Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та...Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації...
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію...Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації...Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Організація фінансового моніторингу в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

Проблема легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму у сучасній економіці

Проблема відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, своїми коріннями уходить у вже достатньо далеке минуле. Терміни "брудні гроші" (англ. dirty money) й "відмивання коштів" (англ. money laundering) виникли у США у 30-ті роки XX ст. у зв'язку з прийняттям у країні закону, який забороняв вільний продаж алкогольних напоїв. Одним із негативних наслідків "сухого закону" стала контрабанда алкоголю, частина доходів від якої спочатку вкладалася у розвиток мережі пралень самообслуговування, а потім такі кошти просто змішувалися з їх виторгом, отримуючи, таким чином, легальний статус. Відтоді подібного рода операції й отримали образну назву "відмивання грошей".

На початку третього тисячоліття щорічні масштаби легалізації коштів оцінювалися експертами приблизно у 500 млрд — 1,0 трлн дол. [36, с. 29]. Вже у середині 2000-х років дослідження, проведені науковцями Школи економіки Утрехта (Нідерланди), засвідчили, що у світі щороку відмивається близько 2,8 трлн дол. брудних коштів [66], тобто масштаби проблеми стрімко зростають. Звичайно, ці цифри є орієнтовними, але всі згодні з тим, що здійснення легалізації злочинних доходів безпосередньо пов'язано з фактом існуванням та рівнем розвитку тіньової економіки.

Розміри тіньової економіки можна оцінити лише приблизно, оскільки однією з її характерних рис є латентний характер, що проявляється у неофіційності, прихованості та неконтрольованості. Втім, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), тінізація економіки у світі на початку 2000-х років збільшувалася щороку на 6,2%, тоді як загальне економічне зростання становило, у середньому, 3,5%.

За розрахунками Міністерства економічного розвитку і торгівлі "України, у 2007 році обсяги тіньової економіки у нашій країні становили 29% від обсягу валового внутрішнього продукту, у період фінансово-економічної кризи — 35-40%, у 2011 — 2012 рр. — знаходилися на рівні 34% ВВП [46].

Деструктивні та асоціальні впливи тіньової економіки можна згрупувати таким чином:

— формується інституційне середовище соціально-економічної системи, в якій економічні суб'єкти не орієнтовані на довгострокові інвестиції у бізнес;

— розширюється недобросовісна конкуренція та збільшується вартість входження на ринок;

— відбувається масштабне ухилення від оподаткування, що веде до недофінансування потреб держави;

— посилюються диспропорції у доходах найбагатших та найбідніших верств населення, розшарування та соціальна напруга у суспільстві;

— тіньові капітали постійно "перегрівають" товарні та фінансові ринки;

— посилюється уразливість фінансово-кредитної системи до її використання злочинцями для легалізації брудних грошей.

Одночасно, можливість безперешкодно відмивати та використовувати злочинні кошти є одним з найбільш потужних джерел живлення тіньової економіки, оскільки дозволяє злочинцям користуватися доходами без створення загрози для джерел таких прибутків. У світовій практиці "брудними грошима" вважаються кошти, отримані від незаконної торгівлі наркотиками, зброєю, від проституції, контрабанди, рекету, торгівлі людьми, нелегального ігорного бізнесу, внаслідок корупційних дій, комп'ютерного шахрайства, а також вкрадені диктаторами у народів найбідніших країн світу. Ухилення від сплати податків до останнього часу в окремих державах оцінювалося по-різному, проте на початку 2012 року Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (РАТР) однозначно рекомендувала урядам країн світу включити ухилення від сплати податків до переліку злочинів, що є джерелом злочинних доходів та передують їх легалізації.

У табл. 1.1 наводиться оцінка щорічних доходів від деяких видів злочинної діяльності, які, як правило, потребують подальшої легалізації.

Таблиця 1.1. Оцінка доходів від деяких видів злочинної діяльності [58, с.З]

Види злочинної діяльності

Обсяги доходів (млрд дол. США)

1. Торгівля наркотиками

300 - 500

2. Торгівля контрафактною продукцією

150-500

3. Проституція

80

4. Торгівля підробленими ліками

12

5. Експорт забруднюючих відходів

12

6. Нелегальна імміграція

7

7. Торгівля жінками

4

Втім, у таблиці не відображені такі значні джерела злочинних доходів, як нелегальна торгівля зброєю та корупція. Обсяги нелегальної торгівлі зброєю оцінюються у 1500 млрд. дол., що зіставне з обсягами експорту провідних виробників зброї у світі. Хабарі різного роду, за оцінкою Світового банку, ще на початку 2000-х років становили близько 1 трлн дол.

Суттєвим джерелом брудних грошей є пряме розкрадання державних коштів вищими керівниками й чиновниками. Це відноситься, в основному, до країн, що розвиваються. На міжнародній конференції, що була проведена у 2010 році за ініціативою ООН та Світового банку у Парижі, відмічалося: сума вкрадених державних коштів складає від 20 млрд до 40 млрд доларів нарік. Причому, за свідченням організації Transparency International, незаконно привласнені у країнах Півдня кошти, як правило, знаходять притулок у країнах Півночі.

Зрозуміло, що всі наведені цифри є оціночними, вони знаходяться за межами офіційної статистики, тому до них необхідно ставитися обережно.

Необхідно зазначити серйозні економічні та соціальні наслідки відмивання грошей, які полягають у:

— підриві фінансової системи: відмивання коштів розширює тіньову економіку, дестабілізує фінансову систему й ставить питання про її прозорість та довіру до неї;

— розширенні масштабів злочинів: відмивання злочинних доходів заохочує злочинність, оскільки воно дозволяє злочинцям ефективно використовувати та примножувати незаконно отримані ресурси;

— "криміналізацїі" економіки: злочинці можуть збільшувати прибуток за рахунок реінвестування нелегальних коштів у законний бізнес;

— зниженні державних доходів та послабленні контролю: відмивання коштів зменшує надходження податків державі та послаблює державний контроль над економікою.

Відмивання коштів та фінансування тероризму можуть підривати цілісність й стабільність фінансових інститутів та банківських систем, перешкоджати притоку іноземних інвестицій і деформувати потоки міжнародного капіталу. Зазначені явища мають суттєві негативні наслідки для фінансової стабільності країни та динаміки її макроекономічних показників, у результаті чого знижується добробут населення, відбираються ресурси від продуктивної економічної діяльності й навіть спостерігається дестабілізуюча побічна дія на стан економік інших країн.

Легалізація злочинних коштів порушує інтереси законного бізнесу, репутацію окремих його сегментів, послаблює довіру суспільства до фінансово-кредитної системи. У міжнародному плані це ставить під загрозу відносини країни з іншими державами, підриває її міжнародний імідж.

Зрештою, наявність таких процесів створює системну загрозу економічній безпеці держави, оскільки підкріплює спроможність злочинців продовжувати і надалі чинити ще більш масштабні злочини, збільшуючи можливість політичного впливу кримінальних структур.

З часом, особливо після терористичних актів у США у вересні 2001 року, стало зрозуміло, що зростаючі потоки "брудних грошей"живлять міжнародний тероризм, який не лише посилює нестійкість та непередбаченість міжнародних фінансових ринків, але й створює реальну загрозу миру. Під фінансуванням тероризму у міжнародній практиці розуміється надання чи збирання активів будь-якого роду з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково для організації, підготовки та вчинення окремим терористом або терористичною організацією терористичного акту, визнаного таким законодавством країни, дня втягнення у вчинення терористичного акту, здійснення публічних закликів до вчинення терористичного акту, для створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту або будь-якої іншої терористичної діяльності.

У все більш взаємозалежному сучасному світі проблеми, що пов'язані з цими протиправними процесами, є глобальними, оскільки існує зв'язок між стабільністю фінансових систем та дотриманням ними моральних принципів (англ. integrity). "Відмивачі" коштів використовують у своїй діяльності як проблемні моменти, притаманні світовій фінансовій системі, так і відмінності між національними режимами боротьби з відмиванням коштів. їх особливо приваблюють країни зі слабкими або неефективними системами контролю, де вони можуть розміщувати свої кошти більш легко, без виявлення походження останніх. Крім того, проблеми в одній країні можуть швидко поширитися на інші держави у регіоні або в інших частинах світу.

Сильні режими протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ) сприяють підвищенню прозорості й стабільності фінансового сектору, які, у свою чергу, полегшують інтеграцію країн у світову фінансову систему. Вони також зміцнюють державне управління та податкове адміністрування. "Моральна чистота" національних фінансових систем має важливе значення для стабільності фінансового сектора та макроекономічної стабільності як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Тому у переважній більшості країн світу боротьба з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму виділена як окремий напрям у рамках загальної концепції заходів щодо протидії організованої злочинності, у тому числі, й на міжнародному рівні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК)
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (ст. 209-1 КК).
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК України)
Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України
Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК)
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (ст. 209-1 КК).
Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК України)
Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси