Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методика встановлення норм чисельності працівників...На якому рівні та в якому порядку здійснюється планування забудови...Санітарно-гігієнічні вимоги до культури виробництваПредмет, об'єкт та зміст плануванняПредмет, об'єкт та зміст планування
Які особливості має будівництво за проектом комплексної реконструкції...Порядок проектування та будівництва об'єктів архітектуриОблік витрат на капітальне будівництво, дообладнання, реконструкцію,...Яким чином здійснюється облік витрат на капітальне будівництво,...Проектування та будівництво доріг
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

Вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ спрямовані на зниження імовірного збитку, кількості втрат, створення прийнятних умов для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (Р і НР) в можливих осередках ураження. Виконання цих вимог підвищує стійкість роботи міського господарства.

Зниження щільності забудови території міста, створення окремих мікрорайонів, міст - супутників, межами яких становляться парки, смуги зелених насаджень, водойми, широкі магістралі - все це створює протипожежні розриви.

Наявність водойм, дає можливість використовувати їх при гасінні пожеж, так як імовірність збереження працездатності водопроводів є низькою.

Створення широких магістралей і необхідної транспортної мережі сприяє недопущенню утворення суцільних завалів, наявність яких ускладнює дії рятувальників і евакуацію населення. Ширина магістралі визначається за формулою:

Ш = Нмах + 15 м,

де Нмах- висота найбільш високої будівлі на магістралі, м (якщо вона не каркасної конструкції).

Створення в приміській зоні лісопаркової смуги, забезпечує відпочинок населення, а при надзвичайній ситуації - розміщення евакуйованого населення.

Тут звичайно знаходяться дома відпочинку, санаторії, туристичні і спортивні бази. Слід звертати увагу на розвиток у приміський зоні мережі доріг, зв'язку, енергопостачання, водозабезпечення.

Вимоги до проектування, будівництва і реконструкції ОЕ

Будівлі і споруди на території об'єкту економіки необхідно розташовувати розосереджено з забезпеченням між ними протипожежних розривів. Ширина протипожежного розриву визначається як:

Ш„=Н! + И2 + 20 м,

де Н1 і Н2 - висоти сусідніх будівель, м,

Важливі споруди об'єкту економіки будуються або низької поверховості або заглибленими, їх форма повинна мати мінімальну парусність, щоб протистояти ударній вибуховій хвилі (УВХ). Найбільш стійкі до цього залізобетонні будівлі з металевим каркасом у бетонній оболонці.

Для підвищення стійкості елементів об'єкту до світлового випромінювання застосовують вогнестійкі конструкції, негорючі матеріали, вогнезахисті обмазки. Великі будівлі доцільно розділяти на секції негорючими стінами (брандмауерами).

Необхідно передбачити можливість герметизації будівель, виробничих цехів і складів підприємств харчової промисловості, що виключає можливість проникнення до них радіоактивних, хімічних речовин або біологічних засобів.

В складських приміщеннях, повинна бути мінімальна кількість дверей і вікон, легко спалахуючи рідини і агресивні хімічні речовини повинні розташовуватися в окремих сховищах заглибленого типу.

Унікальне і цінне обладнання слід розташовувати в більш міцних спорудах заглибленого типу. Допускається це обладнання розташовувати в спорудах з легких негорючих конструкцій, під навісами або відкрито, так як обладнання більш стійке до впливу ударної хвилі, ніж до обломків зруйнованої будівлі.

Системи каналізації об'єкту повинні мати не менш двох зливів в міську каналізаційну мережу, а також пристрої для автоматичного викиду в котлован, траншею.

Для забезпечення достатнього коефіцієнту послаблення радіації, під час будівництва промислових споруд збільшують товщину їх стін і перекриттів, використовують прокладки із спеціальних матеріалів.

Лазні, душові, мийки машин повинні бути пристосовані для виконання спеціальної обробки при знезараженні персоналу, техніки і іншого майна.

Підвищення стійкості постачання електроенергії має велике значення для функціонування об'єкту економіки.

Система енергопостачання складається з таких елементів:

- гідро теплові, атомні електростанції;

- ЛЕП, кабельна і внутрішня електромережа;

- трансформаторні і розподільчі станції;

- диспетчерські пункти.

В єдину енергосистему країни входить велика кількість електростанцій, які віддалені на значну відстань один від одного, систем автоматичних пристроїв, здатних практично миттєво відключити будь яке енергоджерело або приймач, для того щоб зберегти працездатність всієї системи.

Постачання електроенергією ОЕ доцільно здійснювати від двох незалежних джерел. Якщо енергопостачання об'єкту здійснюється від одного джерела, то на ньому повинно бути не менш двох вводів з різних напрямків або автономна електростанція.

Енергопостачання цехів слід здійснювати по незалежним підземним кабельним лініям. Необхідно також передбачити можливість забезпечення виробництва електроенергією від агрегатів залізничного транспорту, морських (річкових) судів.

Стійкість трансформаторних підстанцій і розподільних пристроїв повинна бути не нижче стійкості самого об'єкту.

Система електропостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху. Для об'єкту економіки повинна бути розроблена схема спеціальних режимів роботи системи електропостачання з поетапним підключенням цехів і дільниць до джерел електроенергії.

Підвищення стійкості постачання об'єкту водою зумовлено тим, що безперебійна робота цілого ряду підприємств неможлива без надійного постачання водою. Так, витрата води під час виробництва однієї тони хімічного волокна сягає 2000м3. Не менша потреба води у підприємств харчової промисловості.

Значення води для потреб населення і формувань ЦЗ важко переоцінити.

Сучасний водопровід являє собою комплекс наземних і підземних споруд, а також водопровідну мережу. Розрізняють дві групи водо-джерел:

від поверхневих (відкритих) водойм (річки, озера);

від підземних вододжерел (артезіанські свердловини, джерело).

Найбільш слабким ланцюгом системи водопостачання є наземні споруди і обладнання, яке в них розташоване. Тому вже під час проектування повинні бути передбачені міри щодо їх захисту від вражаючих факторів.

В великих містах система повинна мати не менш двох джерел водопостачання, крім того промислові об'єкти економіки повинні мати два - три вводу від міських закільцьованих магістралей.

Забезпечити надійність і ремонтоздатність систем водопостачання можливо, якщо передбачено відключення пошкоджених ділянок без порушення ритму роботи всієї системи щодо постачання споживачів.

Між ділянками системи повинні бути перемички, які дозволяють здійснювати подачу води в будь який трубопровід з обходженням пошкоджених ділянок.

Резервні ємності з чистою водою необхідно розташовувати під землею, але на підвищених місцях, щоб мати можливість подавати воду самоплином.

На станціях знезараження води зберігається хлор в металевих ємностях під високим тиском, що може привести до створення осередку хімічного ураження. Необхідно забезпечити безпечне зберігання хлору.

Забезпечення стійкості при постачанні газу на ОЕ також має важливе значення.

При руйнуванні елементів системи газопостачання, крім порушення технологічного процесу з'являється велика небезпека виникнення пожеж, вибухів, загазованості місцевості, що значно ускладнює роботу рятівників і відновлювальні роботи.

Система газопостачання складається з таких елементів:

- джерел газу;

- магістральних трубопроводів;

- компресорних, газгольдерних і газорозподільних станцій;

- міської газової мережі;

- запірних (автоматичних) пристроїв.

Від природних джерел газ за допомогою компресорних станцій подається по магістральним трубопроводам великого діаметру (1420мм) під тиском до 75атм до споживачів.

Магістральні трубопроводи обходять великі місця або розподіляються на декілька ліній:

зовнішня, високого тиску (до 20атм) повинна проходити зовні зони можливих руйнувань;

середнього тиску (до 12атм) може проходити в зоні слабких руйнувань.

Міська газова мережа поділяється на мережу високого тиску (3-6атм), мережу середнього тиску (0,1-3 атм) і мережу низького тиску (0,02-0,03атм).

До міської мережі високого і середнього тиску під'єднуються промислові ОЕ, а газова мережа низького тиску подає газ для побутових потреб.

Для підвищення стійкості функціонування міського господарства при виході зі строю системи газопостачання всі його об'єкти переводять на інші види палива (мазут, нафта, вугілля, торф, дрова). Готовність цього переведення визначається наявністю необхідного обладнання і створенням достатніх запасів палива.

Для забезпечення надійної роботи системи газозабезпечення необхідно дотримуватися таких вимог:

вікна, фрамуги, двері в наземних в газорозподільних пунктах повинні відкриватися назовні, давлючі вихід газу;

газорозподільні станції розташовувати зовні зони можливих руйнувань і з різних сторін місця;

газові мережі повинні розташовуватися під землею, бути обладнані надійною запірною апаратурою, закільцьовані і в визначених місцях повинні бути розташовані пристрої, що спрацьовують від надлишкового тиску ударної хвилі;

на газопроводах використовувати телеметричну і запірну апаратуру дистанційного управління;

забезпечити можливість роботи системи при пониженому тиску газу;

здійснювати газопостачання від декількох джерел або мати декілька вводів з різних сторін;

забезпечити наявність закільцьованої внутрішньозаводської розподільної мережі;

створювати підземні сховища газу.

Вихід зі строю системи каналізації або її елементів створює умови для виникнення осередків інфекції, захворювань і навіть епідемій.

Це може в значній мірі ускладнити проведення рятувальних робіт.

Затоплення каналізаційними стоками частини території міста, ОЕ і підвальних приміщень особливо небезпечно, якщо робота каналізаційної мережі забезпечується насосними станціями. Надійність цієї системи можна підвищити використовуючи декілька колекторів з незалежною системою каналізації на кожному і з'єднавши її окремі ділянки перемичками.

Каналізаційні колектори перед переходами через річки, очищувальні споруди і інші небезпечні об'єкти повинні мати аварійні випуски для того щоб не допустити виходу каналізаційних стоків на поверхню.

Станції перекачки каналізаційних і стічних вод повинні бути забезпечені надійним електроживленням і мати автономні джерела електроенергії.

Елементи системи теплопостачання (теплоелектроцентралі, котельні, теплотраси) розміщуються в межах міської забудови. Характер руйнувань залежить від уразливості цих елементів під впливом вражаючих факторів.

Вихід гарячої води на поверхню призводить до затоплення значних ділянок території і являє велику небезпеку для живих організмів, а також веде до утворення значних пустот під поверхнею землі, куди можуть провалюватися люди і техніка.

Підвищення надійності роботи теплових мереж в основному аналогічно виконанню мір щодо підвищення стійкості роботи систем водопостачання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси