Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової...Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловостіРадіаційний і хімічний контроль на підприємствах харчової...Хімічний склад і його роль у збереженості харчових продуктівПриймання продовольчої сировини і харчових продуктівХарчова промисловість і рибний промиселБ. Профіль аграрної та харчової промисловостіОрганізація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на...Нешкідливість харчових продуктівХарактеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

Головним способом захисту продуктів є герметизація виробничих, складських приміщень та застосування герметичної тари. З цією метою заздалегідь здійснюються такі заходи:

обмежується кількість прорізів для дверей, воріт, вікон, вентиляційних систем у обмежувальних конструкціях будівель та споруд;

передбачається щільне зачинення воріт, дверей, кватирок, фрамуг та ін. (для ущільнення воріт розсувного типу слід мати додаткові щити);

обладнуються фільтровентиляційними установками герметизовані приміщення;

передбачаються для відкритих місткостей кришки, встановлення заглушок, ущільнювальних манжет та чохлів для тих місць, де неможливе спеціальне ущільнення;

встановлюються легко зсувні кришки у системах вентиляційного обладнання на входах та вихлопах повітря;

перевіряється щільність зварених швів у металевих місткостях для зберігання продуктів;

ущільнюються місця проходження комунікацій (водопроводу, опалення, вентиляцій) крізь захисні конструкції.

Герметизацію нових та реконструйованих об'єктів передбачають у ході їх проектування та відображують у проектній документації.

Роботи з герметизації об'єкта здійснюються також у процесі чергового капітального ремонту.

На підприємствах накопичують запаси герметичної тари, матеріалів для герметизації об'єкта та знезараження.

Вражаючу дію БЧ значною мірою можна послабити постійним проведенням на підприємствах санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів протиепідемічної спрямованості. До таких заходів належать: постійне підтримання відповідного санітарного стану підприємства, додержання робітниками підприємства особистої та громадської гігієни, своєчасні щеплення (вакцинація). Необхідно постійно здійснювати збирання, знищення комах, кліщів та гризунів.

Найефективнішим способом дезінфекції промислових підприємств є оброблення приміщень дезінфікувальними препаратами. Боротьба з гризунами включає в себе профілактичні та винищувальні заходи. Профілактичні заходи спрямовані на те, щоб позбавити гризунів сховищ та утруднити їм доступ до їжі й води. На підприємствах більша кількість харчових продуктів перебуває у вигляді сировини. Тому на виробництвах захищають приміщення або місткості для зберігання сировини.

Одним з головних заходів з захисту сировини є перехід до закритого приймання, зберігання і закритого транспортування борошна тощо. Тверда сировина (мінеральні солі) повинна зберігатися у герметизованих місткостях, на складах, а за їх відсутністю упаковуватися у герметизовані крафт-мішки та укриватися полімерною плівкою або брезентом. Люки на силосах безтарного зберігання борошна закривають металевими листами, розмірами на 20...30 см більшими від розміру люка. Між листом та поверхнею силосу кладуть прокладки із гуми, повсті, брезенту або двох-трьох шарів цупкої тканини. Розміри прокладок повинні дорівнювати розмірам листа, усередині прокладок роблять виріз за розмірами люка. Для герметизації люка лист затягують до поверхні силосу. Фільтри із тканини, встановлені на силосах, захищають термо-зварними чохлами із полімерної плівки або іншого повітронепроникного матеріалу. Чохли у вигляді мішка надягають на корпус фільтра, знизу обв'язують шнурами, перевіряють герметизацію борошнопросівних агрегатів, труб самотасок, буратів. Слід мати на увазі, що пневмотранспорт борошна не забезпечує очищення повітря від РР, ОР та БЧ. Тому для роботи пневмосистеми у зараженій атмосфері потрібне встановлення у місцях забирання повітря фільтрів-поглиначів, розрахованих на продуктивність компресорів з урахуванням захисних властивостей від ОР.

На підприємствах, де не здійснюється безтарне зберігання борошна, готують до герметизації борошняний склад:

закривають дверні та віконні прорізи, без яких можна обійтися (товщина кладки повинна бути не менш як у півтори цеглини на цементному розчині);

двері, які зачиняються, оббиваються повстю, а поверх них — прогумованою тканиною, клейонкою, товстою полімерною плівкою; двері щільно підганяють до коробки, застосовуючи ватно-тканинні або гумові ущільнення; перед дверима споруджують тамбур; забивають щілини у підлозі, стінах та стелі; із дощок завтовшки 2...2,5 см роблять щільний щит, яким закривають проріз для спуску мішків у борошняний склад. За своїми розмірами щит з усіх боків повинен на 20...30 см виступати за край прорізу. З одного боку щита по всьому периметру роблять ватно-тканинні, повстяні або гумові ущільнення. Цими ущільненнями щит повинен бути притиснутий до зовнішнього боку або даху сховища, закриваючи проріз.

Люки виробничого силосу герметизуються як і люки силосів зберігання борошна.

Вхід у норію закривають брезентом, полімерними плівками або чохлами із кількох шарів паперу.

Незахищену сировину (мішки з борошном, цукром, бурти солі та ін.), а також штабелі пакувальних матеріалів укривають захисними матеріалами із полімерної плівки, прогумованої тканини або багатошарового крафт-паперу.

У процесі виготовлення покривала із поліетилену його смуги з'єднують терморозварюванням, із целофану та крафт-паперу - склеюють 10 %- ним розчином полівінілового спирту або іншим придатним для даних цілей клеєм. Прогумовану тканину зшивають, місця швів заклеюють гумовою або прогумованою стрічкою.

Для кращого використання захисних покривал під штабеля кладуть підстилку із того самого матеріалу, що і покривало. Довжина та ширина підстілки повинна бути на 100...120 см більшими від довжини та ширини штабеля. Кінці покривала, які закривають штабель (бурт) зарівнюють з кінцями підстилки та разом з ним загинають 2-3 рази у напрямку до штабеля, спочатку поздовжні, потім — поперечні. Для зберігання згинів на них, приблизно через кожний метр, кладуть якийсь вантаж. Якщо під штабелем або буртом підстилки нема, - покривало притискують до підлоги.

Продовольство, яке зберігається поза приміщенням, захищають за допомогою тимчасових накриттів. Бурт закривають мішковиною, мачулою, солом'яними матами, потім кладуть шар сухого піску або глини завтовшки 5...7 см, або тирси 7... 10 см, соломи або снігу 10... 15 см, або свіже зрубане гілля 15...20 см. Зверху знову накривають мішковиною, мачулою, матами, а у теплу пору року промазують глиною для зменшення можливості загоряння.

На підприємствах дріжджової промисловості герметизують люк у верхній частині місткості з мелясою. Для цього до місткості на відстані не менше 100 мм від країв люка приварюють залізні стержні з гвинтовою нарізкою. Із пластини губчастої гуми товщиною 20...25 см роблять замкнену прокладку по формі люку (ширина прокладки - не менше 100 мм), по середній лінії прокладки вирізують отвір для стержнів. Через цю прокладку люк закривають сталевим листом завтовшки 1...2 мм. Приблизно у центрі листа вирізують отвір діаметром близько 120 мм, до країв якого приварюють фільтрувальну пробку.

Фільтрувальна пробка являє собою порожній зрізаний конус, закритий знизу металевою сіткою, з отворами розміром 1...2 мм. На цю сітку кладуть шар вати, повсті, або кілька шарів тканини загальною товщиною 15...20 мм. Шар утвореного фільтрувального матеріалу притискають середньою металевою сіткою, яка опирається на кільцевий виступ у корпусі пробки. На середню сітку кладуть шар гранульованого активованого вугілля завтовшки 50...60 мм. Вугілля притискують верхньою металевою сіткою, яка опирається на наступний кільцевий виступ у корпусі пробки. На верхню сітку кладуть шар вати, повсті або кілька шарів цупкої тканини; верхній шар волокнистого фільтрувального матеріалу повинен виступати на 3...5 мм над зрізом пробки.

Фільтрувальну пробку слід охороняти від дощу, снігу та періодично міняти її наповнення - один раз на рік або зразу після зараження (після поширення радіоактивної та біологічної хмари замінюють верхній шар волокнистого фільтрувального матеріалу, після хімічного нападу - шар активованого вугілля).

Для захисту пробки і заміни її наповнення на пробку нагвинчують гайку з напівзігнутою металевою трубкою, спрямованою прямим кінцем вниз. Напівзігнутий кінець трубки повинен бути на 250...300 мм вище поверхні меляси у місткості.

Закривання люка на місткості для меляси металевим листом з фільтрувальною пробкою (через гумову прокладку), яке здійснювали у мирний час, захищає одержану заводом мелясу не тільки від зараження радіоактивними та отруйними речовинами і біологічними чинниками, а також від забруднення звичайним пилом і мікрофлорою.

Перед завантаженням меляси у місткість і перед її очищенням знімають сталевий лист з фільтрувальної пробки, відгвинчують гайку на залізних стержнях, які притискують лист до гумової прокладки. Після завантаження або очистки місткості лист знову встановлюють на місце.

Місткість для зберігання рідкої сировини (олія, кукурудзяний екстракт, олеїнова кислота, соляні та цукрові розчини) герметизують так само, як місткість меляси. Укривання сировини полімерними плівками, брезентами крафт-папером та ін. забезпечує захист від РР, крапель і аерозолів ОР, але не виключає при цьому зараження парами ОР і БЧ.

Для забезпечення хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості водою створюють її запаси в герметичних місткостях або забезпечують відбирання води із артезіанських свердловин.

Повний захист напівфабрикатів від зараження РР, ОР і БЧ забезпечується на герметизованих виробництвах з діючою фільтровентиляційною системою. На звичайних, негерметизованих виробництвах, які мають закриті незруйновані захист конструкції (двері, вікна), забезпечується надійний захист виробничого устаткування і внутрішньої поверхні виробничих приміщень, і отже, напівфабрикатів від РР, краплин і аерозолів ОР (від БЧ і парів ОР такі конструкції не захищають). Такий самий ступінь захисту забезпечують прикриття місткостей і агрегатів з напівфабрикатами брезентами і полімерними плівками. Добиватися локального захисту напівфабрикатів від БЧ і парів ОР на негерметизованих підприємствах нема потреби, оскільки при зараженні внутрішніх поверхонь виробничих приміщень БЧ і парами ОР виробничий процес буде зупинений на такий час, що навіть незаражені напівфабрикати стануть непридатними.

У надзвичайних ситуаціях не слід розраховувати на цілісність всіх захисних конструкцій, тому обов'язково в технологічний процес необхідно впроваджувати:

пакування сухарів, сушок, макаронів у багатошарові крафт-мішки і мішки з полімерних матеріалів;

закривання кареток з не розфасованими пресованими дріжджами захисними тентами: каркас тенти зварюють з металевих прутів, нижня рама каркасу являє собою прямокутник з ручками; верхню і нижню рами з'єднують стойкою. З зовнішньої сторони каркас покривають полімерною плівкою або трьома-чотирма аркушами крафт-паперу, які прикріплюються шпагатом до нижньої рами;

пакування запресованих дріжджів у папір з укладенням їх у картонні ящики з паперовою проклейкою стиків.

У разі відсутності пакетів з полімерних плівок, крафт-мішків та іншої спеціальної тари використовують пакети з паперу або обгортання двома-трьома шарами паперу. Пакет заклеюють або закривають на два-три перегини, які стискають або обв'язують шнурком.

При зберіганні готової продукції у негерметизованих упаковках і сховищах їх закривають брезентом, полімерними плівками, крафт-папером.

За сигналами ЦЗ "Радіаційна небезпека", "Хімічна небезпека" на підприємствах, які мають герметичні промислові приміщення і фільтровентиляційні установки:

припиняють приймання сировини і відпускання продукції;

проводять герметизацію приміщень (закривають вікна, двері), вмикають фільтровентиляційні пристрої.

Виробництво продовжує або припиняє роботу згідно з розпорядженням начальника ЦЗ.

На підприємствах, які не обладнані фільтровентиляційними пристроями і не мають герметизованих приміщень:

припиняють виробничий процес;

консервують тісто способами, вказаними в інструкції для термінової безаварійної зупинки даного підприємства, наприклад, внесенням кухонної солі в кількості 1...1,5 % до маси опари;

припиняють приймання сировини і відпускання продукції;

герметизують силоси безтарного зберігання, місткості для меляси і готових рідких дріжджів та інші негерметичні місткості з сировиною та напівфабрикатами:

закривають двері, вікна, проходи в склади готової продукції, прорізи для спускання мішків у склад борошна;

закривають захисними матеріалами штабелі мішків з сировиною, діжки, місткості та інші агрегати з напівфабрикатами;

закривають готову продукцію, закривають заслінками отвори печей для їх завантаження і розвантаження.

Для захисту напівфабрикатів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості підготовляють захисні тенти з брезенту, двох-трьох шарів тканини, полімерних плівок або крафт-паперу. На хлібозаводах основна маса напівфабрикатів розміщується у тістоготувальних агрегатах. Тому на цій стадії виробництва захист повинен здійснюватись в першу чергу. На хлібозаводах закривають тентами заглиблення у перегородках між цехом і експедицією, діжки, розчинні агрегати. Над транспортерними стрічками розміщують тенти у вигляді секцій, які стикаються і відкриваються на одну сторону. У кожній секції на легкому металевому каркасі приварюють плівку або приклеюють крафт-папір. Отвори печі, по можливості, закривають металевими заслінками.

На підприємствах дріжджової та макаронної промисловості основна частина напівфабрикатів розміщується у закритих агрегатах. Захищають тентами ємності і агрегати, в яких напівфабрикати розміщені у відкритому вигляді, вхідні і вихідні отвори сушарок. На макаронних фабриках захищають тентами змішувальну машину, преси для виготовлення макаронів, механізми нарізання макаронних виробів, систему транспортування і подавання макаронних виробів на висушування.

На дріжджових заводах в першу чергу захищають місткість дріжджового молока; крім цього, цілеспрямовано закривають тентами вакуум-фільтри і формувальні машини.

Захист готової продукції забезпечується герметизацією приміщень і упаковки. З цією метою на підприємствах впроваджують:

зберігання продукції у закритих хлібосховищах, закритих кондиційних камерах і герметичних вагонетках, закритих контейнерах;

пакування продукції у пакети з полімерної плівки;

встановлення залишених в експедиції негерметичних вагонеток з продукцією в групи з чотирьох — шести вагонеток і накриття захисним покривалом, як штабелі з борошном;

вимикання вентиляції та всіх силових, вентиляційних, освітлювальних, електричних, газових, паливних мережах;

накривання брезентом недовантажених і не розвантажених автомашин або переміщення їх під накриття.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси