Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У...ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ...Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у...Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт...Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на...
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У...ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ...Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у...Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт...Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на...
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

Україна є однією з найбільших за територією, чисельністю населення й економічним потенціалом країна Європи, тому наявність на її території об'єктів атомної енергетики та хімічної промисловості, вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів їх висока щільність розташування, а також наявність об'єктів атомної енергетики та хімічної промисловості на території суміжних держав, створюють передумови виникнення надзвичайних ситуацій (НС) техногенного характеру регіонального та державного рівня.

Зростання імовірності виникнення масштабних повеней та буревіїв, які викликані негативними змінами стану атмосфери Землі, також можуть стати причиною екологічних катастроф та порушити на тривалий час нормальні умови життя і діяльності людей на значній території держави.

У підтвердження цих тверджень можна констатувати, що у випадку виникнення аварій і катастроф на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах, гідротехнічних спорудах та їх руйнувань загальна площа радіоактивного забруднення може скласти більше 300 тис. кв. км (біля 50 % території держави), максимальна площа ураження сильнодіючими отруйними речовинами може скласти понад 81 тис. кв. км (до 13,4 % території держави).

Внаслідок виникнення НС різноманітного характеру можуть утворитися багато чисельні осередки радіоактивного, хімічного, біологічного та комбінованого зараження місцевості і катастрофічного затоплення.

Запобігання НС, взаємодія з органами державної влади щодо ліквідації їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків є загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади та органів цивільного захисту управління всіх рівнів.

Для ліквідації наслідків НС в осередках ураження і зонах катастрофічного затоплення передбачається проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР). Виконання яких є однією з головних завдань цивільного захисту. Це завдання повинне вирішуватися силами цивільної захисту у взаємодії з спеціальними формуваннями інших міністерств та відомств, що виділяються згідно відповідних планів, з метою врятування людей, надання допомоги потерпілим і забезпечення життєдіяльності міст та об'єктів народного господарства.

Основні положення щодо організації рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

Відомо, що наслідки впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій можуть бути самими різноманітними. Тобто рятувальні і інші невідкладні роботи (РіНР) по нормалізації ситуації будуть здійснюватися в складній обстановці, в умовах повних і сильних руйнувань, суцільних завалів, пожеж, різних видів зараження і затоплення.

Відповідно до вимог керівних документів (Закони України, інші законодавчі акти та нормативно-правові документи), а саме Законів України "Про аварійно-рятувальні служби", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про правові засади цивільного захисту" та ін., такі роботи організовуються і здійснюються частинами (підрозділами) цивільного захисту (ЦЗ) МНС, формуваннями ЦЗ усіх видів, а також до виконання цього завдання можуть залучатися частини (підрозділи) Збройних Сил України.

Метою РіНР є нормалізація ситуації після будь-якої надзвичайної події, що передбачає мінімізацію її масштабів і наслідків, та забезпечення безпеки діяльності населення, виробничого персоналу в цих умовах.

При організації і проведенні РіНР основні зусилля зосереджуються на: надання допомоги постраждалим і їх евакуацію; локалізацію або ліквідацію ситуації, яка загрожує життю людей; усунення пошкоджень, що перешкоджають проведенню РіНР; створення умов для проведення ремонтних та відновлювальних робіт.

Незважаючи на те, що РіНР мають різний зміст, здійснюватися вони повинні одночасно, узгоджено за місцем і кінцевою метою. Рятувальні роботи включають:

безперервне ведення розвідки маршрутів висування формувань ЦЗ в райони виконання завдань, а також ділянок робіт в осередках ураження; локалізацію і гасіння пожеж;

розшук постраждалих, витягування їх із завалів, пошкоджених будівель, будівель, що горять, задимлених приміщень;

розкривання зруйнованих, завалених і пошкоджених захисних споруд та рятування людей, які там знаходяться, подача у ці споруди повітря;

надання постраждалим першої медичної допомоги ї їх евакуація у медичні заклади;

виведення населення із небезпечних місць по проходах, які вже є, або які обладнані;

санітарна обробка людей;

знезараження одягу, взуття, спорядження, техніки, технологічного обладнання та іншого майна;

знезараження ділянок місцевості і різноманітних споруд. Виконання інших невідкладних робіт передбачає: прокладання колонних шляхів;

обладнання проїздів в завалах і на заражених ділянках місцевості; локалізацію аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

укріплення або обрушення конструкцій, які загрожують обвалюванням, або перешкоджають безпечному проведенню робіт;

ремонт або тимчасове відновлення пошкоджених захисних споруд для їх повторного використання за призначенням.

РіНР організовують і проводять в мінімальні строки, безперервно, у будь-яких умовах обстановки, у день і ночі до повного їх завершення.

Ця обставина в свою чергу вимагає від керівного складу, штабів і служб ЦЗ організованості, а від особового складу формувань ЦЗ високої морально-психологічної стійкості, мобілізації всіх сил і фізичної витривалості.

Успішне виконання РіНР досягається:

своєчасною організацією і безперервним веденням усіх видів розвідки (загальна, інженерна, радіаційна, хімічна, біологічна);

завчасним створенням відповідного групування сил і засобів ЦЗ;

швидким висуванням формувань ЦЗ в райони виконання завдань;

активною участю населення в проведенні РіНР;

умінням надавати першу медичну допомогу постраждалим;

чітким і безперервним управлінням з боку керівництва ЦЗ усіх рівнів і діяльністю підлеглих на всіх етапах робіт;

чіткою організацією і підтриманням безперервної взаємодії з органами управління формувань інших сил ЦЗ, які залучаються до виконання РіНР.

В цілому виконання комплексу РіНР можна поділити на три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання: з екстреного захисту населення;

з запобігання розвитку або зменшення впливу наслідків надзвичайної ситуації;

з підготовці до виконання РіНР.

При цьому виконання завдання з екстреного захисту населення передбачає здійснення таких заходів, як:

своєчасне оповіщення про загрозу або факт виникнення небезпеки; використання засобів індивідуального і колективного захисту;

дотримання правил поведінки в зонах впливу вражаючих факторів надзвичайної ситуації;

евакуація населення, виробничого персоналу з ділянок і районів в яких існує загроза ураження;

застосування засобів медичної профілактики і надання постраждалим медичної і інших видів допомоги.

Для запобігання розвитку надзвичайної ситуації і зменшення впливу її наслідків вирішуються такі завдання, як:

локалізація осередків аварії і небезпечних районів;

зупинка або зміна технологічних процесів виробництв;

попередження і гасіння пожеж.

Заходи з підготовки до виконання РіНР передбачають:

приведення в готовність органів управління і сил ЦЗ, які залучаються до виконання РіНР;

проведення розвідки і оцінка фактичної обстановки, яка склалася.

На другому етапі безпосередньо проводяться в повному обсязі РіНР.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення (тобто відновлення житла, енерго- і водопостачання, об'єктів комунального обслуговування, зв'язку, організація медичного обслуговування населення, постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності).

Угрупування сил ЦЗ для організованого проведення РіНР створюється завчасно за рішенням відповідного начальника ЦЗ.

Склад, будова цього угрупування уточнюється під час розвитку надзвичайної ситуації залежно від обстановки що склалася, наявності сил і засобів ЦЗ, їх можливостей, а також обсягу робіт, який потрібно виконати в осередках ураження.

До угрупування сил ЦЗ, як правило входять:

об'єктові і територіальні формування ЦЗ загального призначення; розвідувальні підрозділи ЦЗ;

спеціалізовані частини (підрозділи) ЦЗ центрального підпорядкування.

За організаційною структурою угрупування сил ЦЗ звичайно складається з декількох ешелонів і резерву.

При цьому формування які входять до складу відповідного ешелону розподіляються по змінам з дотриманням цілісності їх організаційно-штатної структури і виробничого принципу.

Угрупування сил ЦЗ для проведення РіНР створюється шляхом виведення в визначені райони зосередження, за особливим розпорядженням, вище зазначених формувань, як спеціалізованих так і загального призначення.

Звичайно таке угрупування складається з розвідувальних підрозділів, загону забезпечення руху, двох-трьох ешелонів і резерву.

Ешелони створюються для розгортання фронту робіт, нарощування зусиль на визначених ділянках і для зміни інших формувань, які виконують завдання в осередках ураження.

Резерв призначений для нарощування зусиль на загрозливих ділянках і виконання раптово виникаючих завдань.

Формування виводяться в встановлені планами ЦЗ райони зосередження і розташовуються в населених пунктах або польових умовах на місцевості, яка відповідає вимогам забезпечення захисту і безпеки.

При цьому, як це вже відмічалося вони повинні зберегти свою організаційно-штатну структуру і цілісність.

В районі розташування формування будуються захисні споруди ЦЗ для особового складу, населення і техніки, забезпечується можливість відпочинку, сприятливі санітарно-епідеміологічні умови.

На даному етапі також повинні бути створені умови для швидкого збору формування, визначені та обладнані шляхи його висування до районів виконання РіНР або місць збору, місця розгортання постів РХБ спостереження, а також створені умови для ефективного матеріально-технічного забезпечення.

Формування приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням за розпорядженням відповідного начальника ЦЗ.

При цьому слід усвідомити, що повна готовність до виконання завдань за призначенням, це такий стан формування, при якому воно здатне в встановлені строки розпочати виконувати поставлені завдання і успішно їх виконати у будь-яких умовах обстановки.

Сигнали оповіщення про загрозу або факт виникнення відповідної небезпеки та порядок дій за ними повинні бути завчасно доведені до виконавців.

Так наприклад при загрозі або фактичному нападі повітряного противника подається сигнал "Повітряна тривога", за цим сигналом особовий склад формування негайно розосереджується, займає захисні споруди, використовує захисні властивості місцевості і знаходиться в них до сигналу "Відбій повітряної тривоги". Після відбою повітряної тривоги за командою командира формування особовий склад залишає захисні споруди і продовжує виконувати поставлені завдання.

Оповіщення про загрозу або факт виникнення будь-якого зараження і порядок дій за ними відбувається за відповідними сигналами ЦЗ, які встановлені за вимогами постанови КМУ №192 від 15.02.99 "Про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".

У разі виявлення радіоактивного, хімічного або біологічного зараження в районі дій формування, його командир самостійно приймає рішення на подачу відповідного сигналу і негайно доповідає про це по команді.

Висування формування до осередку ураження може здійснюватися у складі загальної колони групування сил ЦЗ або самостійно.

В першу чергу, перед початком висування загальної колони, завдання ставляться підрозділам розвідки і підрозділам, які входять до складу загону забезпечення руху.

При постановці завдання підрозділам розвідки вказується, які дані і до якого строку необхідно доповісти, а загону забезпечення руху - склад загону, маршрут його висування, час проходження вихідного рубежу і рубежів регулювання, які завдання він повинен виконати, а також порядок дій після виконання цих завдань.

Під час висування за вказаним маршрутом, загін забезпечення руху на підставі даних розвідки:

відновлює зруйновані ділянки доріг, прокладає колонні шляхи в обхід завалів, пожеж, зон з великими рівнями зараження;

відновлює переправи або обладнає броди, забезпечує проїзди в завалах, локалізує або гасить пожежі, обрушує або закріплює конструкції, які загрожують обваленням.

Таким чином, загін забезпечення руху забезпечує своєчасне висування основних сил групування ЦЗ до осередків ураження.

За загоном забезпечення руху висуваються головні сили групування ЦЗ за визначеним напрямком.

Начальник ЦЗ об'єкта економіки (підприємства), у інтересах якого виконуються РіНР, ставить завдання командиру відповідного формування, при цьому він вказує склад і кількість змін для виконання робіт, порядок їх висування в осередок ураження і порядок зміни формування після виконання обсягу завдань.

Начальник штабу ЦЗ об'єкта економіки (підприємства) організовує спостереження, оповіщення і зв'язок, здійснює контроль за виконанням усіма підрозділами формування розпоряджень начальника ЦЗ об'єкта економіки.

Командир формування ЦЗ після отримання завдання на проведення РіНР, висилає розвідку, орієнтує підлеглих на майбутні дії і організовує висування колони в район виконання завдань.

Розвідка повинна своєчасно і достовірно уточнити, в який мірі ускладнений рух транспорту за маршрутом висування в осередок ураження, виявити місця зруйнування доріг і дорожніх споруд, дамб і ін.

При необхідності виявляються маршрути об'їздів.

Формування ЦЗ об'єкта економіки для здійснення маршу шикується у похідну колону. Порядок шикування при цьому залежить від реальної обстановки на маршруті висування в осередок ураження.

Знаходячись в голові колони, командир формування за допомогою засобів радіозв'язку, сигнальних засобів здійснює управління підлеглими підрозділами, контролює своєчасність проходження пунктів регулювання.

У разі змін обстановки на маршруті висування негайно доповідає начальнику ЦЗ об'єкта економіки, інформує про це додані і сусідні формування ЦЗ.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій
Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій
Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси