Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ЗМІСТ, СТРУКТУРА І ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ НАКАЗУ ПРО ОБЛІКОВУ ПОЛІТИКУ...Відсутністю чіткої межі між поняттями "облікова політика" та...Недоречністю застосування окремих елементів облікової політикиПідходи до трактування облікової політики у вітчизняній та зарубіжній...Стратегічні цілі підприємства та формування його облікової політикиОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТВПЛИВ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ОЦІНКУ...Вплив облікової політики на оцінку фінансового стану підприємстваВплив облікової політики на оцінку ділової активності підприємстваЗміст і порядок складання додатків до Наказу про облікову політику
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облікова політика підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Критична оцінка Наказів про облікову політику вітчизняних підприємств

Критична оцінка Наказів про облікову політику вітчизняних підприємств засвідчує наявність типових помилок при їх складанні. Основними з них є:

1) відсутність Наказу про облікову політику взагалі;

2) об'єднання Наказу про облікову політику та Положення про організацію бухгалтерського обліку;

3) відсутність обов'язкових реквізитів;

4) затвердження Наказу про облікову політику або змін до нього всередині року або на початку звітного року;

5) щорічне перезатвердження Наказу про облікову політику;

6) слабка систематизація та непослідовність викладеного змісту;

7) наявність зайвої інформації, що повторює зміст нормативних документів або не стосується облікової політики;

8) включення до Наказу про облікову політику безальтернативних методів оцінки, обліку та процедур;

9) неповне розкриття обраних підприємством елементів облікової політики;

10) недоцільність застосування окремих елементів облікової політики з урахуванням специфіки та особливостей діяльності підприємства;

11) розкриття організаційних аспектів бухгалтерського обліку (форми організації бухгалтерського обліку, форми ведення бухгалтерського обліку, технології обробки облікової інформації, порядку документообороту тощо);

12) розкриття елементів облікової політики стосовно управлінського обліку;

13) наявність прізвищ посадових осіб по тексту Наказу про облікову політику;

14) відсутність додатків до Наказу про облікову політику або посилань на них по тексту.

Ці висновки підтверджуються результатами вибіркового дослідження Наказів про облікову політику 163 підприємств м. Полтави та Полтавської області, що займаються різними видами діяльності (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Результати вибіркового дослідження Наказів про облікову політику підприємств м. Полтави та Полтавської області

Характеристика

Кількість, од.

Частка у загальній кількості, %

1. Наявність Наказу про облікову політику

147

90,1 %

2. Наявність обов'язкових реквізитів

143

87,7

3. Об'єднання Наказу про облікову політику з Положенням про організацію обліку

21

12,9

4. Структурованість, послідовність та змістовність Наказу про облікову політику

78

47,9

5. Повнота розкриття обраних елементів облікової політики

69

42,2

6. Доцільність обраних елементів облікової політики

109

66,8

7. Розкриття організаційних аспектів бухгалтерського обліку

74

45,4

8. Наявність прізвищ посадових осіб по тексту Наказу про облікову політику

57

35,0

9. Наявність додатків

98

60,1

10. Наявність посилань на додатки

45

27,6

11. Дата затвердження Наказу про облікову політику:

- на початку року;

- у кінці року;

- наказ затверджено на момент реєстрації підприємства

137 21

5

84,0 12,9

3,1

12. Щорічне перезатвердження Наказу про облікову політику

33

20,2

Так, серед досліджуваних підприємств більше 90 % респондентів складають Наказ про облікову політику або інший вид розпорядчого документу, що слід відмітити як позитивну тенденцію, пов'язану із підвищенням розуміння значимості облікової політики. Проте трапляються випадки, коли бухгалтери не вважають розробку даного документу обов'язковою і обмежуються розкриттям обраної облікової політики у примітках до річної фінансової звітності. На нашу думку, відсутність на підприємстві розпорядчого документу про облікову політику можна пояснити недотриманням окремими власниками та бухгалтерами вимог чинного законодавства через його незнання або халатне відношення до власних посадових обов'язків.

Негативним є те, що при формуванні даного документу не проводиться аналітична робота щодо дослідження розпорядчих документів про облікову політику, які пропонуються у науковій літературі, застосовуються на інших підприємствах та можуть слугувати певною мірою зразком для формування власного. Це призводить до того, що в Наказах про облікову політику підприємств розкриваються не всі елементи облікової політики (57,8%), багато уваги приділяється організаційним аспектам бухгалтерського обліку (45,4%), відсутні посилання на додатки (72,4%), зустрічаються прізвища посадових осіб, у разі звільнення яких доведеться вносити зміни у розпорядчий документ (35,0%).

До того ж зміст Наказів про облікову політику майже половини досліджуваних підприємств слабко структуризовано, елементи облікової політики наведені без їх систематизації, у довільному порядку, із зазначенням безальтернативних варіантів обліку чи оцінки та повторами змісту чинних нормативно-правових актів.

При цьому, дослідження засвідчило, що серед бухгалтерів-практиків відсутній єдиний підхід до виокремлення структурних частин розпорядчого документу про облікову політику. Більшість респондентів складає Наказ про облікову політику без виділення будь-яких розділів, а структурованість розпорядчого документу, що має місце на 47,9 % із опитаних підприємств, свідчить про бажання бухгалтерів розділити облікову політику на методичну та організаційну складові або залежно від об'єктів обліку чи видів обліку.

Позитивно слід відмітити наявність у більшості досліджених підприємств Наказів про облікову політику, відокремлених від Положення про організацію бухгалтерського обліку - 87,1%, наявність обов'язкових реквізитів - 87,7%, доцільність обраних елементів облікової політики з урахуванням специфіки діяльності підприємства - 66,8% та наявність додатків - 60,1%.

Найчастіше, затвердження або зміни до розпорядчого документу про облікову політику вносяться на початку календарного року, що засвідчили відповіді 84,0 % респондентів. Частина Наказів про облікову політику затверджується у кінці календарного року, зазвичай у двадцятих числах грудня та вводиться у дію із першого січня наступного за звітним року - 12,9 %. Незначна кількість респондентів - 3,1 % відповіли, що на підприємстві діють розпорядчі документи про облікову політику, що були сформовані на момент реєстрації підприємства, що припадав на середину календарного року. Щорічне перезатвердження Наказу про облікову політику є характерним лише 20,2% респондентів.

Для усунення основних недоліків та удосконалення Наказів про облікову політику вітчизняних підприємств необхідно здійснити ряд заходів з удосконалення чинного законодавства, суворо дотримуватися вимог нормативних документів, систематично підвищувати кваліфікацію облікових працівників.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси