти промислової власності;

- авторське право та суміжні з ним права;

- інші нематеріальні активи.

Відповідно до п. 27 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" амортизація нематеріальних активів нараховується впродовж строку корисного використання, але не менше 20 років. за допомогою тих же методів, що застосовуються до основних засобів, а саме:

- прямолінійного;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного;

- виробничого.

Особливостей у математичних розрахунках немає. Винятком є лише складність застосування методу зменшення залишкової вартості, оскільки за нематеріальними активами складно визначити ліквідаційну вартість, а інколи це не має економічного сенсу.

Відповідно до п. 11 П(С)БО 30 "Біологічні активи" вищенаведені методи нарахування амортизації застосовуються і до довгострокових біологічних активів, що відображаються за первісною вартістю.

Об'єктом амортизації таких біологічних активів є їх первісна вартість, зменшена на ліквідаційну вартість (вартість деревини насаджень, тварин або їх шкур і м'яса тощо), за вирахуванням витрат, пов'язаних з їх продажем (ліквідацією). Якщо стає можливим визначити справедливу вартість довгострокового біологічного активу, який оцінюється за первісною вартістю, нарахування амортизації на нього припиняється і він переводиться до групи довгострокових біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю. При цьому довгострокові біологічні активи відповідної галузі, які оцінюються за первісною вартістю, об'єднуються в одну групу і обліковуються окремо від довгострокових біологічних активів, оцінених за справедливою вартістю.

Враховуючи можливості впливу методів нарахування амортизації на розподіл витрат між звітними періодами підприємства часто використовують зазначений елемент облікової політики для планування податкового навантаження, "вирівнювання" рівня рентабельності та "коригування" вартості підприємства за визначені проміжки часу.

Амортизація об'єктів інвестиційної нерухомості, що оцінюються за первісною вартістю, нараховується із використанням методів нарахування амортизації, передбачених П(С)БО 7 "Основні засоби". Згідно з п. 18 П(С)БО 32 "Інвестиційна нерухомість", інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, переоцінці не підлягає.

Приклад 2.5. Нарахувати амортизацію спецодягу працівників виробництва усіма можливими методами.

Умова завдання Підприємство придбало спецодяг виробничого призначення первісною вартістю 600,00 грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 50000 од. Очікуваний термін корисного використання спецодягу складає 2 роки. Ліквідаційна вартість дорівнює нулю.

Рішення За умови використання прямолінійного методу нарахування амортизації Річна сума амортизації складає 600,00 / 2 = 300,00 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань по спецодягу протягом 2 років відображено у табл. 2.14.

Таблиця 2.14. Розрахунок амортизаційних відрахувань по спецодягу за умови використання прямолінійного методу

Рік

Амортизаційні відрахування

Накопичена амортизація

Залишкова вартість

600,00

1

300,00

300,00

600,00

2

300,00

600,00

-

Місячна сума амортизації спецодягу дорівнює 300,00 / 12 = 25,00 грн.

За умови використання виробничого методу нарахування амортизації Виробнича ставка амортизації спецодягу дорівнює 600,00/50000 = 0,012 грн./од.

Розрахунок амортизаційних відрахувань по спецодягу протягом 2 років відображено у табл. 2.15.

Таблиця 2.15. Розрахунок амортизаційних відрахувань по спецодягу за умови використання виробничого методу

Розрахунок амортизаційних відрахувань по спецодягу за умови використання виробничого методу

Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань за місяць використовуються дані про фактичний обсяг продукції (робіт, послуг) за місяць.

За умови використання спрощеного методу нарахування амортизації 50/50 % За умови застосування спрощеного методу нарахування амортизації 50/50 %, сума амортизації спецодягу у першому місяці використання становитиме 300,00 грн., в останньому місяці використання - 300,00 грн. (600,00 х 50% / 100%).

За умови використання спрощеного 100 % методу нарахування амортизації За умови застосування спрощеного 100% методу нарахування амортизації, сума амортизації спецодягу у першому місяці використання становитиме 600,00 грн.

Переваги та недоліки застосування кожного із передбачених законодавством методів наведено у табл. 2.16.

Таблиця 2.16. Переваги та недоліки методів амортизації_

Метод нарахування амортизації

Переваги

Недоліки

Прямолінійний метод

Простота застосування

Сума амортизації не залежить від обсягів виробленої продукції, що не дозволяє реально розрахувати собівартість виготовленої продукції

Метод зменшення залишкової вартості

Основна частина амортизаційних відрахувань припадає на перші роки експлуатації, що є виправданим у випадку швидкого морального старіння об'єкта основних засобів

У перші роки застосування завищується показник собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) незалежно від інтенсивності використання об'єкта необоротних активів

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Основна частина амортизаційних відрахувань припадає на перші роки експлуатації, що є виправданим у випадку швидкого морального старіння об'єкта основних засобів

При застосуванні даного методу у перші роки експлуатації об'єкта основних засобів показник собівартості завищується; до недоліків можна віднести складність розрахунку амортизаційних відрахувань

Кумулятивний метод

На відміну від інших прискорених методів суми нарахування, зменшення амортизаційних сум відбувається рівномірно

При застосуванні даного методу сума амортизації не залежить від обсягів виробленої продукції, що не дозволяє реально розрахувати собівартість виготовленої продукції

Виробничий метод

При застосуванні даного методу можна реально оцінити стан об'єкту необоротних активів; сума амортизаційних відрахувань пропорційна обсягу випущеної продукції (товарів, робіт, послуг)

Застосування методу обмежене тим, що не завжди можливо достовірно та об'єктивно визначити виробничу потужність об'єкта протягом всього терміну його експлуатації

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, МАЛОЦІННИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (МНМА), ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
На підставі яких документів нараховується знос (амортизація) необоротних активів?
Порядок нарахування зносу (амортизації) необоротних активів
Які особливості нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів передбачені в податковому обліку?
Методика аудиту порядку нарахування амортизації та зносу основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів
Методика нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів
Облік амортизації (зносу) необоротних активів
Порядок нарахування та обліку амортизації основних засобів і нематеріальних активів
Амортизація необоротних активів
Організація оборотних активів. Методи розрахунку нормативів оборотних активів підприємств
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси