Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Захист продукції на м'ясопереробних підприємствахЗахист продукції на підприємствах молочної промисловостіЗахист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловостіПродукція промислового підприємстваІнтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового бурякуЗахист сировини та готової продукції на об'єктах харчової...ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВАЗахист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження...Класифікація страхування відповідальності товаровиробників за якість...Статистичне вивчення продукції підприємств різних видів економічної...
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Захист продукції на цукрових підприємствах.

В умовах зараження заводу РР, НХР, БЧ захист цукрового буряку, цукру і продуктів цукрового виробництва від зараження забезпечується, в основному, герметичним технологічним обладнанням.

У виробничих приміщеннях підприємств цукрової промисловості захист цукру і продуктів виробництва утруднюється із таких причин: напівфабрикати (сироп, утфелі) перебувають у відкритому технологічному обладнанні; частина готової продукції розміщується на заводі; значна частина поверхні цехів укрита склом із певною нещільністю; виробниче приміщення відкрите з боку пакувальної, а склад — з боку під'їзних шляхів.

З метою зменшення можливості зараження виробничі приміщення облаштовують заздалегідь:

шпаклюють щілини у підлозі, перегородах і покрівлі;

підтримують внутрішню поверхню стін, вкриту плиткою, у технічній справності;

замінюють пошкоджене скло у вікнах;

всі вікна промазують замазкою;

щільно підганяють віконні рами до прорізів, фрамуги і кватирки — до рам, щілини шпаклюють і фарбують олійною фарбою;

оббивають двері з лицевої сторони повстю або прогумованою тканиною, підганяють і ущільнюють двері;

підганяють засувки і кришки (чохли) люків, лазів і вентиляційних отворів і кришки до клерувальних котлів, збірників сиропів та інших відкритих місткостей.

Всі підготовлені пристрої треба пронумерувати, зберігати у відповідних місцях і використовувати за потребою. Для зменшення загрози зараження у виробничих приміщеннях потрібно в мирний час забезпечити герметизацію складів готової продукції, тарного цеху і матеріального складу: закласти на складах зайві віконні прорізи цегляною кладкою (не менше 1,5 цегли) на цементному розчині. Підготувати до такої закладки двері, люки і лази, створити і зберігати у готовності запас будматеріалів. Забезпечити герметизацію вікон, люків, лазів і вентиляційних отворів за допомогою щитів, кришок, засувок з гумовими, повстяними прокладками.

Надійним захистом цукрового буряку, який зберігається в кагатах є земляний покрив або мати. Шар землі в 14...15 см удвічі послаблює дію радіоактивних речовин, якщо земля щільно утрамбована. Над місцями розкриття кагатів прибудовують козирки із матів. На бурякопункті повинні зберігатися солом'яні мати, очеретяні сувої або сувої з бітумованого паперу, щоб буряк можна було накрити в два-три шари.

Для збереження на виробничому бурякопункті буряку масою в середньому до 1000000 т, закладається 33 кагати завдовжки 100, висотою 3, завширшки 10-15 м кожний. Для прикриття всіх кагатів матами в один шар потрібно 76000 м2 накривних матів, а у три шари 237000 м2. Зверху мати накривають шаром землі завтовшки 14 см.

Для захисту цукрового буряку, на тракті подавання гідро транспортером по всій довжині лінії тракту готують металеві кришки до люків. Якщо гідро транспортер короткий, його можна захистити брезентом, чохлами з тканини, поліетиленовою плівкою.

Бурякопідіймальна і дочищувальна станції (буряконасоси для піднімання буряку, соломо уловлювачі та два каменеуловлювачі) мають розташовуватись у окремих герметизованих закритих приміщеннях.

Із станції доочищування цукровий буряк надходить у мийне відділення, що складається з водовідділювача перед бурякомийкою, мийок, водовідділювача після бурякомийки та хвостикоуловлювачів. Мийне відділення розташовується у окремому приміщенні, з'єднаному з відділенням станції доочищення і бурякопереробним відділенням. Для миття треба підготувати брезентові тенти і встановити каркас. Для захисту буряку у мийному відділенні здійснюється герметизація цього приміщення.

Бурякопереробне відділення складається із бурякоелеватора, контрольного стрічкового транспортера, автоматичних бурякових ваг (ДС-800), бункера для запасу буряку, бурякорізки, стрічкового транспортера для подавання стружки на дифузію із встановленими стрічковими вагами, дифузійних апаратів безперервної дії, обладнання для відтискання жому і для повернення жомопресової води.

Приміщення бурякопереробного відділення потрібно герметизувати, як приміщення попередніх відділень. На всіх відкритих частинах,' по яких проходитимуть сировина, буряк і бурякова стружка, а також жом, необхідно передбачити встановлення каркасів і чохлів з цупкої тканини на точках: з мийки - на бурякоелеватор, з бурякоелеватора - на контрольний транспортер, бурякові ваги, бункер над бурякорізками, бурякорізки, стружковий транспортер і транспортер жому, завантажувальні й розвантажувальні отвори дифузій.

Сокоочисне відділення складається з насосного парку, підігрівників, котлів переддефекацій, основної дефекації, першої та другої сатурації, герметично закритих збірників дифузійного, не-фільтрованого і фільтрованого соку, дискових фільтрів сульфітатора і випарної станції. Процеси очищення соку, фільтрації, сульфітації відбуваються в герметично закритих місткостях.

В процесі одержання цукру соки, сиропи і утфелі піддають термічному обробленню, де цукор знезаражується. Зварений утфель першого продукту надходить на фугування, для відділяння кристалів цукру від міжкристального.

Для одержання білого цукру утфель пробілюють водою. У цьому разі особливі вимоги ставляться до якості води. Вода, що надходить на пробілювання з артезіанських свердловин має бути знезаражена, або ж слід використовувати конденсат. Тому в сокоочисному відділенні слід передбачити герметичне закривання контрольних ящиків котлів першої та другої сатурації та сульфітації.

На всіх витяжних трубах технологічного обладнання передбачається встановлення конусоподібних козирків з удвоє більшим діаметром від самої комунікації.

Продуктове відділення складається із насосного парку, вакуум апаратів першого і другого та третього продукту, збірників сиропів, білої, зеленої та кормової патоки, утфелемішалок першого і другого продукту, трусника білого цукру, елеватора білого цукру. Треба підготувати кришки до збірника сиропу, патоки, утфелемішалок, які мають щільно прилягати до утфелерозподільників, клерувальних котлів. Цукор з центрифуг вивантажують на трусник.

Над трусником треба встановити захисний козирок з листового заліза, залишити отвори тільки в місцях вивантаження цукру з центрифуг. Крім того, у продуктовому відділенні слід здійснити всі заходи герметизації. За можливості в дверних прорізах встановлюють тамбур з двома дверима.

Вхідні отвори припливно-витяжної вентиляції обладнуються герметичними клапанами або щільно закриваються кришками і засувками.

Готова продукція не повинна затримуватись у виробничих приміщеннях: у міру вироблення її спрямовують на склади і додатково закривають накривним матеріалом. Для зниження зараження штабелі мішків з цукром на складах розкладають на підтоварниках, покритих підстилкою з брезенту або іншого цупкого матеріалу (в крайньому разі трьома-чотирма шарами паперу). Підстилка повинна виступати за довжину штабелю майже на 1 м. Укладати мішки слід упритул. За наявності у партії частини мішків з поліетиленовими вкладками їх складають в лицеві ряди штабеля. Після укладання штабелі закривають захисним брезентом, поліетиленовим покривалом так, щоб його краї закривали весь штабель і дозволяли разом з виступами підстилки утворювати згин не менше двох-трьох разів у напрямку штабеля. Краї згинів притискують вантажем, який запобігає їх розкручуванню. При вимушеному зберіганні цукру-піску в бунтах (поза складом) їх закривають захисними покривалами і по можливості роблять підстилку і закрутку покривала з підстилкою наведеним вище способом.

Як основний покривний матеріал використовують брезент, оброблений водонепроникною і стійкою проти гниття сполукою (площі полотнищ - 12...64 м2). Поліетиленова плівка повинна бути високого тиску (ширина — 2...3 м, товщина — 0,1—0,2 мм). Плівку термозварюють, щоб одержати полотнище потрібних розмірів. Використання покривних матеріалів, певною мірою непроникних для РР, ОР і БЧ, дозволяє зберегти цукор у разі порушення герметизації складів, відкритого його зберігання та при перевезеннях. Полегшується також процес знезараження і підвищується економічний ефект зберігання за рахунок зниження втрат від псування цукру.

При безтарному зберіганні цукру (в силосах) приймаються заходи щодо додаткової герметизації. Силоси рекомендується закривати металевими листами, які мають розміри на 30...40 см більше розмірів люка. Між листами, і поверхнею люка вміщують прокладку з повсті або п'ять-шість шарів цупкої тканини, вирізаної за розмірами листа. Металевий лист разом з прокладкою загинають рівномірно по поверхні виступу. Встановлені в силосах тканинні фільтри додатково покривають термозвареними або склеєними циліндричними чохлами з полімерної плівки або багатошарового крафт-паперу.

Додатковий захист місткостей з мелясою або рафінадною патокою здійснюється посиленням герметизації люків і, якщо дозволяють умови, насипанням навколо місткостей земляного вала або риттям котловану для утримання розливу на випадок руйнування місткостей. Висота вала (розміри котловану) залежить від розрахунку затримання повного об'єму меляси або рафінадної патоки.

Вільну тару складають і накривають таким же чином, як і штабелі цукру. Сховища сирого жому (жомові ями) по можливості накривають полотнищами з поліетиленової плівки або другим підручним матеріалом. Значні розміри жомових ям не дозволяють накрити весь жом. Тому накривають місця зберігання його найбільших партій, призначених для першочергового використання (вивезення).

Незатарений цукор перевозять в герметизованих вагонах і автомашинах-цукровозах. Рідкий цукор доставляють автоцистернами для перевезення води і рідких харчових продуктів. Вагони, цистерни і контейнери повинні бути у справному стані, мати люки, ковпаки, двері, які щільно прилягають. Всі щілини закриваються прокладками, замазуються герметизувальним матеріалом (замазкою, глиною, шпаклівкою).

Розосередження (вивезення) запасів цукру здійснюють на цукрових заводах, розміщених у районах можливих руйнувань, затоплень і пожеж. Для зберігання вивізних запасів використовують гірські виробки, складські приміщення в заміській зоні.

Під час вибору місць зберігання слід ураховувати високу гігроскопічність цукру і потребу дотримання у процесі його довгого зберігання встановленого стандартами температурно-вологісного режиму (відносна вологість повітря в місцях тривалого зберігання не повинна перевищувати 70 % для цукру-піску і 80 % - для цукру-рафінаду). Найпридатнішими для зберігання цукру є кам'яно-соляні виробки (відносна вологість повітря - 50...60 %). У районах, де відсутні пристосовані місця для зберігання цукру, запаси цукру вивозять в місця його найбільшого споживання у тарі під навісами і у виняткових випадках — відкрито, з щільним прикриттям бунтів покривалами. Для зберігання невеликих партій цукру використовують також підвали, заглиблені та напівзаглиблені сховища, які не зайняті, для захисту людей.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси